Діагностика економічної захищеності машинобудівного підприємства (стр. 2 )

Публікації. За темою дисертації опубліковано 126 наукових праць, з яких 12 монографій, у тому числі 2 одноосібні, 41 стаття у фахових виданнях, 9 статей із загального переліку публікацій представлено у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз і наукових періодичних видань іноземних держав, 60 тез доповідей науково-практичних конференцій, 7 навчальних посібників. Загальний обсяг публікацій 435,3 д. а., з яких особисто авторові належать 157,1 д. а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 616 сторінок, у тому числі основний зміст роботи викладено на 411 сторінках тексту. Робота містить 76 таблиць, 84 рисунки, 11 додатків, список використаних джерел із 475 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження, представлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, вказано особистий внесок автора та наведені дані про апробацію результатів дослідження і публікації за темою роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади діагностики економічної захищеності машинобудівного підприємства» розроблено концепцію формування незалежної позиції категорії «економічна захищеність» з обґрунтуванням необхідності її діагностики; досліджено методологію управління економічною захищеністю машинобудівного підприємства; проаналізовано вітчизняні та зарубіжні методи оцінювання економічної безпеки підприємств за відсутності систем діагностики економічної захищеності.

Історично досліджено, що проблема захисту постає перед кожним промисловим підприємством, зокрема і машинобудівним, насамперед, якщо воно прагне продовжувати функціонувати з допустимими фінансово-економічними результатами у кризовий або післякризовий період, коли рівень невизначеності ринку максимальний за рахунок накладання і пролонгації на наперед невідомий період найбільшої кількості різних ідентифікованих ризиків, які комплексно обтяжують всю підприємницьку діяльність. Встановлено, що навіть у стабільно економічному середовищі діяльності підприємства виникає необхідність його безпеки, причому, меншою мірою цілісного захисту, а переважно – у вужчих аспектах. З цим пов’язано виникнення категорії «економічна захищеність» за рахунок цілеспрямованого зменшення кількості її функціональних складових у порівнянні з «економічною безпекою» і розроблення на прикладі машинобудівних підприємств дієвих методів її діагностики.

Результати виконаних досліджень дозволили встановити структурно-еволюційний взаємозв’язок між категоріями «захищеність», «безпека», «економічна захищеність», «економічна безпека» та їх структурними елементами (рис. 1), що і стало основою для виокремлення незалежної позиції категорії «економічна захищеність» машинобудівного підприємства як проміжного стану досягнення «економічної безпеки» та обґрунтування її сутності. Рекомендовано включити до складу економічної захищеності підприємства: інноваційну, фінансово-кредитну та інвестиційну захищеність, що відповідають, на відміну від інших складових економічної безпеки, за якість перебігу основних видів його діяльності в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної, які забезпечують переважну частку його доходу (у випадку операційної діяльності внаслідок виробничо-інноваційної і збутової діяльності), зумовлюють зміну величини і складу власного і позиченого капіталів (у випадку фінансової діяльності) або спрямовані на розширення економічного потенціалу підприємства (у випадку інвестиційної діяльності).

Рис. 1. Структурно-еволюційний взаємозв’язок між категоріями «захищеність», «безпека», «економічна захищеність», «економічна безпека» та їхніми структурними елементами Примітка: сформовано автором

Причому у поєднанні виробничо-інноваційної і збутової діяльності перевага надається діагностиці стану інноваційної захищеності, так як машинобудівні підприємства, які зберігають стабільний рівень інноваційного розвитку (або тільки виходять на шлях інноваційного розвитку), мають більше шансів зберегти (або досягти) допустимий рівень економічної захищеності, що задовольняє ринковим умовам. Складова виробничої захищеності не була врахована, тому що більшість вітчизняних промислових підприємств, зокрема і машинобудівні, мають частково застарілі виробничі фонди, для оновлення яких потрібні додаткові інвестиційні ресурси, тобто домінуючим стає стан інноваційної та інвестиційної захищеності.

Досліджено, що категорія «економічна захищеність» базується на основних структурних властивостях підприємства та є інтегрованою величиною, яка одночасно відображає рівень його захисту і стану конкурентоспроможності, ліквідності, платоспроможності та кредитоспроможності господарюючого суб’єкта, фіксуючи ступінь його ефективності, надійності, гнучкості, дієздатності, сталості і стійкості, що корелюються систематичними і несистематичними видами ризиків надходження загроз. Їх сумарна величина характеризує кількісний вимір відхилень від очікуваного результату – допустимого рівня економічного захисту на основі відповідності зазначеним властивостям підприємства з урахуванням контрольованих і неконтрольованих чинників, які діють з боку основних видів діяльності господарюючого суб’єкта.

