Наказ 30.08.2006 N 132 (стр. 4 )

(d) Ці величини застосовуються тільки до сполучень урану, що

набувають хімічної форми UF, UO F і UO (NO ) як за нормальних,

так і за аварійних умов перевезення.

(e) Ці величини застосовуються тільки до сполучень урану, що

набувають хімічної форми UO, UF і UCl, і до шестивалентних

3 4 4

сполучень, як за нормальних, так і за аварійних умов перевезення.

(f) Ці величини застосовуються до всіх сполучень урану, крім тих, що вказані вище в пунктах "d" і "e".

(g) Ці величини застосовуються тільки до неопроміненого урану.

4.7. У разі відсутності відповідних даних для окремих радіонуклідів або сумішей радіонуклідів необхідно використовувати значення, наведені в табл. 2.

Таблиця 2 - Основні значення для невідомих радіонуклідів або сумішей

Радіоактивний вміст	A1	A2	Питома активність для матеріалу, на який поширюється повне звільнення	Межа активності для вантажу, на який поширюється повне звільнення
(ТБк)	(ТБк)	(Бк/г)	(Бк)
Відомо, що присутні тільки бета - або гамма-випромінювальні радіонукліди	0,1	0,02	1x101	1x104
Відомо, що присутні тільки альфа-випромінювальні радіонукліди, але не випромінювачі нейтронів	0,2	9x10-5	1x10-1	1x103
Відомо, що присутні радіонукліди, що випромінюють нейтрони або відповідні дані відсутні	0,001	9x10-5	1x10-1	1x103

Класифікація радіоактивних матеріалів

4.8. У залежності від характеристик радіоактивних матеріалів у цих Правилах установлюється така їх класифікація:

a) за ступенем потенційного ризику:

радіоактивні матеріали з надто низьким радіологічним ризиком;

радіоактивні матеріали з обмеженим радіаційним ризиком;

радіоактивні матеріали із значним радіаційним ризиком;

b) за формою виготовлення чи фізичним станом:

радіоактивні матеріали особливої форми;

інші радіоактивні матеріали;

c) за фізичними властивостями:

неподільні радіоактивні матеріали;

подільні матеріали та подільні-звільнені матеріали.

Радіоактивні матеріали з надто низьким радіологічним ризиком

4.9. До радіоактивних матеріалів з надто низьким радіологічним ризиком належать:

радіоактивні матеріали в обмеженій кількості;

радіоактивні матеріали, що містяться в приладах або інших промислових виробах;

вироби, виготовлені з природного урану, збідненого урану або природного торію.

Радіоактивні матеріали в обмеженій кількості

4.10. До радіоактивних матеріалів в обмеженій кількості належать неподільні та подільні-звільнені радіоактивні матеріали особливої форми або іншої форми з активністю, що не перевищує відповідних меж, указаних у табл. 3.

Таблиця 3 - Межі активності для радіоактивних матеріалів в обмеженій кількості

Фізичний стан	Межі активності для матеріалів
Тверді матеріали:
Особливої форми	10-3A1
Іншої форми	10-3A2
Рідини	10-4A2
Гази:
Тритій	2 10-2A2
Особливої форми	10-3A1
Іншої форми	10-3A2

Радіоактивні матеріали, що містяться в приладі або іншому промисловому виробі

4.11. Це неподільні та подільні-звільнені радіоактивні матеріали особливої форми або радіоактивні матеріали іншої форми, що містяться в приладах або інших промислових виробах, або є їхньою частиною, з активністю, що не перевищує меж для окремих предметів, зазначених у табл. 4. При цьому:

рівень випромінювання на відстані 10 см від будь-якої точки зовнішньої поверхні будь-якого неупакованого приладу або виробу не перевищує 0,1 мЗв/год;

кожний прилад або предмет має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE), за винятком:

i) годинників або приладів з радіолюмінесцентним покриттям;

ii) споживчих товарів, які або були допущені регулюючим органом у відповідності з пунктом 1.7d, або кожен окремо не перевищує межу активності для вантажу, на який поширюється повне звільнення, указану в табл. 1 (колонка 5), за умови, що такі товари перевозяться в упаковці, яка має маркування "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE) на внутрішній поверхні таким чином, що попередження про наявність радіоактивного матеріалу можна побачити після відкриття упаковки;

активний матеріал повністю закритий неактивними елементами (пристрій, єдиною функцією якого є розміщення всередині нього радіоактивного матеріалу, не повинен розглядатися як прилад або промисловий виріб).

