"Симон Петлюра – від контроверзи до порозуміння" (стр. 8 )

12) Комісія має право безпосередньо підіймати переслідування проти урядових осіб усіх рангів, як за загальні, так і за службові карні вчинки, що в зв’язку з погромними подіями. Правило це відносно службових злочинів не поширюється на урядових осіб судової та військової-судової офіції.

13) Комісія має право тимчасово усувати з посад усіх притягнених до слідства урядових осіб за винятком, зазначеним в статті 12 цього закону. Постанова про усунення надсилається для виконання відповідному начальству. Урядові особи перших трьох клясів можуть бути тичасово усунені з посад після ухвали Радою Міністрів, внесеної Міністром Юстиції пропозиції Слідчої Комісії про це усунення.

14) Прикорочення обвинувачення переводиться по постанові Комісії при участи в складі комісії особи прокурорського догляду по призначенню Міністра Юстиції.

15) Зазначені справи з постановами, викладеними пристосовно до вимог статті 520 Устава Карного Судочинства, Комісія передає відповідному військовому начальникові, який користується правами Командира Корпусу, котрий на підставі закону від 26 січня 1919 року складає надзвичайний віськовий суд для розгляду цих справ. Примітка: У випадках, коли це визнають необхідним Міністри Юстиції, Військовий і Єврейських Справ, склад надзвичайного військового суду призначається Директорією по загальному приставленню вищезазначених міністрів.

16) Комісії надається право, не дочекаючись закінчення всього розслідування, передавати тим же порядком до зазначеного суду з’ясовані справи, щодо окремих обвинувачених.

17) Видатки на утримання Особливої Комісії переводяться з коштів Державної Скарбниці й потрібні суми асігнуються в розпорядження Міністра Юстиції в порядкові аванового асігнування.

18) За працю в комісії, крім утримання, що одержуються в інших державних інституціях за всіма добавками, в тім числі й евакуаційними по постійних посадах, одержують: Голова Комісії, члени Комісії і особи, прикомандировані до Комісії для постійної праці, до 50 гривень на добу з тим, що ці гроші видаються щотиждня.

19) Голова і члени комісії, які не займають урядових посад, одержують винагороду за участь у комісії: Голова до 150 гривень, а члени по 120 гривень на добу з тим, що ці гроші видаються щотиждня.

20) Канцелярські служачі, які будуть прикомандировані до Комісії з державних інституцій, крім отримання за всіма добавками, з тим числі й евакуаційними по їх постійних посадах, одержують винагороду за працю в Комісії по 30 гривень на добу з тим, що ці гроші видаються щотиждня.

21) Канцелярські служачі, які не займають урядових посад, одержують винагороду за працю в Комісії по призначенню Голови Комісії тим же порядком не вище ста гривень секретарю і 80 гривень іншим урядовцям на добу.

22) Голова Комісії користується правами урядової особи 3-ої кляси, а члени Комісії правами 4-ої кляси.

23) На видатки по уторенню Особливої Слідчої Комісії і переведення в життя цього закону асігнувати в розпорядження Міністра Юстиції з коштів Державної Скарбниці двісті тисяч (200.000) гривень авансу.

24) Закон цей перевести в життя по телеграфу.

За Голову Ради Народніх Міністрів — Андрій Лівицький

Міністр Єврейських Справ — П. Красний

З оригіналом згідно:

За Начальника Відділу Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії (підпис)

Копія. Машинопис.

ЦДАВОВУ: ф. 2208. –Оп. 1.–Спр. 110. –Арк. 19–20.

Телеграма Головного Отамана військ УНР С.Петлюри

коменданту тилу з вимогою негайно розстрілювати провокаторів, що підбурюють козаків до єврейських погромів, і повідомляти про це населення

17 червня 1919 року

Копія телеграми, одержаної Канцелярією Військового Міністерства з Ставки 17 червня 1919 р. Нижче цього передаю для відому та виконання в копії телеграму Головного 279.

Всім всім смерть погромникам Телеграма Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки Коменданту тила

Копія Наказному Отаманові

Прем’єр-Міністру

Міністру Внутрішніх справ

Міністру Єврейських справ

В часопису «Український козак», число третє, повідомлення, що в Волочиську після вступу нашого війська самими козаками був заарештований невідомий робітник, що підбивав наших козаків до єврейського погрому. Коли це було в дійсности, то наказую провокаторів негайно розстрілювати, повідомивши про це населення. Надалі в таких випадках вимагаю твердости і рішучої розправи з такими провокаторами по закону військового часу.

Ч. 279. 8 червня 1919 року.

Головний Отаман Петлюра

Наштадарм Тютюник

17 червня 1919 р.

Ч. 1599/2283

З оригіналом згідно: Діловод (підпис).

Копія. Машинопис.

