Терміни відгодівлі багато в чому визначаються економічною ефективністю реалізації м'ясної продукції. Зростання перепелів в основному закінчується до 56 днів. Птицю вбивають в 56-63 денному віці, з живою масою до 400 г.
2.4. Технічна характеристика інкубатора
Інкубатори поділяються на інкубаційні, вивідні і комбіновані. Перші призначені для інкубації яєць до накльовування, вивідні –– для виводу молодняку. В комбінованих інкубаторах проводять інкубування яєць і виведення птиці.
Інкубатор представляє собою агрегат, який складається з однієї або кількох камер, обладнаних комплектом лотків для вкладання яєць і обладнанням для їх установки. В інкубаторі є вентилятори для циркуляції повітря всередині камери, прилад, що регулює повітрообмін, нагрівачі, зволожувачі і прилади для контролю, регулювання температури і відносної вологості повітря, системи охолодження. а також електрообладнання і сигналізація.
Яйця перепелів інкубують в інкубаторах типу "Універсал-45", Універсал-50" та ін.
В інкубаційний лоток "Універсала-45" вміщується 370-385 яєць перепелів. Часто вивідні лотки дещо переобладнують –– дно і бокові стіни роблять сітчастими, бортик збільшують до 7-10 см, оскільки перепелята часто зі звичайних лотків вискакують.
Закладають перепелині яйця в окрему інкубаційну шафу. В лотки яйця вкладають вертикально, тупим кінцем вверх.
В інкубаторах "Універсал-50" застосовують метод розрізнених закладок: нові партії яєць розміщують між раніше закладеними відповідно до вибраної схеми.
За першою схемою закладку яєць в шафи проводять по 52 лотки з інтервалом 7,5 днів. При повному завантаженні інкубатора в кожній шафі знаходиться дві партії. Лотки з яйцями розміщуються через ярус.
За другою схемою партію яєць (104 лотки) ділять на три шафи (по 34-35 лотків). Розміщують лотки в барабані через два яруси. Закладку наступної партії проводять з інтервалом 5 днів. При повному завантаженні інкубатора в кожній шафі знаходиться три партії яєць.
Режим інкубації підтримується в залежності від завантаження інкубаторів і стадії виведення.
У вивідний інкубатор яйця переносять на 16-й день інкубації. Потім їх овоскопують, видаляючи незапліднені, з завмерлими зародками. Для підвищення вологості повітря на підлогу вивідного інкубатора ставлять кювети з теплою водою.
При завантаженні інкубатора за першою схемою в теплий період року виникає небезпека перегріву яєць і погіршення якості молодняку. Потреба в періодичних охолодженнях звичайно виникає з 14-15 дня інкубації. Яйця охолоджують 1-2 рази на добу до,50 0С продуванням інкубатора свіжим повітрям.
Інкубатор «Універсал - 55" призначений для інкубації і виведення всіх видів сільськогосподарської птиці. У комплект входять три інкубатора інкубаційні камери в одному корпусі і один вивідні (окрема шафа). Він має повітряне охолодження і розрахований на експлуатацію в приміщеннях з температурою повітря не меншеПри повному завантаженні в інкубаторі може перебувати сім партій різновікових ембріонів: шість в інкубаційних камерах і один в вивідний.
Корпус інкубатора збирається з окремих панелей у вигляді дерев'яних рам з пінопластовими наповнювачем і оббивками з оцинкованої сталі
(внутрішня) та пластмаси (зовнішня) на фасадній стороні корпуса двостулкові двері з ущільнювачами, замками і оглядовими вікнами, близько яких знаходяться контрольні психрометри (ПС-14).
Інкубаційний лоток являє собою коробчасту деталь, виготовлену із сталевого дроту методом зварювання. Він захищений від корозії поліетиленовим покриттям. Вивідний лоток за конструкцією аналогічний інкубаційний, але має великі розміри.
Інкубаційні лотки (104 шт. на кожну камеру) розташовані в установці барабанного типу, яка змонтована на обертовому валу. Вал автоматично повертається один раз на годину на кут 90 (за командами реле часу.
