Школа майбутнього – школа, що керує знаннями (стр. 4 )

Підсилюються демократичні процеси в управлінні; надається більшої свободи вчителям, членам адміністрації, учням для реалізації власних творчих здібностей, формуються різноманітні громадські (чи громадсько-державні) форми управління. Зокрема, учні школи та члени педагогічного колективу об'єднуються в неформальні групи творчих виконавців різноманітних інноваційних проектів і програм і тому крім традиційно існуючих методичних об'єднань, у школах, де діє менеджмент освітніх інновацій, існують науково-методичні ради, ради керівників творчих груп учителів, ради творчих груп учителів, ради з інноваційних проектів (програм), учнівські ради, шкільний парламент, ради учнів з інноваційних проектів (програм) тощо.

Практично в усіх інноваційних ЗНЗ вводяться додаткові адміністративні посади, такі як: заступник директора з науково-методичної роботи, психолог, координатор проекту, диспетчер-координатор, «тьютор», науковий консультант, керівник творчої педагогічної майстерні тощо.

Творча педагогічна майстерня (ТПМ) є інноваційним структурним підрозділом у ЗНЗ і має таку структуру: координаційна рада, до якої входять директор, науковий консультант, керівник-координатор, керівники творчих динамічнх груп (ТДГ) учителів; творчі динамічні групи вчителів, які формуються за професійними інтересами.

Керівник-координатор ТМП наділений функціями оперативного управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ: планує поточну діяльність ТПМ; формує склад ТДГ за проблемами наукового пошуку; координує їх діяльність; готує проведення науково-методичних семінарів, конференцій, творчих звітів, презентацій. Керівником-координатором ТМП може бути призначений будь-хто з членів педагогічного колективу; головне, щоб ця людина була творчою та соціально мотивованою на виконання таких додаткових функцій у своїй педагогічній діяльності.

Науковий консультант експериментального ЗНЗ, як правило є науковець. Він змінює діяльність педагогічного колективу школи та членів апарату управління школою в напрямі застосування освітніх інновацій шляхом проведення різних наукових і науково-методичних заходів: майстер-класів, тренінгів, наукових бесід, «круглих столів», аналітичних зрізів даних тощо.

Науковий консультант спільно з керівником-координатором ТМП є членами дорадчого органу управління ЗНЗ - науково-методичної ради й суттєво впливають на хід виконання інноваційного проекту чи програми, а також на її результат.

Принципи, політика, функції та діяльність ради

Рада є виборчим органом і включає в себе педагогів, директора школи, представників громади й учнівського самоуправління. Робота ради узгоджується статтями 16 «Органи громадського самоврядування в освіті» та статті 17 «Самоврядування навчальних закладів» Закону України «Про Освіту» (1991), а також статті 39 «Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу» Закону України «Про загальну середню освіту» (1999). Роботу ради очолює голова, який обирається членами ради. Директор школи та координатор є одними із членів ради. Оптимальна кількість членів ради - від п'яти до одинадцяти осіб. Рада діє на основі положення про роботу ради.

Функції ради:

Розробка та координація програм шляхом надання допомоги координатору у здійсненні оцінки потреб громади, визначенні пріоритетних проблем і плануванні програм, спрямованих на вирішення цих проблем. Розробка рекомендацій для інших відомств щодо вдосконалення послуг для молоді й інших вікових груп громади. Робота як з'єднувальної ланки між представниками громади, відомствами та урядовими організаціями місцевого (регіонального) загальнодержавного рівня в інтересах розвитку. Забезпечення координації та мінімізації дублювання послуг у межах громади; мобілізації всіх потенційних учасників, людських і фізичних ресурсів із метою їхнього максимального використання. Сприяння в пошуках додаткових джерел фінансування, отриманні грантів для роботи. Допомога координатору в розробці щорічного бюджету та відповідальність за фінансові операції ГАШ. Надання допомоги координатору у проведенні моніторингу й оцінці ефективності програм ГАШ. Розвиток співпраці між місцевими відомствами для поліпшення життя всіх членів громади.

Рада ГАШ є виборчим органом, до якого обираються педагоги, директор школи, координатор, представники громади й учнівського самоуправління. Основні принципи роботи ради ГАШ - добровільність, відкритість, доступність, толерантність, демократичність, партнерство, гласність, служіння громаді, задоволення її потреб ( визначаються її членами).

Механізм створення ради ГАШ. На першій конференції обираються члени ради від місцевої громади. На учнівських зборах обираються представники до ради від учнівського колективу, а на батьківських зборах до ради обираються представники від батьків. Із метою узгодженої роботи батьківського комітету й ради школи, до ради обирають голову батьківського комітету школи. Цим усувається дублювання вирішення окремих проблем, якими опікуються різні сторони - учні, учителі, батьки, громада.

