— Які ознаки білочки треба розкрити? (Тіло, хутро, хвіст.)

— Що відрізняє білочку від інших лісових мешканців? (Стрибає з гілки на гілку).

4.5. Зразки описів

1. БІЛОЧКА-МАНДРІВНИЦЯ

Маленька білочка народилася напри­кінці літа. Вона тоді була зовсім гола і сліпа. За деякий час звірятко вже вкрилося м'якою пухнастою шерсткою, а потім відкрило й свої горі­хові очі. Білочка висунула гостру, допитливу мордоч­ку з гнізда, повела вушками …

Та як тільки в тебе хвостик стане пухнастий і лапки зміцніють, я навчу тебе стрибати по вер­хах дерев, і тебе тоді ніхто не спіймає. Оксана Іваненко

2. Маленький Андрійко з мамою ходив у парк. Там він побачив білочку. Вона йому дуже сподобалася. Дома хлопчик розповів про неї бабусі:

У парку ми бачили білочку. У неї руда шубка. Хвостик довгий і пухнастий. На вушках чорні китички. А оченята в цієї тварин­ки — немов великі ягоди чорної смородини.

3. Чи знаєте ви, що...

Білка - чудовий повітряний акробат. Завдяки чіпким кігтикам вона легко лазить по деревах. Довгий пухнастий хвіст допомагає стрибати. Він служить і кермом, і парашутом, підтримує її у повітрі. Взимку білка накривається хвостом, як ковдрою. Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру, теплішу, м'якішу, пухнастішу шубку.

Коли завіють сніги, загудуть завірюхи, білка сховається в дуплі, вкриється пухнастим хвостом і чекатиме відлиги. Житло влаштовує в дуплах, а якщо їх немає, то між гілками дерев. У середині гніздо вистилає мохом, сухою травою, листям і шерстю. У такому гнізді тепло, навіть у люті морози.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

4.6 Словникова робота

Робота в групах

1 група: Як можна назвати білочку, щоб не повторюватись?

2 група: Яка у білочки шубка?

3 група: Які у білочки очі?

4 група: Які у білочки лапки, пальці, кігтики?

5 група: Які у білочки вуха?

6 група: Яка білочка?

Білочка невелика тварина, працьовита, спритна, руда, хитра, обережна, маленька.

Лісова мешканка, лісова тваринка, пустунка, лісова красуня,

чудовий «повітряний акробат».

Шубка червоняста, руда, м 'яка, пухнаста, взимку сіренька.

Тіло – видовжене.

Голівка – маленька.

Вуха – гострі, наче ріжки, на вушках чорні китички.

Мордочка – витягнута, гостра, допитлива.

Оченята – мов блискучі намистинки, немов великі ягоди чорної смородини,

горіхові, чорні, мов дві цяточки вогнисті.

Лапки - коротенькі, спритні, міцні.

Пальці – довгі.

Кігтики гострі, чіпкі.

Хвіст - ве­ликий, пух­настий, довгий, пишний.

Фізкультхвилинка

Раз, два, три — з нами до лісу йди.

Раз, два, три, чотири, п'ять —

будем в лісі крокувать.

Там пташок ми пострічаєм,

разом з ними політаєм.

Разом з зайцем поскакаєм,

а від вовка — повтікаєм.

Як лисичка, до зайчат підкрадемось,

перші проліски у лісі знайдемо.

Як ведмедик косолапий, потанцюєм,

ледве чутно тихим лісом помандруєм.

5. Складання тексту-опису за планом (2-3 учні).

1. Кого ми бачили у лісі?

2. Якого кольору у білочки шубка?

3. Які голівка, очі, вушка?

4. Які в тваринки лапки?

5. Який хвіст?

6. Твоє ставлення до білочки.

- Яким реченням ви закінчили б опис, висловивши основну думку?

(«Справж­ня лісова красуня», «Мені дуже сподо­балася білочка»).

- Чому це закінчення найбільше підходить до опису тварин­ки?

- Який заголовок можна дібрати, щоб була зрозумілою основна думка?

(«Лісова красуня»).

Зразок твору

У лісі ми бачили білочку.

