Узимку, коли немає комах, вони їдять на­сіння сосни, ялини. Роздовбують шишку, встромлюючи її в щілину кори. Під деревами нагромаджують купу вилущених шишок. Це місце називають "дятлова кузня".

Дятлів у наших лісах небагато, тому вони потребують охорони.

4.4. Легенда

- Хто знає легенду про дятла?

Легенда про дятла

Одного разу бідний чоловік пішов на Великдень до лісу зрубати дерево. Тіль­ки він почав рубати, як до нього підійшов старий дід і сказав: «Не рубай дерево. Іди додому. В тебе буде достатньо грошей, щоб купити дров і жити без злид­нів».

Чоловік так і зробив. Жив він добре, але наступного року він подумав: «Піду до того дерева, попрошу ще грошей». Прийшов чоловік до лісу і почав рубати дерево. Тут і з'явився старий дід, він зрозумів, що чоловіка до лісу при­вела жадібність. Тоді дідусь мовив: «За твою жадібність перетворю тебе в пта­ха, стукай все життя по деревах».

Так з'явився птах дятел.

- Чому вчить нас ця легенда?

Фізкультхвилинка

- Де, вороно - каркароно, ти була?

Що, вороно - каркароно, принесла?

- Покружляла, покружляла на горі,

горобців порозганяла у дворі,

стріла півня розбишаку - пісняра

і чкурнула, дременула із двора.

5. Словникова робота

Строкатий - який має різнокольорове забарвлення, оперен­ня (про птахів);

Оперенняжорстке

Тілочорне з білими смугами, боки жовтуваті, підхвістя рожево-червоне

Хвісттвердий, пружний. На нього птах опирається, коли лазить по деревах.

Крила - широкі і тупі, з білими пля­мами

Голівка - на потилиці має червону шапочку

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Дзьоб - прямий, гострий, міцний, як долото. Він є знаряддям для роздовбування кори і добу­вання корму.

Лоб і щоки - білі

Язик - із зазубринами, далеко висо­вується з рота. Тому птахи можуть діставати їжу із щілин.

Лапи - короткі сильні, на­гадують щипці (два пальці вперед, два — назад).

5.  Складання (усно) твору за поданим початком і планом (2 – 3 учні)

Зачин

Дятел — це невеликий птах, який гніздиться в дуплах дерев.

Основна частина

1. Яке оперення має дятел?

2. Які в нього спинка і крила?

3. Яка голівка?

4. Які дзьоб і язик?

5. Які у дятла лапи?

6. Який в нього хвіст?

Кінцівка

Яку користь приносить дятел?

7. Зразки твору

Дятел

На одному з дерев дятел влаштувався. Який він красивий!

Голова й спинка чорні, на потилиці червона плямочка, а на чорних крилах білі цяточки й смуги. Весь барвистий, тому його строкатим дятлом і прозвали.

Сів дятел на стовбур дерева. Роздовбає кору, дістане шкідника і з'їсть. І подумав я: недарма дятла лісовим лікарем називають. Він лікує хворі дерева.

(Г. Скребицький)

Дятел — це невеликий птах, який гніздиться в дуплах дерев.

Оперення у нього жорстке. Спинка чорна з білими смугами, боки жовтуваті, підхвістя рожево-червоне. Широкі чорні крила з білими пля­мочками. На маленькій голівці червона шапочка, а лоб і щоки білі. Прямим, гострим і міцним, як долото, дзьобом він видовбує у корі щілину, а потім своїм довгим із зазубринами язиком, наче пінцетом, дістає шкід­ливих комах та короїдів. Короткі сильні лапи на­гадують щипці. Хвіст твердий і пружний. На нього птах опирається, коли лазить по деревах.

Дятла називають лікарем дерев, бо він знищує величез­ну кількість комах-шкідників.

8. Написання учнями твору

9. Перевірка написаного

Пам'ятка

1.

Чи є у творі зачин?

2.

Чи виділена кожна частина в абзац?

3.

