Індивідуальна робота бібліотеки з обдарованими дітьми (стр. 2 )

В зв’язку з цим більша частина занять передбачає практичні роботи.

В залежності від змісту теми, віку та підготовки учнів програма представляє бібліотекарю великі можливості для вибору методичних шляхів та прийомів викладу конкретного матеріалу.

Для проведення занять можуть бути використані традиційні форми ( бесіда, лекція, практикум, урок-творчість, ігри, змагання.) Останні подобаються дітям молодшого та середнього віку ( конкурс, турнір, вікторина).

Програма «Основи інформаційної культури» для учнів 1-11 кл.

На першому етапі (1-3) блок «Азбука інформації».

Його метою являється знайомство учнів з основними поняттями (інформація, інформаційна культура), джерелами інформації (людина, природа, мистецтво, літературні джерела, масова інформація: газета, журнал, кіно, радіо, телепередача), методи засвоєння інформації(раціональні прийоми читання) через бесіди, огляд, конкурси. «Які джерела інформації я знаю» ігри «Відзвучування казки», «Випускаємо газету».

Другий етап (5-6 кл.)

Передбачає вивчення інформаційних потоків та масивів, Учні знайомляться з джерелами інформації і способами управляти ними, інформаційними масивами (бібліотеками, музеями, архівами, історією їх виникнення), інвормаційно-пошуковими системами (довіднико-бібліографічний апарат книги, бібліотеки), методами засвоєння інформації (методи роботи з книгою, з текстом та засобами інформаційних технологій).

Третій етап (7-9 кл.)

Розширу знання учнів попередніх класів, формує уміння і навики, зв’язаних з пошуком та засвоєнням інформації.),(вибір джерел інформації, самостійна реферативна робота). Завершальним етапом програми являється блок «Інформаційне суспільство (10-11 кл.)» в котрому розкривається суть інформаційного суспільства, формується нова інформаційна культура: єдність людини і інформаційної орди; можливість перетворювати інформацію; створити нову і направити її в процес комунікації; розвивати інформаційні вимоги через спілкування з людьми, мистецтвом, природою, навчання і розваги.

Суть інформаційної роботи шкільної бібліотеки полягає в тому, що бібліотекар регулярно повідомляє читачів про нові надходження книг в бібліотеку.

Необхідними умовами інформаційної роботи являється систематичність та упровадження конкретної форми для кожної вікової групи читачів.

Зміст інформації визначається навчальними та виховними задачами школи, інтересами читачів, їх віковими особливостями, тематикою літератури, котра поступила.

В інформаційній роботі шкільна бібліотека може використовувати масові, групові та індивідуальні форми роботи.

Головну роль в інформаційній роботі має слово бібліотекар-розповідь про роботу бібліотеки, правила користування і збереження книг та книжного фонду в цілому. Бібліотечна інформація повинна передбачати регулярність доведення бібліотечної інформації, про нові державні документи, теми, інноваційні направлення в наукових досягненнях педагогіки, соціології, технології навчально-виховного процесу для кожного педагога про обліки його вимоків, запитів.

Суттєву допомогу шкільному бібліотекарю в інформаційній роботі може зробити інформаційній актив бібліотеки, в склад якого входять старшокласники. Інформаційний актив разом з бібліотекарем визначає тематику інформації, приймає участь в виборі матеріалу для інформування, обробляє його, виступає з оглядом, проводить п’яти хвилинки, по класам, дні та неділі інформації.

Знання інтересів та читацьких можливостей учнів допомагає бібліотекарю виділити тих, хто проявив особливу цікавість і заінтересованість тієї чи іншої галузі знань, вид літератури.

Бібліотекар все це виясняє в період індивідуальних бесід з читачами, уточнює проблему, котра більше його цікавить-це забезпечує та робить інформацію ціле направленою.

Разом з інформаційним активом бібліотекар готує інформаційні бюлетені «Нові надходження в шкільну бібліотеку». «Порада читачам», «Літературний календар місяця», «Новини художньої літератури», «Новини науково-популярної літератури», «Готуйся до шкільних екзаменів» та ін., котрими читачі отримують інформацію про новини літератури. Такі бюлетені можна підготувати і для батьків.

Бібліотека в інформаційній роботі може використовувати шкільне радіомовлення, готуючи інформаційні радіо перерви, на котрих проводяться презентації про нові надходження в бібліотеку.

