Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” (стр. 1 )

Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності, на дослідницькому рівні професійної діяльності.

Виробничі функції, що здійснюють магістри, пов'язані зі всіма етапами циклу існування об'єктів їх діяльності. Задачі діяльності, які вони вирішують, припускають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень.

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістрів передбачає, за умови виконання вимог стандарту вищої освіти щодо підготовки педагогічних працівників, спроможність до виконання педагогічних функцій, що пов'язані з узагальненими об'єктами їх діяльності

Перелік дисциплін

для підготовки магістра з економічної та соціальної географії

1.  Регіональне суспільно-географічне прогнозування.

2.  Методика складання комплексних програм.

3.  Менеджмент регіонального розвитку.

4.  Історія і методологія суспільної географії.

5.  Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

6.  Регіональна економіка.

7.  Регіональне програмування в зарубіжних країнах.

8.  Регіональна політика сталого розвитку в Україні.

Програми курсів

1. “Регіональне суспільно-географічне прогнозування”

(Упорядник - доц. )

1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета курсу “Регіональне суспільно-географічне прогнозування” – формування у майбутніх фахівців з управління регіональним розвитком та розміщення продуктивних сил знань і навичок, необхідних для наукового передбачення суспільно-географічних аспектів соціально-економічного розвитку регіонів. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

·  розкрити поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічної прогностики;

·  розкрити методологічні основи суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку;

·  розкрити зміст наукової категорії „суспільно-просторові процеси” як об’єкту регіонального прогнозування;

·  розкрити наукові та організаційні механізми суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку;

·  розкрити методику суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку.

В результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні

знати:

-  сутність, значення та об’єкти суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку;

-  специфіку регіонального рівня суспільно-географічного прогнозування;

-  історію становлення та розвитку суспільно-географічної прогностики;

-  методологічні підходи та принципи суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку;

-  сутність, класифікацію, чинники, закономірності розвитку суспільно-просторових процесів;

-  види, методи та способи регіонального суспільно-географічного прогнозування;

-  етапи та організаційні аспекти розробки суспільно-географічних прогнозів регіонального розвитку;сутність та можливості застосування динамічного моделювання для цілей регіонального прогнозування соціально-економічного розвитку;

-  методику експертного, статистичного, оптимізаційного та нелінійного прогнозування;

-  методику прогнозування ресурсів регіонального розвитку, демопросторових процесів у регіонів, розвитку господарства регіонів;

вміти:

-  визначати типи розвитку суспільно-просторових процесів;

-  здійснювати статистичний аналіз динамічних рядів;

-  розробляти декомпозиційні, трендові, кореляційно-регресійні, економетричні моделі, застосовувати факторний, кластерний та дискримінантний аналіз для цілей прогнозування розвитку регіонів;

-  розробляти моделі лінійного та нелінійного програмування, гравітаційні, балансові, математико-картографічні моделі регіонального розвитку;

-  оцінювати рівень узгодженості думок експертів, визначати кількісні параметри експертних прогнозів регіонального розвитку;

-  розробляти прогнози розвитку процесів формування та використання природних, трудових, фінансових, технологічних ресурсів, демо-, промислово-, аграрно - та соціально-просторових процесів у регіонах.

1.2. ТЕМАТИЧНИЙ План

З даної дисципліни навчальним планом передбачено 36 годин лекційних, 18 годин семінарських занять та 11 годин самостійної роботи студентів.