ЦДАВОВУ: Ф.1092. –Оп. 2. –Спр.169. –Арк. 32.

Повідомлення про зустрічі єврейських діячів з Головою Директорії

С. Петлюрою в Кам’янці

17 липня 1919 року

Копія

Переклад з еврейської мови

До пана Міністра єврейських справ

Доклад делегації єврейського населення, бувшої у Пана Головного Отамана 17 липня ц. р.

Пан Головний Отаман починає промову тим, що він прохав Міністра Внутрішніх Справ і Мі-ністра Єврейських Справ, щоб до нього прибула делегація всього єврейського населення, а не від партій, щоб переговорити про бажання п. Головного Отамана й про бажання представників єврейського населення, як найкраще упорядкувати мирне сожиття цих двох народів.

Бесіда була не политичною, але зовсім відсторонити политичний мент є неможливим.

Большовизм існує, це хвороба, але большевизму не буде, тому що він не має корінів на Вкраїні, де 84% населення це селяне. Протиєврейські ексцеси це результат роздратування, викликаного провокацією. З провокацією я буду нещадно боротися як з огляду державного, так і з погляду військового.

Я добре розумію, що козаки, котрі грабують, – з людей військових пертворюються в простих бандітів. Козаки це вже розуміють і самі вживають проти цього заходів. В зв’язку з розвитком наступу нашої армії я буду вимагати від інспектури і військового начальства, щоб вони вживали самих рішучих заходів в боротьбі з погромами.

В Галичині євреї йдуть разом з українцями. Поляки їх однаково переслідують, а Галицьке Суспільство дуже оцінює цю спільну працю. А також і наші козаки звернули свою увагу на це. Він хоче слово від делегації, що вона буде впливати на той бік фронту. Він розповсюдить по той бік фронту свої телеграми і телеграми єврейського Міністра. Він буде впливати на повстанців, що треба жити в повній згоді з єврейським населенням. Треба боротися з большовиками, але боротьби з євреями він не допустить. Йому відомо, що большовики хтять деморалізувати українську армію навіть асігнували для цього мільйони грошей. Йому відомо, що большовики грабують єврейське населення, так було в Солонківцях, і він радив представникам єврейського населення Солонківців звернутися до Єврейського Міністра, доставити йому спис шкід, а Міністр вже буде дбати, щоб уряд асігнував необхідні кошти. Поки що він видав їм допомогу на кілька днів. Він хоче почути від делегації слово, котре переконало би його, що єврейське населення допоможе йому в боротьбі з большовиками. Але окрім боротьби з большовиками, Україна веде боротьбу за свою самостійність. Євреї весь час підтримували Українську самостійність. Він прохає і надалі підтримувати його в цьому. Війську необхідні набої, і він прохає допомогти дістати їх через Румунських євреїв.

Крайз говорить: Як би не хтіли обійти политичний мент, це є неможливим, понеже делегація складається з слідуючих осіб: Равина Гутмана – представника Кам’янецької ордотоксії, Кнейдермана – представника Кам’янецької Єврейської Громади, Альтмана – представника сіоністів і Громади: Крайза – представника трудових кол, Драхлера – представника Поалей-Ціон і Богарада – представника Бунда і з’єднаних соціалістів.

Головний Отаман заявив, що готовий з задоволенням вислухати кожного.

Першим говорив на єврейській мові равин Гутман: Релігійні звичаї вимагають, що коли бачать Голову народа, то говорять молитву: Благословен Той, хто відділив від своєї честі чоловікові. За часів царизму у нього такого випадку не було, і він не зміг би висловити таку молитву, як Владі, опоганивший частину божества в собі єврейськими погромами. У большовиків він теж не міг висловити цю молитву, понеже вони цілком опоганили божество.

Тепер він висловляє молитву з легким серцем, бо зміст і склад Уряду намічається демократичним, при котрім єврейському народові буде легко жити. Найкращим доказом цього являється те, що Україна являється першою країною, в котрій є єврейській міністр. Большовизм був з погляду святої Тори свого роду Вавилонське Стовпотворіння, покоління котрого було покаране потопом, понеже не могло існувати. Також і большовизм, бажаючи підко-патися під грунт, на котрім тримається релігійна чатина єврейства, не міг користуватися симпатіями цеї частини. А тепер перед тим, як висловити молитву, він вимовляє клятьбу від імені всіх єврейських святинь, що у віруючій частині єврейства не має місця для большовизму. Він бажає і вірить в божу силу, що Україна буде самостійною країною і від імені святого Бога він прохає світлого отамана не допустити в місцях, куди увійде українське військо, сумних днів для євреїв, і піднімаючись разом з всієї делегацією, а разом з Головним Отаманом, він говорить молитву: «Благословенний, відділивший з своєї чести чоловікові» (весь час і в час промови молитви равин був у ярмолці).