"Симон Петлюра – від контроверзи до порозуміння" (стр. 10 )

Звичайно, пiдстава цiєї кампанiї криється не в погромах, яких в дiйсности не було, а десь глибше, в тайниках европейської дипльоматiї, прова-диться особами, яким в цей час потрiбно здискредитувати українське питання. Але-ж все таки не можна залишити без належної вiдповiдi i пояснень тих закидiв, якi робляться в нiмецькiй пресi нашiй армiї, нашому Уряду.

Як Член Уряду У.Н.Р., Ви самi мали змогу пересвiдчитись, що вiдносини мiж нашою армiєю i населенням були дуже гарнi. Ви не раз i самi менi про це говорили. Ви знаєте, що еврейське населення України було дуже задоволене вступом нашого вiйська в жовтнi цього року, що з оголошенням вiдповiдного торгу одразу почалось в країнi рухливе торговельне мирне життя, що коли пiд натиском ворога ми залишали рiднi терени, то еврейське населення, яке тiльки мало змогу, прямувало за нашою армiєю, тiкало вiд большовикiв. Якщо де може i траплялись випадки, коли офiрою якого нападу був еврей, то в цьому були виннi банди розбiйникiв, яких пiсля большовицького панування залишилось чимало i яких одразу не можна було знищити. Про погроми, про масовi грабiжництва та вбивства мирного еврейського населення я нiчого не знаю i навiть не припускаю, щоб це могло бути. Отже прошу Вас, Пане Мiнiстре, звернути на це свою особливу увагу i вжити вiдповiдних заходiв для припинення цього антиукраїнського походу, який може дуже пошкодити справi української державности, i мирному спiвжиттю українського i еврейського населення, яке утворилось на теренi У. Н.Р.

Петлюра

Посвiдчую. Керуючий

Миронович (В. Р.)

З оригiналом згiдно:

Начальник Вiддiлу (пiдпис нерозбiрливий)

Машинопис.

ЦДАВОВУ: ф. 3696. –Оп.2. –Спр.589. –Арк. 49–49 зв.

Розписка міністра єврейських справ УНР П.Красного

про одержання 15 тисяч польських марок, пожертвуваних

С. Петлюрою на допомогу єврейським біженцям з України

18 лютого 1921 року

1921 року лютого 18 дня пятнадцять тисяч польських марок /15.000/, офірованих ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ Комітету Допомоги Євреям-біженцям Р., одержав.

Міністр Єврейських Красний

Оригінал. Машинопис. ЦДАВОВУ: Ф. 1429. –Оп. 2. –Спр. 81. –Арк. 44.

Петлюри до населення України із закликом не допускати єврейських погромів

18 березня 1921 року

До населення України

До Вас, завзятих борців, що напружуєте останні зусілля, оберегаючи рідну хату від ворога, до Вас, що перед цілим світом вкрили себе славою, обороняючи свою Батьківщину, до вас, дорогих братів, буде оце слово моє.

Кати наші – більшовики скрізь поширюють чутки, що буцім-то українські повстанці нищать єврейське населення. Я, Головний Отаман Українського Війська, не вірю цьому, не вірю, бо знаю нарід Український, який, утиснений грабіжниками – завойовниками, сам не може утисняти народу иншого, що так само страждає від більшовицького панування, як і він.

Гляньте довкола себе, придивіться уважно і ви побачите, що не тільки селянство, а й робітники, і ремісники, і торговці, одним словом, все, що є на Вкраїні живого і чесного, стогне під ярмом комунистів. Всіх, хто звик заробля-ти свій хліб чесною працею чи своїх рук, чи розуму, комунисти хтять загнати, як робочу худобу, до одної обори – комуни.

Єврейське населення – дрібні торговці, ремісники та робітники – що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, тако ж скривджене і пограбоване більшовицькими порядками. Крам з крамниць торговців, струмент і варстати у ремісників відбираються для комуни. Хиба ж це не розорення для єврейського населення? Хиба ж, загибаючи з голоду, пограбоване єврейське населення може радіти грабіжникам – більшовикам? Ні. Єврейське населення так, як і ви, селяне, жде, не діждеться визволення від комунистів – грабіжників.

Коли ви зустрінете серед комунистів євреїв, пам`ятайте, що вони для свого народу такі ж запроданці – каїни, що забули віру і закони батьків своїх, як і ті з наших зрадників, що пристали до комунистів; і несправедливо було б складати вину за них на весь єврейський нарід, як неможливо складати вину за наших зрадників – комунистів на весь український нарід. Я знаю, що таких запроданців відцуралася чесна єврейська громада і яко зрадників свого народу плямувала їх.

Я певен, що ви це добре розумієте і що не ви переслідуєте і нищите єврейське населення, а нищать його самі більшовики та ті бандити, які при комуні росплодилися на нашій землі.

В своїй боротьбі з нашим народом більшовики не гидують ані брехнею, ані підкупами. На награбоване чуже золото вони, розіславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких ганьблять нашу святу справу – визвольний рух нашого народу, малюють його, як бандитський, погромний і на кожній сторінці кричать про єврейські погроми, які нібито чинять українські повстанці.

Робітництво і селянство деяких держав Європи, що ще не бачили на власні очі більшовиків, мали їх за народолюбців, вірили наклепам на україн-ських повстанців і до нашого визвольного руху відносились підозріло.

Але та сердечна зустріч, яку проявило єврейське населення при повернен-ню нашого війська на рідну територію в минулому році, ті сльози, якими єврейське населення провожало відступаюче наше військо і той жах, який охопив єврейське населення перед навалою більшовиків, ті десятки тисяч євреїв, що потягнулися за нашим військом, тікаючи від більшовицької навали, і що тут, разом з нами, на чужині ділять нашу долю, і мріють нашими мріями, – все це переконало цілий світ, що бандити не ми, а самі більшовики!

Тяжко мені чути цю більшовицьку брехню про вас, брати – селяне, і коли б серед вас завелась яка паршива вівця, що плямує усіх вас ганебними бандитськими звичками, мусите викинути її з ваших рядів негайно.

Як Головний Отаман Війська Українського я наказую вам: більшовиків – комунистів і инших бандитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно, і як один стати в оборону бідного змученого населення і через наші військові суди росправлятися з бандитами негайно.