Регулювання температури проводиться апаратурою, виконаної на основі електроніки з безконтактним управлінням нагрівачами. Датчиком температури служить платиновий термометр опору, встановлений на стелі інкубатора. Вологість повітря контролюється контактним термометром з регульованою магнітною головкою, ртутний балон якого зволожується дистильованою водою. Інкубатор має захист від перегріву, при температурі вище 38,3 (автоматично повністю відкриваються повітряні заслінки, включається світлова і звукова сигналізація.
Рис. 1. Пульт управління інкубатора "Універсал-55": 1 - світлова сигналізація, 2 - тумблери управління, 3 - запобіжник, 4 - регулятор температури
Рис. 2. Інкубаційна візок
2.4.1. Режим інкубації яєць перепелів.
Режим інкубації –– це зовнішні умови, що оточують яйця під час інкубації. Складові такого режиму –– температура. вологість, швидкість і напрям руху повітря, його хімічний склад.
Для нормального розвитку зародку лотки періодично повертають на 450 в ту чи іншу сторону. В різні періоди життя зародку необхідні різні зовнішні умови.
Температура. В перші дні інкубації підвищена температура (37-38 0С) прискорює ріст і розвиток зародку, сприяє кращому засвоєнню білку і жовтка, більш швидкому утворенню систем і органів. В наступні дні висока температура уповільнює ріст зародків, а в останні дні інкубації підвищена температура неприпустима. Зниження температури нижче норми негативно впливає на процеси розвитку зародка протягом всього періоду інкубації.
Вологість повітря. Як надлишкова, так і недостатня вологість при інкубації призводить до порушень ембріонального розвитку птиці. Підвищена вологість на початку інкубації покращує обігрів яєць, а в кінці –– тепловіддачу. Оптимальна вологість 50-60%, в період виведення її підвищують до 60-70 % при температурі 37,50 0С.
Повітрообмін. В процесі інкубації яйця поглинають велику кількість кисень і виділяють багато двоокису вуглецю (вуглекислого газу). Вміст кисню в повітрі менше 18-15% призводить до потворності і загибелі зародку. Концентрація вуглекислого газу вище 1% затримує ріст і збільшує смертність зародків. Тому необхідно забезпечити регулярний повітрообмін в інкубаторі: він має бути невеликим на початку і різко збільшеним в другий період інкубації. В повітрі інкубатора повинно міститись 21% кисню і не більше 0,2-0,3% вуглекислого газу. Нормальний склад повітря забезпечується при 4-9-кратному його обміні в годину. Швидкість руху повітря досягає 2м/с і більше.
Для інкубації яйця беруть тільки з господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань птиці. При оцінці яєць використовують методи –– органолептичний(величина. форма, пігментація, мармуровість. пошкодження, забруднення, розміщення і величина повітряної камери), біофізичний(маса, щільність, індекс форми. індекс білку і жовтку, пружна деформація) і біохімічний (каротиноїди, вітаміни, протеїн, ліпіди, рН, макро - і мікроелементи).
Яйця проглядають на овоскопі і вибірково розтинають для біохімічних і бактеріологічних аналізів. Для інкубації відбирають яйця, що відповідають певним вимогам.
Повноцінні яйця мають правильну форму, характерну для даного виду птиці, гладеньку шкаралупу, матову надшкаралупну оболонку. Повітряна камера яєць має бути в тупому їх кінці, бо неправильне її розміщення затрудняє вилуплювання пташенят. Жовток займає центральне положення. Колір його яскраво-жовтий, що свідчить про високий вміст у ньому каротиноїдів. Якщо при перегляді на овоскопі погано видно структуру яєць, відбирають середню їх пробу, виливають на плоску поверхню, провадять за цих умов необхідні дослідження.
2.4.2. Зберігання і дезінфекція яєць.
Відібрані для інкубації яйця дезінфікують разом з тарою для знищення мікрофлори, укладають до інкубаційних лотків і зберігають не довше 10 діб. Температура повітря в приміщенні, де зберігаються яйця, підтримується на рівні 12-130 0С. а вологість –– у межах 75-80%. Повітря має бути чистим.
Перед закладанням яєць до інкубатору яйця дезінфікують парою формальдегіду. Дезінфекцію проводять у спеціальній герметичній камері або безпосередньо в інкубаторі. Крім того, яйця опромінюють ультрафіолетовими променями, озонують. Все це стимулює ріст і розвиток ембріонів, підвищує резистентність організму до захворювання.
2.4.3. Облік результатів інкубації.
