Дотримання прав затриманих в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області (стр. 1 )

Дотримання прав затриманих в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області

Херсонська обласна організація Комітету виборців України

Херсонська обласна громадська організація «Право на життя»

Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень

Дотримання прав затриманих в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області

Херсон, 2009

Моніторинговий звіт

Зміст

Резюме проекту - 5

Пропозиції щодо покращення ситуації - 9

Вступ - 12

1. Проблематика і цілі моніторингу - 12

2. Дослідницьке завдання - 14

3. Організація моніторингу – формально-юридичні аспекти - 14

4. Методи дослідження і інструментарій - 15

5. Терміни проведення моніторингу - 16

6. Нормативні документи, які регулюють роботу Ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ) та діяльність їхніх співробітників - 16

І розділ. Міжнародні та вітчизняні стандарти дотримання прав людини в ІТТ - 18

1. Стандарти функціонування ІТТ, утримання громадян - 18

1.1. Загальні норми - 18

1.2. Потрапляння до ІТТ - 31

1.3. Перебування в ІТТ - 33

1.3.1. Розміщення, охорона здоров'я і санітарія, запобіжні заходи протидії туберкульозу - 33

1.3.2. Харчування - 35

1.3.3. Робота - 36

1.3.4. Контакти із зовнішнім середовищем: зустрічі, посилки і бандеролі - 36

1.3.5. Заохочення і покарання, застосування методів фізичного впливу і спеціальних засобів - 37

1.4. Вибуття з ІТТ - 39

1.5. Контроль, оскарження, відповідальність - 40

2. Відповідність українських стандартів утримання в ІТТ міжнародним нормам - 41

3. Матеріально-технічна база ІТТ, джерела фінансування - 53

ІІ розділ. Аналіз стану дотримання прав затриманих на достойне утримання та свободу від жорстокого та такого, що принижує людську гідність, поводження з боку міліції в ІТТ в Херсонській області - 55

1. Результати моніторингових візитів до місьрайлінорганів міліції Херсонської області. Висновки та рекомендаціїі по кожному закладу - 55

ІТТ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області - 55

ІТТ Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області - 57

ІТТ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області - 59

ІТТ Великолепетиського РВ УМВС України в Херсонській - 61

ІТТ Великоолександрівського РВ УМВС України в Херсонській - 63

ІТТ Високопільского РВ УМВС України в Херсонській області - 65

ІТТ Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області - 67

ІТТ Горностаївського РВ УМВС України в Херсонській області - 69

ІТТ Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області - 72

ІТТ Верхньорогачицького РВ УМВС України в Херсонській області - 73

ІТТ Нижноьсірогозського РВ УМВС України в Херсонській області - 75

ІТТ Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області - 78

ІТТ Нововоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області - 80

ІТТ Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області - 81

ІТТ Новотроїцького РВ УМВС України в Херсонській області - 83

Суворовський ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області - 84

Дніпровський ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області - 86

Комсомольський ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області - 87

Приймальник - розподільник для осіб, затриманих за бродяжництво - 87

Загальний висновок - 89

2. Робота з інформаційними запитами щодо участі районних в Херсонській області органів влади та місцевого самоврядування у роботі по покращенню матеріально-технічного стану спецустанов міліції - 91

ІІІ розділ. Доступ до інформації щодо роботи ІТТ та дотримання прав людини у закритих закладах міліції - 100

1 Аналіз роботи з інформаційними запитами – 100

Рекомендації - 104

2. Аналіз доступу до інформації на офіційному сайті Херсонського УМВС - 104

Висновки і пропозиції - 109

3. Аналіз публікацій в ЗМІ по темі моніторингу – 110

Висновки за наслідками аналізу преси - 128

IV розділ. Висновки, пропозиції щодо покращення ситуації - 129

Пропозиції - 131

Подяки

Висловлюємо щиру подяку за допомогу в організації роботи по моніторингу дотримання прав людини в ІТТ в Херсонській області, за розуміння та співпрацю

Генерал-майору міліції І., начальнику обласного управління внутрішніх справ України в Херсонській області

, помічнику Міністра внутрішніх справ регіонального відділу контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ, відповідальному секретарю Громадської ради при Херсонському обласному управлінні внутрішніх справ

Всім членам Громадської ради з прав людини при Херсонському обласному управлінні внутрішніх справ

Резюме моніторингового звіту

Коаліція громадських організацій у складі Херсонської обласної організації КВУ, Херсонської обласної громадської організації «Право на життя» та Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень при підтримці Громадської Ради Управління МВС по Херсонській області у 2009 р. провела моніторинг дотримання прав та свобод затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області.

