Школа майбутнього – школа, що керує знаннями (стр. 1 )

ТЕМА ПРОЕКТУ: Школа майбутнього – школа , що керує знаннями

ІДЕЇ ПРОЕКТУ: полягає у досягненні нової якості освіти шляхом формування особистості менеджера своєї долі, що керує власними знаннями, а значить уміє навчатися впродовж життя, яке перебуває у стадії постійних змін.

МЕТА ПРОЕКТУ: створення моделі школи:

·  яка навчає як потрібно і належно розуміти значення знань,

їх постійного поширення і використання для досягнення

якомога кращих результатів тобто вчить стати успішним у

реальному житті.

·  яка якісно впливає на освітнє середовище шляхом створення моделі громадсько-активної школи

І. Обґрунтування проекту

Стоїмо перед потребою творити суспільство,

яке вчиться, навчається, яке дає учням змогу

керувати власним процесам здобування знань

Україна почала процес побудови нового суспільства. Нам, педагогам, необхідно задуматися над тим, як нам долучитися до цього процесу і які зміни впроваджувати у свою роботу. Яким має бути нове суспільство? Які цінності та ідеали хочемо пропагувати? Яку людину хочемо виховати?

Як ми готуємо дітей до життя? Чи вчимо їх мирно і творчо розв’язувати проблеми, шукати нову інформацію й робити висновки, чи лише подаємо низку знань, які в майбутньому стануть зовсім не актуальними? Світ навколо нас постійно змінюється. Темпи змін збільшуються. Якими би актуальними не були знання, які ми даємо учням, за кілька років вони стануть застарілими. Чи ми вчимо дітей постійно вчитися в атмосфері підтримки, довіри, заохочення і допомоги?

Суспільство вимагає безперервного навчання упродовж усього життя. Тому нам потрібні знання про те, як навчатися безперервно. Де, більш ніж у школі, в інституції, яка навчає, потрібно належно розуміти значення знань, постійного поширення їх і використання для досягнення якомога кращих результатів. « Стоїмо перед потребою творити суспільство, яке вчиться і навчає, яке дає учням змогу керувати власним процесом здобування знань у прагненні до більшої дисципліни, згуртованості і складності ».

Школа, що керує знаннями – веде до здобування знань.

Роздумами про школу, як організацію, що керує знаннями, мають враховувати дві рівноцінні проблеми :

1.  Це проблема фахових знань технологій навчання і учіння. Ці знання мають охоплювати результати найновіших нейропсихологічних досліджень, дані про діяльність мозку, пам'яті, творчого мислення, типів розумової діяльності, розпізнавання та розвиток потенційних здібностей учнів. Знання такого типу мусять стати засадою процесу навчання. Ними мусить володіти кожен учитель. Пріоритетне завдання кожної школи перейти від успішного учіння до ефективного навчання. Кожен учень має стати менеджером власних знань.

2.  Це створення такої системи організації школи, яка допомагає накопичувати знання, ділитися ними і помножувати їх, а потім стане інституцією що керує знаннями. Неоціненна тут роль директора, який має стати правдивим лідером, організатором постійного вдосконалення, ментором, але також фахівцем з мотивування людей від одержання та накопичення знань.

Концептуальна модель школи, що керує знаннями побудована перш за все на об'єднанні, навколо ідеї системних змін, всіх учасників навчально – виховного процесу: учнів, учителів, батьків.

Головною ідеєю проекту є створення організації, де всі навчаються.

Модель являє собою комплекс, систему заходів, спрямованих на реалізацію концепції керування знаннями для чого треба вміти:

планувати, здобувати знання, творчо мислити, презентувати знання, оцінювати і проводити самооцінку.

Концептуальні засади моделі побудовані на усвідомленні протиріч між школою, що навчає і школою, що керує знаннями.

На підставі вище сказаного сформовані провідні ідеї і функції моделі.

