Дотримання прав затриманих в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області (стр. 15 )

В этот день Херсонский Апелляционный суд подтвердил приговор суда первой инстанции председателю сельсовета села Хорлы Каланчакского района Леониду Ладе – 5 лет тюрьмы с конфискацией имущества, якобы за взятку в 20 тыс. гривень.

Таким образом, охота на председателей сельсоветов, защищавших от дерибана родные земли (см. материалы “Вгору” №13(287) – 23(297)), перешла в новую фазу. Руководителей сельских общин не просто отстраняют от должности, – с ними цинично расправляются, лишая свободы и имущества. Чтобы другим смельчакам и патриотам неповадно было.

Всех, кому интересно, какого цвета нитками сшито это уникальное дело, отсылаю к публикациям в “Надднипрянской правде” от 19 и 21 декабря 2007 г., 25 января, 1 и 20 февраля и 11 апреля 2008 г. Поражает цинизм обвинения, построенного на пустом месте. Деньги, которые фигурируют в деле как взятка, Леонид Лада не то, что в руки не брал, но даже рядом с ними не находился.

Расправились именно с человеком, которого за честность и неподкупность селяне выбрали председателем, а также со всей громадой, у которой в итоге отняли 340 га земли. (Прямо таки сюжет для эпического романа или масштабной телеэпопеи о наших смутных временах.)

За каждый из этих гектаров бюджет загибающегося от бедности и разрухи села мог бы получить не менее 100 тыс. гривень. Так что глава обладминистрации Борис Силенков, подписывая распоряжение о передаче этой земли Киевскому национальному торгово-экономическому университету (№ 000 от 01.01.2001), лишил сельскую общину не менее, чем 30 млн. гривень.

Сейчас под следствием находятся еще три председателя: Виктор Дрыгваль из Владимировки Скадовского района, Виктор Маруняк из Старой Збурьевки и Иван Гаркуша из Малых Копаней (Голопристанского района). Лада и Дригваль защищали от дерибана приморское курортное побережье, а Маруняк и Гаркуша пытались включить земли своих сельсоветов в состав национальных парков, создаваемых в Нижнеднепровских плавнях и на Алешковских песках. Все трое ждут приговоров суда, и судьба Леонида Лады не оставляет сомнений в том, какими будут эти приговоры.

Четыре уголовных дела – лишь верхушка айсберга. В той или иной степени давлению подвергаются большинство сельских общин на побережьях наших морей и вдоль Днепра. Сейчас сельскому голове, если он решил на деле помочь родному селу выпутаться из беспросветной нужды и разрухи, нужно сначала отказаться от взятки в 50 тыс. долларов США за добровольный уход с должности. Затем, после первых угроз, спать в обнимку с охотничьим ружьем, забаррикадировавшись в родном доме, как Леонид Лада. И в итоге принимать решение в ситуации, достойной трагедии Шекспира: либо подписывать решение о передаче земли, обрекая себя в глазах односельчан на бесславие и бесчестие, либо идти на нары с конфискацией. Много ли найдется героев, готовых добровольно оказаться в таком положении и баллотироваться на следующих выборах?...

Зловещую роль в расправе над сельскими лидерами играет Херсонский УБОП. Оказывается, организованная преступность в Херсонской области – это председатели сельсоветов, не желающие делиться землей с нужными людьми и организациями. Любопытно, а министр внутренних дел знает, чем занимаются его подчиненные в Херсонской области? Юрий Луценко любит рассказывать журналистам о том, как прокуратура хоронит раскрученные его подчиненными дела о коррупции. Странно, а у нас на Херсонщине областной прокурор и местный УБОП едины, как Ленин и партия. Может быть, поэтому рейтинг Юрия Луценко стремительно падает. Говорит одно, делает другое.
Есть в этой истории и еще один жуткий аспект. Представим себе, как ситуация смотрится изнутри, глазами простых селян. Взятка в 20 тысяч грн. вменяется в вину человеку, о котором до сих пор никто ничего подобного и подумать не мог. А через месяц в газете “Наддніпрянська правда” селяне читают о том, как кум одного из самых больших начальников-правоохранителей получает гектар земли, стоимостью в 200 тысяч, но не гривень, а долларов, и вспоминают, что конфликт разгорелся из-за участка в 340 гектаров. Остается еще надежда на справедливый суд, но и она быстро улетучивается. Что же делать дальше? Все читают газеты, все всё знают и – ничего не делают. Ни СБУ, ни Президент, ни правительство, ни парламент. Никто! Государство бездействует. Ладно, люди старшего поколения, пережившие голод, репрессии, войну, оккупацию, и не такое видали. А те, кто помоложе? Как пережить всё это? На твоих глазах растоптали совесть, мораль, закон, справедливость. По сути, растоптали государство и народ. На какой отчаянный шаг может решиться человек в такой ситуации? Особенно молодой, с неокрепшей психикой и обостренным чувством справедливости. Обезумевшие от жадности и безнаказанности украинские чиновники, того и гляди, ввергнут нашу страну в пучину гражданского конфликта с непредсказуемыми последствиями…