У неї руда, м'якенька, пухнаста шубка. Взимку вона стає сіренькою. Тіло видовжене. На маленькій голівці є два гострих вушка з чорними китичками. Блискучі оченята схожі на великі ягоди чорної смородини. Лапки міцні. За допомогою довгих пальців і гострих кігтів вона легко стрибає з гілки на гілку. Довгий і пухнастий хвіст служить їй кермом і парашутом.

Вона справжня лісова красуня. Мені дуже подобається білочка.

6. Записування тексту "Білочка"

7. Перевірка написаного

8. Підсумок уроку

– Що ми робили сьогодні на уроці?

– Які слова нам допомогли описати білочку?

– Якою частиною мови вони являються?

Діти малюють білочку на альбомних аркушах.

Додатковий матеріал

Білочка восени (інсценізація).

На гіллячках, на тоненьких,

поки день ще не погас,

сироїжки та опеньки

білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

так їх тулить на сосні

і міркує: "А нехай-но

ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,

поки є іще тепло,

а як випадуть пороші,

заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі,

сніг посиплеться з дубів,

а в моїй теплій коморі —

ціла в'язочка грибів!" Ліна Костенко

Загадки

Що за дивна непосида

На стежину шишки кида?

З гілки скік та скік на гілку.

Ви впізнали? Це - ... (Білка)

Сама мала, шубка пухка,

з гілки на гілку стрибає,

шишки, горішки збирає. (Білка)

В неї хатка гарна, тиха,

взимку повненька горіхів.

В лісі любить вона жити.

Відгадайте: хто це, діти? (Білка)

Я веселий звірок,

плиг з ялинки на дубок.

Не стрибаю, а літаю —

хвіст мені допомагає. (Білка)

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

та великий має хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Скаче вогник по гілках.

Зайчик з хатки — ох і ах!

Мовила спросоння гілка:

- То не вогник, скаче — білка.

В кожушку рудому

вирушає з дому

припасти в комору

на зимову пору:

шишки та горішки,

ще й грибочків трішки. Леся Вознюк

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька,

Не звірятко — просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз, на гілку, з гілки.

Хто це буде, діти?... (Білка) Л. Глібов

Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки —

плиг із гілки на сучок! —

носить все вона горішки

в золотий свій "сундучок".

В неї й очі, мов горішки,

кожушинка хутряна,

гострі вушка, наче ріжки, —

у дуплі живе вона. (Г. Бойко)

Із верхівки білочка

скочила на гілочку..

Гілочка погнулася,

білочка хитнулася.

З гілки обірвалася!

Впала? Де сховалася?

Ой, не вірте білочці —

он вона на гілочці!

(Катерина Перелісна)

Урок 6

Тема. Детальний переказ тексту «Вірний друг»

Мета: вдосконалювати навички учнів переказувати текст, послідовно, повно відтворювати зміст прочитаного; збагачувати мовлення учнів новими словами й образними висловами; розширити уявлення про небезпеку, що очікує на льоду, виховувати розуміння необхідності дотримуватись правил безпеки взимку; бажання бути справжнім другом.

Обладнання: предметні малюнки і таблиці із зображенням безпечних та небезпечних ситуацій на льоду.

Хід уроку

1.Організація класу

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний,

За це подякуєм йому.

2. Актуалізація опорних знань

2.1. Зміни в природі

– Яка пора року настала?

– Які зміни в неживій природі відбулися з приходом зими?

– Які з цих ознак можуть загрожувати людині небезпекою?

(Низька тем­пература, ожеледиця, лід на водоймах).

2.2. Відгадування загадок

В зимовий студений час

Люблять всі малята нас.

З гірки ми рушаєм в путь,

А на гірку нас везуть. (Санчата)

Крешуть лід, ріжуть лід,

залишають дивний слід.

А які швидкі вони!

Що це, діти? (Ковзани)

Ось вам ще одна загадка:

в мене друзі незрівнянні —

дві пластинки дерев'яні.

Хочу — з гірки полечу,

взимку в ліс на них помчу.

Неширокі і гнучкі,

друзі звуться як такі?(Лижі)

2.3. Бесіда

– Для чого ці речі потрібні?