Чи достатньо розкрита основна частина? Чи послідовно розміщені речення? Чи вдалі переходи від однієї частини до другої?

4.

Чи правильно пов'язані між собою речення? Чи не повторюються одні й ті самі слова та вирази? Можливо, потрібно замінити деякі з них більш вда­лими?

5.

Чи відповідає назва твору його змісту? Чи немає зайвих слів або речень, що не стосуються теми?

6.

Чи є у творі кінцівка? Постарайся, щоб останнє речення зробило текст завершеним.

7.

Чи не пропустив букву, чи правильно написав слова, поставив знак у кінці речення? Не впевнений, запитай у вчителя.

Зачитування кращих творів.

10. Підсумок уроку

Чи сподобався вам урок?

– Чого ви навчились на цьому уроці?

– Що нового дізналися сьогодні?

Діти малюють дятла на альбомних аркушах.

Урок 13

Тема. Твір – міркування «У моєї мами золоті руки»

Мета: узагальнити знання учнів про текст, вчити розрізняти типи текстів; фор­мувати вміння та навички школярів складати твори-міркування; вчити добирати переконливі докази, аналізувати, робити висновки; збагачувати словник учнів; виховувати повагу і любов до матері.

Обладнання: таблиця "Будова тексту-міркування", фотографії мам, записи пісень про мам, таблиці.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Актуалізація опорних знань

2.1. Бесіда

— Що таке текст?

— Які типи текстів знаєте?

—Яке питання можна поставити до тексту-розповіді, тексту-опису, текс­ту-міркування?

2.2. Порівняння різних типів текстів

Текст - розповідь

Ми збирали в лісі гриби. Було тихо. Раптом подув прохолод­ний вітер. Кучеряві берізки затріпотіли вітами. Хмари почали затя­гувати небо. Птахи поховалися у гнізда.

Текст - опис

На узліссі виросла кучерява берізка. Стовбур у неї прямий, стрункий. Він біліє, наче сніг. В різні боки розкидала красуня свої зелені коси.

Текст - міркування

1. Зачин

(твердження, запитання для доведення)

Ліс — наше багатство.

2. Основна частина

(доведення, наведення доказів)

Він дає нам деревину, ягоди, гриби, очищує повітря.

3. Заключна частина

(висновки, узагальнення)

Берегти ліс — значить берегти країну.

Міркування це таке зв'язне висловлювання, в якому для доведення якогось твердження використовуються судження, приклади, зіставлення, що приводять до нових суджень — висновків.

— З яких частин складається текст-міркування?

3. Оголошення теми і мети уроку

— На сьогоднішньому уроці ми будемо складати текст–міркування, закріпимо знання про будову тексту.

4. Робота з мовним матеріалом

4.1. Вірш

Хто найбільше із усіх

Любить нас, дітей малих?

Хто про нас найбільше дбає,

Хто нас щиро доглядає,

Хто, скажи мені, мій брате?

Мати

Хто готує їсти нам,

Хто не раз не їсть і сам,

Хто нас чеше і вмиває,

В чисте плаття зодягає,

Хто із вас це буде знати?

Мати

Хто, як щось у вас болить,

Цілу ніченьку не спить?

Хто найкращу казку скаже,

Як дитина спати ляже?

Хто співає їй злегенька?

Ненька!

Мама! Мати! Матуся! Скільки тепла і ласки таїть це магічне слово! Це перше слово, яке вимовляє дитина. В хвилини ра­дості й печалі пташкою надій злітає з наших вуст, гамує біль.

Мати! Вона, як дивна музика, хвиля за хвилею змиває з душі тугу і втому.

Немає в світі ріднішої людини, ніж мама. Вона для нас усе: і сонечко лагідне, і дощик журливий, і квітка весняна.

Мама! Слово коротке, але таке дороге, таке ніжне, рідне, тепле.

4.2. Прислів’я про маму

- Зі слів складіть прислів’я і прочитайте:

тепло, біля, добре, на, матері, сонці, а

(На сонці тепло, а біля матері добре).

