Індивідуальна робота бібліотеки з обдарованими дітьми (стр. 3 )

В педагогіці дитячого читання виділяють наступні вікові етапи читального розвитку:

- дитячий (6-9 років),

- перехідний від дитячого до підліткового (10-11 років),

- перехідний від підліткового до юнацького (14-15 років).

Проблема бібліотечного впливу на читачів-учнів не втратила своєї актуальності і сьогодні. Не може шкільна бібліотека обмежуватися лише даючи тільки інформаційні послуги, відмовившись від функцій посередника між книгою і читачем. Саме в шкільному віці іде процес читацького становлення дитини, і шкільна бібліотека, спираючись на інтереси дітей зобов'язана навчити їх читати, знайомити з найкращими книгами, які будуть пробуджувати їх до нових запитів, викликати їх інтереси в самонавчанні і творчості.

Дитячий тип читацького розвитку школяра.

У молодших школярів розвиваються найважливіші технічні ознаки, які лежать в основі сприймання літературного твору – емоційна сфера, мислення, уява.

Ідейний зміст твору діти пізнають частіше всього через вчинки героя, етюди змісту. Цей віковий період називають «періодом початкового накопичення». І важливо, щоб дитина накопичувала саме цінне, яке розвиває виховання художнього смаку, культури слова, духовного світу в цілому.

Діти ще не усвідомлюють науково-пізнавальну книгу, як початок інформації, не вміють зв'язувати свої пізнавальні запити з читанням, їх цьому треба вчити.

Цей період характеризується невідповідальністю між відносними можливостями сприймання твору і недоконаною технікою читання.

Наше завдання – виховання стійкого інтересу до книги і бажання побороти труднощі читання. Бібліотекар встановлює взаєморозуміння з читачами. В духовний світ читача входить саме цінне, що відповідає рівню його розвитку і сприяє його подальшому розвитку. Ведучою діяльністю в психологічному розвитку дошкільнят і молодших школярів є сюжетно-рольова гра, а любими жанрами – казки, дитячі вірші і пісні, загадки і інші. Зрозуміло, що в спілкуванні бібліотекаря з читачами цієї категорії присутній ігровий елемент. Тобто, використовуючи свою фантазію і творчий потенціал в процесі роботи, бібліотекар створює атмосферу гри, розробляє цікаві ігрові ситуації, знаходить нові ігрові елементи. Так, наприклад, дітям пропонується проілюструвати прочитану книгу, прийняти участь в літературних іграх-змаганнях типу: «Що ти побачив?», «Допиши і домалюй», «Закінчи казку», «Угадай слово», «З якої ми казки?», «Хто швидше відгадає». Саме такий стиль спілкування з елементами гри дає можливість розширити знання дітей про навколишній світ, розвиває у них почуття гумору, кмітливість, винахідливість, впливає на розвиток мови, уяви, пам'яті, емоцій, уваги і логічного мислення, виховує у них такі риси характеру, як співчуття, чутливість, сердечність, доброту, співпереживання і любов до всього, що їх оточує.

Читачі 10-11 років

Дітей цього віку психологія включає в підлітковий період в циклі дитячого розвитку. Це найважливіший етап становлення особистості, який в цілому характеризується переходом від «дитинства» до «дорослого». Перехід цей довгий і протікає у різних дітей нерівномірно. Це вік особливо розвиваючої, пізнавальної і суспільної активності.

Круг інтересів розширюється. Розвиток дитини, як читача, проявляється в усвідомленні вибору книг. Починають помічати різницю між пізнавальним і художнім твором.
Молодший підліток потребує дорослого втручання між собою і книгою. В цьому віці бібліотека закладає основи самостійного читання.

Читачі 12-13 років

З віком дитини змінюються її інтереси, запити, і відповідно, стиль спілкування з читачами цієї категорії змінюється. Психологічні особливості читачів середнього шкільного віку – природна цікавість, інтерес до нового, готовність сприймати все, що дав учитель в школі, прагнення до навчання. Сприяє добрим умовам для розвитку пізнавального інтересу і читаючої активності. Саме у цьому віці у дітей проходить поступовий перехід від гри до потреби вчитися, до самостійної роботи з книгою, поруч з казкою з'являється інтерес книги пізнавальної, а пізнавальні інтереси досить широкі. Особливо хвилюють суспільні і моральні питання. Життя суспільства, долі людства, щастя, дружба, любов; цікавлять нові відкриття, винаходи, техніка, моделювання, конструювання; формується мотиваційна сфера читання науково-пізнавальної літератури. В характері запитів і змісту читання хлопчиків і дівчаток є суттєві різниці. З цього віку читання художньої літератури усвідомлюється дітьми як вільне і зв'язане з особистими запитами, починається повільна і поступова диференціація мотивів читання. Враховуючи всі ці факти, спілкування бібліотекаря з читачами цієї категорії носить рекомендований характер. Бібліотекар виступає як помічник, і так будує свою роботу, щоб викликати у дітей інтерес до навчання і знань, вчить їх самостійно працювати з книгою, вчить думати про прочитане, уміти систематизувати отриману інформацію.

Значну увагу в цей період становлення дитини як читача приділяється вихованню культури читання; формування свідомого відношення до книги і бібліотеки, умінню самостійно вибрати книгу, вдумливо читати і усвідомлювати прочитане.

Школярі 14-15 років мають інші читацькі властивості і якості: різко виростає соціальна, громадянська активність підлітка. Це вік пошуку морального ідеалу. Розслаблюється роль читання в житті школярів, звужується діапазон читацьких запитів: чіткіше ніж в попередні періоди проявляється різниця по відношенню до читання.

Вивчення читачів в бібліотеці проводиться в процесі повсякденної роботи і переслідує практичні цілі. Вивчаючі інтереси, запити, особливості читання і відношення до книги читачів, бібліотекарем плануються найбільш ефективні шляхи роботи. Вивчення читача – дитини здійснюється в тісному зв'язку з вивченням його як особистості, протікає в процесі керівництва його читанням. Одночасно розвиваються його інтереси.

Вивчення читання дітей включає вивчення об'єму і змісту читання, мотивів звертання до книги, сприймання художньої і науково-пізнавальної книги в залежності від віку, знаходження місця читання в житті дитини серед інших засобів масової інформації, вивчення педагогічної ефективності форм і методів бібліотечної роботи з дітьми, характеру читання читача, який користується абонементом і читацьким залом.

В залежності від завдання, яке стоїть перед бібліотекою, вивчається читання окремих читачів. Не знаючи підліткових особливостей особистості, індивідуальна робота з читачами не буде мати ефективного характеру.

Пошук оптимальних технологій пропаганди

бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів

Робота з молодшими школярами

Головна задача шкільної бібліотеки – формувати у дітей звичку до систематичного читання, потреба в ньому, вміння користуватися книжковим фондом, довідково-бібліографічним апаратом, виховувати культуру читання школярів.

Діти повинні оволодівати необхідним мінімумом бібліотечно-бібліографічних знань, учнів, навичок. Вони привчаються дбайливо користуватися книгою, обдумувати прочитане, виражати своє відношення до нього, вести прості записи про прочитані книги, читати каталожну картку, знайомитися зі структурою книги, визначити приблизний зміст незнайомого твору.

Треба домогтися, щоб вони регулярно відвідували бібліотеку, любили копирсатися у книгах, займатися в читальному залі, уміти користуватися довідковою літературою і дитячою періодикою, охоче зверталися до науково-художньою і науково-популярної літератури, вживали при самостійному читанні.

Виховання бібліотечно-бібліографічної культури школярів – щоденна кропітка робота шкільного бібліотекаря. Вона буде ефективною тільки тоді, коли бібліотекар докладно знає фонд бібліотеки, кожну його книгу, уміє її популяризувати.

З основами бібліотечно-бібліографічних знань школярів необхідно знайомити систематично в процесі повсякденної роботи і на спеціальних бібліотечних уроках.

Мета бібліотекаря в популяризації бібліотечно-бібліографічних знань – навчити школярів-читачів користуватися бібліотекою(її фондом, довідково-бібліографічним апаратом) і книгою. Шкільний бібліотекар повинен сформувати у школярів навички користування відкритого доступу до книжкових фондів, навчити читача вільно орієнтуватися в цілому комплексі джерел, дати уявлення про всі “ключі” до книжкових багатств.

Важливим у системі бібліотечно-бібліографічних знань є знайомство з каталогами і картотеками шкільної бібліотеки. Це знайомство треба починати з молодого шкільного віку, пояснюючи і показуючи зв’язок каталогів і картотек з фондом, з розстановою книг на книжковій полиці.

Шкільний бібліотекар повинен розповісти, як складений каталог, як ним користуватися, про каталожні розподільники і відомості про них, про бібліотечний шифр на каталожних картках, за яким можна знайти книгу на полиці, про призначення каталожних карток, які дають інформацію про автора і назву, жанр книги, об’єм, місці і році видання.

Однією з ефективних і розповсюджених форм популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед молодих школярів є бесіда. Бесіду треба проводити при рекомендації їм книг, при повертанні їх у бібліотеку. Під час рекомендаційної бесіди слід показати або розказати його.

До роботи в популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед молодих школярів можна залучити старшокласників-читачів. Вони можуть проводити літературні ігри, вікторини, екскурсії по бібліотеці.

До проведення бібліотечних уроків для молодих школярів необхідно готуватися творчо. У доступній ігровій формі донести до них ті знання, які їм необхідні для того, щоб стати грамотними читачами.

Гарним помічником у проведенні цих занять служить “Орієнтована (погодинна) програма знань із основ бібліотечно-бібліографічних знань творів”, книга “Библиотечно-библиографические знания – школьникам”: Практическое пособие. – М.:1989. Бібліотекар повинен чітко знати, які задачі стоять перед ним у роботі з кожним класом.

Працюючи з першокласниками, ми повинні ставити перед собою задачу: сформувати у школярів загальну уяву про бібліотеку, багатство і різноманітність книжного фонду; познайомитись з правилами користування бібліотекою і книгою; дати початкові знання про структуру книги (заголовок, автор, ілюстрація); порядок розстановки книг на полках, відкритий книжковий фонд, тематичні полиці, книжні виставки; пробуджувати і формувати інтерес до самостійного читання.

Перше заняття можна провести у формі “Мандрівки в “книжкове” місто” на спеціальному потязі, який поведе бібліотекар. Білетом на поїзд будуть служити яскраві листівки, які вони отримають після того, як відгадають загадки про книгу, бібліотеку і т. ін.

Можна провести гру-знайомство з бібліотекою “По дорозі в читай-місто”(див. журнал “Библиотека” №9, 1993, с. 38-41), “Посвячення першокласників у читачі”(у книзі Ситнік Г. “Шкільна бібліотека і бібліотечні технології”).

Для першокласників можна провести уроки ще по таким темам: “Учбова книга і література “для відпочинку”, “Структура книги”, “Автори книги”, “Художнє забарвлення дитячої книги”, “періодика для дітей”, “Як правильно читати”, “Заключне заняття “Свято читача” або “Прощання з Букварем”.

Для учнів других класів ми повинні ставити такі задачі: поглибити знання школярів про структурні елементи книги і їх призначення; закріпити знання школярами правил користування книгами і бібліотекою; ознайомити зі структурою різних джерел інформації;формувати уміння самостійного вибору книг у бібліотеці.

У вересні слід провести екскурсію у бібліотеку, метою якої є залучення школярів до читання в бібліотеці. До цього часу необхідно підготувати якомога цікавішу за змістом виставу, представити на ній кращі книги. Показати книги дітям відділи бібліотеки, розказати про абонемент і читальний зал;познайомити з різноманітними по тематиці виданнями, показати дітям, як розставлені книги на полицях.