Взимку, як тільки блисне сонечко, ми поспішаємо відпочити зі своїми друзями на ковзанах, санчатах, лижах. Доволі часто йдемо за місто, де бага­то снігу, стрімкі гірки, річка, закута в лід, та немає машин. Але відсутність транспорту не гарантує безпечного відпочинку. Небезпека чатує поруч. Це крижана вода, в яку можна потрапити, розважаючись на льоду.

Особливо небезпечний лід на водоймах пізно восени або ранньою вес­ною, на початку або в кінці зими та під час зимових відлиг. Ніколи не виходьте на лід річок, ставків, озер у цей час.

На ковзанах можна кататися тільки на перевірених місцях, не виїжджати за площу катка. На лижах і санчатах не можна з'їжджати з крутих берегів на лід водойми. Біля берега крига може нещільно з'єднуватися з землею, під нею можуть бути тріщини й повітря.

– А з ким ви йдете гуляти?

– Кого можна назвати справжнім другом?

– Хто знає прислів’я про друзів?

Прислів’я:

·  Дорожи дружбою, з другом легше живеться.

·  Друг завжди тебе виручить у скрутну хвилину і допоможе.

·  Найбільша з наук — дружба.

·  Дружба дорожча за золото.

·  У дружби немає меж.

·  Сонце зігріває повітря, друг — душу.

·  Друзі — дзеркало один для одного.

·  За друзів віддай жит­тя.

·  І мудрій людині потрібен товариш, і мужній людині потрібна підтримка.

·  Хороший друг — міцніший від кам'яного муру.

– Пам'ятайте, що з хорошим товаришем лег­ше в біді, веселіше в радощах. Будь завжди ввічливим з товари­шем, допомагай йому, завжди ділись з ним всім необхідним, виру­чай, коли це потрібно.

Загадка

І ввечері і зранку

Вартую я на ґанку.

І кусаю, і гарчу -

В дім чужих не пропущу. (Собака)

Собаки ніколи не зрадять своїх господарів. Вони насправді істинні друзі людини.

3.Оголошення теми і мети уроку

– Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, яку саме небезпеку таїть у собі лід. Ви напишете детальний переказ тексту «Вірний друг».

– Як ви вважаєте, про кого буде йти мова у цьому тексті?

4. Ознайомлення з текстом

Вірний друг

Зима. Сніжок запорошив річку, вкриту тонкою кригою. Сергійко з санчатами побіг до крутого берега. За ним побіг його вірний собака Дружок.

Сергійко сів у санки і вирішив з'їхати до річки. Але що це з Дружком? Він голосно загавкав і перепинив шлях хлопчикові. Сергійко відштовхнув його.

Тоді собака кинувся до річки. Під його вагою тріснула слабка крига. Дружок обережно відступив назад. Хлопчик зрозумів, яка небезпека його підстерігала.

Тонка крига не витримала би ваги людини. Ковзатися можна лише тоді, коли товщина криги досягне не менше десяти-дванадцяти сантиметрів.

5. Змістовий аналіз тексту

– Яка пора року настала?

– З чого це видно?

– Куди побіг Сергійко?

– Хто побіг за Сергійком?

– Куди хотів з'їхати хлопчик?

– Як повів себе Дружок?

– Як Дружок врятував Сергійка?

– Що зрозумів Сергійко?

– Коли можна кататися на льоду?

– Чого нас вчить це оповідання?

– Від чого нас застерігає?

– Чому така назва оповідання?

– Який інший заголовок можна дібрати до цього тексту?

6. Мовний аналіз тексту

– Якими словами можна замінити слово Дружок?

(Пес, собака, він, друг)

– Якого роду слово собака?

– Як по-іншому можна сказати: запорошив – (вкрив), крига – (лід), перепинив – (перекрив, перегородив, заступив), шлях – (дорога), відступив – (відійшов), підстерігала – (чекала).

– Які слова краще вжити: авторські чи свої?

– Дібрати протилежні за змістом слова: тонкий – (товстий), крутий – (похилий), голосно – (тихо), відштовхнути – (пригорнути), слабка (крига) – (міцна).