Таблиця 4 - Межі активності радіоактивних матеріалів у приладах і промислових виробах

Фізичний стан	Межі активності для матеріалів
Тверді матеріали:
Особливої форми	10-2A1
Іншої форми	10-2A2
Рідини	10-3A2
Гази:
Тритій	2 10-2A2
Особливої форми	10-3A1
Іншої форми	10-3A2

Вироби, виготовлені із природного урану, збідненого урану або природного торію

4.12. Це промислові вироби, у яких єдиним радіоактивним матеріалом є неопромінений природний уран, неопромінений збіднений уран або неопромінений природний торій у будь-якій кількості. Такими виробами можуть бути порожні пакувальні комплекти, які не використовувались для перевезення радіоактивних матеріалів. Зовнішня поверхня урану або торію повинна бути покрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або іншого міцного матеріалу.

Радіоактивні матеріали з обмеженим радіаційним ризиком

4.13. До радіоактивних матеріалів з обмеженим радіаційним ризиком належать:

радіоактивні матеріали з низькою питомою активністю (LSA);

об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO);

радіоактивні матеріали особливої форми та інші радіоактивні

матеріали з активністю не більше A1 та A2 відповідно.

Радіоактивні матеріали з низькою питомою активністю (LSA)

4.14. Матеріал з низькою питомою активністю (Low specific activity material - LSA) - радіоактивний матеріал, який за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності. Матеріали зовнішнього захисту, що оточують матеріал LSA, при визначенні встановленої середньої питомої активності не повинні враховуватися.

4.15. Матеріали LSA входять до однієї з трьох груп:

a) LSA-I:

i) уранові й торієві руди та концентрати таких руд, а також інші руди, що містять радіонукліди природного походження й призначаються для переробки з метою використання цих радіонуклідів;

ii) природний уран, збіднений уран, природний торій чи їхні сполуки або суміш за умови, що вони є неопроміненими і перебувають у твердій або рідкій формі;

iii) радіоактивні матеріали, для яких величина A2 не обмежується, за винятком подільних матеріалів;

iv) інші радіоактивні матеріали, у яких активність розподілена по всьому об'єму і встановлена середня питома активність не перевищує більше ніж у 30 разів значення концентрації активності, указані в пунктах 4.2-4.7, за винятком подільних матеріалів.

b) LSA-II:

i) вода з концентрацією тритію до 0,8 ТБк/л;

ii) інші матеріали, у яких активність розподілена по всьому об'єму, а встановлена середня питома активність не перевищує 10-4A2/г для твердих і газоподібних речовин і 10-5A2/г для рідини.

c) LSA-III:

тверді матеріали (наприклад, зв'язані відходи, активовані речовини), крім порошків, у яких:

i) радіоактивний матеріал розподілений по всьому об'єму твердого матеріалу чи групи твердих об'єктів або переважно рівномірно розподілений у твердому суцільному матеріалі, що зв'язує (наприклад, бетоні, бітумі, кераміці і т. ін.);

ii) радіоактивний матеріал є відносно нерозчинним або структурно міститься у відносно нерозчинній матриці, і тому навіть при руйнуванні пакувального комплекту витікання радіоактивного матеріалу в розрахунку на упаковку в результаті вилуговування при перебуванні у воді протягом 7 діб не буде перевищувати 0,1 A2;

iii) установлена середня питома активність твердого матеріалу

без урахування будь-якого захисного матеріалу не перевищує 2 10-3A2/г

Вимоги до матеріалу LSA-III

4.16. Матеріал LSA-III повинен бути твердим і мати такі властивості, щоб при проведенні вказаних у пункті 8.3 випробувань усього внутрішнього вмісту упаковки активність води не перевищувала 0,1 A2.

Випробування матеріалу LSA-III

4.17. Матеріал LSA-III повинен бути підданий випробуванню на вилуговування відповідно до пункту 8.3 Правил.

Об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням

4.18. Об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням (Surface contaminated objects - SCO) - тверді об'єкти, що не є самі по собі радіоактивними, але містять радіоактивний матеріал, розподілений на їх поверхні.