По горизонталі на кожному управлінському рівні розгортаються свої структури. Горизонтальна система управління дозволяє залучити до реалізації освітньої програми і адміністрацію, і вчителів, і учнів, і батьків, і громадськість.

На рівні заступників директора головні функції управління: методично – аналітична та контролююча.

На рівні керівників методичного об’єднання здійснюються експертні, моніторингові, атестаційні функції.

Творчі та динамічні групи – займають впровадженням інновацій.

Функціональна служба, яка включає практичного психолога, логопеда, лікаря буде забезпечувати діагностику розвитку, яка дозволяє визначити оптимальні освітню програму і індивідуальні можливості учня.

Найвищим управлінським органом є загально шкільна конференція.

Рада школи – це постійно діючий у період між загальношкільними конференціями орган громадського самоуправління.

Піклувальна рада – це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи школи.

Напрями роботи піклувальної ради:

·  Зміцнення матеріально – технічної і навчально – методичної бази;

·  Залучення додаткових джерел фінансування закладу;

·  Поліпшення умов для організації навчально – виховного процесу;

·  Стимулювання творчої роботи та навчання працівників та учнів школи.

VII. Виховна підсистема

Нині суспільству потрібен не виконавець, а творець. Цьому твердженню має бути підпорядкований весь виховний процес у школі. Основою виховання особистості є багатогранність, альтернативність системи цінностей — моральних, естетичних, світоглядних, суспільно-політичних та інших ідей, ідеалів, що служать для молодої особистості базою для вибору і конструювання власного, суб'єктивно значущого життєвого ідеалу. Адже людське життя виступає як проблема творчого життя особистості, побудова якого твориться на базі потенціалу особистості, її духовного світу, світогляду, мети й сенсу життя. Життєтворчість відбувається тоді, коли творча продуктивність особистості здійснюється не лише через мистецтво і науку, а й у матеріалі особистого життя, свого життєвого процесу.

Випускник повинен бути людиною, яка вміє розвивати свій творчий потенціал, має певні моральні переконання.

Почуття любові до Батьківщини та усвідомлення обов'язків перед народом, повагу до історії, традицій, культури, мови не просто виховувати. Цей напрям виховної роботи дуже багатогранний. Громадянські почуття народжуються з невеличких справ на спільне добро міста, власного двору, вулиці, школи, класу.

Одним із пріоритетних напрямів виховної роботи у школі є превентивне виховання, запобігання негативним проявам серед учнівської молоді, дитячій бездоглядності, безпритульності та підлітковій злочинності. Роботу з цієї проблеми в школі організовано як комплексний вплив на особистість школяра в таких напрямах: профілактика щодо негативних впливів соціального оточення та корекція асоціальних явищ у поведінці учня. Вся робота з превентивного виховання ґрунтується на базі Цільової комплексної програми з запобігання поширенню дитячої бездоглядності, профілактики правопорушень серед неповнолітніх та їх соціальної реабілітації в суспільстві.

Корекційно-розвивальна робота з досягненнями позитивних змін у поведінці та діяльності школярів здійснюється під час індивідуальних консультацій, групових тренінгів «Рівний — рівному», .інтелектуальної гри «Найрозумніший», занять в творчих об'єднаннях та гуртках учнів, участі дітей у концертах, святах, тематичних класних годинах, семінарах-тренінгах. Усе це допомагає ефективно розв'язати проблему превентивного виховання майбутнього випускника та вироблення в нього імунітету до негативних впливів соціального оточення.

Підготовка компетентного випускника — це реалізація висо­кої гуманістичної місії середньої освіти. Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків.

Родинне виховання є природною й постійною ланкою виховання. Батьки учнів беруть участь у вирішенні таких питань, як вибір предметів для навчання, вибір профілю класів, вироблення внутрішньошкільних статутів, ор­ганізація праці, відпочинку, харчування дітей.

Трудове вихован­ня — процес залучення учнів до різних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці Учні школи беруть активну участь у таких щорічних шкільних акціях Ефективною формою трудової активності є індивідуальні трудові доручення.

Трудове виховання також спрямоване на здійснення професійного навчання та профорієнтації. Система профорієнтаційної роботи школи спрямована, в першу чергу, на сприяння успішній соціалізації особистості учнів. Професійна орієнтація — система заходів, спрямованих на надання молоді допомоги у свідомому виборі професії.

Основні завдання екологіч­ного виховання майбутнього випускника:

• допомогти засвоїти основні ідеї захисту і збереження природи;

•  усвідомити взаємозв'язок між людьми і довкіллям;

•  ознайомити з основними екологічними завданнями і можливими позитивними шляхами їх вирішення;

• допомогти набути умінь та навичок, які допоможуть у майбутньому брати участь у вирішенні складних екологічних ситуацій.