– Поясніть написання розділових знаків.

Записати на дошці слова: запорошив, з'їхати, перепинив, підстерігала.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки вбоки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу – все гаразд.

7. Структурний аналіз тексту

– Скільки абзаців виділено в тексті?

– Як вони зв’язані між собою?

– Прочитайте зачин.

– Прочитайте кінцівку.

– Про що йдеться в основній частині?

8. Колективне складання плану

1. Зима.

2. Дружок перепинив дорогу хлопчику.

3.Собака кинувся до річки.

4. Крига.

9. Повторне читання тексту вчителем

10. Усне переказування тексту учнями (2 – 3 учні)

11. Запис переказу

12. Зачитування 2 – 3 переказів

13. Підсумок уроку

– Що ви взяли для себе з уроку?

– Чому нас вчить текст переказу?

– Хто такий справжній друг?

Додатковий матеріал

Ходять тільки по льоду.

По стежині, по дорозі

Бігти я у них не в змозі,

По снігу не йдуть, як слід:

До вподоби — тільки лід. (Ковзани)

Дві дощечки, дві сестри

Несуть мене із гори. (Лижі)

В зимову веселу пору

ми найкращі друзі дітвори.

Вивозять діти нас на гору,

а ми веземо їх з гори. (Сани)

Це потрібно знати.

Якщо вам необхідно пройти по льоду, пам'ятайте, що кращий захисток від небезпеки – наперед її передбачити і обійти.

Отже, лід особливо небезпечний і ламкий:

біля стоку води, наприклад, з труби ферми чи заводу;

• біля кущів, очерету; там, де водорості вмерзли в лід;

• там, де великі кучугури — під снігом крига завжди тонша;

• там, де б'ють джерела або впадає струмок, загалом там, де вода більше рухається;

• там, де багато старих рибальських ополонок.

Перш ніж спуститися на лід водойми, намітьте правильний шлях через кригу. Найкраще — йти по чужих свіжих слідах, — дорога вже перевірена.

Якщо ще нікого не було, міцність льоду треба перевірити довгою пали­цею, стукаючи нею по місцю, де хочете йти. Якщо при ударі з'являється вода — лід непевний і треба негайно йти назад. До речі, перші кроки роби­ти ковзаючими, спиною назад.

Якщо лід переходити на лижах, кріплення треба відстібнути, а палиці тримати вільно, спустивши петлі з кисті рук. Рюкзак необхідно перевісити на одне плече, щоб у разі небезпеки швидко його скинути. Якщо йдете групою, то йти треба не поруч, а один за одним на відстані п'яти метрів від сусіда.

Урок 7

Тема. Стислий переказ твору за планом та опорними словами «Де зимує коник-стрибунець»

Мета: поглибити уявлення дітей про рідну природу, сезонні зміни в житті тварин, удосконалювати вміння висловлювати власні думки, виражати їх у письмовій формі; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до прекрасного в природі, вміння спостерігати.

Обладнання: зразки енциклопедичних фотографій, репродукції картин, кросворди, тематичні ілюстрації, таблиця «Будова тексту»; «Словничок-довідничок».

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності

2.1. Актуалізація знань.

Закладені природою допитливість, бажання пізнавати нове спонукають дітей до безкінечних запитань, перетворюють їх на невгамовних чомучок.

2.2. Мотивація навчальної діяльності.

То ж слово мають наші Чомучки.

I. Скажіть, ви не знаєте, чом це небо таке синє-синє, а хмарки в ньому пливуть такі біленькі?

II. Чом так рано прокидається сонце, а коли настає йому час іти на спочинок, ну ж ніяк не хоче лягати в свою полум’яну колиску?

III. Чому в нічному небі так мерехтять зорі, а місяць так пильно розглядає себе в тихому дзеркалі ставу?

IV. Чому крізь густу стіну хлібів так ласкаво і ніжно посміхаються сині очі волошок, а важкий сердитий джміль так низько хилить до землі солодку голівку конюшини? Чому?