Зміст проекту моделі « Школи, що керує знаннями » реалізується через підсистеми:

управління, науково – методична, дидактична, виховна,

суспільно – педагогічна.

Трохи теорії на тему Організації, що керує знаннями

В літературі у сфері організації та менеджменту щоразу частіше в описі сучасних тенденцій появляється термін „керування знаннями", чи „організації, що навчається". Часто ці два терміни застосовують як взаємозамінні. Організація, що навчається, дочекалась обширного опису у книжці Зенґе „П'ята дисципліна". Автор називає п'ять невід'ємних елементів такої організації:

1.  Системне мислення - спосіб бачити завдання цілісно, а не у формі відокремлених, миготливих та ізольованих частин і концепцій.

2.  Особиста майстерність - це постійний розвиток усіх, хто залучений до роботи організації. Це підвалина розвитку цілої організації. Організація, як ціле, - мудра мудрістю своїх членів.

3.  Моделі мислення - наявність у нас підстав, узагальнень і переконань, які впливають на наше розуміння світу. Багато з них, це приховані стереотипи, які керують вчинками одиниць. Усвідомлення існування цих моделей і вміння викликати їх зміни - це обов'язкова умова процесу навчання організації.

4.  Побудова спільного бачення прийдешності потребує творення очікуваного образу майбутнього, ставлення викликів, зрозумілих усім працівникам. Тільки спільне бачення мотивує людей, генерує їх автентичну заангажованість, і спричиняє, що працівники хочуть навчатись не тому, що їх змусили, а тому, що трактують навчання як захопливу можливість розвитку.

5.  Командне навчання - це спільна діяльність, результат якої - зростання знань та умінь кожного члена команди. Освіченість команди, що навчається, перевищує сумарний рівень освіченості її учасників. Методами дискусії, діалогу, відмови від поширених засад, вільного обміну думками у групі можна досягти ефекту, який важко здобути індивідуально. „Якщо команда не зможе навчатись, організація також навчатись не буде."

У XXI столітті знання є найбільшим капіталом організації. Це, властиво, засоби знань вміння поширювати і використовувати їх, відрізняють підприємства одне від одного. Тільки проінноваційні інституції здобувають конкурентну перевагу.

Японські автори Ikujiro Nonaka і Hirotaka Takeuchi у своїй книжці Творення знань в організації проголошують тезу, що „організації не тільки „перетворюють" знання, але також „створюють" їх. Питання творення знань господарською організацією було занедбане в науках керування. Тимчасом роки досліджень японських фірм доводять, що творення знань - це головне джерело як міжнародної конкурентноздатності". Згідно Буковітца {W, R. Bukowіtz) і Вільямса (/?. /. Miams) „Керування знаннями - це процес, завдяки якому організація генерує багатство на підставі своїх інтелектуальних активів, або активів, що базуються на знаннях". Перехід від традиційної організації до підприємства, що керує знаннями, потребує впровадження багатьох змін, зокрема у способі мислення і праці менеджерів. Ось приклад кількох вибраних тенденцій змін, які описав Жан Брільман (Jean Brilman):

□  Кожен намагається передавати свої знання іншим (...). Передавання інформації і накопичення знань високо оцінюють і нагороджують, натомість блокування потоків інформації карають.

□  Підприємство вчиться навчатись, а також охоплювати навчанням усіх працівників.

Навчання проводиться через щоденну працю тих, хто навчає, за участі багатьох осіб, каналів і мас-медіа, а також команди керівників, які також стають тими, хто навчає.

□ Людина навчається постійно; припинення навчання означає усунення з професійного життя.
Навчання організації означає також творення нею власних знань".

ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН ШКОЛА, ЩО КЕРУЄ ЗНАННЯМИ?

Думки, які були наведені вище, добре пасують до класичних ринкових підприємств, які займаються виробництвом

або наданням послуг. Активи, тенденції, персональна політика - це терміни зі сфери керування. Чи можна, однак,

перенести ці поняття на грунт освіти, до такої специфічної інституції у сфері послуг, якою є школа?

Не тільки можна. Обов'язково треба. Де, більше ніж у школі, в інституції, яка навчає, потрібно належно розуміти

значення знань, постійного поширення їх і використання для досягнення якомога кращих результатів?

На тему керування знаннями в освіті написано небагато. До певні роздумів спонукає стаття Стефані Маршал {Stephanie Pace Marshal?) „Творення суспільства, що навчається, на межі XXI століття". її головну тезу відображають слова: „Стоїмо перед потребою творити суспільство, яке вчиться і навчає, яке дає учням змогу керувати власним процесом здобування знань у прагненні до більшої дисципліни, згуртованості і складності". Роздуми про школу, як організацію, що керує знаннями, мають враховувати дві рівноцінні проблеми:

□ Перша - це проблема фахових знань технології навчання і учіння. Ці знання мають охоплювати і результати найновіших нейропсихологічних досліджень, дані про діяльність мозку, пам'яті, творчого мислення, типів розумової діяльності,, розпізнавання та розвитокгютенційних здібностей учнів Знання такого типу мусять стати засадою процесу навчання. Ними мусить володіти кожен учитель. Пріоритетне завдання кожної школи - перейти від успішного учіння до ефективного навчання. Кожний учень має стати менеджером власних знань.

□ Друга проблема - це створення такої системи, організації школи, яка допомагає накопичувати знання, ділитись ними і помножувати їх, а потім стане інституцією, що керує знаннями. Неоціненна тут роль директора, який має стати правдивим лідером, організатором постійного вдосконалення, ментором, але також фахівцем з мотивування людей, від одержання та накопичення знань. Отже, школа, що керує знаннями - це організація, у якій:

1.  Усі вчителі беруть участь у постійному вдосконаленні, наприклад у керованому самонавчанні.

2.  Учителі здатні працювати в команді, поширюючи спільні знання.

3.  Усі вчителі мають базові знання технологій навчання.

4.  Учителі не тільки передають знання зі сфери своїх предметів, але, згідно з вимогами засад програми, навчать як вчитись.

5.  Кожний учень здобуває знання про те, як слід навчатись.

6.  Учні вчаться планувати власну працю, вивчають які є джерела і способи здобування знань, пізнають техніки творчого мислення, вміють представляти знання, свої аргументи, знають техніку автопрезентації, зоохочені і до самооцінювання результатів свого навчання.

ІІ. Анотація проекту

Проект спрямовано на створення моделі громадсько-активної школи, яка навчає потрібно і належно розуміти значення знань, постійного поширення їх і використання для досягнення якомога кращих результатів

Модель являє собою комплекс, систему заходів, спрямованих на реалізацію концепції керування знаннями, для чого треба вміти:

планувати, здобувати знання, творчо мислити, презентувати знання, оцінювати і проводити самооцінку

Концептуальна модель школи

  Портфоліо особистісного зростання учня

  Портфоліо класного керівника

  Портфоліо учителя

Концептуальні засади

Школа, що навчає	Школа, що керує знаннями
ª  слухняність ª  пунктуальність	мотивація: ª  відчуття радості навчання ª  оптимізм і суспільне вміння ª  визначення цілей ª  планування кар’єри ª  господар часу
ª  навчання, констатація фактів	ª  залучення особистісних ресурсів учня для вирішення завдань життєтворчості
ª  передача знань зі своїх предметів	ª  кожен учень здобуває знання про те як слід навчатись
ª  відсутність права вибору	ª  школа справедлива з огляду на інтелект учня. Пристосування стратегії навчання до стилю мислення ª
ª  авторитарна педагогіка	ª  особистісно-орієнтована, комунікативна
ª  успішне навчання	ª  ефективне навчання (що приносить учням задоволення, кожен навчається в міру своїх здібностей )
ª  оцінювання за те, чого очікує вчитель	ª  оцінювання за те, що зробив учень
ª  управління закладом – авторитарне	ª  стратегічне, адаптивне

Провідні ідеї:

ª  формування особистості: менеджера знань, який уміє керувати власними знаннями - планувати, здобувати знання, творчо мислити, презентувати знання та здійснювати самооцінювання

ª  створення освітнього середовища, шляхом створення моделі громадсько-активної школи яка побудованеа на творчій співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу і передбачає гуманні стосунки, демократичне управління

Функції:

ª  допомогти учневі здобувати знання, використовуючи власні можливості, враховуючи індивідуальні особливості

ª  навчити вихованців, а отже навчитись і самим: вчитися впродовж життя, конструктивно мислити, оперативності у здійсненні конкретних речей, створенні цінностей у суспільстві

Зміст проекту

Реалізація проекту через підсистеми

Управлінська:

ª  корекція управлінської моделі з урахуванням нововведень, модернізація функцій управління школою;

ª  забезпечення оптимальних умов школи, для створення якісного освітнього просту, мотивації до самовдосконалення;

ª  адаптація систем навчального і виховного процесів до роботи у нових умовах;

ª  перетворення школи, що навчає у школу, що керує знаннями;

ª  організація колективу однодумців.

Науково-методична:

ª  модернізація науково-методичної роботи через функціонування кафедр, творчих груп, динамічних груп;

ª  переорієнтація методичної роботи на постійне самовдосконалення, кероване самонавчання;

ª  опанування вчителями інноваційних технологій, спрямованих на особистісно-орієнтоване навчання і виховання;

ª  засвоєння методів психолого – педагогічного супроводу навчання;

ª  провідне використання технології «Портфоліо» у навчально-виховному процесі.

Дидактична:

ª  перебудова навчального процесу з передачі знань зі сфери предметів на навчання, як слід навчатись.

ª  клас не має бути обмеженим простором, а розширенням життєвого досвіду, каталізатором учнівських думок, досліджень і комунікацій.

Виховна:

ª  адаптація виховної системи до умов «Школи, що керує знаннями», яка побудована на: створенні ситуації вибору і успіху.

ª  забезпечення умов для реалізації творчих індивідуальностей, розвиток і удосконалення системи учнівського самоврядування,

Суспільно-педагогічна:

ª  залучення батьків до громадського управління школою;

ª  робота батьківського лекторію «Школа, у якій навчається моя дитина».

ª  творча співпраця з позашкільними установами та перехід до моделі ЗНЗ – НВК

ª  організація та проведення спільних заходів, що презентують успіх учня – менеджера знань

Шляхи реалізації проекту

– підготовчий етап

– організаційно-методичний етап

–  практично-реалізаційний етап

–  аналітично-узагальнюючий етап

– підсумково-презентаційний етап

Очікувані результати

Становлення особистості:

P  від менеджера знань - до менеджера власної долі.

ü  адаптуватися до змін у суспільстві.

ü  вчитися впродовж усього життя.

ü  вміння конструктивно мислити і спілкуватися.

ü  толерантно ставитися до інших членів суспільства.

ІІІ. Структурна модель школи, що керує знаннями

ДНЗ - дитячий навчальний заклад

молодша група

середня група

старша група Група цілодобового перебування санаторного типу молодша група середня група Група короткостро-старша група к -. к к к* кового перебування ШКОЛА ШКІЛ Школа І ступеня 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас Школа І ступеня 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас Школа І ступеня потік 10 класів потік 11 класів потік 12 класів

група короткострокового перебування

ШКОЛА ШКІЛ

Школа І ступеня Школа почуттів

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Школа ІІ ступеня Школа діалогів

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Школа ІІІ ступеня Школа успіху

потік 10 класів

потік 11 класів

потік 12 класів

Режим роботи ДНЗ збільшується до 12 годин.