- Хто знає ще прислів’я про маму?

Нема такого краму, щоб купити маму.

Нема у світі цвіту цвітнішого над маківочки, нема ж і ріднішого над маті­ночки.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

Дитина плаче, а матері боляче.

У дитини заболить пальчик, а в матері — серце.

Добре й неньці, як дитина в славі.

Який кущ, така й малинка, яка мати, така й дитинка.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

4.3. Загадка

У двох матерів по п'ятеро синів.

(Руки і пальці)

- Ми сьогодні будемо говорити про мамині руки.

4.4. Слово вчителя.

Жодної хвильки не знають відпо­чинку материні руки, завжди знаходять робо­ту. Не має такого, чого б во­ни не вміли! Начебто весь світ постій­но потребує уваги й роботи матери­них рук. І завжди вони чимось пахнуть: чи свіжо­випраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і пет­рушкою, або яблуками, грушками і медом у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або першими весняними бруньками.

4.5. Вірші про мамині руки

- Хто знає вірші про мамині руки?

Мамині руки

Підняли мене з колиски

Ніжні руки мами,

Берегли від горя-лиха

Днями і ночами.

Вчили на землі стояти

І ходити вчили,

А коли бувала важко —

Додавали сили.

Працьовиті та невтомні,

Ласкою зігріті, —

Руки мамині для мене

Найсвятіші в світі. (С. Жупанин)

Ніжні мамині руки

Пахнуть сонцем і хлібом.

Ніжні мамині руки

Пестять коси мої.

І кудись відлітають

Всі незгоди і болі,

І я вмить забуваю

Всі тривоги й жалі.

Твої руки невтомні

Осінь зморшками вкрила,

І на коси упала,

Ніби сніг, сивина.

Ти ростила нас, вчила

Доброти і любові,

І теплом зігрівала

Щедра ніжність твоя.

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

Чи є в світі що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро без примуси?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б’ється для дитини,

Днями і ночами,

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від ранку?

Мамині руки – щедрі, робочі –

Втоми не знають з ранку до ночі.

Вранці, коли ще усі спочивають,

Сонце, напевно, вони піднімають.

Мамині руки – ніжні і мілі –

Воду ранкову з криниці носили.

Діти плескались, діти вмивались,

Сонцю і матері щиро всміхались.

4.6. Робота в групах

1 група. Як інакше можна назвати маму?

Мама - … (мати, мамуня, мамуся, мамця, мамочка, мамонька, матінка, матіночка, матуся, матусенька, ненька, неня, ненечка...)

2 група. Дібрати прикметники.

Мама (яка?) —… (мила, добра, любляча, єдина, весела, рідна, працьовита, ласкава, дбайлива, ніжна, правдива, серйозна, спокійна, привітна, лагідна, щедра, щаслива).

3 група. Дібрати дієслова.

Мама (що робить?) — … (купає, любить, пестить, піклується, турбується, жаліє, втішає, розуміє, вислухає, порадить).

4група. Дібрати прикметники.

Руки (які?) —(ніжні, працьовиті, турботливі, роботящі, милі, щедрі, найсвятіші, наймиліші, невтомні).

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три! Чотири! Нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П'ять! Шість! Всі веселі

Крутимось на каруселі.

Сім! Вісім! В поїзд сіли.

Ніжками затупотіли.

Дев'ять! Десять! Відпочили

І за парти тихо сіли.

5. Складання тексту – міркування «У моєї мами золоті руки»

- Давайте спробуємо скласти текст – міркування про мамині руки.

Зберемо воєдино всі наші вражен­ня і спробуємо створити щось надзвичайне. Це буде наш подарунок матерям.

6. Зразки творів

Цілую руки матері моєї

У моєї мами найніжніші, найдобріші, найласкавіші руки. Їх по праву можна називати золотими.