V. Літо прийшло! От-от незабаром настане його перший місяць.

Червень - його перший місяць. Місяць соковитих черешень і запашних суниць, місяць буяння трав, різноголосся птахів. Які ж істоти ховаються у цьому різнотрав’ї?

2.3. Творче завдання.

Прочитайте слова, переставляючи літери. Подумайте, яким поняттям можна їх об’єднати.

лоджба - бджола

онкик-нецьбистру - коник-стрибунець

кжу - жук

міджль - джміль

курашам - мурашка

- Що об’єднує їх усіх? (Мають три пари ніг та три частини тіла).

Це найчисельніша і найрізноманітніша група тварин на Землі.

Пропоную вам вікторину «Комахи»

1.

Ж у

к

2.

Б д ж

о

л а

3.

Д ж

м

І л ь

4.

О с

а

5.

М у р а

х

а

6.

Щ

и

п а л к а

2.4. Вікторина. (Підготовлена групою «Всезнайки»)

1. Які комахи носять панцир?

Жуки мають дві пари крил, проте літають за допомогою лише однієї з них. Друга пара - це наче міцна броня, що покриває ніжні крильця і м’яке тіло.

2. Яка комаха відчуває смак ногами?

Звичайно комахи куштують їжу ротом як і ми, однак бджола здатна відчути смак також своїми ногами. Для того, щоб поласувати солодким нектаром, їй досить лише сісти на квітку.

3. Яка комаха слухає ногами?

Коник довгоносий має вуха на обох передніх ногах. Зрозуміло, його вуха не схожі на наші. Це крихітні дірочки, покриті зверху шкірою, неначе мініатюрні барабани.

4. Які комахи найледачіші батьки?

Самка джмеля-зозулі не доглядає своїх власних дітей. Натомість вона проникає у гніздо бджоли і там відкладає яйця?

5. Яка комаха вилуплюється у глечику?

Оса виліплює крихітні глечики з вологої глини. У кожен з них вона відкладає яйце і кладе в нього живу гусінь, заклеюючи глечик так, щоб гусінь не втекла.

6. Які комахи живуть у наметах?

Мурахи - кравці зшивають листя і будують для себе намет. При цьому вони користуються своїми личинками, як голками і нитками.

7. Яка комаха найкраща мати?

Щипавка доглядає яйця протягом всієї зими. Вона вилизує і зігріває їх. Коли личинки вилуплюються, годує їх їжею з власного шлунка.

2.5. Виділення «Коника-Стрибунця» з ряду комах.

Яка комаха слухає ногами?

Коник довгастий має вуха на обох передніх ногах. Зрозуміло, його вуха не схожі на наші. Це крихітні дірочки, покриті зверху шкірою неначе мініатюрні барабани. Пригадаймо, яка пригода трапилась з коником-стрибунцем у байці.

Коник-Стрибунець

У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець.
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма…
Коли гульк - аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав'я:
− Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш - в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
­­­− Опізнився, небораче, −
Одказав земляк йому, −
Хто кохав життя ледаче,
Непереливки тому.
− Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, −
Каже Коник, − пташки, квіти,
Любе літечко на те;
Скочиш у траву шовкову -
Все співав би та співав. −
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
− Проспівав ти літо Боже, −
Вдача вже твоя така, −
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!

Леонід Глібов

Непереливки - скрутно, дуже погано.

2.6. Аналіз фактичного змісту тексту.

-  З яким проханням звернувся Коник до Мурав’я?

-  Що відповів йому Муравей?

-  Чи можна з тексту байки судити про те, кого в ній засуджує автор? Доведіть свою думку.

-  Як ви гадаєте, кого мав на увазі байкар, розповідаючи про Коника і Мурав’я. Коник (який?) (веселий, співучий, проворний, вдалий, молодець).

-  А ще коника називають «Маленький скрипаль». Послухайте про це оповідання.

2.7. Читання тексту вчителем

Маленький скрипаль

Як гарно і весело літом у полі! Цілий день чути музику: там живе веселий музика - Коник-Стрибунець. Він на зріст не більший за дитячий мізинчик, має прехороший зелений жупан, три пари довгих ніг і жваві очиці.

Маленька ямочка в землі - його хатинка, навкруги квіточки привітно кланяються йому.