4.19. SCO належать до однієї з двох груп:

a) SCO-I: тверді об'єкти, на яких:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене на площі 300 кв. см (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 кв. см), не перевищує 4 Бк/кв. см для бета - і гамма-випромінювачів та альфа-випромінювачів низької токсичності або 0,4 Бк/кв. см для всіх інших альфа-випромінювачів;

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні,

усереднене на площі 300 см2 (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 см2), не перевищує 4x104 Бк/кв. см для бета - і гамма-випромінювачів та для альфа-випромінювачів низької токсичності, або 4x103 Бк/см2 для всіх інших альфа-випромінювачів;

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недоступній поверхні, усереднене на площі 300 см2 (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 см2), не перевищує 4x104 Бк/см2 для бета - і гамма-випромінювачів та для альфа-випромінювачів низької токсичності або 4x103 Бк/см2 для всіх інших альфа-випромінювачів;

b) SCO-II: тверді об'єкти, на яких фіксоване або нефіксоване радіоактивне забруднення поверхні перевищує відповідні межі, указані для SCO-I вище, у підпункті "a", на яких:

i) нефіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні, усереднене на площі 300см2 (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 см2), не перевищує 400 Бк/см2 для бета і гамма-випромінювачів та альфа-випромінювачів низької токсичності або 40 Бк/см2 для всіх інших альфа-випромінювачів;

ii) фіксоване радіоактивне забруднення на доступній поверхні,

усереднене на площі 300 см2 (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 см2), не перевищує 8x105 Бк/см2 для бета - і гамма-випромінювачів та для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8x104 Бк/см2 для всіх нших альфа-випромінювачів;

iii) нефіксоване радіоактивне забруднення плюс фіксоване радіоактивне забруднення на недоступній поверхні, усереднене на площі 300 см2 (або на всій поверхні, якщо її площа менша 300 см2), не перевищує 8x105 Бк/см2 для бета - і гамма-випромінювачів та для альфа-випромінювачів низької токсичності або 8x104 Бк/см2 для всіх інших альфа-випромінювачів.

Радіоактивний матеріал особливої форми

4.20. Радіоактивний матеріал особливої форми (Special form radioactive material) - твердий радіоактивний матеріал, що не розсіюється, або закрита капсула, що містить радіоактивний матеріал, і конструкція якого затверджена компетентним органом.

Вимоги до радіоактивного матеріалу особливої форми

4.21. Радіоактивний матеріал особливої форми повинен мати як мінімум один розмір не менше 5 мм.

4.22. Радіоактивний матеріал особливої форми повинен мати такі властивості або має бути таким, щоб при випробуваннях, зазначених у пунктах 8.4-8.11, були виконані такі вимоги:

a) він не повинен ламатися або руйнуватися при випробуваннях на зіткнення, удар і згин, зазначених відповідно в пунктах 8.5, 8.6, 8.7 та 8.9a;

b) він не повинен плавитися або розсіюватися при теплових випробуваннях, зазначених відповідно в пунктах 8.8 або 8.9b;

c) активність води при випробуваннях на вилуговування згідно з пунктами 8.10 і 8.11 не повинна перевищувати 2 кБк; або ж для закритих джерел ступінь витікання після відповідних випробувань методом оцінки об'ємного витікання, указаним у документі ISO 9978 "Radiation Protection - Sealed Radioactive Sources - Leakage Test Methods", не повинен перевищувати відповідного допустимого порога, установленого ГОСТ "Источники ионизирующего излучения радионуклидные закрытые. Общие технические требования".

4.23. Якщо складовою частиною радіоактивного матеріалу особливої форми є герметична капсула, ця капсула повинна бути виготовлена так, щоб її можна було відкрити тільки шляхом руйнування.

Випробування радіоактивного матеріалу особливої форми

4.24. Зразки радіоактивного матеріалу особливої форми або зразки, які імітують радіоактивний матеріал особливої форми, повинні піддаватися випробуванням:

на зіткнення,

на удар,

на згин,

тепловому,

на вилуговування

відповідно до пунктів 8.5-8.10 цих Правил.

Інші радіоактивні матеріали

4.25. Інші радіоактивні матеріали (радіоактивні матеріали іншої форми) - це радіоактивні матеріали, які не відповідають вимогам до радіоактивного матеріалу особливої форми.

Радіоактивні матеріали із значним радіаційним ризиком

4.26. До радіоактивних матеріалів із значним радіаційним ризиком належать:

радіоактивні матеріали особливої форми та інші радіоактивні

матеріали з активністю більше A1 та A2 відповідно;

радіоактивні матеріали з низькою здатністю до розсіювання.

Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання

4.27. Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання (Low dispersible radioactive material) - твердий радіоактивний матеріал або твердий радіоактивний матеріал у герметичній капсулі, що має обмежену здатність до розсіювання і не перебуває в порошкоподібній формі.