Отже, економічна захищеність машинобудівного підприємства – це економічна категорія, що характеризує на відповідному суб’єкті господарювання певне економічне явище або властивість, в основу яких покладено ступінь відсутності негативних наслідків впливу загроз (або дестабілізуючих чинників) внутрішнього і зовнішнього середовищ на його основні фінансово-економічні результати в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної видів діяльності з виходом у подальшому на інтегрований рівень економічної безпеки. Це здатність суб’єкта господарювання мінімізувати зовнішній та внутрішній вплив загроз на збереження балансу між його економічними властивостями, через які досягається його стабільне нормальне функціонування. Ця властивість, будучи динамічною у часі, потребує розробки системи заходів діагностики для визначення величини відхилення зафіксованого поточного захисту від дозволеного загального рівня економічної захищеності підприємства в умовах його нормального існування.

Уточнено, що діагностика економічної захищеності підприємства – це процес виявлення та якісного і кількісного оцінювання величини протистояння впливу негативних явищ на фінансово-економічні результати підприємницької діяльності внаслідок розроблених систем контролю. Вони грунтуються на системно-комплексному та структурно-функціональному методах розпізнавання відповідності критеріям (принципам) економічного захисту підприємства або відхиленням профільних показників-індикаторів від дозволеного діапазону нормативних значень у комплексній системі диференційованих складових інтегрованого економічного захисту в структурі перебігу як законних, так і незаконних видів підприємницької діяльності. Істотні відхилення показників-індикаторів від нормативних значень можуть викликати на підприємстві спочатку звичайний економічний збиток і поступове зниження величини рівнів складових економічної захищеності, а згодом – повну втрату інтегрованого економічного захисту, якщо заходи нейтралізації впливу негативних чинників неефективні. Це підтверджується такою динамікою кількості зафіксованих збиткових вітчизняних промислових підприємств: у 2001 році – 43,0 % у їх загальній кількості, у 2002 році – 41,1 %, у 2003 році – 41,8 %, у 2004 році – 39,9 %, у 2005 році – 37,5 %, у 2006 році – 36,5 %, у 2007 році – 34,7 %, у 2008 році – 41,3 %, у 2009 році – 46 %, у 2010 році – 47 %, у 2011 році – 38 % (дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду економічної діяльності).

З’ясовано, що до основних завдань діагностики економічної захищеності господарюючого суб’єкта слід віднести: ідентифікацію стану економічної захищеності; визначення кількісного виміру його поточного рівня та виявлення додаткових змін рівня економічної захищеності внаслідок непрогнозованого впливу загроз внутрішнього і зовнішнього середовищ за звітний період.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних методів оцінювання економічної безпеки підприємств дозволив виявити низку недоліків і обґрунтувати необхідність введення відсутнього елементу діагностики як «діагностика економічної захищеності».

У другому розділі «Аналізування дестабілізуючих та стимулюючих чинників впливу на економічну захищеність машинобудівного підприємства» розглянуто диференційований підхід до виявлення елементів «тіньової» діяльності на машинобудівному підприємстві в процесі оцінювання фінансово-економічного стану та діагностики економічної захищеності; здійснено аналіз процесу стабілізації економічної захищеності підприємства на засадах трансформації механізму формування фінансових ресурсів; проаналізовано досвід відновлення економічної захищеності машинобудівних підприємств у післякризовий період.

Досліджена вибірка машинобудівних підприємств з різних регіонів України: ПАТ «Красилівський машинобудівний завод», ПАТ «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування», ПрАТ «Жмеринське районне підприємство «Агромаш», ПАТ «Будмаш», ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», ПрАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек», ПАТ «СТРОМ МЕЛІОРМАШ», ПАТ «Бетонмаш», ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» демонструє загалом доволі нестабільну ситуацію на цих суб’єктах господарювання. Особливо це помітно за аналізом величини їх чистого прибутку (збитку) (рис. 2), що максимально може кореспондуватись з величиною рівня економічної захищеності.

Криміналізація підприємництва розбалансовує об’єктивність низки фінансово - економічних показників і виступає основним дестабілізуючим чинником, який впливає і суттєво перешкоджає формуванню ефективного процесу контролювання за економічною захищеністю вітчизняних підприємств. Одночасно вона виступає не тільки підґрунтям «тіньової» економіки, але і впливає на об’єктивність діагностованого рівня економічної захищеності окремого господарюючого суб’єкта, на якому скоєні економічні злочини.