На чому ж він грає? Може, хтось подумає, що він співає ротом, як пташеня?

Ні, це не так. Коник-Стрибунець німий. Але він вміє грати своїми крильцями. Так само, як гарний скрипаль грає на скрипці.

Маленький скрипаль прокидається рано-вранці, вип’є свіжої роси, з’їсть кінчик молоденької травиці, обчиститься, розворушить свої ніжки. Ось уже і красне сонечко зійшло! Коник-Стрибунець починає свою музику і цвірчить з ранку до вечора.

За своїх дітей йому не треба піклуватись, клопотати: він зносить у ямку свої яєчка, а сонце своїм теплом виводить з них маленьких Коників-Стрибунців. Спочатку вони не мають крил і через це не можуть грати. Цілий день стрибають вони по зеленій траві й гризуть її. А коли підростуть та стануть дужі, у них виростають крила і надкрилля, тоді вони починають весело грати разом із старими Кониками. (179 слів) За М. Кривинюком.

2.8. Аудіювання

1. Де живе Коник-Стрибунець?

а) у лісі; б) у садку; в) у полі

2. Який на зріст веселий музика?

а) більший за дитячий мізинчик;

б) не більший за дитячий мізинчик;

в) такий, як дитячий мізинчик.

3. Що є хатинкою для Коника-Стрибунця?

а) маленька ямочка в землі;

б) маленьке кубельце в траві;

в) маленьке гніздечко в кущах.

4. Чим грає Коник-Стрибунець?

а) ротом; б) крильцями; в) ніжками

5. Коли Коник-Стрибунець починає свою музику?

а) рано вранці, коли сходить сонце;

б) увечері, коли сонце заходить;

в) коли на небі з’являються зорі.

6. Коли маленькі Коники-Стрибунці починають грати?

а) як тільки вилуплюються з яєчка;

б) тоді, коли в них ніжки стануть довгими;

в) тоді, коли у них повиростають крила і надкрилля.

2.9. Взаємоперевірка

3. Оголошення теми уроку

Сьогодні ми ознайомимось ще з одним твором, який розповість нам про життя коника-стрибунця. Він має назву «Де зимує коник-стрибунець». Пізніше спробуємо написати стислий переказ цього твору.

Стислий переказ - це усний або письмовий переказ, у якому потрібно коротко розповісти про найголовніше, опускаючи другорядні епізоди.

3.1. Читання тексту вчителем.

Де зимує коник-стрибунець

Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат у ліжка. Але мурашата пустують, граються. Вередують.

Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця:

- Заграй нашим діткам колискову!

Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі мурашата одразу засинають. За ними поринають у сон і мурахи. Ну, а останнім засинає сам коник.

Він теж спатиме цілу зиму. Та навесні прокинеться першим, вибіжить з мурашника назустріч сонечку й заграє веселу закличну мелодію. За Всеволодом Поталахою.

3.2. Ігровий прийом «Питання-відповідь»

Клас поділити на дві команди. Перша буде задавати питання, друга на них відповідати. Це змагання на краще питання та кращу відповідь (точнішу, повнішу).

3.3. Ігровий прийом «Пантоміма»

Розділити текст на складові частини. Клас поділити на групи. Завдання кожній - перекодувати інформацію з текстової форми у форму рухів і жестів.

3.4. Складання плану переказу

Питання, які ви склали у грі «Питання-відповідь» будуть вам допомагати писати стислий переказ тексту, тобто це і буде план, за яким будете працювати.

3.5. Робота над структурою тексту.

Продовжіть думку.

Текст це …

Є такі типи текстів …

У тексті можна виділити такі частини …

На письмі ці частини виділяють …

3.6. Складання «Словничка-довідничка»

Коник-стрибунець, мурашник, мурашата, пізня осінь, вкладають, малеча, пустує, вередує, старі мурахи, колискова, скрипочка, лагідна мелодія.

Додаткові завдання.

1. Зробіть звуко - буквений аналіз слів: пізньої, вкладають, пустують, вередують.