В інкубаторії яйця приймають згідно до внутрішньогосподарської накладної (форма 87), де вказана дата, від якого цеху надійшло яйце, порода птиці, кількість її.
Сортування та закладання яєць до інкубаторів оформлюють актом (форма 109), де вказана дата, номер накладної, звідки надійшло яйце, кількість яєць і номер партії.
В усіх птахівничих господарствах ведуть облік результатів інкубації по кожній партії закладених яєць. Всі дані реєструються в інкубаційному журналі (форма 9). Записи в інкубаційному журналі і матеріали біологічного контролю допомагають зоотехніку виявити недоліки в годівлі і утриманні стада і прибрати їх.
Ведеться також журнал обліку даних біологічного контролю та даних експертизи зооветбаклабораторії з якості інкубаційних яєць, вмісту в них вітамінів тощо.
Вивід та вибірку молодняку оформлюють актом (форма 106), де вказана дата, номер партії, кількість закладених яєць, число здорового і слабкого молодняку, кількість відходів інкубації, відсоток виводу.
Передача виведеного і оціненого молодняку оформлюють накладною. В разі продажу молодняку до бухгалтерії надають відомість про результати інкубації за кожною партією за підписом завідувача цехом. Щомісячно складається звіт з інкубації.
2.4.4. Дезинфекція інкубаторів та обладнання.
Цех інкубації займає особливе положення на любому птахівничому підприємстві, тому він повинен знаходитись під постійним ветеринарним контролем. Основним джерелом заносу в інкубаторій інфекцій є інкубаційні яйця. Тому на яйця, що надходять в інкубаторій. Видають свідоцтво про відсутність інфекції в господарстві, звідки надійшли яйця.
Перед початком інкубації і після її закінчення інкубатори ретельно дезинфікують. Приміщення обробляють 10-20%-ним розчином свіжо гашеного вапна; інкубатори, лотки і решта інвентарю дезинфікують гарячим 2-3%-ним розчином формаліну, лотки після кожного виводу занурюють в бак з підігрітим дезрозчином.
Найбільш ефективною обробкою інкубаторів є обробка їх парами формальдегіду: з’єднують 40%-ний формалін (з розрахунку 45 мл на 1 куб. м інкубатора) з 30 г марганцевокислого калію і 20 мл води. Внаслідок хімічної реакції виділяються дезинфікаційні пари. При цьому включають вентилятори, закривають вентиляційні отвори і протягом 7-8 годин підтримують температуру не нижче 30оС.
Після дезинфекції рештки парів формальдегіду нейтралізують 10-%-ним водним розчином нашатирного спирту.
2.5. Характеристика лінії забою птиці
Технологічний процес переробки птиці включає ряд операцій виконання яких отримують готові до споживання в їжу тушки птиці або фасоване м'ясо, харчові субпродукти (серце, печінка, шлунок і ін.), а також перо-пухову сировину і технічні відходи, які використовуються для виробництва тваринних кормів. Процес оброблення птиці складається із таких послідовно використаних виконуваних операцій: оглушення, забій і знекровлення туалет (обпалювання і промивання), патрання, охолодження, сортування, маркування і упаковка тушок.
У сучасних умовах забій і оброблення птиці проводять в основному на поточно-механізованих лініях. Це комплекс машин, апаратів і приладів, встановлених таким чином, щоб забезпечити єдиний технологічний потік переробки птиці, з максимальною механізацією і автоматизацією технологічних операцій.
Для вирощування перепелів на м'ясо слід відділити півників від курочок в місячному віці. Щільність посадки в клітки може бути трохи більша ніж для несучок. Використовується слабке освітлення, корм і вода присутні постійно.
Відбір для забою починають з півтора місяця, спочатку беруть більш крупніші особини і до двох місяців забивають всіх птиць, що залишились в цій партії. Оскільки до двох місяців перепела досягають своєї фізичної зрілості то подальше утримання немає сенсу. За 12 годин до забою слід прибрати корм і воду, для того щоб кишковик у пташок звільнився.
Забій птиці відповідальна технологічна операція, метою якої є не тільки забій птиці, але і повне знекровлення її за найкоротший час. За ступенем знекровлення птиці визначають товарний вигляд тушок і тривалість їх зберігання. Повне і швидке знекровлення птиці після забою настає при перерізані основних кровоносних судин в області з’єднання шиї та голови.