Загалом це перешкоджає правомірній господарській діяльності і дестабілізує процес діагностики порушенням економічної рівноваги, що викликається ефектами самодетермінації, гіперселекції, хреодним ефектом та ефектом «залежності від траєкторії попереднього розвитку», а також додатково введеним ефектом «прояву

Рис. 2. Величина чистого прибутку (збитку) вибіркових

машинобудівних підприємств на 31.12.2012 р.

Примітка: побудовано автором

теорії катастроф», який є якісною теорією складних нелінійних систем, що впливає на «тіньову» діяльність підприємства так, що продукує її через інтегрований прояв загроз навколишнього середовища, спотворюючи об’єктивність економічного захисту. Тому обґрунтованою є необхідність додаткового введення періодичного діагностичного контролю економічної захищеності діяльності машинобудівного підприємства, насамперед, де існує підозра щодо незаконної підприємницької діяльності. Встановлено, що значна кількість зареєстрованих економічних злочинів фіксується на підприємствах, які належать до більш промислових регіонів України: чим більший обсяг реалізованої продукції, тим більший обсяг капіталу перебуває в обігу і осідає в «тіньовий» сектор економіки.

Згідно з інформаційними даними щодо загального стану інноваційності і стану достатності інвестицій (інформація щодо яких для зовнішніх користувачів є достатньо відкритою у порівнянні з інформаційними даними частково конфіденційного характеру – фінансово-кредитної захищеності) було додатково досліджено низку вітчизняних підприємств з різних сфер промисловості для індивідуального порівняння їх стану захищеності, зокрема з підприємствами машинобудування, з цього переліку. Це дало можливість запровадити числовий модифікатор оцінки якості стану інноваційності і стану достатності інвестицій і здійснити на прикладі вибіркових груп підприємств графічно-кількісне моделювання-представлення їх стану економічної захищеності у вигляді поверхні багатокутника. До першої групи увійшло п’ять підприємств східного регіону України: ЗАТ Артемівський машинобудівний завод «Вістек» (1), ТОВ Агромаш (2), ТОВ ПКП «Азовэнергомаш» (3), Укрбудмаш (4), ТОВ Дніпропетровський завод «ДНІПРОВЕНТИЛЯТОР» (5) (рис. 3 (а)) і до другої групи – аналогічна кількість підприємств центрального і західного регіону України: ДП Дослідний машинобудівний завод (1), Кранобудівна фірма «Стріла» (2), ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (3), ТОВ Техноматрікс (4), ПП «Ведрус» (5) (рис. 3 (б)).

(а) Загальний стан економічної захищеності підприємств машинобудування (група 1)

(б) Загальний стан економічної захищеності підприємств машинобудування (група 2)

Рис. 3. Графічно-кількісне моделювання-представлення стану економічної захищеності групи вибіркових машинобудівних підприємств

Додаткові позначення: конфіденційність загальної інформації щодо захищеності фінансово-кредитного стану підприємств; стан достатності інвестицій підприємств машинобудування (група 2) за поверхнею покриття перевищив стан достатності інвестицій, що представлено на рис. 3 (б) накладанням двох поверхонь багатокутників.

Примітка: побудовано автором

У третьому розділі «Контролювання системного забезпечення економічної захищеності машинобудівного підприємства та його вплив на результат діагностики» побудовано поетапний процес перевірки забезпечення економічної захищеності підприємства з виділенням етапу діагностики її рівня; розкрито сутність необхідності стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств у системі контролювання забезпечення економічної захищеності; проведено моделювання впливу фінансово-кредитного та інвестиційного забезпечення на рівень економічної захищеності підприємства; побудовано модель самофінансування машинобудівного підприємства в системі контролювання забезпечення економічної захищеності.

Вивчення та аналізування літературних джерел дало змогу встановити: чим краще здійснено контроль за системним забезпеченням економічної захищеності господарюючого суб’єкта, тим більше є шансів на точність та об’єктивність результатів діагностики її рівня. Під час розроблення механізму діагностики економічної захищеності машинобудівного підприємства побудовано умовний восьмиетапний процес перевірки забезпечення економічного захисту з введенням критерію мінімізації загального часу проходження його етапів, включаючи обов’язковий етап діагностики його рівня (рис. 4):

Рис. 4. Процес перевірки забезпечення економічної захищеності

на машинобудівному підприємстві

Примітка: особиста розробка автора

, (1)

де – загальний час проходження процесу перевірки забезпечення економічної захищеності машинобудівного підприємства; – тривалість перебігу кожного етапу зазначеного процесу.