2. Доберіть синоніми до слів: веселийрадісний, усміхнений, бадьорий; гарнийвродливий, миловидний, красивий, хороший, славний; лагідний - ніжний, добрий, милозвучний.

3.8. Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів та словосполучень:

Заклична мелодія - весела, бадьора мелодія, яка закликає, або спонукає до якоїсь дії чи справи.

Колискова пісня - пісня, яку наспівує мати своїй дитині перед сном. Колискова пісня - то мова моєї матері.

Жвавий - який виконується, відбувається енергійно, пришвидшено, виявляється інтенсивно (жвавий темп).

Жупанверхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Клопотатитурбувати, непокоїти, просити, намагатися допомогти кому-небудь своїми турботами.

Пояснення граматичного значення слів:

Колискова - бо колиска

Мелодія – словникове слово

Поринають − бо поринути

Вибіжить - ви + біжить

Навесні

Назустріч

Коник-стрибунець

Останнім

Граються - [г р а ю у ц’: а]

Хвилинка фантазії (Звучить спокійна мелодія).

«Мелодія маленького скрипаля»

Встало сонце. Розчесало свої коси –промені. Влилося росою й постукало до мене. Я теж прокинулася, відчинила вікно, привіталася. І сонячні промені донесли до мене предивні звуки. А сонце сяяло у своєму блискучому вбранні й грало на золотострунній арфі.

Ластівки роздавали різнокольорові стрічки, а у травах весело співали комахи. Коник-стрибунець - маленький скрипаль награвав їм свою мелодію літа. Від цієї музики розкривалися квітки, розпускалися дерева. Яка краса!

Я вдягнулася й вибігла на двір послухати музику. Але раптом зовсім поряд зі мною проїхав автомобіль. І дивна музика змовкла.

3.9. Переказ тексту за планом (колективно)

3.10. Переказ тексту окремими учнями

3.11. Правила написання тексту

Дотримуйтесь змісту

Працюйте за планом

Починайте нову думку з нового абзацу

Уникайте повторів

Використовуйте художні засоби

Використовуйте слова з довідкового бюро

Перевірте написане

3.12. Запис тексту у зошит

3.13. Індивідуальна допомога учням, що потребують її

3.14. Зачитування робіт учнів

4. Підсумок уроку

Метод «Інтерв’ю»

Уявіть, що я журналіст, який побував на вашому уроці і хочу поставити кілька запитань.

Чи сподобався вам урок?

Чи задоволені ви своєю роботою?

Чого ви сьогодні навчились?

Що нового дізнались?

Який ваш настрій? Зобразіть його на своєму обличчі.

Дякую за співпрацю!

Зразок переказу.

Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат спати. Але малеча пустує, грається, вередує. Тоді старі мурахи кличуть Коника-стрибунця, щоб він заграв колискову. Під лагідну мелодію засинають малі мурашата, старі мурахи і сам Коник.

Урок 8

Тема. Написання листа рідним, друзям з попереднім складанням плану. Закріплення етичних навичок у ході складання письмових висловлювань.

Мета: повторити основні вимоги до усного та писемного мовлення, ознайомити учнів з одним із зразків ділового мовлення – листом; закріплювати практичні навички етики мовлення; розвивати культуру мовлення; виховувати охайність. старанність.

Обладнання: схема-таблиця написання листа, тематичні ілюстрації, таблиця «Так звертайся».

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності

Дзвоник дзвонить, не стихає

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте,

Починаємо урок.

2. Активізація навчальної діяльності

а) Гра «Склади слово»

Пропоную вам пограти.

В словах цих пропущені букви немарно -

З них слово скласти зможеш ти гарно.

_ и с т о н о ш а

с к р _ н ь к а

а д р е _ а

к о н в е р _

- Якою спільною темою можна об’єднати усі ці слова?

- Для чого людям необхідне листування?

б) Метод «Прес».

Я вважаю … Тому що … Отже …

2.1. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми будемо вчитися писати листи своїм близьким і знайомим.

Лист – дуже важлива форма спілкування. Тому писати його повинен уміти кожен.

2.2. Бесіда про лист і листування.

Чому люди пишуть листи один одному?

Хто з вас уже писав або отримував листа?

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7