Ефективними технологіями інформування учнів являється організація в шкільній бібліотеці виставки, так же виставки-переогляди.

На виставках разом з книгами можуть бути нові журнали, матеріали. Бібліотекар може практикувати виставку однієї книги, журналу, статті. Якщо вони дуже важливі в формування світогляду учнів, розкриваючи їм важливу проблему сучасності. Для таких виставок можуть бути дитячі малюнки, плакати.

Інформаційна робота здійснюється і в формі огляду літератури, як художньої, так і науково-популярної. Бібліографічні огляди рекомендується проводити систематично, один раз в місяць. Шкільному бібліотекарю слід пам’ятати, що такий огляд для різних вікових груп проводиться від 10 до 20 хв. Ефективним буде тоді. Якщо до нього приурочить наукові форми інформації про літературу, виставку книг з відкритим оглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Бібліографічний огляд передбачає характеристику творів, об’єднаних за загальним принципом.

В оглядах, якщо вони проводяться для старшокласників, педагогів чи батьків, важливо не тільки характеризувати книги, але і оцінити.

Ефективною формою бібліографічного інформування являється презентація нових книг. Її можуть доповнити міні-виставки, ігри, конкурси ілюстрацій.

Доброю формою донесення інформації до читача являються тематичні папки – дос’є. В них зібрані вирізки із газет, журналів та інших друкованих джерел. Серед тем можуть бути такі: “Наш друг - книга”, “Українські свята та обряди”, “Історія та сучасність України”, “Легенди рідної землі”, “Дорога в пропасть”, “Вінок Кобзарю”, “Твої улюбленці”, “Екологія Приазов’я”, “Маріуполь: сторінки історії ”, “Літературний Маріуполь ” та інші.

Активну участь шкільна бібліотека повинна приймати в проведенні предметних неділь. Готуючись до них, бібліотекар організовує книжні виставки (традиційні, а також виставки-вікторини та інші) тематичні огляди літератури, проводить презентації книг.

В інформаційній роботі можна практикувати дні інформації. Їх метою являється рекомендація читачам літератури, що поступила в бібліотеку. Добре, якщо вони проводяться систематично, включаючи організацію виставок літератури, причому не тільки книг, але періодичних видань, матеріалів, проведених бесід, оглядів літератури.

Не менше значними являються Дні книги. День книги можна провести як загально шкільне свято. Його треба зробити з різноманітними різними конкурсами, власне з конкурсом «Книга запитує – книга відповідає», інформаційним оглядом «Книга в книгах» - захист читацьких формулярів, щоденників.

Для бібліотекаря повинно стати традиційно приймати активну участь в проведенні предметних неділь. Готуючись до них, бібліотека організовує книжні виставки, тематичні огляди літератури, також проводить презентації книг.

Висока якість освіти неможлива без високого рівня інформаційної культури як учнів, так і вчителів.

Обновлюється освіта, вводяться нові програми, технологія навчання.

Головним залишається вміння учнів навчатись, швидко реагувати на зміни, практично думати, шукати та перероблювати необхідну інформацію. І все це відкриває нові можливості для роботи шкільної бібліотеки.

Шкільна бібліотека повинна сьогодні стати життєво важливим компонентом освіти та виховання.

Прививати навики інформаційної грамотності – це одна дорога, що веде до рішення цієї задачі.

Система
роботи шкільної бібліотеки з користувачами інформації

Індивідуальна та диференційна робота з читачами в умовах профільної школи.

Виступ на районному семінарі бібліотекарів, який був проведений на базі ЗОШ № 47

Починаючи з 1989 р. в нашій школі виникла необхідність виробить, а вірніше обновить механізм управління навчально-виховним процесом. Мета: індивідуалізація начання, створення нової методичної системи диференційованого навчання.

Так народилась Програма розвитку диференційованого навчання на всіх її ступенях. А з 1 вересня 1990р. школа отримала статус профільної з класами фізико-математичного та гуманітарного циклів. Сьогодні ми можемо впевнено сказать, що наша профільна школа забезпечує завершення загальної середньої освіти, високі результати навчання в класах фізико-математичних циклів. Із року в рік всі випускники фізико-математичних класів-студенти технічних закладів, університетів.

В зв’язку з цим в бібліотеці доводиться більше уваги приділяти індивідуальній та диференційованій роботі.

Індивідуальний та диференційований підходи являються одним із головних принципів в роботі з читачами в умовах профільної школи, що вбирає в себе керівництво читанням, масову роботу (усну форми та наочну агітацію), інформаційну роботу.

Рішенням задач виховання всебічно розвиненої особистості можливо тільки на основі індивідуального підходу до кожного читача, індивідуалізації читання за правилами : «Кожному читачу-його книги», «Кожній книзі-її читача».

Індивідуальний підхід може здійснюватись шляхом безпосередньої дії бібліотекаря на читача. Але він не може бути одним, бо приведе до утворення зачиненої лінії виховного впливу: бібліотекар-читач. неодноразово говорив: «В кожний момент нашого впливу на особистість-це вплив обов’язково повинен бути і впливом на колектив. Або, навпаки, кожне наше пригасання до колективу, обов’язково буде і вихованням кожної особистості, що входить в колектив.

Тому в бібліотеках індивідуальний підхід відбувається через читацький колектив і його представників через сім’ю, товаришів, вчителів.

Індивідуальний підхід до читачів обов’язково присутній у всіх методах масової роботи, але найбільше проявляється в методах індивідуальної роботи.

Здійснювати індивідуальний підхід до читачів не обов’язково. В деяких випадках краще проводити його з деякими читачами одночасно. Але при цьому бібліотекар повинна добре знати кожного із присутніх, а читачі повинні відчувати, що бібліотекар зважає їх особисті особливості.

Даю пораду учням фізико-математичного класу, звертаю увагу на рівень їх підготовки, пропоную книги для їх профілю.

Кількість читачів, котрих можна одночасно охопити індивідуальною роботою, обмежити. Але вона можлива не тільки на основі самої маленької групи ( дві людини-бібліотекар та читач), а так же з групою (3-7 чол.).

Між індивідуальною та масовою роботою існує тісний взаємозв’язок.

Ефективне використання методів масової роботи бібліотеки без включення в них елементів індивідуального підходу до читачів неможливо.

Наприклад, в період підготовки сьогоднішнього уроку-конференції проводились індивідуальні бесіди про книги, велась індивідуальна робота по підготовці виступаючих, а в період конференції треба здійснювати індивідуальний підхід до оцінки кожного.

Індивідуальна робота ставала більш ефективною, якщо вона підтримувалась та підкріплювалась масовими заходами. Масовий захід повинен бути розрахований на конкретну групу читачів.

Індивідуальна робота з читачами повинна здійснюватись на основі їх диференціації, враховуючи їх інтереси, рівень читацького розвитку.

Індивідуальна робота з читачами здійснюється наступним образом. Бібліотекарі задовольняють вимоги читачів на книги та на інші твори, дають пораду та підбирають їм потрібну літературу, керують систематичним читанням, дають інформацію про нову літературу за їх інтересами, сприяють підвищенню культури читання.

Таку допомогу я проводжу для профільного навчання, я к для вчителів, так і для учнів. Оформлена виставка «Горизонти математики», «Любителі фізики».

Даю пораду та підбираю літературу для рефератів, виступів. Даю інформацію про нові книги, що надійшли до бібліотеки. Сприяю підвищенню культури читання, знайомлю зі словниковим апаратом: енциклопедіями, словниками, довідками, вчу, як можна в кожній книзі знайти потрібне та необхідне. Проводжу індивідуальні бесіди та консультації.

Для вчителів та адміністрації веду картотеку. «Індивідуалізація та диференціація навчання.» Складаю списки, новостей, виступаю з оглядом на методичних об’єднаннях математиків, педрадах.

В індивідуальній роботі можна ще використовувати індивідуальні плани читання. Складаю їх для читачів групи обдарованих дітей. Для читаючих за інтересами, слабочитаючих, що потребують уваги, складаю індивідуальні списки читання.

Підводячи висновок всьому сказаному, я хочу ще раз підкреслити, що індивідуальний і диференційований підходи в роботі з читачами являються самим головним та ефективним тільки в умовах профільної школи. Враховуючи це, темою нашої бібліотеки уже декілька років являється «Індивідуальна робота з читачами особисто орієнтованого навчання виховання.»

Сучасний учень і виховання культури читання

«Читати – це ще нічого не значить, що читати

і як розуміти те, що читаєш – ось в чому головна справа».

«Вибрати книги заради свого та чужого читання -

не тільки наука, та й мистецтво, удосконаленню якого

немає меж».

ін

Без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання школярів, без неї неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників і батьків.

На сьогодні бібліотека залишається чи не єдиним безкоштовним джерелом одержання інформації, місцем самоосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілкування і творчого розвитку дітей, підлітків та викладачів.

Роль читання у суспільстві, потім і в школі почала різко змінюватися в останньої третині ХХ сторіччя, що пов'язано з багатьма факторами, першими серед яких з'являються становлення інформаційного суспільства, розповсюдження комп'ютерних технологій, і як наслідок, розширення поняття грамотності, формування поняття академічної, функціональної, інформаційної, правової, комп'ютерної, економічної грамотності.

Грамотність почала усвідомлюватися суспільством не стільки як мета, скільки як засіб отримання освіти, який в свою чергу впливає на якість життя однієї людини і науки в цілому.

Альберт Лиханов назвав бібліотеку останнім оплотом, який стоїть на захисті дитячого читання. Перед загрозою бездуховності, зросту деструктивних соціальних явищ, таких як наркоманія, суїцид, насилля, дитяче бродяжництво, захист читання дітей, підтримка інтересу до читання стала в ряд завдань державної вагомості. Коли прилучаємо дитину до читання, шкільна бібліотека відкриває шлях до інформації. Вона робить не менш важливу справу: вона захищає його душу, живить розум і серце, сприяє творчої самореалізації особистості, її життєстійкості, у яких складних ситуаціях вона не опинилася.

Життя вносить свої корективи в роботу бібліотеки. Відтепер головна потреба часу полягає в тому, щоб бібліотеки стали інформаційними центрами в школі.

Коли вручаємо дитині книгу, ми даємо їм ключ до відкриття світу і себе в ньому. Наші пошуки ключа до серця дитини ідуть одночасно з пошуками кращих книг про дітей і для дітей. Наше завдання – відкрити дітям світ різноманітної літератури, викликати в їх душах позитивний емоційний відгук, ввести їх до світу творчості, розбудити фантазію і бажання творити.

Самі бібліотекарі визнають, що змінюється час, змінюється образ бібліотеки. Змінюється рівень професіоналізму бібліотекаря:

То примітивне поняття,

Що бібліотекарів заняття -

Тільки книжки почитати,

Часописи полистати

Зникло в минуле…

Від нині…

Як відомо криза дитячого читання виявила себе більш за все в утраті інтересу школярів до цього виду занять. Для значної частини нинішніх дітей читання – усього тільки ординарна учбова робота, яка не надає особливої радості.

Освіченість визначається здібністю, умінням грамотно говорити і розумно читати. Тільки те суспільство, яке читає є суспільством, яке може мислити.

Кругозір дитини, його освіченість, вихованість в першу чергу формуються в школі. І шкільна бібліотека грає в цьому саму активну роль. Бібліотека служить прекрасним літературним середовищем для трансформації і відтворення читацької культури, літературного смаку.

Існує перспективність в сумісних зусиллях директора, вчителів, бібліотекаря, удосконаленню культури читання в рамках освітніх і виховних завдань школи. Такий підхід здатен забезпечити прорив не тільки в підвищенні культури читання в цілому, та і поліпшити якість навчання школярів по різним предметам.

Не можна недооцінювати внесок шкільного бібліотекаря в процес виховання особистості дитини через читання – формування його життєвої позиції. Роль бібліотекаря, добровільно обраного дітьми для спілкування особливо велика: між ними не має класного журналу, не має оцінок. Їх зв'язує книга, читання для души та розуму. Педагогічна функція шкільного бібліотекаря ставить ціллю привабити до читання і книг, м'яко і доброзичливо переорієнтувати від коміксів, «жахів», низькопробної літератури до читання високохудожніх творів, навчити читача «фільтрувати» інформацію.

Важливо пам'ятати, хто і як запропонує дитині книгу. Від цього часто залежить, захоче вона читати чи ні.

Головна ціль в роботі нашої бібліотеки: прищепити дітям любов до книги. Виховати потребу в читанні і культурі читання.

Головне завдання: пояснити учням, що книга є основним засобом поповнення багажу знань.

Застосовуються нові різноманітні ідеї, знахідки, форми і методи роботи залучення учнів до систематичного читання дитячої літератури. С тією метою були проведені анкетування. Молодшим школярам була запропонована така анкета:

1. Які книги ти любиш читати?

2. Уяви собі дуже хорошу книгу. Опиши, яка вона?