У школі екологічне виховання інтерес до минулого рідного міста, краю, держави; повагу до героїзму, дбайливе ставлення до людей, що його здійснили; виховати громадянську позицію в житті суспільства. Здійснюється воно за такими напрямами:

•  Україна — частина Всесвіту;

•  героїчне минуле держави;

•героїчне минуле рідного краю.

Однією із складових моделі компетентного випускника школи є виховання кроскультурної грамотності. Воно здійснюється відповідно до освітніх програм для загальноосвітніх навчальних закладів і спрямоване на інтелектуальний розвиток майбутніх випускників, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки; сприяє вихованню культури мовлення, таких людських рис як наполегливість, сила волі, здатність долати труднощі, чесність, працелюбство тощо. інформаційних технологій у навчально-виховному процесі».

Основи художньо-естетичної культури формуються в ранньому дитинстві. Тому художньо-естетичне виховання учнів має виняткове значення. Уже з молодшого шкільного віку здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, а від цього залежить успіх роботи на наступних етапах виховання та в майбутньому житті. У процесі виховання школярі залучаються до різних видів естетичної й художньої діяльності, тим самим розвиваючи свій творчий потенціал. Важлива роль у розвитку художньо-естетичного виховання належить мистецтву. Основу естетичного ставлення до світу становить естетичне почуття, яке охоплює різноманітні емоції. Для здійснення художньо-естетичного виховання з метою підтримки талановитої молоді, враховуючи можливості школи, побажання учнів та їхніх батьків, у школі створено мережу гуртків і творчих об'єднань учнів, які мають ефективний вплив на розвиток творчого потенціалу випускника, його естетичних смаків та уподобань. Учнівське самоврядування в школі — педагогічно-доцільний спосіб організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на випускника шляхом залучення його до усвідомленої та систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу, школи, особистого життя.

Самоврядування на сучаному етапі — це взаємодія учнівського і педагогічного колективів, передача досвіду відповідальності від старших до молодших, організація вчителем досвіду самореалізації школяра, яка передбачає силу волі людини, прогнозування своєї поведінки в житті, здатність до саморегуляції, самовиховання, самовдосконалення. Основним принципом цього процесу є ініціатива самих учнів. Структура системи самоврядування гнучка і варіативна, що враховує специфіку, можливості, традиції нашого колективу вчителів та учнів.

У середніх та старших класах школи важливий принцип учнівського самоврядування — «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо». Цінність організації учнівського самоврядування в школі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у суть своїх прав та обов'язків. Для цього створюються Ради класів, прес-центри, клуби за інтересами, з огляду на традиції, потреби школи, інтереси і запити школярів.

Громадські доручення, з яких починається будь-яка спільна справа, — це основна форма залучення до системи самоврядування та її багатогранної діяльності:

•  самоосвітньої (участь у роботі клубів, гуртків, конкурсах ерудитів, олімпіадах з предметів);

•  організаторської (участь у, заходах, концерти, зустрічі з цікавими людьми);

• пошуково-дослідної (створення шкільних музеїв, літописів);

• краєзнавчої (участь в екскурсіях, збирання пісень, легенд);

• суспільно корисної (чергування, участь у трудових операціях);

• агітаційно-пропагандист­ської (підготовка виставок, листівок, випуск газет);

• управлінської (участь у роботі учнівського самоврядування).

У школі значну увагу приділяють формуванню здорового способу життя — сукупності сімейних форм життєдіяльності людини, що забезпечує її здоров'я, та успішного життєвого шляху. Кожен випускник школи повинен мати або вміти розробляти і вдосконалювати свою оздоровчу систему. Найшвидше і найефективніше кожна людина може вплинути на своє здоров'я, дотримуючись правил здорового способу життя. Розуміючи, що здоров'я дитини — це ключ до здоров'я дорослої людини, школа ставить перед собою завдання:

•  формування основ культури здоров'я;

•  зменшення захворюваності;

•  підвищення рівня фізичної та розумової працездатності.

Реалізацію завдань у школі щодо виховання й розвитку ' здорової особистості відображають наступною схемою..

Значну роль у школі відводять позашкільній та позакласній спортивно-масовій роботі, яка має свою структуру й систему і спрямована на пропаганду здорового способу життя

Навчально-виховний процес організується так, щоб допомогти школярам засвоїти основні елементи здорового способу життя:

•  усвідомлення соціальної значущості здоров'я людини;

•  оптимальний психологічний настрій, уміння управляти своїм емоційним станом;

•  відмова від шкідливих звичок;

•  оптимальний руховий режим;

•  дотримання правил особистої гігієни;

•  загартування;

•  раціональне харчування.