За період з 1 лютого 2009 року по 30 травня 2009 року:

Вивчена наявна нормативно-правова база, що регулює діяльність ізоляторів тимчасового тримання (далі - ІТТ) та проведений порівняльний аналіз міжнародних стандартів утримання осіб та національних стандартів. Були виявлені розбіжності національних та міжнародних норм утримання, які стосувалися медичного обслуговування, надання першої медичної допомоги та покарань. Наші норми більш жорстокіші. Наприклад, за міжнародними стандартами лікар повинен регулярно перевіряти кількість, якість приготування і умови роздавання їжі, гігієну і чистоту установи та осіб, які там утримуються тощо. Також заборонені такі норми покарання як наручники, зв’язування тощо. Про свої права затриманого знайомлять з його правами особисто. У нас же затриманий може дізнатися про правила внутрішнього розпорядку, які розміщені на стіні в ІТТ.

Мобільні групи проведено інспектування стану дотримання стандартів функціонування ІТТ та дотримання прав і свобод людини у дванадцяти закритих закладів в Білозерському, Великолепетиському, Великоолександрівському, Генічеському, Голопристанському, Горностаївському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Скадовському, Нововоронцовському, Чаплинському та Цюрупинському районах області, а також проведено обстеження приймальника-розподільника для осіб, затриманих за бродяжництво, й Камер адміністративного затримання (далі КАЗ) Комсомольського, Суворовського, Дніпровського відділів міліції УМВС України в Херсонській області.

Головні висновки:

Надмірна закритість інформації перешкоджає публічному контролю.

Головною складністю у процесі моніторингу стало те, що інформація щодо роботи цієї системи є закритою, або її складно отримати. Доступ до нормативних документів, що регулюють дану сферу, є складним. Певна кількість документів знаходиться під грифом «тільки для службового використання». Так, у роботі з інформаційними запитами виявилося, що підрозділи УВС та прокуратури, до яких зверталися з запитами, не могли дати інформацію, бо вона знаходиться під грифом секретності. Звіти мобільних груп за минулі роки не оприлюднювались, про результати не повідомлялося ні на сайті, ні на прес-конференціях. Таким чином, можна зробити висновок, що інформація щодо функціонування ІТТ є закритою.

Відсутність стандартизованої інформації є шляхом для можливих зловживань

Члени моніторингових груп виявили відсутність єдиних стандартів ведення облікової документації ІТТ. У кожному закладі записи в журналах ведуться по-різному, немає загальної спрямованості. Журналів багато, вони неузгоджені, не стикуються, не дають загального бачення, що потенційно може привести до приховування інформації про дійсний стан із дотриманням прав утриманих.

Найбільш розповсюдженим порушенням є відсутність належних медико-санітарних умов.

Члени моніторингових груп та експерти проекту вважають, що такі моменти, як відсутність постійного доступу до питної води, наявність примусової вентиляції, примусового зливу у санвузлі - це складові психологічного тиску.

Порушення цієї групи можна поділити на декілька груп:

- відсутність або ж невідповідність встановленим нормам приміщень санпропускників, душових кімнат, ізоляторів, кімнат для підігріву їжі, прогулянкових двориків, а також спальних місць для утриманих.

В більшості своїй, такі порушення фіксувалися в спецустановах, що розміщені в спорудах, які за своїм станом, віком чи плануванням виключають можливість приведення їх до необхідних норм без повноцінної реконструкції.

- незадовільний санітарно­гігієнічний стан самих приміщень: недостатність освітлення, не здійснення санобробок тощо.

Незадовільний зовнішній стан приміщень часто зумовлений безвідповідальним відношенням до цих питань персоналу установи.

- порушення пов’язані з відсутністю в установах необхідних медико­санітарних та протиепідеміологічних засобів, універсальних медичних та аптечок для профілактики ВІЛ­СНІДу.