Кров, яка залишилася в кровоносних судинах, служить сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів. Особливо помітне погане знекровлення на крилах (часткове або повне почервоніння тканини).
Для правильного виконання операції забою необхідно пам’ятати, що у птиці в області шиї є десять кровоносних судин: парні сонні; хребцеві та інші артерії і яремні вени. Названі кровоносні судини найбільш доступні в передній частині шиї, близько кутів нижньої щелепи (під дзьобом). У цьому місці на рівні двох перших шийних хребців, під шкірою і фасцією, між хребцем і стравоходом з трахеєю розташована яремна вена, сонні артерії і їх пагони. При незначному вигинанні шиї яремні вени натягуються і наближаються до сонної артерії. Птицям достатньо зробити короткий косий розріз шкіри і фасції позаду кутів нижньої щелепи, і названі вище судини розрізаються з метою знекровлення, яке добре проходить.
Забій птиці може проходити відрізанням (декапітація) голови, внутрішнім або зовнішнім методом. Найбільш раціональним є зовнішній спосіб забою птиці, який виконується або вручну спеціальним ножем, або за допомогою механічного пристрою. Після оглушення птицю беруть за гребінь і голову, при цьому великим пальцем лівої руки накривають ліве вухо. Повернувши голову птиці вліво і ледь вигнувши на себе, роблять короткий косий розріз близько кутів нижньої щелепи, трохи далі вушної мочки.
Після забою тушку обробляють, вилучають пір’я, потрошать. Вилучення оперення з тушок птиці механічним способом включає такі операції: вилучення махових і хвостових пір’їн і теплової обробки тушок (у ваннах різних конструкцій) з наступним вилученням пір’я.
Махове і хвостове пір’я забирається на спеціальних машинах. Після видалення махового та хвостового оперення для послаблення утримання пір’я застосовують теплову обробку тушок. Тушок конвеєром подають у ванну для обробки гарячою водою. Температура води і тривалість теплової обробки залежить від віку і маси птиці, стану оперення.
Потрошать тушку аналогічно любій іншій птиці. Важливим є використання для патрання спеціального набору ножів для розрізу черевної порожнини, шкіри шиї, відділення ніг, голови і шиї, застосовують великий ніж. Для відділення нутрощів і розрізу шлунка використовують малий ніж. Коловий розріз біля клоаки виконують ножем з вузьким лезом.
Періодично ножі заточують на спеціальних пристроях, а потім на дрібнозернистому брускові.
Після закінчення роботи ножі старанно миють, дезинфікують, знову миють і зберігають у сухому місці.
Патрання тушок закріплених у підвісках конвеєра і здійснюється над жолобами.
Харчові субпродукти надходять на охолодження, а технічні відходи в гідро жолоб, який розташований на підлозі по якому вони направляються для спеціальної переробки на корм. Патрані тушки промивають і передають на охолодження.
Для зберігання тушки укладають в поліетиленові пакети, щільно зав’язують або запаюють, щоб тушка не вимерзала, і заморожують.
2.6. Профілактика захворювань
Щоб своєчасно попередити захворювання, а також ефективно вилікувати птицю, необхідно виявити хворобу як можна раніше. А для цього не забувати кожен день, при годівлі, оглядати перепелів, звертати увагу на зовнішній вигляд птиці, стан пір’я, шкіри, на рухливість голови, крил і ніг.
Поведінка здорових птахів – це той повсякденний стан. Здорові перепілки завжди активні, багато рухаються, мають хороший апетит. Їх оперення гладке, блискуче, чисте, має яскраве забарвлення.
У хворих птахів пір’я скуйовджене, пташка може погано стояти на ногах, присідати. Можуть спостерігатися порушення рухливих функцій крил і ніг. Хвора пташка сидить в клітці одиноко, накоцюбившись, не підходить до годівниць, очі можуть бути закритими.
Якщо з перепілкою коїться щось неладне і її стан відповідає якимсь симптомам хвороби, то негайно треба ізолювати хвору пташку від здорових. Для цього її розміщають в лазарет до огляду ветеринаром.