VIII. Суспільно-педагогічна підсистема

Школа повинна стати найулюбленішим

місцем у будь-якому місці

Пітер Клейн (з книги «Революція у навчанні»)

Функціонування школи у малому місті в яких знаходиться Верховцевська СЗШ №1 має суттєві ознаки. Можливості отримання якісної освіти обмежені; тому першочерговим завданням школи є координація зусилля усіх інституцій, з метою створення такого освітнього середовища, яке сприяє формуванню вміння творити, що базується на розвиненій самоосвіті, здатності конструювати власне життя, як особистісний життєвий проект. Отже необхідно створити таку модель, яка перш за все забезпечує не лише формувати міцні, стійкі, глибинні знання з основ наук, а передусім підвищувати мотивацію навчання шляхом активізації пізнавальної діяльності, розвитку загальних і спеціальних здібностей, спонукати молодь здійснювати усвідомлений вибір подальшого життєвого шляху. Максимально реалізувати ці ідеї може громадсько-активна школа - це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. У громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залученню громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школа стає освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного - цілий день, кожен день, увечері та на вихідні. Використовуючи загальноосвітні школи як громадські центри, громадсько-активні школи залучають нових партнерів, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей та громад. Численні дослідження та значний досвід свідчать, що молоді потрібні великий вибір можливостей та підтримка. Тому діяльність громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади в цілому.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і у громаді.

Для того щоб усе вищезазначене здійснилося, необхідно перебудувати систему діяльності загальноосвітнього закладу певним чином. Усі процеси, що відбуваються на базі загальноосвітнього закладу, розподіляються на три напрями: демократизація, волонтерство, партнерство. У рамках кожного напряму визначаються цілі, розробляються технології та з'являється цілісна система роботи всього навчального закладу. Школи дають своїм випускникам не тільки необхідний рівень академічної освіти, а й навички громадської активності та самореалізації. Така робота дозволяє вирішити соціальні потреби громади.

ª  створення моделі громадсько-активної школи на засадах державно-громадського управління

ª  робота батьківського лекторію «Школа, у якій навчається моя дитина».

ª  творча співпраця з позашкільними установами та перехід до моделі СПК

ª  організація та проведення спільних заходів, що презентують успіх учня – менеджера знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Національна Доктрина

2.  Закон України «Про загальну середню освіту»

3.  Положення про організацію навчального процесу за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів в ЦІППО АПН України. – К.: ЦІППО, 2005.– 22 с.

4.  Методичні рекомендації щодо написання дипломних робіт для студентів факультету менеджменту і психології / Уклад. І., Іваненко С. Г. – К.: Міленіум, 2005 – 36 с.

5.  Пишем реферат, доклад, выпускную квалификационную работу: Учебное пособие / – М., 2002. – 128 с.

6.  Жерносек І. П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи загальної середньої освіти: Монографія. – К.,2000. – 124 с.

7.  , Сластьонін В. О. Підготовка майбутнього вчителя: Навч. посібник. –К., 1997. – 168 с.

8.  Вибрані твори: В 5 т. – К.:

Рад. Шк., 1976. – Т.1. Проблеми виховання все-бічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу.– 653 с.

9.  Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. –К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.

10.  І. Правописний словник. – К.: А. С.К., 1999. – 607 с.

Навчальний правописний словник української мови /За ред. , Д. І.Руденка. –Харків: Ока, 1997. –416 с.

11.Енциклопедія українознавства. –К.: Молоде життя, 1996. – Т.4. – 1999 с.

12.Практичний семінар з планування та управління проектами. – липель 2007

Ресурси Інтернет

1.	Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України	www. cippe.
2.	Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти	http://doippo.
3.	Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти:	www. cippe.
4.	Міністерство освіти і науки України	www. educatio. www. ministry.
5.	Академія педагогічних наук України	www. apsu. www. aps.
6.	Науково-методичні центри: •  вищої освіти; •  середньої освіти; •  професійно-технічної освіти; •  Головний інформаційно-обчислювальний центр Міністерства освіти і науки України	www. ictme.
7.	UDL System Українська система дистанційного навчання	www. udl. http://www. udl.
8.	Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України	www. cippe.
9.	Інститут засобів навчання АПН України	www. ime.
10.	Національний педагогічний університет ім.	www. npu.
11.	Національний університет ім. Т. Шевченка	www. univ.
12.	Українська науково-освітня мережа УРАН	www. uran.
13.	Бібліотечний світ України	www. ukrlibworld.
14.	Національна бібліотека України ім. В.Вернадського	www. nbuv.
15.	Державна освітянська бібліотека України	www. /library