№	Назва теми	Кількість годин	Розрахунок навчального часу, (год.)
лекції	практичні
1	2	3	4	5
1.	Вступ до регіонального суспільно-географічного прогнозування	3	2
2.	Методологічні основи суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку	4	4
3.	Суспільно-просторові процеси як об’єкт регіонального прогнозування	6	4
4.	Види, методи та способи регіонального прогнозування соціально-економічного розвитку	4	4
5.	Механізм суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку	4	4
6.	Методика експертного прогнозування регіонального розвитку	8	2	2

1	2	3	4	5
7.	Методика статистичного прогнозування регіонального розвитку	10	6	4
8.	Методика оптимізаційного прогнозування регіонального розвитку	6	2	4
9.	Методика нелінійного прогнозування регіонального розвитку	2	2
10.	Методика прогнозування ресурсів регіонального розвитку	8	2	2
11.	Методика прогнозування демопросторових процесів у регіоні	4	2	2
12.	Методика прогнозування розвитку господарства регіону	6	2	4
Разом	65	36	18

1.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП ДО РЕГІОНАЛЬНОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Мета, завдання та структура курсу. “Суспільно-географічне прогностика” як синтетична конструктивно-прикладна дисципліна. Місце прогностики в структурі суспільної географії. Зв’язок з іншими дисциплінами.

Об’єкти суспільно-географічного прогнозування. Основні підходи до визначення об’єктів географічних та суспільно-географічних досліджень: геосферний, ландшафтний, екологічний, геокомплексний, геосистемний, розміщенський. Регіон як онтологічний об’єкт суспільно-географічного прогнозування. Суспільно-просторовий процес як гносеологічний об’єкт суспільно-географічного прогнозування. Просторово-часова організація людської діяльності в регіоні як предмет дослідження суспільно-географічної прогностики. Еволюція змісту та характеру об’єктів дослідження суспільно-географічної прогностики: класична, некласична, постнекласична наука.

Значення суспільно-географічного прогнозування. Конструктивний характер суспільно-географічних прогнозів. Суспільно-географічні прогнози як інформаційно-аналітична база обґрунтування заходів регіональної політики. Місце регіонального прогнозування в структурі управління розвитком регіону. Прогнозування як функція держави. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку”.

Прогностичні ефекти. Самоорганізація прогнозу. Самоліквідація прогнозу. „Парадокс прогностичного зрушення”. Прогностична паніка.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Історія розвитку суспільно-географічної прогностики. Історія розвитку науки як еволюція дослідницьких програм. Етап становлення (ті рр.). Описово-регіоналістична дослідницька програма: концепції хорологічна, географії людини, районно-комплексна. Розміщенська дослідницька програма: концепції розміщення виробництва, теорія центральних місць. Етап формування теоретичних основ (ті рр.). Формально-математична дослідницька програма: концепції просторового аналізу та регіонального прогнозування, географо-математичного моделювання та економіко-географічного прогнозування, енвайронменталізму та глобального прогнозування. Соціально-гуманістична дослідницька програма: концепції біхевіористичної, гуманістичної та релевантної географії. Сучасний етап (з 1990-х рр.). Теоретичні, методологічні та методичні новації.

Методологічні рівні суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку. Філософська методологія. Неопозитивістський, феноменологічний, екзистенціалістський, герменетвтичний підходи. Сучасні філософські концепції еволюції суспільства від індустріальної до постіндустріальної інформаційної стадії розвитку суспільства. Загальнонаукова методологія. Системно-структурний, біхевіористичний, синергетичний міждисциплінарні підходи. Суспільно-географічна методологія. Суспільно-географічні концепції регіонального розвитку. Концепції комплексно-пропорційного, збалансованого, сталого, поляризованого, стадійного регіонального розвитку. Методика і техніка суспільно-географічного прогнозування. Процедури та прийоми прогнозування.

Поняттєво-термінологічний апарат. Передбачення: наукове і ненаукове. Прогноз як наукове передбачення. Прогноз, прогнозування, прогностика. Відмінності у поняттях прогноз, план, програма, проект. Період (глибина) ретроспекції, тренд, прогнозний горизонт. Довірчий інтервал прогнозу. Прогностичний фон. Суспільно-географічний прогноз і прогнозування. Суспільно-географічне прогнозування як процес наукового передбачення змін у часі станів просторової організації людської діяльності у регіонах.