Внаслідок таких порушень, в приміщеннях установ не забезпечуються необхідні заходи санітарного та протиепідеміологічного характеру, а самі утримані та персонал наражаються на небезпеку інфекційних захворювань

Необхідно будівництво нових ізоляторів тимчасового тримання

Мобільні групи стикнулися із ситуацією, коли для дотримання прав затриманих та міжнародних зобов’язань необхідна реконструкція або ремонт ІТТ. Наприклад, обласний центр не має власного ізолятора тимчасового тримання. На даному етапі із закінченням робіт і введенням в експлуатацію цього об’єкту виникли серйозні складнощі.

Громадські приймальні не діють

Представники мобільних груп відмічали, що громадські приймальні при РВВС закриті або вони знаходиться в неробочому стані, в них немає відвідувачів.

Порушення термінів утримання

Одне з найбільш розповсюджених - порушення термінів утримання. Так, у КАЗах, тримають громадян по 2-3 доби, тобто після закінчення встановленого терміну утримання, хоча КАЗи абсолютно не обладнані і пристосовані для довгого перебування людини.

Одним з розповсюджених порушень є перевищення 10-денного терміну утримання та ліміту наповнення в ІТТ. Відповідно до вимог ст. 155 КПК України утримання взятих під варту осіб в ІТТ не може перевищувати трьох діб. Якщо доставка ув’язненого у СІЗО в цей термін не можлива через віддаленість, або відсутність належних шляхів сполучення – вони можуть перебувати до 10 діб.

В більшості, такі порушення відбуваються з причини того, що судами встановлюються терміни, в проміжок часу яких, не можливе конвоювання з ІТТ до СІЗО, а потім навпаки в ІТТ до встановленого терміну.

Членами мобільних груп були зафіксовані випадки несвоєчасного надання медичної допомоги, або неправомірне перешкоджання у наданні необхідної медичної допомоги, зволікання по рекомендаціям спеціалістів про госпіталізацію хворих зі спец установ до лікувальних закладів та питання безперешкодного отримання необхідних для лікування медичних препаратів (справа Дроботенко, м. Скадовськ, справа Маруняка, Голопристанський район).

Інші порушення. В Білозерському ІТТ при перевірці був виявлений склад протигазів. Керівник закладу пояснив це тим, що іншого приміщення в РВВС не знайшлося. Там же зафіксовано, що особа, яка вперше потрапила до ІТТ, утримувалась в одній камері з рецидивістами.

Відсутність зворотного зв’язку

Учасники мобільних груп заповнюють моніторингові анкети, в яких фіксують порушення і свої зауваження. Але про результати розгляду цих анкет, про заходи по усуненню порушень, про покарання винних в цих порушеннях, Громадська рада при УМВС нічого не знає.

Таким чином, робота мобільних груп втрачає будь-який сенс, оскільки не відомо, чи відбуваються зміни і поліпшення ситуації.

Співбесіди із затриманими

Підчас моніторингових візитів члени мобільних груп мали змогу побесідувати з затриманими. Бесіди відбувалися у присутності міліціонерів й тому ми не стикалися з відвертими скаргами на порушення прав людини. Це пов’язано з тим, що потерпілі скривають випадки жорстокого поводження, бояться подальших тортур, не вірять, що можна відстояти свої права, не довіряють правоохоронцям, бо знають про випадки «кругової поруки». Для боротьби з цим явищем в ІТТ встановлені «телефони довіри» на яких повідомлення заносяться на електронні носії. Але ситуація поки що не міняється.

Неефективність розслідування заяв та повідомлень про жорстоке поводження. Прикладом може служити справа Дроботенка з міста Складовська, коли представники міліції не інформують про результати розгляду повідомлення про жорстоке поводження.

Інспекції представниками громадськості закритих закладів правоохоронних органів повинні бути регулярними

На думку експертів проекту, регулярні відвідування ІТТ є одним з найбільш дієвих засобів впливу на стан дотримання прав людини в діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ та мають значний профілактичний ефект. Але осіб, які входять до складу мобільних груп, необхідно міняти через деякий час. Це необхідно, щоб уникнути ефекту звикання до проблемних моментів, які наявні в ІТТ.

Пропозиції щодо покращення ситуації

З метою підвищення ефективності роботи в сфері дотримання прав і свобод у закритих закладах міліції необхідно здійснити ряд заходів:

1. Затвердити на законодавчому рівні «Концепцію державної політики щодо протидії катуванням та жорстокому поводженню», та план дій на її виконання.

2. Розробити нормативні документи, які б чітко регламентували порядок роботи із затриманими та заарештованими особами. Забезпечити розміщення та функціонування постійно діючої системи відеоспостереження у приміщеннях, де здійснюється робота з підозрюваними, затриманими, заарештованими та свідками (опитування, допит, утримання).

3. Закріпити роботу моніторингових груп за участі представників громадськості на рівні закону, з метою запобігання скасування або саботажу громадського моніторингу в залежності від політичної волі керівництва держави і відомства.

4. Інформувати громадськість щодо діяльності мобільних груп, результатів перевірок та заходів по виправленню порушень, які були зафіксовані.

5. Звести облікову документацію ІТТ до єдиного стандарту, журнали виготовити друкарським способом за державний кошт.

6. Рекомендувати судовій владі забезпечити введення у систему судів роботу чергових суддів, які б виносили рішення щодо обрання запобіжного заходу. Це надасть можливість уникнути порушення термінів утримання в ІТТ.

7. З метою профілактики негативних явищ, підвищення професійного рівня працівників міліції необхідно запровадити систему навчання основам прав людини, вивчення національної законодавчої бази та міжнародних механізмів запобігання катуванням.

8. Запровадити практику розгляду звернень громадян за фактами катування і жорстокого поводження, а всі матеріали перевірок направляти до органів прокуратури.

9. Поширити практику надання, при необхідності, безоплатної правової допомоги за фактами катування і жорстокого поводження.

10. Наділити помічників Міністра повноваженнями безпосередньої участі у службових перевірках за зверненнями громадян на побиття, катування і жорстоке поводження та їх обов’язкове узгодження рішень та висновків таких перевірок.

11. До складу статистичної звітності щодо основних показників оперативно­службової діяльності органів внутрішніх справ ввести відомості з питань забезпечення прав людини під час дізнання та досудового слідства.

12. Необхідно провести заходи по впровадженню механізму обліку та контролю за викликами «швидкої допомоги» до спецустанов міліції області.

13. Налагодити практику залучення до вирішення проблем поліпшення умов утримання в спецустановах міліції представників органів влади і місцевого самоврядування, неурядових правозахисних організацій та інших громадських інституцій.

14. Створити для затриманих умови для корисного проведення часу: створення бібліотечок, доступ до періодичних видань, встановлення спортивного обладнання у прогулянкових двориках (наприклад: баскетбольне кільце, м’яч).

Проект став можливім завдяки наполегливій роботі експертів та персоналу:

Наталія Козаренко – помічник Міністра внутрішніх справ з прав людини в Херсонській області, відповідальний секретар Громадської ради при обласному управлінні внутрішніх справ, юрист. Наталія Богренцова – керівник проекту «Моніторинг дотримання прав затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області» Олександр Токаленко – юрист Херсонської обласної організації Комітету виборців України Олександр Мошнягул – експерт, керівник Причорноморського центру соціальних і політичних досліджень Олександр Шаповалів – правозахисник, керівник Херсонської громадської організації «Право на життя» Галина Бахматова – менеджер моніторингових програм Херсонської обласної організації Комітету виборців України

Проект здійснювався за підтримки Міжнародного Гельсинського Фонду з Прав Людини (Варшава), Інституту «Відкрите суспільство» (Будапешт)

Підготувала Наталія Богренцова, керівник проекту, контактний телефон:
Вступ

1. Проблематика і цілі моніторингу

В рамках проекту «Моніторинг дотримання прав та свобод затриманих, що утримуються в ізоляторах тимчасового тримання в Херсонській області» розглядається проблема щодо порушення прав осіб, які утримуються в у спецзакладах органів внутрішніх справ, та рекомендації щодо покращення ситуації.

Для довідки:

ІТТ є спеціальними установами міліції для роздільного утримання:

- затриманих за підозрою в скоєнні злочину осіб;

- узятих під варту осіб на термін до 3 діб (якщо доставляння ув'язнених до слідчого ізолятора (далі - СІЗО) у цей строк неможливе через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть триматися в ІТТ не більше 10 діб);

- підсудних (засуджених), які прибули із СІЗО й установ виконання покарань у зв'язку з розглядом справи в суді або проведенням з ними слідчих дій;

- адміністративно заарештованих за відсутності спеціального приймальника для осіб, підданих адміністративному арешту;

- осіб, затриманих за бродяжництво, на строк, необхідний для їх доставляння до приймальника-розподільника для осіб, затриманих за бродяжництво, але не більше 3 діб.

(Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України. Затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.12.2008 N 638 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2009 р. за N 137/16153)

Дослідження у цих закладах стало можливим завдяки тому, що з 2004 року в Україні Міністерство внутрішніх справ України підтримує діяльність мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС як один з елементів національного механізму запобігання тортурам., згідно відповідного Положення, затвердженого Наказом МВС України 31.08.2006 №  894. До моніторингових груп, крім співробітників ОВС, увійшли активісти неурядових організацій.

Основними завданнями мобільних груп є виявлення та аналіз фактів порушень прав людини з боку працівників ОВС, зміцнення стосунків між населенням та міліцією, здійснення моніторингу спільно з представниками громадських та правозахисних організацій. Наразі у роботі мобільних груп по всій Україні беруть участь представники 76 правозахисних організацій.

Механізм спільних інспекцій ізоляторів тимчасового тримання доказав ефективність такої форми цивільного контролю та сприяв суттєвому покращанню умов утримання у спецустановах міліції. Завдяки ефективній роботі мобільних груп протягом 2005­2008 років вдалося значно покращити умови утримання затриманих та заарештованих осіб у 269 ізоляторах тимчасового тримання (54% від загальної кількості), забезпечити елементарні побутові умови у 81% ізоляторах. Завдяки спільній роботі МВС України та правозахисних організацій виїзди мобільних груп зарекомендували себе як стала форма громадського контролю, що відображує також щорічна динаміка моніторингових візитів, - про це йдеться у Звіті, підготовленому за результатами роботи Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України МВС України в 2008 році.

Наша організація, ХОО Комітету виборців України, входить до складу Громадської радиз дотримання прав людини при Управлінні міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області. Активісти ХОО КВУ приймають активну участь у роботі мобільних груп, які проводять моніторинг дотримання прав затриманих в ІТТ в Херсонській області.

В результаті моніторингових візитів до міськрайлінорганів міліції були зафіксовані порушення санітарних умов, харчування, медичного обслуговування, факти утримання вперше затриманих з рецидивістами в одній камері і ін. Ще один чинник, що впливає на ситуацію – відсутність зворотного зв'язку між представниками Громадської ради в Херсоні і Міністерством внутрішніх справ та в Києві, зокрема, з Управлінням моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ. Учасники мобільних груп заповнюють моніторингові анкети, в яких фіксують порушення і свої зауваження. Але про результати розгляду цих анкет, про заходи по усуненню порушень, про покарання винних в цих порушеннях, Громадська рада нічого не знає. Таким чином, робота мобільних груп втрачає будь-який сенс, оскільки не відомо, чи відбуваються зміни і поліпшення ситуації. Єдина інформація, яку ми маємо – це річний звіт про діяльність мобільних груп по Україні, де відсутня окрема інформація по Херсонській області.

Ця проблема є актуальною і впливає на суспільство в цілому, оскільки характеризує загальний стан прав людини, відношення суспільства до людей, яким ще не пред'явлене звинувачення, але вже знаходяться під вартою. А зокрема – ця проблема торкається безпосередньо тих, хто утримується в ІТТ, і права яких порушуються.

Ця проблема прямо або опосередковано торкається кожного члена суспільства, оскільки ніхто не застрахований від можливості бути затриманим. Особливу увагу потрібно звернути на таку групу, як підлітки і молодь, які якнайменше інформовані про права при затриманні, притому, що є групою ризику в системі правопорядку. Джерелом проблем, пов'язаних з порушенням прав затриманих, є сама система правоохоронних органів, яка базується не на правовому підході, тобто права людини не є засадничими для організації роботи всієї системи, звідси витікають всі проблеми, зокрема і недостатнє фінансування ІТТ, що призводить до порушення стандартів утримання. З другого боку, ще одним джерелом проблеми є правова непоінформованість населення, зокрема молоді і підлітків, що також веде до порушення прав людини при затриманні.

Складові проблеми: макро складові даної проблеми становлять загальний низький рівень дотримання прав і свобод людини в цілому в Україні. Також до цієї категорії показників слід віднести і те, що в системі роботи правоохоронних органів є поняття «розкриваність», яка є критерієм оцінки якості роботи співробітників. Це веде до того, що співробітники слідчих органів зацікавлені в застосуванні тиску на підслідного, причому психічний і моральний стан людини, що знаходиться під вартою дозволяє легше добитися потрібних для розкриваності злочинів. А прийнята суспільна норма «за гратами – значить злочинець», ще сильніше погіршує стан затриманого. Звідси і умови утримання, і плинність кадрів у правоохоронних органах, і загальний психологічний клімат в ІТТ, який є складовою частиною системи тиску на затриманого. Тобто, можна сказати, що людина ще не визнана винною, але вже несе покарання.

