Лабораторно-практичні роботи з матеріалознавства (стр. 2 )

Лабороторно-практична робота №3

Тема. Визначення лицьового та виворітного боків тканини.

Мета: навчити учнів визначати лицьовий та виворітний боки тканини.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки тканин з різними видами переплетень, текстильна лупа, препарувальна голка.

Теоретичні відомості

Для визначення лицьового і виворітного боків тканину слід покласти так, щоб можна було порівняти обидва боки. Для цього нитки основи і нитки піткання в порівнювальних відрізках тканини повинні лежати в одному напрямку. Оскільки лицьовий бік тканини завжди чистіший ніж виворітний, то малюнок переплетення виступає на ньому рельєфніше, обробка його якісніша. На деяких тканинах відмінності лицьового і виворітного боків виявляються різкіше, на інших вони ледь помітні.

Деякі переплетення підкреслюють лицьовий і виворітний боки, що допомагає розрізнити їх.

Лицьовий бік тканини можна розпізнати за наявністю: чіткого набивного малюнка; орієнтовного ворсу; малюнка ткацького переплетення.

Хід роботи

1. Повторити теоретичні відомості.

2. Визначити в зразках тканини лицьовий та виворітний боки.

3. Висновки оформити в табличній формі.

Номер зразка	Характеристика лицьового боку	Характеристика виворотного боку

Лабороторно-практична робота №4

Тема. Визначення напрямку ниток основи та утоку тканин.

Мета: навчити учнів визначати напрямок ниток основи та утоку тканин.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки тканин з різними видами переплетень, текстильна лупа, препарувальна голка.

Теоретичні відомості

Нитки основи завжди розміщуються вздовж пружка; тому тканину слід потягти в обох напрямках, оскільки, вздовж піткання тканина завжди розтягується сильніше.

Якщо уважно препарувальною голкою витягни із зразка кілька ниток в обох напрямках, то можна побачити, що нитка піткання зігнута більше, ніж нитка основи (виключення становлять тканини репсового переплетення). Нитки основи більш гладенькі й жорсткі, сильніше скручені, ніж нитки піткання. Якщо в одному напрямку тканини ідуть крученні нитки, а в другому – одинарні, то скрученими будуть нитки основи. Вони розміщуються рівномірніше, паралельно одна одній.

Хід роботи

1. Повторити теоретичні відомості

2. Визначити в зразках тканини напрямки ниток основи та утоку

3. Записати висновки

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабороторно-практична робота №5

Тема. Визначення властивостей натуральних волокон рослинного походження: бавовна, льон.

Мета: навчити учнів визначати властивості волокон рослинного походження.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки волокон бавовни та льону, зразки бавовняних та льняних тканин, пінцет, текстильна лупа, спиртівка, лінійка.

Теоретичні відомості

Бавовник – кущова однорічна теплолюбна рослина висотою 70-200см. – одна із основних видів сировини текстильної промисловості. Відомо більше 40 видів бавовнику.

Сіють його ранньою весною. Після цвітіння бавовнику утворюються коробочки, поділені перегородками на кілька відділень, у яких міститься насіння, крите тонкими волосинками. Достиглі коробочки з волокнистою масою розкриваються і назовні виходить бавовна. Після достигання волокно разом із насінням збирають.

Властивості бавовни: висока міцність, теплостійкість, світлостійкість, середня гігроскопічність і видовження, мала пружна деформація, внаслідок чого виріб із бавовни сильно мнеться. Під впливом мерсеризації структура бавовни міняється, волокна блищать, робляться на вид шовковистими, властивості покращуються. Бавовна стійка до дії лугів, але під дією навіть неконцентрованих кислот волокна руйнуються. При зануренні у воду волокно набухає і збільшує свою пружність. При температурі понад 1500 С сухі волокна бавовни втрачають міцність, з’являється жовтизна. Стійкість до тертя в бавовни порівняно невелика, внаслідок чого виріб носиться недовго.