Для другокласників пропонуються ще таки теми бібліотечних уроків: “Читачу бібліотеці”(вибір книг у бібліотеці), “Глядач у бібліотеці”, “Слухач у бібліотеці”, “Структура різних джерел інформації”, підсумкова творча гра “Мандрівка в Країну книг”.

У учнів третіх класів ми повинні формувати навички вибору книг для самостійного читання, орієнтуватися у книзі і серед книг; поглибити знання про структурні елементи книги(зміст, передмова, при книжна анотація, післямова), їх призначення; дати початкові навички роботи з рекомендуючими плакатами; розширити знання про книжковий фонд; розстановку книг в умовах відкритого доступу; сформувати початкові уявлення про науково-пізнавальну, науково-художню і довідкову літературу; познайомити з періодичними виданнями.

Бібліотечний урок по науково-пізнавальній літературі – конкурс “Наукова суперечка”.

1. Що означають слова, джерело, де їх шукати.

2. Конкурс “Книжка з малюками” – знайомити по почерку свого художника – ілюстратора.

3. Кросворд “Книжний дім ”/ по вертикалі БІЛІОТЕКА.

ЗОШ №47

Зав. бібліотекою

Еколого-просвітницька робота бібліотеки

Одним з найважливіших завдань шкільної бібліотеки на сучасному етапі є екологічне виховання – психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у учнів поважного ставлення до природи і екологічної культури в цілому.

Екологічна культура школяра охоплює:

- знання про взаємозв'язок в природі і виховання людини, як її частини;

- вміння і навички позитивного впливу на природу;

- негативне відношення до дій, які завдають шкоду навколишньому середовищу.

Виходячи з цього бібліотека проводить цілеспрямовану роботу, використовуючи при цьому всі форми і методи бібліотечної роботи.

Бібліотека непогано укомплектована літературою по даному питанню. Наприклад, «Знай, люби, бережи», Бєляєв Ю. В. «Основи екологічних знань», «Природа і людина», «В гармонії з природою», «Сторінки Червоної книги» і ін.

В бібліотеці створена тематична картотека «Земля – наш спільний дім», яка включає наступні рубрики:

1. Людство і довкілля.

2. Перспективи екологічного стану.

3. Чисте повітря – запорука здоров'я.

4. Вода – джерело життя.

5. Рослинний світ.

6. Зелена аптека.

7. Світ тварин.

8. Про братів наших менших.

9. Під захистом Червоної книги.

10. Екологічні проблеми України.

11. Наслідки Чорнобильської катастрофи.

12. Заповідники, заповідні місця.

13. Поети та письменники про охорону природи.

В методичній картотеці «На допомогу бібліотекарю» один із розділів називається «Екологічне виховання», краєзнавчій картотеці «Екологія Маріуполя». Тут зібрано всі матеріали з газет і журналів по темам.

Методична картотека «Коли скінчилися уроки» включає три розділи: «Дивовижний світ природи», «Земля – наш спільний дім», «Чорнобиль – наша біль», де зібрано всі розробки масових заходів на екологічну тему.

Постійно діючими в бібліотеці є книжкові виставки: «Краю рідний Приазов'є», «Заглянь у природу», «Бережіть, люди цю красу».

1 розділ «Наш дім - Земля»

Цитата: «Дарма в очах у вас природа

Бездушним зліпком постає –

В ній є душа, в ній є свобода,

В ній є любов, в ній мова є».

Ф. Тютчев

2 розділ «Зелене диво Землі»

Цитата: «Люби природу, о люби

Щоб буть самим собою,

Люби ці трави, озерце

До щастя, до нестями».

В. Сосюра

3 розділ «Світ тварин»

Цитата: «Будь-яка тварина – це багатовіковий

витвір еволюції і кожна з них має однакове

з нами право жити й виконувати повну роль у

взаєзв'язаному світі».