Газнеита «Вгору»

Заметки из СИЗО, автор Ирина Ухварина.

Ирина Ухварина, “Вгору”
Фото Максима Коурова

В прошедший четверг представители прокуратуры проверяли в следственном изоляторе условия пребывания задержанных. К проверяющим присоединились представители общественного совета при управлении Госдепартамента по вопросам исполнения наказания в Херсонской области и журналисты газеты “Вгору”.

Где бесплатная стоматология?

Не верится, что сейчас где-то можно бесплатно запломбировать больной зуб. Даже в ведомственной поликлинике надо платить. И самый дешевый способ избавиться от страшной боли – удалить зуб. А в СИЗО, оказывается, не только вырывают, но и лечат – бесплатно. Аппаратура в тамошнем стоматкабинете ничем не отличается от современных бормашин в частных поликлиниках, а препараты для пломб поставляются из Германии.

С протезированием, правда, сложнее. Если у подследственного или осужденного есть свои деньги на личном счету, или родственники, готовые оплатить приезд протезиста в изолятор и его услуги, то тогда уже сотрудники медчасти СИЗО договариваются с городскими специалистами. Это дороже, чем на свободе, но – возможно.

У мужчины – женская грудь?

Как только человека задерживают, его сразу обследуют, в том числе и на туберкулез. При поступлении в следственный изолятор его обследуют повторно.

Сотрудники СИЗО гордятся тем, что у них с прошлого года установлена и работает аппаратура, которая позволяет диагностировать туберкулез буквально за считанные минуты и выявлять заболевание на самых ранних стадиях. Качество изображения стало гораздо лучше и доза облучения – в 10-15 раз меньше, чем на старых аппаратах. В этом году уже обследовали около 6 тысяч человек. Как рассказал старший помощник прокурора области Сергей Донев, бывает, привозят вроде бы здорового – по заключениям районных врачей – человека, а при повторном обследовании в СИЗО у него обнаруживают активную форму туберкулеза (за 8 месяцев этого года таких – 15 фактов). То есть, те, кто его содержал в камере, охранял, конвоировал, даже и не подозревали, что тот болен. И – идет цепочка заражения. По этим фактам прокуратура направляет информацию в УМВД и райотделы, в органы здравоохранения, в райпрокуратуру, проводится проверка.

И, как уверяет доктор-рентгенолог Владимир Надточий, это не связано с тем, что в СИЗО хорошая аппаратура, а случаются подобные казусы из-за халатности людей в тех местах, откуда человека присылают. Бывает, что поступает мужчина, а в его медицинских документах – рентгеновский снимок женской грудной клетки…

Вскормленные в неволе

Сейчас в следственном изоляторе содержатся три женщины с маленькими детьми. Одна мамочка поступила совсем недавно: и рожала, и вскармливала ребенка, находясь в ИВС при Белозерском райотделе. Пробыла она там около полугода: все это время ее не принимали в СИЗО. На это было несколько причин. Во-первых, она вначале была больна сифилисом, и ее не принимали, пока не вылечили в больнице. Потом, когда родился малыш, педиатр райполиклиники не внесла в медкарточку ребенка данные его первичного осмотра – он проводился в больнице, и у нее их просто не было. Чтобы разобраться, почему мама с малышом сидит в камере ИВС так долго, понадобилось даже вмешательство помощника министра МВД по правам человека в Херсонской области Натальи Козаренко. А пока этот вопрос урегулировался, начальник ИВС взял “напрокат” детскую кроватку из райбольницы, за свои деньги покупал малышу травы и памперсы, а мамочке вечером (как дополнительное питание) – молоко и печенье. Сотрудники грели кипятильником воду в ведрах (там, в ИВСе – ремонт, и даже душа с холодной водой нет пока), чтобы можно было ребенка каждый день купать. К слову, та же педиатр сказала, что такого здорового и чистого малыша она давно не встречала. “Даже трудно поверить, что он живет с мамой в камере”, – сказала она.

Когда, наконец, двухмесячный малыш попал в СИЗО, увидел там другого ребенка и – заплакал. Наверное, испугался: “А разве люди бывают маленькими?”…

Вторая мамочка поступила в СИЗО беременной. Рожала она в одном из городских роддомов. Вместе с ней в палате были и охранницы. Роды прошли успешно, и через четыре дня она снова вернулась в камеру вместе с сыном. Детскую кроватку принесли сотрудники СИЗО из дома. А вот холодильник, чтобы хранить детские продукты, она купила за свои, “детские” деньги.

Отец ребенка тоже содержится в СИЗО: они с мамой малыша – “подельщики”. Но сына не видел ни разу, хотя тому уже больше года. А малыш уже ходит, все повторяет, поет и очень любит слушать классическую музыку, когда ее транслируют по радиоточке. Вот только в эфире почему-то классика звучит очень редко, не любят ее, наверное, современные “радиодиджеи”.

А сокамерница мамочки (они называют ее – “няня”), говорит, что очень скучает по своей маленькой дочке. Когда ее арестовывали, девочке было девять месяцев, и мама еще кормила ее грудью. Дочку отобрали, отдали бабушке. Сейчас малышке – год и семь, и мама видела ее только несколько раз, в суде. Говорит, если бы знала, как это можно сделать, то забрала бы девочку к себе: тут и кормят хорошо, и гуляют на свежем воздухе, и – есть с кем играть. А главное, у дочки будет ее – мамина – любовь.

Когда начальник СИЗО Владимир Чайка это услышал, то очень удивился: в принципе, такое возможно, и никак законом не запрещается. Но таких прецедентов еще не было.

Экскурсия для тинейджеров

По словам Владимира Григорьевича, в среднем в СИЗО обычно находится 70-80 арестованных подростков. В этом году – (тьфу-тьфу-тьфу) – вполовину меньше. Поэтому появилась возможность “освободить” часть помещений и сделать там капремонт. Одна камера уже готова, во второй – ремонт “в разгаре”. Говорит: он был во многих учреждениях Украины – нигде такого ремонта нет.

В коридоре корпуса, где содержатся несовершеннолетние, мы вдруг столкнулись с толпой мальчишек и девчонок. Подростки не только прошли по коридору, посмотрели библиотеку и комнату психологической разгрузки, но смогли и “подглядеть”, как их ровесники “грызут гранит науки” в классе, как им живется в камерах.

Оказалось, что экскурсанты – дети из интерната, склонные к нарушению правопорядка и закона. И эту экскурсию впервые за все годы организовали сотрудники криминальной милиции по делам детей, дирекция интерната и руководство СИЗО. Как объяснили – чтобы развеялись мифы о “тюремной романтике” и подростков сюда не тянуло. Психологи уверяют, что это, как правило, срабатывает.

Дополнительную информацию о "коррупционных делах"

председателей херсонских сельсоветов

можно найти в Интернете на таких веб-сайтах:

Скадовськ-Інформ http://webskadovsk. /

Природа України http://pryroda. /

Рупор громадянського суспільства http://maidan. /

Політична Херсонщина www. politics. / www. polit-kherson. info

ВИСНОВКИ ЗА НАСЛІДКАМИ АНАЛІЗУ ПРЕСИ:

Аналіз місцевої преси показав, що тема роботи ізоляторів і відділів міліції в цілому залишається повністю закритою від громадськості. Було знайдено всього близько двох десятків повідомлень по проблемі прав людини в ІТТ і жорстокому поводженні із затриманими з боку співробітників органів внутрішніх справ і, практично, тільки одна публікація торкалася позитивних моментів і змін. Також відзначимо, що ці і подібні питання освітлюються тільки в газетах "Гривна" і "Вгору", інші, можливо, не "ризикують", беручи у увагу судові процеси по позовах міліціонерів і суддів до ЗМІ в роках, або не рахують цю тему цікавої для читачів

Місцеві газети висвітлюють в основному "кримінальні новини", які отримують від Управління по зв'язках з громадськістю обласного УМВС. Журналістські розслідування за повідомленнями про факти порушень прав людини з боку співробітників міліції проводяться украй рідко – причин може бути декілька. З моєї точки зору – таких фактів менше, ніж говорять прості обивателі, відсутність професіоналів-журналістів, які змогли б і захотіли займатися цією темою, правовий нігілізм населення – багато хто розказує про погане поводження через декілька років – отримавши вирок. До речі, немає взагалі публікацій про умови вмісту в ІТТ – тема нецікава. Всі публікації стосуються саме обгрунтованості затримання, пре'явленія звинувачення

ІV розділ. Висновки, пропозиції щодо покращення ситуації

Головною складністю у процесі моніторингу дотримання прав та свобод затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області, стало те, що інформація щодо роботи цієї системи є закритою, або її складно отримати.

Доступ до нормативних документів, що регулюють дану сферу, є складним. Ті закони та підзаконні акти, які є у відкритому доступі, складають велику кількість, вони досить об’ємні, і з них треба робити серйозну вибірку, щоб проаналізувати саме ту складову, що стосується роботи власне ізоляторів тимчасового тримання.

Ще одна складність – це те, що є певна кількість документів, до яких немає загального доступу, вони знаходяться під грифом «тільки для службового користування». Так, у роботі з інформаційними запитами виявилося, що підрозділи УВС та прокуратури, до яких зверталися з запитами, не могли дати інформацію, бо вона знаходиться під грифом секретності. Треба зазначити, що офіційний сайт УМВС в Херсонській області мало інформативний і не зручний для використання. Таким чином, можна зробити висновок, що інформація щодо функціонування ІТТ є закритою, як у пасивній формі, так і в активній. Про це свідчить також і те, що звіти мобільних груп за минулі роки не оприлюднювались.

Всі учасники моніторингових візитів зазначили, що підчас відвідування не спостерігались і не були зафіксовані явні порушення прав людини. При перевірці не було зафіксовано ніяких порушень в плані фізичного, морального або психологічного тиску.

Також члени моніторингових груп ділились враженнями, що співробітники міліції відкрито не чинили перешкод проведенню дослідження, не було явних негативних проявів, але бажання співпрацювати не відчувалося. Зрозуміло, що співробітники РВВС просто виконують наказ, але не мають справжньої мотивації до якісних змін щодо покращення стану прав людини.

Найбільш розповсюдженим порушенням є відсутність належних медико-санітарних умов, які за характером можна поділити на декілька груп:

- відсутність або ж невідповідність встановленим нормам приміщень санпропускників, душових кімнат, кімнат фельдшерів, ізоляторів, кімнат для підігріву їжі, прогулянкових двориків. В більшості своїй, такі порушення притаманні спец установам, що розміщені в спорудах, які за своїм станом, віком чи плануванням виключають можливість приведення їх до необхідних норм без повноцінної реконструкції та значних фінансових вкладень. В той же час, іноді постає питання доцільності таких витрат, з огляду на термін існування і стан цих споруд.

- незадовільний санітарно­гігієнічний стан самих приміщень у спецустанові: недостатність природного та штучного освітлення, не здійснення санобробок одягу, постільних речей і приміщень, відсутності дезкамер. Нерегулярне вологе прибирання приміщень. Незадовільний зовнішній стан приміщень та наявність в них бруду, залишків їжі та інших непотрібних речей. Існування їх зумовлене не тільки негативною поведінкою спецконтингенту, але і безвідповідальним відношенням до цих питань персоналу установи. Внаслідок таких порушень, в приміщеннях установ не забезпечуються необхідні заходи санітарного та протиепідеміологічного характеру, а самі утримані та персонал наражаються на небезпеку інфекційних захворювань

Члени моніторингових груп та експерти проекту вважають, такі моменти, як відсутність постійного доступу до питної води, примусова вентиляція, примусовий злив у санвузлі - це складові психологічного тиску, маніпуляція людиною: виникає відчуття, що людина знаходиться під чиєюсь владою, що вона повністю залежить від правоохоронців.

Також відмічалося, що громадські приймальні при РВ часто бувать закриті на ключ або вони знаходиться в неробочому стані.

Глобальне порушення, з яким стикалися моніторингові грукпи – це порушення термінів утримання у КАЗах. Жоситьь частою є практика, коли затримані утримуються в КАЗ 2-3 доби, хоча вони абсолютно не обладнані і пристосовані для довгого утримання людини, і взагалі призначені не для цього.

Членами мобільних груп були зафіксовані випадки несвоєчасного та неякісного надання медичної допомоги, або неправомірне перешкоджання у наданні необхідної медичної допомоги, зволікання по рекомендаціям спеціалістів про госпіталізацію хворих зі спец установ до лікувальних закладів та питання безперешкодного отримання необхідних для лікування медичних препаратів (справа Дроботенко, м. Скадовськ, справа Маруняка, Голопристанський район).

Були також зафіксовані і нетипові порушення, про які варто згадати. Так, в Білозерському ІТТ при перевірці у 2008 році був наявний склад протигазів. Керівник закладу пояснив це тим, що іншого приміщення в РВВС не знайшлося. Був зафіксований випадок, коли особа, яка вперше потрапила до ІТТ утримувалась в одній камері з рецидивістами.

Підчас моніторингових візитів члени мобільних груп мали змогу розмовляти з особами, які перебувають ІТТ та КАЗ. Проблем у спілкуванні з затриманими не було, але необхідно враховувати, що розмови велись у присутності міліціонерів. За спостереженнями, їх умовно можна розділити на три категорії: одні відмовляються спілкуватися взагалі, другі стверджують, що все чудово і їх права не порушуються., а треті скаржилися, що все погано.

Треба зазначити, що члени мобільних не стикалися з відвертими скаргами на порушення прав та свобод людини, також інформація про такі порушення рідко потрапляють і до ЗМІ. Щоб скарги були зафіксовані, необхідно, щоб зв'язок між затриманими і органами, які захищають їх права, був прямим. Це пов’язано з тим, що потерпілі скривають випадки жорстокого поводження, бояться подальших тортур, не вірять, що можна відстояти свої права, не довіряють правоохоронцям, бо знають випадки «кругової поруки».

Ще одне зауваження випливає з результатів роботи по моніторингу прав людини в ІТТ – це неефективність розслідування заяв та повідомлень про жорстоке поводження. Прикладом може служити справа Дроботенко, м. Скадовськ. У звіті Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ МВС України «Права людини в діяльності української міліції» за 2008 рік дається таке обґрунтування цієї проблеми:

«Ефективність розслідування є одним із «позитивних обов’язків держави», відповідно до статті 3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і включає в себе два аспекти: правова система повинна надавати захист від нападів з боку інших осіб і не тільки представників органів держави; процесуальні зобов’язання держави розслідувати факти застосування катувань ефективним чином.

Інша складова поняття «ефективне розслідування» – це ретельність проведення розслідування. як зазначив Європейський суд з прав людини, зобов’язання провести розслідування не є зобов’язанням досягти певного результату, а зобов’язанням докласти певних зусиль.

В Україні єдиним засобом порушити кримінальне переслідування проти посадових осіб міліції, які застосували катування, є звернення до прокуратури, що має виняткову компетенцію в розслідуванні даного злочину (стаття 112 КПК України). Будучи органом, відповідальним за проведення розслідування і розгляд звичайних кримінальних справ, саме прокуратура вирішує, чи відкривати справу проти працівників міліції. Такий порядок, на думку Європейського суду, не може забезпечити дотримання принципів ефективного розгляду скарг заявника на застосування катувань або іншого жорстокого поводження (Afanasyev v. Ukraine judgment of april 2005) http://www. umdpl. info/index. php? id=.

Відсутність ефективного механізму розгляду повідомлень про застосування тортур та інших насильницьких дій, створює відчуття безкарності в правоохоронців, які вдаються до катувань, та значно сприяє тому, що катування та жорстоке поводження сприймаються

багатьма з них не як злочин, а як рутинний елемент практики боротьби зі злочинністю.

Залучення до проведення розслідування представників правозахисних організацій, використання ресурсів громадських організацій для захисту прав потерпілих може забезпечити дотримання виконання найважливіших вимог до ефективного розслідування – незалежності тих осіб, які проводять розслідування, від тих, хто може бути відповідальним за події та невідкладності проведення розслідування.

Перш за все необхідно у найкоротший термін привести у відповідність повноваження Інспекції з особового складу ДКЗ щодо проведення службових розслідувань з цих питань. Склалася практика доручення службових розслідувань саме цьому підрозділу без передачі матеріалів до СВБ ГУБОЗ. Більш того, службові розслідування за аналогічною схемою доручають керівникам галузевих служб без повідомлення внутрішньої безпеки. Таким чином, існують факти, коли звернення та повідомлення розглядаються тією особою, яка сприяла правопорушенню».