Принципи суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку. Світоглядно-філософські принципи: діалектизму, об’єкт-суб’єктної єдності, поліконцептуальності, рефлексії (самопізнання), ціннісної орієнтації. Загальнонаукові принципи: системності, холістичності, самоорганізації, еволюційності (поступальності), поліінформатитвності. Суспільно-географічні принципи: територіальної цілісності, просторово-часової єдності, територіальної ієрархічності, регіонального типологізму. Методичні принципи: історичності, цільової спрямованості, варіантності, аналогій, внутрішньої несперечливості.

СУСПІЛЬНО-ПРОСТОРОВІ ПРОЦЕСИ ЯК ОБ’ЄКТ регіонального ПРОГНОЗУВАННЯ

Поняття про суспільно-просторові процеси, їх класифікація. Поняття про процеси. Процес як послідовна зміна в часі станів розвитку об’єкту дослідження. Суспільно-географічні та суспільно-просторові процеси. Суспільно-просторові процеси як зміна у часі станів просторової організації людської діяльності у регіонах. Класифікація суспільно-просторових процесів. Елементарні процеси. Базисні процеси: переміщення та локалізація. Основні процеси: територіальне концентрування, просторова дифузія, районоутворення, територіальне агломерування. Інтегральні процеси: регіональний розвиток, регіональна стагнація, регіональна деградація.

Чинники розвитку суспільно-просторових процесів. Передумови розвитку: ресурсні фактори (природні, трудові, фінансові, технологічні), фактори місця (вигідність суспільно-географічного положення, наявність ефектів просторової взаємодії), умови розвитку (природне, економічне, соціально-культурне, політико-правове середовище). Управлінські чинники: раціональність прийняття управлінських рішень, вибір стратегій розвитку регіонів. Чинники самоорганізації. Показники інтегральної оцінки чинників розвитку суспільно-просторових процесів: рівні соціально-економічного розвитку, регіональної безпеки, перцепційної соціально-економічної привабливості регіонів.

Закономірності розвитку суспільно-просторових процесів. Циклічність як постійна, неперервна повторюваність зміни певного набору стадій типу: „регіональний розвиток – деградація”, „територіальне зростання – спадання”, „Територіальне концентрування – дифузія”, „територіальна поляризація – рівномірність розміщення людської діяльності”. Стадійність як поступальна зміна станів просторової організації людської діяльності у регіонах. Гетерохронна коеволюційність як різночасовість розвитку складових суспільно-просторових процесів, які накладаючись, формують єдиний багатовимірний, але односпрямований процес, що передбачає наявність спільного темпу еволюції окремих частин. Комплексність як спрямованість розвитку регіонів до такого стану в майбутньому, що характеризується максимальною тіснотою та раціональністю зв’язків, пропорційністю, оптимальністю просторової структури.

Типи розвитку суспільно-просторових процесів. Динамічний ряд, просторовий ряд, матриця динамічно-просторової інформації. Індикатори динаміки розвитку суспільно-просторових процесів: абсолютний приріст, темп приросту, темп зростання, коефіцієнт зростання. Лінійний, експоненційний, асимптотичний та змішаний типи розвитку суспільно-просторових процесів, їх математичний вираз.

ВИДИ, МЕТОДИ ТА СПОСОБИ регіонального ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Види суспільно-географічних прогнозів: за метою (пошукові, цільові), за рівнем узагальнення (інтегральні, галузеві), за просторовими масштабами (глобальні, світорегіональні, національні, регіональні, локальні), за величиною прогнозного горизонту (довго-, середньо - та кортокотермінові), за формою виразу результатів (кількісні, якісні), за кількістю використаних методів (сингулярні, комбіновані).

Систематизація методів суспільно-географічного прогнозування. Експертні методи, умови їх застосування. Методи індивідуальної та колективної експертизи. Фактографічні методи, умови їх застосування. Методи аналізу та прогнозування динаміки регіонального розвитку: згладжування, аналітичне вирівнювання, спектральний аналіз, множинна регресія, авторегресія, ланцюги Маркова, нейромережеві методи, фрактальна геометрія. Методи аналізу та прогнозування просторової взаємодії: просторова регресія, теорія поля, гравітаційні моделі, пошук емпіричних залежностей, оверлейний аналіз, теорія графів. Методи таксономічного групування, класифікації: кластерний, дискримінант ний аналіз, побудова карт самоорганізації Кохонена, теорія нечітких множин, факторний аналіз. Методи оптимізації розвитку регіонів: математичне програмування, балансові, нормативні методи, методи імітаційного моделювання Монте-Карло,

Способи прогнозування: екстраполяційний, нормативний, комбінований. Екстраполяційне (пошукове, генетичне, ресурсне) прогнозування: суть, умови застосування, переваги та недоліки. Нормативне (інтерполяційне, гіпотетичне, телеологічне) прогнозування: суть, умови застосування, переваги та недоліки. Комбіноване прогнозування.

МЕХАНІЗМ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Етапи суспільно-географічного прогнозування регіонального розвитку.

Початковий етап. Постановка мети, визначення завдань. Формулювання робочої гіпотези прогнозу. Обґрунтування прогнозних індикаторів. Вибір методів суспільно-географічного прогнозування. Їх залежність від мети, завдань, можливостей прогнозування; специфіки об’єкту прогнозування; повноти і достовірності інформації; довжини прогнозного горизонту. Визначення інформаційної бази, збір та систематизація даних.

Аналітико-розрахунковий етап. Побудова логіко-географічної моделі. Формалізація. Аспекти формалізації: семантичний, синтаксичний, прагматичний. Рівні формалізації: повна, неповна, часткова. Побудова географо-математичної, геоінформаційної, біхевіористичної моделей. Здійснення розрахунків. Інтерпретація отриманої інформації. Верифікація прогнозів. Пряма, непряма, інверсна, консеквентна верифікація. Достовірність, точність прогнозів. Похибка як міра точності прогнозів. Джерела похибок. Міра якості прогнозу. Абсолютна похибка прогнозу, квадратична похибка прогнозу, коефіцієнт розбіжності. Обґрунтування варіантів прогнозів.

Синтетично-конструктивний етап. Узагальнення часткових прогнозів. Обґрунтування оптимальної територіальної спеціалізації. Обґрунтування перспективної просторово-часової організації людської діяльності у регіонах. Делімітація територій, що потребують державної підтримки. Обґрунтування заходів регіональної політики.

Організація прогнозування. Вибір та затвердження виконавців прогнозування. Функції учасників державного прогнозування соціально-економічного розвитку. Визначення основних прогнозних документів. Регіональні схеми планування території. Прогнози соціально-економічного розвитку регіонів. Поточні плани соціально-економічного розвитку регіонів. Визначення строків виконання прогнозування: за календарними строками та неперервне. Визначення форми організації прогнозування: „зверху вниз”, „знизу вверх”, комбінована. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення прогнозування. Практична реалізація прогнозів: оголошення, поширення та використання прогнозів.

Моделювання як засіб регіонального прогнозування соціально-економічного розвитку. Поняття про модель. Модель як спрощений вираз реального об’єкту дослідження, його “замінник”. Модель як джерело нової інформації про об’єкт дослідження. Систематизація моделей. Предметні та образно-знакові моделі. Предметні моделі: природні, штучні, предметно-аналогові. Образно-знакові моделі: образні, аналогово-знакові, формально-знакові. Статичні та динамічні моделі. Стохастичні та детерміновані моделі. Географо-математичні, геоінформаційні та біхевіористичні моделі. Функції моделей: психологічна, збірна, логічна, нормативна, систематизуюча, конструктивна, пізнавальна. Вимоги до моделей.

Моделювання як засіб наукового пізнання, його переваги та недоліки. Структура моделювання: суб’єкт пізнання, модель, об’єкт дослідження. Математичне моделювання. Математичні моделі в географії: географо-математичні моделі. Математична та змістова (географічна) структури моделі. Етапи динамічного моделювання суспільно-просторових процесів: побудова, вивчення та використання моделей.

Ситуаційне моделювання. Побудова моделей сучасного стану розвитку процесів. Виявлення проблем та особливостей розвитку суспільно-просторових процесів. Ретроспективне моделювання. Побудова моделей ретроспективного аналізу розвитку процесів. Виявлення тенденцій та закономірностей розвитку суспільно-просторових процесів. Прогнозне моделювання. Побудова моделей прогнозу розвитку процесів. Виявлення можливих шляхів розвитку суспільно-просторових процесів.

МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Умови використання методів експертних оцінок. Незацікавленість експертів у результатах прогнозування. Отримання кількісно визначених відповідей експертів. Узгодженість думок експертів. Показники оцінки рівня узгодженості думок експертів: коефіцієнт множинної рангової кореляції, коефіцієнт конкордації.

Аналіз результатів експертного прогнозування. Медіанний спосіб. Спосіб із використанням вагових коефіцієнтів компетентності експертів. Коефіцієнти аргументованості, ступеня знайомства з проблемою.

Метод Дельфі. Ітераційність методу. Середні значення, медіани, нижній та верхній квартилі, інтерквартильний розмах.

Метод „мозкової атаки”. Формування групи експертів. Складання проблемної записки учасника. Генерація ідей. Систематизація ідей. Руйнація ідей. Оцінка критичних зауважень. Обґрунтування прогнозу.

Використання СВОТ-аналізу для цілей прогнозування регіонального розвитку. Сценарій шансів, сценарій загроз. Місія території.

МЕТОДИКА СТАТИСТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Статистичний аналіз динамічних рядів. Стаціонарні та нестаціонарні динамічні ряди. Перевірка динамічного ряду на стаціонарність. Коефіцієнти автокореляції. Автокорелограма. Автокореляція залишків. Критерій Дарбіна-Вотсона. Перевірка динамічного ряду на відповідність закону нормального розподілу. Коефіцієнти асиметрії та ексцесу. Гістограма. Критерії нормальності: Колмогорова-Смірнова, Ліллефорса. Статистичні параметри, що характеризують стаціонарний динамічний ряд: стандартне відхилення, стандартна помилка. Статистичний параметр, що характеризує нестаціонарний динамічний ряд: середньоквадратична помилка. Програмне забезпечення: Statistica for Windows (модуль Basic Statistics).

Декомпозиційні прогнозні моделі регіонального розвитку. Сутність та сфера застосування. Нестаціонарні динамічні ряди як статистична база декомпозиційного моделювання. Складові нестаціонарного динамічного ряду: тренд, циклічні (регулярні) коливання, випадкові (нерегулярні) коливання. Методи побудови декомпозиційних моделей. Виявлення циклічних коливань. Спектральний аналіз. Частота та період. Виділення гармонік з різними частотами. Спектральна щільність. Спектрограма. Програмне забезпечення: Statistica for Windows (модуль Time Series / Forecasting). Виявлення випадкових коливань. Згладжування динамічних рядів. Згладжування за допомогою ковзної середньої. Функція згладжування. Програмне забезпечення: Microsoft Excel (статистичні функції). Тенденція. Експоненційне згладжування. Класична модель експоненційного згладжування: модель Брауна. Параметр згладжування, порядок апроксимуючого поліному. Пошук на сітці. Обрахунок прогнозних параметрів. Двопараметричне експоненційне згладжування: модель Голта. Трипарамтеричне експоненційне згладджування: модель Вінтерса. Програмне забезпечення: Statistica for Windows (модуль Time Series / Forecasting).

Трендові прогнозні моделі регіонального розвитку. Сутність та сфера застосування. Нестаціонарні динамічні ряди як статистична база трендового моделювання. Методи побудови трендових моделей. Аналітичне вирівнювання. Апроксимація. Схема апроксимації динамічних рядів. Критерії апроксимації. Оцінка моделі. Аналіз залишкової компоненти динамічного ряду. Похибка апроксимації. Обрахунок прогнозних параметрів. Довірчий інтервал прогнозу. Стрибок за довірчі границі екстраполяції. Програмне забезпечення: Microsoft Excel (підбір та побудова лінії тренду). Поліноміальні моделі. Сплайн-функції.