У перепелів всі хвороби розподіляються на заразні і незаразні і заразні. До незаразних хвороб перепелів відносять різні травми пташки, а також хвороби визвані порушенням режимів і раціонів харчування, не правильним доглядом та утриманням. Ці хвороби не передаються по повітрі або через контакт з хворою пташкою. Заразні хвороби перепелів – це ті хвороби, які передаються в результаті різних інфекцій. Смертність пташки при заразних захворюваннях може досягти 100%.
Як правило, збудники інфекцій, личинки мух концентруються в посліді пташки, тому своєчасне прибирання посліду є одним з профілактичних заходів, по попередженню заразних захворювань перепелів.
Для лікування заразних хвороб використовують різні антибіотики і антисептики.
Антибіотики – органічні речовини, утворені мікроорганізмами і володіють здібністю вбивати хвороботворні мікроби або перешкоджати їх росту. До антибіотиків відносять: пеніцилін, тетрациклін, стрептоміцин, окситерациклін, тераміцин, біоміцин та інші.
Антисептики – засоби, що володіють протимікробною дією. Їх також використовують для боротьби з хвороботворними мікробами. До антисептиків відносять : борна кислота, фурацилін, розчин перекисі водню, риванол, розчин марганцевокислого калію і хлоразиду.
Практика показує, що захворювання легше і дешевше попередити, ніж потім пташку лікувати.
Перепела вирощуються і утримуються окремо від інших видів птиці, молодняк і дорослі перепела – в окремих приміщеннях. При заміні стада дорослих перепелів санітарний розрив на птахофермі дорівнює 15 діб, між партіями молодняка – 10 діб.
Основну увагу виділяється підготовці і чистоті приміщень, де утримується пташка, чистоті обладнання, яке використовується при вирощувані і утримані перепелів. Перед прийомом птиці приміщення і обладнання ретельно очищується, промивається і дезинфікується хлорним вапном з розрахунку 400-600г вапна на 10 літрів води, або 3%-вим гарячим розчином їдкого натрію.
Саме кращі результати дає оброблення кліток, деревяних і металевих годівниць, поїлок, стін і підлоги полум’ям газової грілки або паяльної лампи при дотримані суворих заходів протипожежної безпеки.
Після дезинфекції приміщення просушують і через 3-4 дні білять 2 – 3 рази 20% розчином свіжопогашенного вапна або вапняковим молоком. Потім підлогу застеляють підстилкою шаром 4-5 см з м’якої дерев’яної стружки або бумагою, розставляється обладнанням.
Після розташування обладнання підготовлене таким чином приміщення дезинфікують формаліном, для чого закрите і нагріте до температури не менше +20-25 оС приміщення, обприскують 40%-вим розчином формаліну з розрахунку 1,5/100 метрів кубічних повітря. На протязі 24 годин приміщення тримається закритим, потім ретельно провітрюється.
Для попередження захворювання перепелів інфекційними хворобами в перші 3-5 дні випоюють воду з байт римом або енроксилом з розрахунку 1мл/л води. Для підвищення опору організму до інфекцій і стимуляції росту з 5 по 12 день випоюють Нутрил Se (з розрахунку 1,5/0,5 чайної ложки/3л води) або тривіт А, Д3, Е (0,2мл/6 крапель/на 1л води).
В процесі вирощування фахівці щоденно слідкувати за станом здоров’я птиці. При виявленні хворих пташенят необхідно перевірити поживність раціону і якість кормів, покращити умови утримання, а при збільшенні відхода птиці звернутися до ветеринарного лікаря для встановлення діагнозу і подальшого лікування у випадку захворювання перепелів інфекційними або іншими захворюваннями.
2.7. Безпека життєдіяльності та охорона праці у птахівництві
Як у кожному сільськогосподарському підприємстві в фермерському господарстві «Миколай» розроблена система навчання безпечними методами праці і особливе місце посідає проведення інструктажів працюючим.
Вступний інструктаж проводять із всіма прийнятими на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи, посади, а також з тими хто прибув у відрядження, учням і студентам, які проходять виробниче навчання або практику. Про проведення вступного інструктажу і перевірку знань роблять записи у журналі реєстрації та особистій картці інструктованого та інструктуючого.
Первинний інструктаж на робочому місці проводить керівник робіт з усіма щойно прийнятими на роботу, переведеними з одного підрозділу в інший, з тими, що прибули у відрядження учням і студентам, які проходять виробниче навчання або практику, з працівниками, які виконують нову для них роботу. Первинний на робочому місці проводять з кожним працівником окремо з практичним показом безпечних прийомів та методів праці.
