Сонографічний скринінг аутоімунного тиреоідиту (стр. 2 )

Використання контрасту дозволяє виявити наявність звуження або зсуву трахеї та стравоходу у хворого вузловим зобом, а також діагностувати загрудинний зоб [25, 110, 111].

Через променеве навантаження та малоінформативність, цей метод унеможливлює використання його як скринінга для діагностики патології ЩЗ [98, 103].

Розділ 2

Контингент та методи дослідження

2.1. Загальна характеристика обстежених

Робота виконана на клінічній базі кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії «КЗ СОКЛ» та на клінічній базі кафедри сімейної медицини з курсом ендокринології КУ «Сумська міська клінічна поліклініка №3».

Обстеження проводилося з вересня 2012 року по листопад 2013 року. Було обстежено 340 пацієнтів з метою виявлення патології ЩЗ. Для встановлення діагнозу використовували класифікацію МКХ-10. Для виявлення АІТ було проведено комплексне загальноклінічне, лабораторне та інструментальне обстеження.

В дослідження було включено 212 пацієнтів, з яких була виділена група контролю у кількості 45 чоловік, 167 чоловік мали патологію ЩЗ. За статевим розподілом 65% пацієнтів склали жінки, що не суперечило даним інших досліджень, які вказують на те, що розповсюдженість АІТ у жінок частіше ніж у чоловіків [12,28,35].

2.2. Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Для верифікації діагнозу АІТ ми використовували:

Загальноклінічне обстеження

Для визначення ступеню збільшення ЩЗ в клінічній практиці використовується класифікація розмірів зобу, що ґрунтується на пальпаторно-візуальному обстеженні хворого.

Класифікація розмірів зобу (ВООЗ, 1992)

0 - Зобу немає. Пальпаторні розміри кожної частки не перевищують розмірів дистальної фаланги великого пальця досліджуваного.

І - Розміри зобу більше дистальної фаланги великого пальця досліджуваного, зоб пальпується, але не візуалізується.

II - Зоб пальпується і візуалізується

Лабораторна діагностика

- Гормональний статус щитоподібної залози (ТТГ (N=0.4-4.0 mMO/ml), Т4 вільний (N=9-20 пм/л), Т3 вільний (N=4-8.3 пм/л)).

- Визначення рівня ТТГ, Т3 вільного, Т4 вільного, АТТГ, АТПО проводилося за допомогою ферментзв’язаного флуоресцентного аналізу (ELFA), з використанням аналізатора miniVidas, виробник bioMerieux,Франція.

Інструментальна діагностика

УЗД ЩЗ - один з базових методів діагностики захворювань щитоподібної залози, оскільки він дозволяє точно оцінити розміи і одержати інформацію про зміни паренхіми ЩЗ (об’єм, лінійні розміри обох часток і перешийка, товщина капсули, ехогенність і ехоструктура паренхіми ЩЗ, наявність додаткових влючень, оцінка насиченості судинного малюнку, симетричність (по долях і сегментах), рівномірність розподілу судинних структур в паренхімі ЩЗ). Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводилося на апараті TOSHIBA XARIO-SSA, Японія, з використанням лінійного мультичастотного датчика з чатотою від 4 до 14 Mhz (домінуюча – 7.5 Mhz).

Методика ультрасонографії ЩЗ.

Для визначення об’єму в режимі 2D (сірої шкали) використовувалася модифікована формула J.Brunne та співав.(1981): V=0.479xАxВxС,

де V — об’ем, А — товщина, В — ширина, С — довжина долі щитоподібної залози (рис. 2.2.1, рис. 2.2.2).

Рис. 2.2.1. Сонограма нормальної щитоподібної залози. Визначення розмірів та об’єму долі ЩЗ.

Для визначення об'єму всього органу складають розміри обох часток, а розміром перешийка нехтують.

Ступінь васкуляризаціїї паренхіми щитоподібної залози оцінювалася в режимі КДК. У нормі кровоток визначається у верхніх і нижніх полюсах часток, дифузне посилення кровотоку характерне для ДТЗ, нерівномірно підвищена васкуляризація характерна для АІТ.

Рис. 2.2.2. Стандартна методика вимірювання лінійних розмірів ЩЗ.

Розміри та ехогенність ЩЗ не змінені.