Бавовна біла або кремова, деколи бежева, зеленкувата. На дотик волокна м’які, теплі. При підпалюванні горять жовтим полум’ям, утворюючи сірий попіл, розповсюджуючи запах паленого паперу. Якщо полум’я погасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи сірий димок.

Внаслідок низької собівартості, гарного зовнішнього вигляду і задовільних якостей, бавовник широко використовується в виробництві тканини (ситців, бязів, сатинів, фланелі, байки, нетканих матеріалів, трикотажних полотен ) ниток, а також як сировини для виробництва штучних волокон.

Льон – другий після бавовни головний вид рослинного волокна, що приміняється в текстильній промисловості для виробництва тканин, галантерейних виробів.

Вирощують льон в Україні.

Льон - однорічна трав’яниста рослина, волокна якої знаходяться у стеблі. Після достигання льон збирають, просушують на полі, обмочують, відокремлюють насіння, отримують льняну солому, яка підлягає первинній обробці для відокремлення із стебел волокна подальшої переробки в пряжу.

Структура технічного волокна характеризує гладеньку і блискучу поверхню, високу поверхневу щільність, високу теплопровідність, мале подовження і високу міцність.

Властивості льону – висока теплопровідність. На дотик волокна прохолодні. Кислоти, луги, органічні речовини діють на льон так, як і волокна бавовнику.

Недоліком льону є мале видовження і низька пружність, внаслідок чого льняні тканини сильно мнуться, а одяг деформується.

Колір волокна – від світло-сірого до темно-сірого, деколи темно-бурий або рижий. Горить лляне волокно як і бавовняне, а тліє гірше.

Використовують льняні волокна для виробництва літніх тканин, білизни, галантерейних виробів, а також технічного призначення, бортівки, парусини, мішків, брезенту.

Хід роботи

1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

4. Висновки записати в табличній формі.

№з/п	Волокно	Фізичні властивості	Хімічні властивості	Властивості тканини

Лабороторно-практична робота №6

Тема. Визначення властивостей натуральних волокон тваринного походження: вовни, натурального шовку.

Мета: навчити учнів визначати властивості волокон тваринного походження.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки волокон вовни та натурального шовку, зразки вовняних та шовкових тканин, пінцет, текстильна лупа, спиртівка, лінійка.

Теоретичні відомості

Вовна – це волосяне покриття тварин, яке можна переробити в пряжу. Основну масу вовни дають вівці – 97%. Крім овечої, ще є вовна ангорських кіз, верблюдів, кролячий пух.

Колір вовни від білого з відтінком до чорного.

Вовна має високу гігроскопічність і пружність. Міцність і подовження вовни на розрив невисока. Під дією вологи вовняне волокно стає більш розтяжним і менш міцним. Лужні речовини погіршують якість вовни, слабкий розчин кислоти покращує її зовнішній вигляд. Волокно має здатність звалюватись.

В полум’ї волокна вовни спікаються, при винесені з вогню – не горять, наприкінці утворюється чорна кулька, яка легко розтирається, виділяючи запах паленого пір’я.

Використовують вовну для виробництва камвольних, тонкосуконних, грубо суконних тканин і трикотажних полотен.

Натуральний шовк – це тонкі нитки, одержані із волокон шовкопряда. Батьківщина шовку Китай, де ще за 3000 років до н. е. розводили гусінь шовкопряда і виготовляли шовкові тканини.

Для одержання якісної нитки, кокони збирають до моменту руйнування, обробляють парою гарячої води, знаходять кінець коконової нитки і розмочують. Нитка складається з двох окремих шовковинок, склеєних між собою серициновою речовиною.

Натуральний шовк має високу гігроскопічність, пружність, достатню міцність. Він швидко намокає і швидко висихає, але при високій температурі втрачає свою якість – стає крихким і жорстким, боїться прямого попадання сонячних променів.