3. Хто допомагає тобі підбирати книги (батьки, вчителя, друзі, бібліотекар, телебачення)?

4. Чи допомагають тобі виставки книг в бібліотеці? Чи вмієш ти користуватися каталогом?

5. Уяви, що перед тобою дві книги: одна – більш цікава за змістом і не має картинок, друга – менш цікава, але з великими картинками і великим шрифтом. Яку ти візьмеш в першу чергу?

6. Якщо перед тобою дві книги з одним оповіданням: одна товста, з великими кольоровими картинками, але з дрібним шрифтом, друга – тоненька, з маленькими чорно-білими картинками, але з великим шрифтом. Яку ти обереш?

7. Чи був випадок, коли ти соромився брати чи спитати книгу в бібліотеці?

8. Чи були випадки, коли тебе відмовляли брати книгу?

9. Кому ти розповіси про прочитану книгу?

Кожен рік на початок навчального року проводяться екскурсії до бібліотеки з молодшими школярами: «Бібліотека - книжчин дім» (2кл), «Як вибрати книгу» (3кл.), «Вчись читати книгу» (4кл.).Вони дають можливість читачам удосконалювати читацькі навички, підвищують культуру читання.

В поняття культури читання входять уміння: читати за пла-ном, вдумливо сприймати зміст книги та правильно оцінювати його, знаходити необхідну книгу за допомогою довідково-бібліографічних посібників, користуватися довідково-бібліо-графічним апаратом бібліотеки; використовувати раціональні засоби роботи з книгою та дбайливе ставлення до книги.

Уміння ці дуже важливі для читачів. Виховання культури читання починається в молодших класах. Одним з засобів розповсюдження знань з культури читання є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Щорічно складається програма занять, яка передбачає цикл тем для придбання учнями навичок роботи з книгою, навчити вдумливому читанню, яке виключає поверхове читання, роботі з каталогами, картотеками, довідковою літературою.

При складанні програми занять ураховується велике учбове навантаження учнів і те, що неможливо дати дітям одразу всі знання про книгу, бібліотеку, читання, а лише основи знань про книгу і довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

Міцність та широта знань приходять до учнів поступово. Наприклад, про необхідність користуватися каталогами і кар-тотеками вчитель нагадує учням коли дає завдання скласти ре-ферат на яку-небудь тему.

В програмі навмисно не передбачались домашні завдання. Однак, це міркування не виключає, а навпаки, потребує прак-тичних вправ, які проводяться під час занять.

В кожному класі, після проведення циклу занять, проводи-мо підсумкові заняття. Це підсумкова гра «Клуб веселих та на-читаних»(4кл.),театралізоване свято «Як берегти книгу»(5кл.).

Стало традицією проводити кожен рік проводити театралі-зоване свято «Спасибі, книга перша!».На ньому в ігровій фор-мі дітям прищеплюються перші навички акуратного поводжен-ня з книгою, інтерес і любов до книги, перші знання з культу-ри читання. Після цього заходу всі першокласники стають чи-тачами шкільної бібліотеки, а бібліотекар прикладає зусилля, щоб зберегти перше враження від бібліотеки і зробити всіх активними та грамотними читачами. На жаль на сто відсотків це не вдається зробити.

Коефіцієнт корисного діяння занять з розвитку культури читання безумовно великий. Насамперед слід відзначити, що заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань спонукають інтерес до читання і бібліотеки взагалі. Збільшилась кількість дітей, які вміють орієнтуватися в книжковому фонді, користу-ватися каталогами, довідково-бібліографічним апаратом.

Уроки бібліотечно-бібліографічних знань не дадуть бажа-ного ефекту, якщо в бібліотеці не буде умов для тренувань не-обхідних навичок культури читання. Частина інтер’єру читаль-ного залу належить довідковому відділу. Тут зосереджені сис-тематичний і алфавітний каталоги, систематична картотека статей, краєзнавча картотека, тематичні картотеки: «Видатні діячі та письменники», «Коли скінчилися уроки», «Україна святкує, тематичні теки «Що? Де? Коли?», «Перехрестя веселих забав», «Мудрагелія», «Гімназія кота Чудили», «Твій друг-книга», рекомендаційні списки нової літератури, оформлена тематична полиця «Вчись бути читачем».