Повторний інструктаж проводять всім працівникам незалежно від їх кваліфікації, освіти й стажу роботи не рідше ніж через 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводять при зміні правил в охороні праці технологічного процесу, зміні або модернізації обладнання, пристроїв та інструменту, сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на безпеку праці, а також при порушенні працівниками вимог безпеки праці, які можуть призвести до травми аварії, вибуху чи пожежі; після перерви у роботі для робіт, до яких ставляться додаткові підвищенні вимоги безпеки праці – більше як на 30 календарних днів, а для інших робіт – на 60 днів.
Поточний інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт підвищеної безпеки, на які оформляють наряд-допуск.
На роботах зі шкідливими умовами праці, пов’язаних із забрудненням, працівникам видають спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту. Належні умови зберігання і догляд дозволяють продовжити її строк служби та зберегти необхідні захисні властивості протягом всього періоду використання.
Прати спецодяг при наявності заразних хвороб дозволяється тільки на підприємстві, щоб запобігти поширенню захворювань.
Спецодяг працівників періодично дезінфікують, але не менше 1 раз на тиждень.
Техніка безпеки при організації та проведені робіт у тваринництві та зокрема птахівництві повинна передбачати:
· забезпечення біологічної безпеки персоналу відповідно до інструкції з профілактики заразних і особливо небезпечних захворювань;
· усунення безпосередньо контакту працівників з тваринами, якщо це становить загрозу людині;
· дотримання норм гранично допустимих навантажень при підніманні та пересуванні вантажів вручну;
· максимальну механізацію роздавання кормів, видалення гною з приміщень;
· ефективну вентиляцію приміщень;
· своєчасне видалення та знезараження відходів птахівництва, які є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Отже, створення безпечних умов праці є предметом постійної турботи у фермерському господарстві «Миколай». Комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів роблять працю людини продуктивною.
Тому робота з охорони праці у фермерському господарстві «Миколай» має бути спрямована на навчання працюючих безпечним прийомом праці та пропаганду охорони праці.
Розділ 3. Власні дослідження
3.1. Матеріал та умови утримання
Дослідження на молодняку перепелів звичайних проводилися на базі фермерського господарства «Миколай» за методом груп-аналогів. Протягом серпня – жовтня 2011 року було проведено 1 науковий дослід. Основний період досліду тривав 90 днів. Науковим матеріалом для першого досліду були 160 голів перепелів, з яких за принципом аналогів створили дві групи (перша – контрольна, друга – дослідна). Кожна група складалася з 80 птахів: 70 самок та 10 самців. Утримання піддослідної птиці здійснювалось у кліткових батареях у кожній клітці розміром 60х40х20 см. Площа на 1 голову становила 120 см2. Фронт годівлі становив 2 см, а напування 1 см. Параметри мікроклімату повністю відповідали прийнятим зоогігієнічним нормам для птиці. Температура склала 18-200С, а вологість – 70-72%. В годівлі піддослідних перепелів застосовували повнораціонний комбікорм для перепелів-несучок віком 8 тижнів і старших. Зрівнювальний період досліду тривав 13 днів, протягом якого молодняк усіх груп отримував комбікорм однаковий за набором компонентів і за поживними речовинами (табл. 1).
Під час зрівняльного періоду досліду, який тривав тринадцять днів, використовувався основний раціон для усього поголів’я птиці.
Під час основного періоду рівень мінеральних речовин (Феруму, Купруму, Кобальту, Цинку) змінювали за рахунок додавання спеціально виготовленого в умовах виробництва «Реахім» м. Дніпропетровськ препарату на 1 кг живої маси на добу: 0,2 мл згідно умов дослідів. Дані мікропрепарати вводили у вигляді водного розчину. До складу розчину входили йони Феруму, Цинку, Купруму та Кобальту. Годували піддослідних перепілок двічі на добу: вранці і ввечері
Таблиця 1
Схема науково-господарського досліду
Група | Голів | Період досліду | |
Зрівняльний,13днів | Основний, 90 днів | ||
1 – контрольна | 80 | ОР | ОР |
2 – дослідна | 80 | ОР | ОР + 0,2 мл металохелатів |
ОР* - основний раціон.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