Мамині руки з раннього дитинства піклуються про мене. Мама своїми руками няньчила і пестила свого синочка. Ними вона пожурить і приголубить, допоможе і підтримає. Скільки роботи випало на їх долю! Треба попрати, у квартирі прибрати, на городі посапати, зошити перевірити, конспекти написати, а якщо треба, і цвяха забити. Моя матуся вміє дуже смачно готувати. Вона шиє і в’яже мені гарні речі, які зберігають тепло її рук. Нехай вони завжди натруджені, та для мене вони найкращі в світі: милі, ніжні, добрі і ласкаві.

Я ніколи не забуду теплих маминих рук і через все життя пронесу любов і повагу до мами.

...Я їх приголублю, зігрію

І в хугу, і в зливу лиху...

Признатися, мамо не смію,

Що я перед ними в боргу.

Частішають серденька стуки

Сьогодні тривожні й журні -

Цілую я мамині руки

До болю так рідні мені. (Леонід Чечель)

Мамині руки

Багато вже написано про руки людини. Вони бувають різні: трудолюбиві і ледачі, ніжні і жорсткі. Та мамині особливі.

У кожної людини є матуся. А мені так хочеться сказати про свою неньку найкращі слова. Я в ній люблю все: карі очі, каштанове волосся, мелодійний голос. Але найкращі в неї руки. Вони такі лагідні і ніжні, як весняні квіти. Рученьки не знають спочинку ні вдень, ні вночі. Коли я була маленька, ненька колисала мене на своїх руках, водила мене, коли робила свої перші кроки.

Зі своїми радощами і невдачами йду до матінки. Ніби ластівка розправляє крила, так мама розкриває свої руки для обіймів. А вони такі теплі і добрі! І мені стає радісно на душі. Ранком, коли я іду до школи, матуся приголубить мене. А коли моя матуся готує обіди, я завжди думаю, які у неї золоті руки. Вони все вміють робити. Матусині пиріжки - найсмачніші.

Мені здається, що з її рук я п'ю любов, добро і ласку.

7. Написання учнями творів

8. Перевірка написаного

Зачитування кращих творів.

9. Підсумок уроку

Що вам найбільше сподобалось на уроці?

– Назвіть прикметники, якими можна описати руки ваших мам?

Урок 14

Тема. Складання казки за початком і кінцівкою «У ляльковому театрі»

Мета: вчити дітей складати казки за зачином і кінцівкою, поглибити знання учнів про казки; розвивати образне мислення та мовлення школярів, уяву, фантазію; виховувати прагнення до естетичного сприйняття дійсності.

Обладнання: ілюстрації із зображенням казкових героїв, картини художників, дитячі малюнки.

Хід уроку

1. Організація класу

А цікаво вам дізнатись,

що сьогодні може статись?

Ну то всядьтеся зручніше,

і попрацюємо скоріше.

2. Актуалізація опорних знань

– Як називаються твори, в яких з рослинами, тва­ринами, предметами неживої природи відбуваються дива? (Казки)

Вікторина

– Чи любите ви казки?

– Які з них вам подобаються найбільше?

– А зараз перевіримо, чи добре ви знаєте їх.

– З якої казки уривок?

Сиднем у землі сиділа,

Час настав — і всіх здружила:

Діда, бабу, внучку й Хвінку,

Мишку та кицюню Мінку. («Ріпка»)

Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не працював. («Колосок»)

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь, Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

Хатка ця відома всім,

В ній маляток рівно сім,

Восьма мама — ой рогата! —

Ще частенько йде із хати,

Просить двері пильнувати,

Вовкові не відкривати. («Вовк та семеро козенят»)

Журавель до себе Гостю запросив.

Довго готувався,

Щось в печі варив.

А чому ж ту страву

Гостя ця не з'їла?

Хто б їх після сварки

Знов привів до миру? («Лисичка і журавель»)

Баба з дідом в ліс пішли,

Щось під кущиком знайшли.

Що за пташка там жила

І яка вона була?

Як дід з бабою удома

її доглядали?