В бібліотечному фонді літератури окремо розташований відділ довідкової літератури: енцикопедії, словники, довідни-ки, атласи. Вони розставлені таким чином, щоб читачу хотілося розташуватися тут, читати, виписувати будь-що для себе. Час, проведений читачем біля каталогу або з довідником в руках - цінний час розумової праці, показник прагнення до самостійного пошуку знань.

Беручи до уваги, що багато науково-пізнавальних книг для дітей і підлітків енциклопедичні, насичені багатою інфор-мацією для набуття знань, бібліотека спонукає дітей перечиту-вати ці книги. Для цього в бібліотеці практикуються дні пере-гляду. Вільний перегляд книг, які розкладені на столі за окре-мими галузями знань або кращих книг з різних наукових від-ділів, художньої літератури одного жанру, найбільш яскравих творів всіх часів, «Незаслужено забуті книги», «На землі, в піднебессі, на морі», «Подорож в світ казок», «Ці книги допо-можуть допитливим», «Гортаємо сторінки улюблених творів».Вони мають велике значення не тільки для пропаганди літератури, але і для виникнення у підлітків бажання «ритися в книжках».

Серед наших читачів є коло постійних, відданих друзів бібліотеки; є досить велика група постійних але інертних чи-тачів, які не проявляють яскравого інтересу до будь-яких жан-рів чи авторів;є читачі, які забігають в бібліотеку лише для виконання завдань вчителів;є читачі, які «ковтають пригоди та фантастику» аж ніяк не дурні діти, але вони не бажають брати книгу з інших відділів; немало читачів вміють знаходити кни-ги на свій смак.

Взаємовідносини між цими різними читачами та бібліо-текарем не однакові, тому в роботі з читачами є основою про-блеми, над якою працює бібліотека - «Індивідуальна робота з читачами в умовах особистісно-орієнтованого навчання».

Для підвищення читацької культури, насамперед, вико-ристовуються індивідуальні бесіди, в яких приділяється увага до характеру видання книг, щоб діти звикали до назв: форзац, обкладинка, титул та інших, нехай пізнають цінності довідко-вого апарату книги; з часом читачі навчаються відрізняти та цінувати добре видання. В індивідуальному спілкуванні з кни-гою та на бібліографічних оглядах читачі засвоюють такі по-няття: ілюстрації стародавніх і сучасних художників, фото-знімки; оригінальна або перекладна книга; значення повтор-них видань, передмов, післямов і усього довідкового апарату книги. Бібліотекарю доводиться терпляче разом з читачем пе-реглядати зміст і довідковий апарат книги для того, щоб ви-кликати бажання прочитати її.

Щоб постійно підвищувати рівень культури читання шко-лярів, я також постійно вивчаю книги, критичні огляди, рецензії та інший матеріал в часописах та газетах «Шкільна бібліотека», «Шкільна бібліотека плюс», «Школьная библио-тека», а також вивчаю досвід інших бібліотекарів і використо-вую його в своїй роботі.

Уся робота бібліотеки потребує прийняття унікальності дитини та великої емоційної віддачі. Тільки на цьому грунті створюється в бібліотеці атмосфера моральності - ведучий стимул тяжіння до неї. Бібліотека для душі.

Потрібна чуйність та душевна щедрість самого бібліотека-ря, його готовність зрозуміти та сприйняти дитину, побачити в ній себе, в собі –її. Читання може стати для дітей цікавою, за-хоплюючою справою, коли воно осяяне яскравим світлом дум-ки, почуття, творчості, краси, гри.

Вікові особливості читачів, їх значення в керівництві читанням

Виступ на педраді школи

Життя потребує, щоб школа сьогодні не тільки давала знання з тих чи інших предметів, але і вчила навичкам самонавчання. Слід з малих років розвивати у школярів інтерес до читання, до поглибленої роботи з книгою, підвищенню інтелектуального рівня дітей.

В рішенні такого завдання велика роль належить шкільній бібліотеці.

Педагогічно цілеспрямована дія на дитину-читача спирається на звіт вікових індивідуально-психологічних особливостей його особистості.

У дітей одного і того ж віку індивідуальні відмінності в читанні можуть бути дуже різні. Одначе кожному періоду дитинства притаманні свої закономірності читання, особливі прояви читацьких якостей: типові критерії оцінок; читацькі запити і їх зміст, широта, стійкість, мотиви звернення до літератури. Соціально-психологічні дослідження читання дітей дозволили уточнити вікову диференціацію читальних груп.