Вимоги до радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання

4.28. Радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання - це такий радіоактивний матеріал, загальна кількість якого в упаковці задовольняє такі вимоги:

a) рівень випромінювання на відстані 3м від незахищеного радіоактивного матеріалу не перевищує 10 мЗв/год;

b) при проведенні випробувань, зазначених у пунктах 8.36 і 8.37, викид в атмосферу в газоподібній і аерозольній формах частинок з аеродинамічним еквівалентним діаметром до 100 мкм не перевищує 100 A2 . Для кожного випробування може використовуватися окремий зразок;

c) при випробуванні, указаному в пункті 8.3, активність води не перевищує 100 A2. При проведенні цього випробування має враховуватись руйнівний вплив випробувань, зазначених вище, у підпункті "b".

Випробування радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання.

4.29. Зразки радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання або зразки, які імітують радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, піддаються:

посиленому тепловому випробуванню відповідно до пункту 8.36,

випробуванню на зіткнення відповідно до пункту 8.37,

випробуванню на вилуговування відповідно до пункту 8.3.

Подільні матеріали

4.30. До подільних матеріалів належать:

уран-233, уран-235, плутоній-239, плутоній-241 або будь-яка комбінація цих радіонуклідів.

Під це визначення не підпадають:

a) неопромінений природний уран або збіднений уран;

b) природний уран або збіднений уран, опромінений тільки в реакторах на теплових нейтронах.

Подільні-звільнені матеріали

4.31. Подільний матеріал, що задовольняє одне з положень, наведених нижче, звільняється від вимог, які застосовуються до подільного матеріалу при перевезенні. Для кожного вантажу допускається тільки один вид звільнення.

a) Межа маси для вантажу визначається за формулою

маса урану - 235 (г) маса іншої подільної речовини (г)

---- + - < 1,

X Y

де X і Y - межі маси, визначені в табл. 5 за умови, що найменший зовнішній розмір кожної упаковки становить не менше 10 см і що:

i) кожна окрема упаковка містить не більше 15 г подільного матеріалу; у разі неупакованого матеріалу це кількісне обмеження повинне застосовуватися до вантажу, що перевозиться всередині засобу перевезення чи на ньому, або

ii) подільний матеріал є гомогенним розчином, що містить водень або суміш, де відношення подільних радіонуклідів до водню складає менше 5% мас., або

iii) у будь-якому 10-літровому об'ємі речовини міститься не більше 5 г подільного матеріалу.

Ні берилій, ні дейтерій не повинні бути в кількостях, що перевищують 1% від застосовних меж маси вантажу, зазначених у табл. 5, за винятком дейтерію у природній концентрації у водні.

Таблиця 5 - Межі маси вантажу для звільнення від вимог до упаковок, які містять подільний матеріал

Подільний матеріал	Маса (г) подільного матеріалу, змішаного з речовинами, у яких середня густина густині водиводню нижча або рівна	Маса (г) подільного матеріалу, змішаного з речовинами, у яких середня густина водню вища густини води
Уран-235 (X)	400	290
Інший подільний матеріал (Y)	250	180

b) Уран, збагачений ураном-235 максимально до 1% мас., із загальним умістом плутонію і урану-233, що не перевищує 1% від маси урану-235, за умови, що подільний матеріал розподілений практично рівномірно по всьому матеріалу. Крім того, якщо уран-235 присутній у вигляді металу, окису або карбіду, він не повинен розташовуватися у вигляді впорядкованої ґратки.

c) Рідкі розчини уранілнітрату, збагаченого ураном-235 максимально до 2% мас., із загальним умістом плутонію й урану-233 у кількості, що не перевищує 0,002% від маси урану, і з мінімальним атомним відношенням азоту до урану (N/U), рівним 2.

d) Упаковки, що містять кожна окремо загальну масу плутонію не більше 1 кг, у якій не більше 20% мас., можуть складатися з плутонію-239, плутонію-241 або будь-якого сполучення цих радіонуклідів.

Розділ 5. Вимоги до пакувальних комплектів

Визначення і типи пакувальних комплектів

5.1. Пакувальний комплект (Packaging) - сукупність елементів, необхідних для повного розміщення й утримання радіоактивного вмісту. Зокрема, він може включати одну або декілька приймальних ємностей, матеріали-поглиначі, конструкції, що забезпечують дистанцію, засоби захисту від випромінювання й сервісне обладнання для заповнення, спорожнення, вентилювання та скиду тиску, пристрої для охолодження, амортизації механічних ударів, обробки вантажу і кріплення, теплової ізоляції, а також сервісні пристрої, що становлять одне ціле з пакувальним комплектом. Пакувальний комплект може бути у формі ящика, коробки, бочки чи аналогічної приймальної ємності, але може бути й вантажним контейнером, резервуаром або контейнером середньої вантажопідйомності для масових вантажів.