Як події розвивались

І що далі сталось? («Кривенька качечка»)

– А тепер вгадайте казкових героїв.

Через поле, через ліс

Хтось, співаючи, котився.

Хто це і кого зустрів?

Чим він кожному хвалився?

Поміркуйте, хто б хвалька

Зміг порятувати,

І як далі у старих

Жив би він у хаті? (Колобок)

У діда з бабою хлопчина —

З'явився він із деревини,

У печі зміючку спік,

З гусеням додому втік. (Івасик - Телесик)

У селянки, у Христини

Син родивсь із горошини.

Час ішов так день за днем —

Став синок богатирем...

Поміркуймо тепер трошки,

Богатир цей хто? (Котигорошко)

Хоч маленький, та сміливець.

Скуб травичку і гуляв,

Ні, він зовсім не мисливець,

Але звірів вполював.

Із смоли весь та з соломи,

Ще й обідраний бочок.

Діткам добре він знайомий —

Це ж... (Солом'яний бичок)

Що за звір страшний, рогатий

В хаті Зайчика сховавсь?

Тепер йому ніде спати,

Бо він звіра так злякавсь.

Плаче, бідний, біля хати.

На пеньку сидить сумний...

Хто з вас зможе відгадати,

Що за звір отой страшний? (Коза-дереза)

Тесля Джузеппе — Сизий Ніс

Дровину якось в дім приніс.

Почав когось він майструвать —

Дровина стала розмовлять.

Хто в цій дровині розмовляв?

Хто довгий-довгий носик мав?

Кого Джузеппе змайстрував? (Буратіно)

Він веселий і не злобний,

Цей хороший дивачок.

З ним приятель, хлопчик Робін

І товариш — П'ятачок.

До прогулянки він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий балясник,

Цей ведмедик... (Вінні-пух)

Всіх він любить незрадливо,

Хто б до нього не ходив.

Здогадались? Це ж наш Гена,

Це наш Гена... (Крокодил)

«...кругленький,

самовпевнений чоловічок,

і до того ж він може літати» (Карлсон)

3. Повідомлення теми і мети уроку

– Як ви думаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?

– На цьому уроці ми будемо з вами складати казку.

4. Робота над мовним матеріалом

4.1. Робота з тлумачним словником.

– Пригадайте, який твір називається казкою?

КАЗКА – 1. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.

2. Те, що не відповідає дійсності, вигадка, байка.

4.2. Бесіда.

Казки люблять і діти, й дорослі. Казкові історії цікаво слухати чи бачити на екрані телевізора, уявляючи себе у чарівному світі разом з героями, долаючи різноманітні труднощі та випробування. Світ фантазії безмежний.

– Як називаються казки, створені народом?

– Які народні казки ви знаєте?

– Як називаються казки, складені письменниками?

– Які з них вам відомі?

Вам вже відомо з уроків читання, що є народні й літературні казки та що за змістом вони поділяються на побутові, чарівні та про тварин. А ще казки бувають віршованими та прозовими.

– Пригадайте, як починаються казки?

(Жили-були, одного разу, було колись, за сивої давнини, давно це було, одного разу)

4.3. Розгляд ілюстрацій.

– У вас, напевно, є багато книжок з Казками.

– Чим, окрім текстів, вони приваблюють?

Звичайно, художніми ілюстра­ціями. Сюжети багатьох казок знайшли відображення у творчості різних художників.

4.4. Повторення про текст.

– Що таке текст?

– З яких частин він складається?

– Про що говориться в зачині?

– Про що говориться в основній частині?

- Про що йде мова у кінцівці?

Фізкультхвилинка

Вітер очерет гойдає

І додолу нагинає.

Вліво, вправо нахилив

Й знову, й знову закрутив.

Раптом тихо жук підліз,

Потягнувся на весь зріст,

Свій почистив язичок

Й закрутився у вальсок.

5. Складання казки

5.1. Бесіда

– Хто з вас був у ляльковому театрі?