Хімічні властивості: стійкіший, ніж вовна. Розведені луги, кислоти, органічні речовини на натуральний шовк не впливають. Кращого зовнішнього вигляду тканин можна досягти завдяки споліскуванню у розведеному розчині оцтової кислоти. Міцність в мокрому стані зменшується.

Горить натуральний шовк, як і вовна – повільно, при виводі з полум’я не горить.

Використовують волокна натурального шовку для виробництва тканин і шовкових ниток. Відходи і браковані кокони переробляють у шовкову пряжу.

Хід роботи

1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

4. Висновки записати в табличній формі.

№з/п	Волокно	Фізичні властивості	Хімічні властивості	Властивості тканини

Лабороторно-практична робота №7

Тема. Визначення властивостей штучних волокон.

Мета: навчити учнів визначати властивості штучних волокон.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки віскозного, полінозного, ацетатного, триацетатного, скляного та металевого волокон, зразки штучних тканин, текстильна лупа, спиртівка, лінійка.

Теоретичні відомості

Сировиною для отримання штучних волокон служать дерев’яна целюлоза, отримана з деревини ялини, ялиці, бавовняна целюлоза.

До групи штучних волокон відносяться найбільш поширені: віскозні, полінозні, ацетатні, триацетатні, скляні, металеві, і металізовані волокна (нитки).

Віскозне волокно має високу гігроскопічність, світлостійкість, добре пропускає ультрафіолетові промені, міцність задовільна.

Хімічні властивості віскозного волокна аналогічні волокнам бавовни, але більш чутливі до дії кислот і лугів.

Полінозне волокно має більшу міцність, пружність ніж у віскозного, стійкіше до зношування, до лугів, але має нижчу гігроскопічність і в мокрому втрачає міцність.

Ацетатні і триацетатні волокна тонші, м’якші, легші, блищать більше, ніж віскозні. Ацетатне волокно стійке до світла, мікроорганізмів. Міцність в сухому стані задовільна. Гігроскопічність волокна трохи менша, ніж у віскози, зате пружність більша.

Триацетатні волокна, на відміну від ацетатних менше зберігаються, жорсткіші, розчиняються в ацетоні, хлороформі. Гігроскопічність триацетатних волокон нижча, ніж ацетатних.

Скляне волокно отримують розплавленням силікатного скла в електропечах при великих температурах. Тонкі скляні нитки мають високу міцність, гнучкість, світлостійкість, вогнестійкість і звукоізоляцію.

Використовують волокно для виготовлення декоративних склотканин, а також як теплоізоляційний матеріал на будівництві – скловата, скловойлок.

Металеві волокна одержують з алюмінієвої фольги, міді та її сплавів у вигляді окремих ниток круглого та плоского перерізів. Ці нитки мають високу жорсткість.

Горять волокна жовтим полум’ям, утворюючи наліт темного кольору, виділяючи кислуватий запах.

Використовують волокна для виробництва тканини (більше підкладкових), швейних ниток.

Хід роботи

1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

4. Висновки записати в табличній формі.

№з/п	Волокно	Фізичні властивості	Хімічні властивості	Властивості тканини

Лабороторно-практична робота №8

Тема. Визначення властивостей синтетичних волокон.

Мета: навчити учнів визначати властивості синтетичних волокон.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки капронового, анідного, лавсанового волокон, зразки синтетичних тканин, пінцет, текстильна лупа, спиртівка, лінійка.

Теоретичні відомості

Синтетичні волокна виготовляють із синтетичних полімерів, одержаних шляхом синтезу простих речовин (бензол, фенол, пропілен і ін..)

До групи синтетичних волокон відносяться найбільш відомі і поширені в швейному виробництві капрон, анід, лавсан, нітрон, хлорин.

Капрон одержують з високомолекулярних сполук фенолу, бензолу, з продуктів переробки кам’яного вугілля.