Необхідно зазначити, що серед вражень, які винесли члени мобільних груп були і неочікувані позитивні: норми утримання затриманих в ІТТ досить лояльні. Якщо їх дотримуватися, то порушення прав людини взагалі неможливе. Тому присутність представників громадськості в закритих закладах правоохоронних органів повинна бути регулярною і постійною, але особи, які входять до складу мобільних груп, повинні мінятися через деякий час. Це необхідно, щоб уникнути ефекту звикання до проблемних моментів, які наявні в ІТТ, щоб зберегти, так би мовити, свіжий погляд на ситуацію з дотриманням прав людини. За результатами дослідження можна констатувати, що позитивні зміни є, хоча вони і відбуваються повільно.

Пропозиції щодо покращення ситуації

Незважаючи на приділення керівництвом МВС питанню дотримання прав і свобод людини та запобігання катувань та жорстокого поводження належної уваги, система потребує серйозного вдосконалення. В першу чергу це пов’язано зі скритістю катувань, інших неправомірних дій на стадії досудового слідства, в застосуванні методів отримання визнання в скоєнні злочину, які важко відстежити і зафіксувати. З метою підвищення ефективності роботи в сфері дотримання прав і свобод у закритих закладах міліції необхідно здійснити ряд заходів:

1. Громадським правозахисним організаціям спільно з МВС сприяти прийняттю на законодавчому рівні Концепції державної політики щодо протидії катуванням та жорстокому поводженню, та плану дій на її виконання.

2. Розробити низку нормативних документів, які б чітко регламентували порядок роботи із затриманими та заарештованими особами. За рахунок цільових бюджетних асигнувань забезпечити розміщення та функціонування постійно діючої системи відео спостереження у приміщеннях, де здійснюється робота з підозрюваними, затриманими, заарештованими та свідками (опитування, допит, утримання).

3. Закріпити роботу моніторингових груп за участі представників громадськості на рівні закону, з метою запобігання скасування або саботажу громадського моніторингу в залежності від політичної волі керівництва держави і відомства. На думку експертів проекту, перегулярні відвідування є одним з найбільш дієвих засобів впливу на стан дотримання прав людини в діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ та мають значний профілактичний ефект.

4. Виконувати пункти Положення про мобільні групи, що стосуються інформування щодо діяльності мобільних груп, результатів перевірок та заходів по виправленню порушень, які були зафіксовані.

5. Всю облікову документацію, що стосується роботи ІТТ звести до єдиного стандарту, журнали виготовити друкарським способом за державні кошти.

6. Рекомендувати судовій владі забезпечити введення у систему судів роботу чергових суддів, які б виносили відповідні рішення щодо обрання запобіжного заходу. Це надасть можливість уникнути порушення термінів утримання в кімнатах для затриманих чергових частин.

7. З метою профілактики негативних явищ, підвищення професійного рівня працівників міліції необхідно запровадити систему навчання основам прав людини, вивчення національної законодавчої бази та міжнародних механізмів запобігання катуванням та поганому поводженню, ефективне розслідування заяв та повідомлень про катування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

8. Запровадити практику розгляду звернень громадян за фактами катування і жорстокого поводження відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженою наказом МВС України від 14.04.2004 № 000, а всі матеріали перевірок направляти до органів прокуратури для прийняття рішення згідно з КПК України.

9. Поширити практику надання, при необхідності, безоплатної правової допомоги за фактами катування і жорстокого поводження.

10. Наділити помічників Міністра з дотримання прав людини повноваженнями безпосередньої участі у службових перевірках за зверненнями громадян на побиття, катування і жорстоке поводження та їх обов’язкове узгодження рішень та висновків таких перевірок.

11. До складу статистичної звітності щодо основних показників оперативно­службової діяльності органів внутрішніх справ ввести відомості з питань забезпечення прав людини під час дізнання та досудового слідства.

12. Необхідно провести заходи по впровадженню механізму обліку та контролю за викликами «швидкої допомоги» до спецустанов міліції області.

13. Налагодити практику залучення до вирішення проблем поліпшення умов утримання в спецустановах міліції представників органів влади і місцевого самоврядування, неурядових правозахисних організацій та інших громадських інституцій.

14. Створити для затриманих умови для корисного проведення часу: створення бібліотечок, доступ до періодичних видань, встановлення спортивного обладнання у прогулянкових двориках (наприклад: баскетбольне кільце, м’яч).

15. Розробити спільний наказ міністерства внутрішніх справ та міністерства охорони здоров'я щодо порядку медичного обстеження та лікування затриманих і взятих під варту осіб.