Багато персонажів казок живуть у ляльковому театрі. За його лаштунками - кулісами завжди відбувається диво: казкові герої оживають. Вони інколи сумують, інколи веселяться, але завжди з ними трапляється щось особливе. Театральні ляльки вміють розмовляти, рухатися, співати й танцювати під музику, допомагають одне одному.

– А хто втілює злі сили?

У багатьох казках добро отримує перемогу над злом.

5.2. Зачитування зачину і кінцівки казки.

Жили-були в ляльковому театрі казкові герої. Кожного вечора вони всі оживали. Понад усе на світі любили ляльки танцювати під звуки чарівної флейти. Тільки одній Бабі Язі не подобалися ці веселощі. Вона вирішила викрасти інструмент.

…………………………………………………………………………………………….

З того часу всі жили в дружбі і злагоді та насолоджувались чарівними звуками флейти.

– Як ви гадаєте, що відбувалося потім?

– Як вдалося повернути чарівну флейту?

5.3. Складання плану.

1.  Казкові герої.

2.  Цікаві події.

3.  Добро перемагає зло.

– Який заголовок можна придумати до цієї казки?

5.4. Усне складання казки учнями (2-3 учні).

6. Написання твору

7. Зачитування творів учнями(2-3 учні)

8. Підсумок уроку

– Чи сподобався урок?

– Чи задоволені ви результатами своєї праці?

– Чи сподобалася вам ваша казка?

– Чого вчать нас казки?

Урок 15

Тема. Твір за уявою «Уже прилинула весна»

Мета: вчити учнів будувати тексти-розповіді, формувати вміння викладати свої думки в логічній послідовності, правильно будувати речення, користуватися опорними словами; збагачувати мовлення дітей образними висловами; розвивати творчі здібності, спостережливість; виховувати любов до природи, вміння відчувати красу рідного слова.

Обладнання: ілюстрації на тему "Весна прийшла", аудіозапис твору П. І. Чайковського "Березень", голосів пташок, дитячі малюнки про весну, таблиці.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Актуалізація опорних знань

2.1. Зачитування повідомлення.

- Діти, прилетіла пташечка і принесла нам повідомлення. Але воно зашифроване. Допоможіть його прочитати.

з т у ч с й р е і а т а в ч р у і н е н в у с

(Зустрічайте чарівну весну)

2.2. Загадки

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї

І усякий мене зна...

Відгадали? Я... (Весна)

Ще вітер зимовий з дощем загуде,

Ще сніг острівками

Блищить де-не-де.

Береза сережки свої розпускає.

Чи ви здогадались,

Коли це буває? (у березні)

Вже пташки повернулися

В наш край,

Про весну співає

Поле й гай.

Ніжаться на сонці

Трави, квіти,

Вже настав ласкавий місяць... (квітень)

А в тім місяці підряд

Маємо багато свят.

Зеленіють буйно трави,

То іде веселий... (травень)

3. Оголошення теми і мети уроку

У нас сьогодні дуже цікава робота. На уроці ми будемо говорити про весну. Ви дізна­єтесь про неї багато цікавого і чарівного, а також напишете твір. Будете творити, працювати творчо, ви­словлювати свої думки правильно, красиво, самостійно. Словами передавати почуття, мрії, надії, захоплення, стан вашої душі. А весна пробуджує світ від сну, вносить у природу красу, чарівність.

4. Робота з мовним матеріалом

4.1. Гра «Продовжити речення»

Як приходить весна

    Піднялось вище... (сонечко). Весело задзвеніли... (весняні струмочки). Розтанув... (сніг). На лісових галявинах з'явилися... (білі підсніжники). Прокинулися від зимового сну... (комахи, вужі, ведмеді, їжаки). Прилетіли з теплих країв... (птахи). Яка чудова пора! Це... (весна).