За даними літератури гістологічна картина нормальної щитоподібної залози описується авторами так: в незміненій ЩЗ фолікули розміщені рівномірно по всій паренхімі, просвіт фолікулів заповнений колоїдною тканиною. В залежності від функціонального стану клітини можуть бути плоскими, кубічними або циліндричними [30,49] .

Для визначення нормальної структури ЩЗ прийнято порівнювати її з ехогенністю поряд розташованих анатомічних стуктур: підщелепною слинною залозою, грудиноключичним м’язом та хрящем.

Якщо ехогенність ЩЗ співпадає з ехоструктурою підщелепной слинной залози (рис. 2.2.3), структура визначається як ізоєхогенна.

Рис. 2.2.3 Ехоструктура підщелепної слинної залози.

Якщо ехогенність ЩЗ співпадає з ехоструктурою грудиноключичного м’язу (рис. 2.2.4), структура визнається як гіпоехогенна.

Рис. 2.2.4 Ехоструктура грудиноключичного м’язу.

Якщо ехогенність ЩЗ співпадає з ехоструктурою хряща (рис. 2.2.5), структура визнається як гіперехогенна.

Рис 2.2.5. Ехоструктура хряща трахеї.

Статистичний аналіз здійснювали за допомогою параметричних t-крітеріїв Стьюдента, методів варіаційної статистики і за допомогою програми Microsoft Excel і багатовимірного кореляційного аналізу.

Розділ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Клінічна характеристика хворих.

Було обстежено 212 пацієнтів, з яких була виділена група контролю у кількості 45 чоловік, інші 167 чоловік мали патологію ЩЗ. За статевим розподілом більшість пацієнтів склали жінки, що не суперечило даним інших досліджень, які вказують на те, що зустрічаємість АІТ у жінок частіше ніж у чоловіків [57].

Всіх хворих було розподілено на групи за функціональним станом ЩЗ:

1) Група контролю з нормальною функцією щитоподібної залози(без патології щитоподібної залози) – 45 чол.

2) Хворі з тиреотоксикозом – 56 чол., 4 хворих було прооперовано з діагнозом АІТ вузлова форма з симптомами здавлення та взято матеріал на гістологічне дослідження тканини вузла та тканини ЩЗ.

3) Хворі з гіпотиреозом – 57 чол., 5 хворих було прооперовано.

4) Хворі з еутиреозом (АІТ з нормальною функцією ЩЗ) – 54 чол., 4 було прооперовано.

Загальна характеристика груп обстежених з урахуванням статі, віку та функції ЩЗ.

Таблиця 3.1.1. Загальна характеристика груп обстежених

№ групи	1 група (n=45)	2 група (n=56)	3 група (n=57)	4 група (n=54)
Стать, ч/ж, (%)	21/24 (46,6/53,4)	16/40 (28,5/71,5)	13/44 (22,8/77,2)	15/39 (27,7/72,3)
Вік, років	Від 26 до 59	Від 29 до 62	Від 27 до 58	Від 25 до 61
Функція ЩЗ ТТГ (мМО/мл)	1,21 ± 0,95	0,2 ± 0,05	7,98 ± 1,66	1,3 ± 0,9

Для верифікації діагнозу АІТ окрім клінічних даних використовувались показники тиреоїдного гормонального профілю, результати якого представлені в таблиці 3.1.2.

Таблиця 3.1.2. Гормональний статус ЩЗ у пацієнтів

№ групи	ТТГ (мМО/мл)	Т3 вільний (пмоль/л)	Т4 вільний (пмоль/л)	АТТГ (Од/мл)	АТПО (Од/мл)
1 група (n=45)	1,21 ± 0,95	5,1 ± 0,9	16 ± 2,3	9 ± 1,2	4,0 ± 0,7
2 група (n=56)	0,2 ± 0,05	7,3 ± 1,1	26,4 ± 2,1	25 ± 2,0	6,7 ± 0,8
3 група (n=57)	7,98 ± 1,66	1,9 ± 0,9	5 ± 0,8	18 ± 2,0	5,6 ± 0,8
4 група (n=54)	1,3 ± 0,9	5,8 ± 1,2	14 ± 1.9	9 ± 1,2	4,0 ± 0,7