Капрон легкий, пружний, в нього висока міцність, він стійкий до лугів і кислот, до зношування і тертя, волокна не руйнується мікроорганізмами, не пліснявіють.

Анід подібний до капрону, але більш теплостійкий.

Лавсан виготовляють з продуктів переробки нафти. Лавсан легкий, має малу гігроскопічність. Міцність волокна менша, як у капрону, але більша, ніж у штучних волокон. Він морозостійкий, молестійкий, не боїться вологи, тепла, світла і хімічної чистки, але розчиняється концентрованими лугами і кислотами.

В полум’ї волокно спочатку плавиться, а потім горить слабким голубувато-жовтим полум’ям, виділяючи білий димок, утворюючи світлу тверду кульку і запах сургучу.

Використовують як в чистому виді, так і разом з вовною та іншими волокнами при виробництві тканин, трикотажу, штучного хутра, мережива, килимів, а в чистому виді з них виробляють швейні нитки та технічні вироби.

Хід роботи

1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

4. Висновки записати в табличній формі.

№з/п	Волокно	Фізичні властивості	Хімічні властивості	Властивості тканини

Лабороторно-практична робота №9

Тема. Розпізнавання бавовняної та льняної пряжі.

Мета: ознайомити учнів з видами, будовою, властивостями пряжі, дефектами прядіння.

Матеріально-технічне забезпечення: зразки різних видів та будови бавовняної і льняної пряжі, препарувальна голка, текстильна лупа, картонні смужки розміром 5×20см.

Теоретичні відомості

Весь процес прядіння здійснюється на прядильних фабриках. Залежно від роду та довжини волокнистого матеріалу застосовують різні способи прядіння. Для коротко волокнистих матеріалів, а також волокон, виготовлених з перетвореного на волокнисту масу ганчір’я, застосовують апаратне прядіння. Волокна середньої довжини переробляють способом кардного прядіння, а найдовші волокна – способом гребінного прядіння.

Волокна на прядильній фабриці проходять складний і довгий процес переробки, який складається з таких основних операцій: розпушення, тріпання, чесання і прядіння. В процесі прядіння частіше витягують і скручують сухі волокна. Для льону застосовують мокре прядіння.

Залежно від властивостей волокна і призначення ниток пряжу прядуть тоншу або товщу, скручують сильніше або слабкіше.

На прядильних машинах виготовляють одинарну пряжу.

Якщо декілька ниток скручують в одну на крутильних машинах, то таку пряжу називають крученою. Повторне кручення збільшує зчеплення між волокнами, завдяки чому кручена пряжа стає стійкішою, ніж одинарна.

Кручення пряжі буває простим і фасованим. Пряжа простого кручення гладенька, а фасованого - з вузликами, петлями.

Найчастіше пряжу виробляють з нефарбованих волокон, але інколи волокна фарбують до прядіння. Якщо пофарбовані в різні кольори волокна змішати, то вийде строката пряжа, яка називається меланжевою.

Бавовняна пряжа буває кардною, гребінною та апаратною.

Кардна бавовняна пряжа має середню товщину і більш поширена. Її застосовують для виготовлення таких тканин, як ситці, бязі, недорогі платтяні та більшість одягових бавовняних тканин. Кардна пряжа щільна і рівномірної товщини, хоча короткі волокна, що залишились, роблять поверхню трішечки пухнатою.

Гребінна бавовняна пряжа тонша, застосовують її для виготовлення таких тканин, як батист, нансук, маркізет, вольта та деяких високоякісних одягових тканин. Пряжа виходить рівномірна і гладенька. Завдяки довгим волокнам вона має більшу міцність, ніж кардна.

Апаратна бавовняна пряжа товстіша, в основному застосовується для виготовлення тканин, які йдуть під начіс (типу байки та бавовняного сукна). В апаратному прядінні немає операцій рівняння та витягування. Волокна не розпрямлені й лежать в різних напрямках, тому апаратна пряжа пухната і нерівномірна.