- Про що свідчать слова, якими ви доповнювали речення? (Що прийшла весна)

4.2. Вступне слово вчителя

Весна... Скільки в цьому слові криється чудес! Це чисте й безхмарне небо з таким добрим і теплим сонцем; і перші ніжні несміливі первоцвіти; прохолодне свіже повітря, напоєне духмяними пахощами вовчого лика чи верболозу; і дзвінка весела пісенька чепурухи-синиці; і так довго очікуваний приліт наших улюбленців — ластівок, жайворонків, соловейків; дзвінкоголосий дзюркіт повноводних струмків. Ну, яка пора року може зрівнятись з весною?

Прийшла весна. В природі відбувається багато змін. Теплі промені сонця розтопили сніги, з'явились перші весняні струмоч­ки. Вони ще маленькі, але впевнено прокладають собі дорогу серед снігу. А скільки звуків чути навколо: веселий спів пташок, дзюрчання перших струмочків, пісенька весняного вітру! Весна пробуджує світ від сну, вносить у природу красу, чарівність.

4.3. Гра «Так чи ні»

- Чи піднімається весною сонце все вище і вище над горизонтом? (Так )

- Кажуть, що шпаки прилітають першими з вирію? (Ні, граки)

- Чи правда, що березень — перший місяць весни? (Так)

- Чи правда, що день навесні стає коротшим? (Ні, довшим)

- Чи правильно те, що весною дні стають тепліші? (Так)

- Першими навесні розцвітають проліски. (Ні, підсніжники)

4.4. Загадки

(Вчитель вивішує ілюстрації птахів і квітів.)

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Тільки вчора теплий вітер

Вість приніс нам від весни,

А сьогодні дивні квіти

Крізь замети проросли. (Підсніжники)

Вона цвіте в травневі дні

Між великим листом.

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом. (Конвалія)

Маю п'ять пелюсток

І напівкруглий зелений листок,

А серединка у мене жовтенька,

Личко не кругле,

А трохи довгеньке,

Квітка я ніжна,

Низенька, дрібна,

А як запахну —

Приходить весна. (Фіалка)

Стала на поляні

В жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться,

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке,

Пишне та легеньке.

Хто вона? (Мати-й-мачуха)

- Подивіться, яке диво перед вами — весняні квіти!

Любов і ніжність струменіє.

Чарівність, неповторне диво.

І кожна квітка серце гріє,

Щоб на землі жилось щасливо.

- Які дієслова можуть розказати про ті дії, що характерні для вес­няних квітів?

(Пробиваються, виставляють, зацвіли, усміхаються, заглядають, чарують, дивляться.)

- Хто цілує їхні личка? (Промінці сонця.)

- Кому вони усміхаються? (Нам з вами.)

- Як треба ставитися до весняних квітів? (Милуватись, але не рвати.)

- Діти, що за звуки ми чуємо? (Звучить аудіозапис голосів пташок.)

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів — обід приніс:

Смачних жабеняток для своїх маляток. (Журавель)

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Птах великий і красивий,

Чорний або сніжно-білий,

Гострий дзьоб, тоненькі ноги,

Вернувся із далекої дороги.

Майстер цей з'явився рано,

На даху помудрував,

І без цегли, і без крана

Дім собі побудував. (Лелека)

В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає,

Та у лісі, в холодку,

Все кує: "Ку-ку! Ку-ку!" (Зозуля)

5. Словникова робота

- Якою ви уявляєте весну?

- Щоб написати твір про весну, треба підібрати такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко, подумайте і назвіть такі слова.

Добір прикметників:

Сонце

веселе, усміхнене, яскраве, щире, привітне, тепле, оранжеве.

Небо

високе, синє, блакитне, голубе, безмежне, чисте, дивовижне, ясне, бездонне, безхмарне, прозоре.

Хмарки

білі, легкі, химерні, пухнасті.

День

довший, світлий, сонячний, теплий.

Струмочки

веселі, дзвінкі, жваві.

Квіти

ніжні, тендітні, несміливі, жовті, білі.

Трава

росяна, зелена, ніжна, гостренька, духмяна.

Птахи

перелітні, співучі.

Добір дієслів:

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7