За умови дотримання бажаного критерію мінімізації загального часу проходження усіх етапів цього процесу слід вва­жати, що підприємство в якнайоптимальніші для себе терміни пройшло відповідні етапи перевірки системного забезпечення стану економічного захисту та ефективно здійснило діагностику свого рівня економічної захищеності, тенденція до збільшення величини якого залежить від того, наскільки швидко суб’єкт господарювання зміг уникнути можливих загроз та ліквідувати більшість негативних наслідків зовнішнього та внутрішнього середовищ. З’ясовано, що формування та актуалізація економічної захищеності машинобудівного підприємства залежить від ступеня інноваційності підприємницької діяльності та коригується під впливом його фінансово-кредитного та інвестиційного забезпечення, враховуючи можливу наявність на підприємстві зовнішніх інвестицій та дозволяючи йому самостійно вирішити проблему вибору джерел залучення коштів в умовах нестачі власних, а також оперувати наявністю цінних паперів з максимально точною оцінкою їх вартості при укладанні різноманітних фінансових контрактів.

Формуючи апарат контролювання системного забезпечення економічної захищеності підприємства, представлено модель перевірки можливого здійснення на ньому самофінансування в умовах нестабільного фінансового стану, що забезпечує суб’єкту господарювання частково економічний захист у сфері фінансової діяльності, дозволяючи тимчасово зменшити величину кредитного ризику як одного із основних дестабілізуючих чинників впливу на стан економічної захищеності.

У четвертому розділі «Системно-комплексне діагностичне оцінювання економічної захищеності машинобудівного підприємства» удосконалено механізм виявлення приховування валютної виручки у виробничо-господарській діяльності підприємства; запропоновано інтеграцію методу фазових траєкторій і методу визначення оптимальної величини дохідності в системі діагностичного оцінювання економічної захищеності машинобудівного підприємства; здійснено діагностику економічної захищеності підприємства за економіко-математичною моделлю стратегічного управління у межах досягнення принципів економічної стабільності; розроблено системно-комплексну діагностику економічної захищеності підприємства на основі інтеграції критеріїв прийняття оптимальних економічних рішень та властивості трансверсальності.

Наголошено, щоб виявити або відвернути економічні зловживання, які розбалансовують об’єктивність стану економічної захищеності у сфері підприємництва необхідно їх вчасно діагностувати. Акцент було зроблено на приховуванні валютної виручки, що належить до категорії економічних злочи­нів проти порядку здійснення підприємницької діяльності. Встановлено, що механізм її виявлення максимально точний для тих підприємств, які тимчасово знаходяться на самофінансуванні в умовах нестабільного фінансового стану (рис. 5), де – траєкторія перевірки факту приховування валютної виручки на підприємстві; – звітний часовий період; – попередній часовий період, де (– віддаленість часового періоду від звітного ); – обсяг випуску готової продукції на підприємстві у період , шт.; – обсяг випуску готової продукції на підприємстві за період , шт.; – ціна одиниці продукції, у грош. од.; – питома вага реалізованих за кордон у період виробів, які виготовлені у цей самий період, у відн. од.; – питома вага реалізованих за кордон виробів, виготовлених у період , валютна виручка від реалізації яких надійшла у період , у відн. од.; – постійні витрати підприємства, віднесені на продукцію , у грош. од. ; – змінні витрати одиниці продукції, у грош. од.; – загальна сума валютної виручки від виготовленої у періоди , ,... продукції, що надійшла у період , у грош. од.

Вивчення літературних джерел дозволяє стверджувати, що одночасно виконуватись умови: і не можуть, що свідчить про

можливість суб’єкта господарювання прихо­вувати виручку від реалізації готової продукції, зокрема і валютну.

Для контролювання точності результатів системно-комплексної діагностики економічної захищеності машинобудівного підприємства використано інтеграцію методу фазових траєкторій (на основі динаміки фактичних і планових витрат та величини ризику) і методу визначення оптимальної величини дохідності. Поєднання декількох економіко-математичних методів і моделей дає більш охоплюючу й якоб’єктивнішу оцінку основним фінансово-економічним результатам суб’єкта господарювання, виступаючи одним із інноваційних підходів щодо його діагностичного оцінювання економічної захищеності.

Рис. 5. Механізм виявлення приховування валютної виручки на основі моделі самофінансування Примітка: удосконалено автором

У результаті узагальнення наукових підходів запропоновано здійснювати діагностику економічної захищеності підприємства за економіко-математичною моделлю стратегічного управління у межах досягнення принципів економічної стабільності на основі методу Лагранжа-Понтрягіна для неперервних керованих процесів. У цьому випадку процес контролювання системного забезпечення економічного захисту господарюючого суб’єкта при бажаному мінімальному часі його перебігу може оцінюватись функціоналом виду: