Особливості технології виробництва перепелиних яєць в умовах птахофабрики ФГ «Миколай» Житомирського району Житомирської області (стр. 4 )

Протягом досліду контролювали наступні показники:

Я – яєчну продуктивність;

Д – динаміку живої маси перепілок;

З – збереженість поголів’я;

С – споживання корму;

М – морфологічні показники якості яєць.

3.2. Загальна методика та методи досліджень

Живу масу перепілок визначали методом зважування птиці на вагах ВЛКТ – 500 на початку зрівняльного та основного періодів, в кінці кожного місяця та досліду.

Заданий перепелам корм та його залишки зважували щодня. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програмного забезпечення Word.

Хімічний аналіз комбікорму проводився за загальноприйнятими методами в Житомирській державній лабораторії ветеринарної медицини.

В кормах визначили:

· Первинну вологу – шляхом висушування зразків у сушильній шафі при температурі 60-650С з наступним доведенням його до повітряно-сухого стану;

· Гігроскопічну вологу – висушуванням зразків при температурі С до постійної маси;

· Нітроген та сирий протеїн – методом К’єльдаля;

· Сирий жир – методом за кількістю знежиреного залишку в апараті Сокелета при використанні бензолу як розчинника;

· Сиру клітковину – за Геннебергом і Штоманом;

· Сиру золу спалюванням наважки в муфельній печі при температурі С;

· Мінеральних речовин – методом автономно-реадсорбційної спектрофотометрії.

Розділ 4. Результати власних досліджень

4.1. Характеристика живлення перепелів

Протягом досліду годували перепелів повнораціонним комбікормом, в якому вміст йонів Феруму, Кобальту, Цинку та Купруму змінювали введення комплексів.

Годували перепілок двічі на добу: вранці та ввечері. Перепели піддослідної групи протягом зрівняльного та основного періодів споживали комбікорм однаковий за набором компонентів. Вміст основних поживних речовин у раціоні на ведемо у таблиці 2.

До складу комбікорму входили інгредієнти:

· кукурудза, пшениця, глютеїн кукурудзяний;

· з відходів виробництва включали висівки пшеничні, макуху соєву, шрот соняшниковий, рибне борошно;

· в якості жирової добавки – олію соєву;

· із мінеральних добавок вводили дикальційфосфат, вапняк, сіль кухонну;

· давали метіонін кормовий, лізин, холін хлорид, ензим, антиоксидант та інгібітор цвілі.

Таблиця 2

Поживність повнораціонного комбікорму для перепілок-несучок віком 8 тижнів і старші

Показники якості	Вміст у рецепті, %
Вологість	11,8
Сирий протеїн	17,0
Сира клітковина	4,6
Обмінна енергія, ккал/100г	270
Метіонін + цистин	0,79
Лізин	1,00
Кальцій	4,5
Фосфор	1,5
Хлориди та натрій хлориди	0,345
Сирий жир	6,3
Триптофан	0,21
Треонін	0,68
Лінолева кислота	1,51
Натрій	0,1
Зола	5,43

Аналіз таблиці 2 свідчить про те, що в запропонованому повнораціонному комбікормі містилося:

· сирого протеїну – 17%,

· сирої клітковини – 4,6%,

· обмінної енергії – 270 ккал у 100 г корму,

відповідно критичних амінокислот в кормі було:

· метіонін + цистин – 0,79%,

· лізин – 1,00%,

· триптофан – 0,21%,

· треонін – 0,68%,

· лінолева кислота – 1,51%.

Вологість становить 11,8%. Даний комбікорм за вітамінно-мінеральним складом збагачували різноманітними добавками, до складу яких входили Кальцій, Фосфор, Натрій, зола, хлориди та натрій хлориди. Представлений комбікорм містить 12 компонентів (таблиця 3).

Таблиця 3

Вітамінно-мінеральні добавки в комбікормі, на 1т, г

Вітаміни	Солі металів
А	8000000 МО	Купрум	6,0
Д3	1600000 МО	Ферум	60,0
В1	1,5	Кобальт	0,6
В2	4,0	Манган	45,0
В6	2,0	Цинк	30,0
В12	0,001	Йод	0,6

В якості вітамінних добавок в комбікорм вводилися солі вітамінів А, Д3,

В1, В2, В6, В12, а мінеральних добавок карбонати Купруму, Феруму, Кобальту, а також солі Мангану, Цинку, тощо. У якості вітамінно-мінеральних добавок в комбікорм входять 6 вітамінів та 6 солей металів (таблиця 3).

4.2. Затрати кормів на ріст, розвиток та одиницю продукції перепілок

Перепели в порівнянні з птицею інших видів споживають відносно меншу кількість корму. За даними різних авторів кількість корму на 1 голову складає від 15 до 30 г на добу. Затрати кормів в досліді наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Затрати кормів в досліді

Група	Витрати корму
на групу, кг	на голову на добу, г
1 – контрольна	110,28	31
2 – дослідна	110,38	31

Добове споживання комбікорму склало 31 г на добу в усіх групах, як в 1 – контрольній, так і в 2 – дослідній. Загальна кількість корму, яка затрачалась на всю групу відповідно склала 110,28 кг за весь період досліду.

За час основного періоду в раціон перепелів додавали розчин металохелатів у кількості 0,2 мл розчину дослідної групи, до 1 – контрольної групи комплексні сполуки металів не додавалися. Затрати металохелатів в досліді за основний період наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Затрати металохелатів в досліді

Група	Витрати металохелатів за основний період
на групу, мл	на голову, мл
1 – контрольна	-	-
2 – дослідна	1424	17,8

4.3. Яєчна продуктивність перепілок

Перепелині яйця – коштовний лікувальний антибактеріальний, іммуномоделірующий і протипухлинний продукт. В перепелиних яйцях більше білка, чим у інших виводкових птиць. Наприклад, у курей в яйцях міститься 55,8% білка, а у перепелів – 60%.

Висока харчова цінність перепелиного яйця обумовлена значним вмістом в нім легкозасвоюваного білка, всіляких жирів і жиророзчинних вітамінів в необхідному для людини об'ємі. Це своєрідний біологічний набір необхідних для людини речовин, справжня ампула здоров'я. При вмісті в перепелиному яйці безлічі вітамінів і мікроелементів, в нім повністю відсутній холестерин, до того ж в перепелиних яйцях ніколи не буває сальмонели, більш того вони не викликають алергії, сприяють лікуванню від неї. Перепелині яйця стійкі до інфекцій, і тому їх продукція екологічно чиста. Перепелині яйця можуть тривалий час зберігатися при кімнатній температурі

Зараз перепелині яйця вільно продаються в магазинах і в цьому можна тільки порадіти. Адже яйця перепілок є високоякісним і дієтичним продуктом, легко засвоюється та може з успіхом використовуватися в харчуванні дітей, літніх й ослаблених людей. Перепели мають найціннішу якість:

· вони набагато стійкіші до ряду вірусних захворювань, яким піддаються інші види птахів. Тому їхні яйця й зберігаються дуже довго.

· вони не псуються в результаті розвитку мікроорганізмів, як курячі, навіть якщо довго перебувають при кімнатній температурі (у крайньому випадку, яйця можуть просто усохнути).

Завдяки такій стійкості перепелиних яєць до вірусів їхні ембріони використовуються у виробництві вакцин і сироваток проти деяких захворювань, насамперед дитячих.

Перепелині яйця перевершують курячі й за багатьма іншими показниками, у тому числі за біологічною цінністю. Так, у п’ятьох перепелиних яйцях, за вагою рівних одному курячому, міститься в п’ять разів більше Фосфору й Калію, в 4,5 разів – Феруму, в 6 разів – вітамінів В і В12. У Кобальту, каротиноїдів і різних амінокислот.

У чотири рази вищий в них і вміст лізоциму, унікальної речовини, що має широкий спектр дії. Лізоцим відноситься до природних факторів неспецифічного захисту живого організму й має унікальне поєднання ферментних, антибактеріальних, протизапальних й інших цінних властивостей.

Таблиця 6

Яєчна продуктивність перепілок

М±m, n=80

Показники	1-контрольна	2-дослідна
Несучість, шт.: На групу На голову	2870 41	3290 47*
Середня маса яєць, г	11,3±	11,7±
Витрати корму, кг на 10 яєць	0,67±0,028	0,58±0,034
Кількість яєчної маси на все поголів’я, г	32431±4,28	38493±5,13

* Р≤0,05

** в кожній групі було 70 – самок і 10 – самців

Встановлено, що додаткове введення металохелатів у раціон перепілок по-різному впливає на їх яєчну продуктивність (табл. 5). Так у перепілок із 2 – дослідної групи, які отримали 0,2 мл металохелатів із розрахунку на 1 кг живої маси на добу несучість була на 39% вижчою, ніж у 1 – контрольній групі. Використання йонів металів у раціонах перепілок у другій дослідній групі по 0,2 мл збільшило несучість по відношенню до першої контрольної групи на 420 шт. яєць чи до контрольної – 14,6%. Позитивний вплив металохелатів відчувається і на середню масу яєць – 14% та яєчну масу – 19%; витрати корму зменшуються відповідно на 13,5%.

4.4. Показника живої маси молодняку перепелів

Розвиток молодняку перепелів піддослідної групи свідчить про позитивний вплив корму на динаміку їх живої маси. В момент постановки перепелів на дослід маса однієї голови складає від 129 до 140 г (табл. 6).

Перепела за період досліду розвивалися добре і прибавили у живій масі від 41 до 55 г у розрахунку на 1 голову. Жива маса однієї голови у кінці основного періоду досягла від 170 до 195 г. слід відмітити, що найкраще розвивалися і росли курчата 2 – дослідної групи, де раціон додатково вводили металохелати у кількості 0,2 мл в розрахунку на 1 кг живої маси на добу. Найкращі результати отримані в 2 – дослідній групі. Так, приріст живої маси перепелів у 2 – дослідної групі був значно вищим – на 34.1% від показників 1 – контрольної групи.

Таблиця 7

Динаміка живої маси перепелів, г

M±m, n=80

Група	Початок основного періоду	Кінець основного періоду	Приріст за основний період
Жива маса групи	Жива маса однієї голови	Жива маса групи	Жива маса однієї голови	валовий	На одну голову
1-контрольна	10320	129±14,4	13600	170±13,6	3280	41
2-дослідна	11200	140±7,25	15600	195±11	4400	55

* Р≤0,05

Висновки

1. Використання в годівлі перепілок звичайних йонів металохелатів на основі ацетатної кислоти у кількості 0,20 мл підвищує їх яєчну продуктивність відповідно на 39%.

2. У групі, де вводили в раціон перепелів металохелати зменшилися затрати корму на одиницю приросту живої маси на 87%.

3. Введення у раціон молодняку перепелів звичайних металохелатів з йонами Феруму, Кобальту, Цинку та Купруму дозволило збільшити прирости живої маси. Додавання металохелатів у кількості 0,20 мл підвищило показники на 65%.

4. Позитивний вплив металохелатів відчувається і на яєчній масі, так в дослідній групі яєчна маса була вища на 41%.

5. Витрати корму на 10 яєць в дослідній групі зменшилась відповідно на 40%.

Пропозиції

На основі отриманих результатів в науково-господарському досліді пропоную вводити металохелати в раціон перепелів звичайних в кількості 0,20 мл із розрахунку на 1 кг живої маси на добу.

Список використаної літератури

1. Агеїв В. Н., , справочник по кормлению птицы. – М.: Агропромиздат, 1987. – 192 с.

2. , , Синцерова сельскохозяйственной птицы. М.: Россельхозиздат, 1982. – 272 с.

3. , , использование нетрадиционных ингредиентов в кормлении японских перепелов //Сб. науч. тр. /Биологические основы и технологические методы интенсификации птицеводства. – Москва, 1988. – С. 112–116

4. Полная энциклопедия птице вода. – М.: Издательство АСТ, 2002. – 448 с.

5. Бондаренко перепелов. – М.: АСТ», 2002. – 95 с.

6. Булгаков перепелов, фазанов, цесарок. – Донецк: ПФК «БАО», 2002. – 128 с.

7. , , Грабар І. Г. та ін.. Детергенти сучасності: Технологія виробництва, екологія, економіка використання. Житомир, 2004. – С. 577–589.

8. , , та ін. Годівля екзотичних тварин: Навчальний посібник. Під загальною редакцією д-ра с.-г. наук, професора . Житомир: видавництво «Рута», 2007. – С. 100-101.

9. Видрицкая минерального обмена у кур-несушек в зависимости от уровня кислотно-щелочного отношения рациона //Сб. науч. тр./ Физиолого-биохимические основы повышения продуктивности сельскохозяйственной птицы. – Боровс, 1985. – Том 31. – С. 75–80

10. , , Шамотиенко элементы и аминокислоты в жизни растений, животных и человека. – К.: Наукова Думка, 1979. – 280 с.

11. Георгиевский питание сельскохозяйственной птицы. – М.: Колос, 1970. – 327 с.

12. , , Самохин питание животных. – М.: Колос, 1979. – 471 с. 32.

13. , Михеева животных. – М.: Просвещение, 1986. – Т. 5. – 612 с.

14. , Руденко и воспроизводительные качества перепелов различных пород //Сб. науч. тр./ Селекционно-генетические приемы совершенствования племенных и продуктивных качеств сельскохозяйственных животных. – Одесса, 1982. – С. 58–62

15. Дмитроченко исследований по минеральному питанию сельскохозяйственных животных // Сб. науч. тр.// Минеральное питание сельскохозяйственных животных. – М.: Колос, 1973. – С. 5–14

16. Обмен минеральных веществ у сельскохозяйственной птицы. – Москва, 1969. – 77 с.

17. Каравашенко сельскохозяйственной птицы. – К.: Урожай, 1986. – 304 с.

18. Клиценко питание. – К.: Урожай, 1975. – 184 с.

19. Коваленко несущая золотые яйца или как разводить перепелов в домашних условиях. – М: Издательский дом, 2004. – 248 с.

20. Конференция по перепеловодству //Птицеводство. - №8. – 1984. – 248 с.

21. Содержание и кормление перепелов //Птицеводство. – 1992. № 8. С. 37 – 38

22. Чем кормить перепелов //комбикорма. –2000.-№4.– С.12

23. , Гридин сельскохозяйственной птицы. – М.: Колос, 1911. – 288 с.

24. Перепеловоды обмениваются опытом //Птицеводство. –1994. №2. - С. 41

25. Петрухин и кормовые добавки. – М.: Росагропромиздат, 19с.

26. , , Шумков производства продуктов птицеводства и их переработка. – М.: ВО Агропромиздат, 1991. – 343 с.

27. Пигарев М. Д., Афанасьев . – М.: Росагропромиздат, 1989. – 103 с.

28. Рубан и птицеводство. – Харьков: Эспада, 2002. – 519 с.

29. Стотик Я. Кормление японских перепелов //Птицеводство. – 1971. – № 8. – С.