Мікро показниками цієї проблеми є перераховані вище порушення прав людей, що утримуються в ІТТ, а також - загроза для пересічних людей, і зокрема тих, що становлять групу ризику.

З перелічених показників і витікає мета дослідження, яку умовно можна поділити на дві складові.

Стратегічна мета: Забезпечити дотримання прав затриманих, що містяться в ізоляторах тимчасового тримання, на гідні умови утримання і свободу від жорстокого і принижуючого людську гідність ставлення з боку співробітників правоохоронних органів.

Оперативна мета: Добиватися дотримання прав затриманих, полегшення їх перебування в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ), мінімізації можливості морального і психологічного тиску з боку співробітників правоохоронних органів шляхом проведення моніторингу 14 ІТТ в Херсонській області і проведення кампанії громадського представництва на основі цього дослідження.

2. Дослідницька задача

В рамках моніторингу постає головна задача: вивчити умови утримання (відповідно до норм, визначених законодавством України) затриманих, що утримуються в 14 ізоляторах тимчасового тримання, які знаходяться в районних центрах Херсонської області, шляхом організації роботи мобільних груп з числа членів Громадської ради з питань забезпечення прав людини при Херсонському обласному УВС.

Ця задача має два аспекти 1) попередження порушеннь прав затриманих і співробітників, 2) збір і аналіз інформації для планування і реалізації подальших дій по удосконаленню роботи Громадської ради і мобільних груп. Результати дослідження повинні стати основою для кампанії громадського представництва щодо закріплення на рівні закону можливість контролю за дотриманням прав людини в правоохоронних органах з боку громадськості.

3.Організація моніторингу – формально-юридичні аспекти

Нормативно­правову базу для вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України та організації контролю з боку громадськості у цьому напрямку складають наступні документи:

1. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23 лютого 2006 року http://zakon1.rada. /cgi­bin/laws/main. cgi? nreg=3477­15 .

2. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» від 19 червня 2003 року http://zakon1.rada. /cgi­bin/laws/main. cgi? nreg=975­15.

3. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року.

4. Указ Президента України від 07.09.2008 № 000 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» http://zakon1.rada. /cgi­bin/laws/ main. cgi? nreg= 109%2F2008.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.№ 000 «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» http://zakon1.rada. /cgi­bin/laws/main. cgi? nreg=1378­2004­%EF.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 000­р «Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства»

http://zakon1.rada. /cgi­bin/laws/main. cgi? nreg=1035­2007­%F0.

7. Наказ МВС від 11.08.2008 № 000 «Про внесення змін до Положення, затвердженого наказом МВС від 31.08.2006 № 000 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингузабезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ»

http://umdpl. info/index. php? id= .

8. Наказ МВС України від 27.12.2005 № 000 «Про Громадську раду при Міністерстві внутрішніх справ України з питань забезпеxення прав людини»

http://www. umdpl. info/index. php? id= .

9. Директива Міністра внутрішніх справ від 18.02.2008 № 1 «Про актуальні питання забезпечення правопорядку в країні та основні напрямки вирішення завдань, поставлених перед правоохоронними органами України Главою держави та Урядом України на 2008 рік» (затверджена наказом МВС України від 25.02.2008 № 86 «Про оголо ршення рішення розширеного засідання колегії МВС України»).

Робота з моніторингу ізоляторів тимчасового тримання стала можливою з того моменту, коли за рішенням Міністра внутрішніх справ були створені мобільні групи згідно «Положення про постійно діючі мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ», що затверджене Наказом МВС України 31.08.2006 №  894. До цього моменту доступ цивільних осіб – представників громадських організацій, правозахисників, до спецустанов міліції був неможливий. Вперше в історії нашої країни громадяни отримали змогу на власні очі побачити закриті заклади, що функціонують в органах внутрішніх справ. Цей факт можна вважати великим кроком на шляху до демократизації та утвердження принципів верховенства прав людини в роботі правоохоронних органів.