О. Скарлатто

4 розділ «Наслідки Чорнобиля»

Цитата: «Всемогутність і безсилля людини продемонстрував

Чорнобиль. І застеріг: не захоплюйся своєю могутністю,

Людино, не жартуй з нею. Бо ти причина, ти й наслідок»

Г. Медведєв

5 розділ «Охороняється законом»

Цитата: «Кожний громадянин має право користуватися

природними об'єктами права власності народу

відповідно до закону. Власність не повинна

використовуватися на шкоду людини і суспільству»

Конституція України, ст.13

Для забезпечення запитів читачів велике значення мають рекомендовані списки літератури: «Голубі володіння Нептуна», «Вони потребують вашого захисту», «Маріуполь за чисте середовище», які допомагають як учням, так і вчителям в роботі за даною темою, а також індивідуальні плани читання «Твої домашні друзі», «В світі тварин», «Все про акваріум», «До глибини космосу», для учнів, які хочуть глибше познайомитися з певною темою.

Для більш повного задоволення запитів читачів систематично ведеться інформаційно-пошукова робота додаткових матеріалів, які збираються до бібліодайджестів : «Дивосвіт рідної природи», «Азбука екології», «Твої улюбленці», «Екологія Приазов'я», які користуються великим попитом у учнів для підготовки повідомлень, виступів.

Бібліографічні покажчики літератури допомагають більш повно розкрити фонд бібліотеки і підібрати потрібний матеріал. В нашій бібліотеці складено тематичний покажчик літератури «Жива природа».

На першій сторінці звернення до читачів: «Кожна рослина, кожна жива істота – диво. Тож читайте книжки про зелений дивосвіт, блукайте уявою чи наяву по всій планеті у пошуках незвичайного, але й ту красу, що живе поруч з вами, любіть та оберігайте».

Природа землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок прекрасний по-своєму. Щедра і привітна наша земля. Але останнім часом їй живеться важко.

Скільки ран на ній залишили люди: забруднені ріки і моря, поріділи ліси, спотворені хімічними речовинами, насичені шкідливими парами. Але багато ще не пізно виправити. А для того, щоб допомогти природі, потрібно її знати.

Екологічне виховання ведеться разом з учителями географії і біології. При вивченні відповідної теми на уроках в бібліотеці організовуються тематичні полиці «Заповідні місця України», «Рослини і тварини Червоної книги», «Природа і ми» та інші.

Бібліотека надає методичну допомогу вчителям, приймає активну участь в проведенні предметних тижнів по географії і біології.

Оформлюються книжкові виставки і тематичні полиці: «Збережемо Землю», «Екологія України», проводять вікторини. Заочний конкурс-вікторина «Земля в нас одна». Ось декілька питань з неї: що означає термін «екологія», що таке Червона книга, що таке державні заповідники? Відповіді на питання здаються в бібліотеку в зазначений термін.

В популяризації літератури з метою екологічного виховання учнів використовуються інтерактивні форми роботи. Після таких заходів активізується читання учнів, стимулюється їх відношення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури.

Педагогічна ефективність ігрових форм масової роботи вимірюється підвищенням пізнавальної і емоційної активності читачів, їх запитів на літературу, більш глибоке і зацікавлене їх засвоєння. Ці завдання були поставлені під час проведення брейн-рингу «Цікавий світ тварин», літературного диліжансу по творам М. Сладкова.

Запам'яталась школярам літературно-екологічна вітальня «Ми і наша Земля». В ній була оформлена книжкова виставка «Природа і ми», епіграфом до якої стали слова М. Юхми: «Кожна людина, яка товаришує з природою, щаслива. Дерево без коріння не росте – воно засихає і гине. Природа – це наше коріння, початок нашого життя».

Розділи:

- Пейзажі майбутнього (книги про проблеми екології);

- Природа України (книги про Україну, ілюстрації, фотоальбоми);

- Культура спілкування з природою (література про шляхи відродження людського спілкування з природою).

Зал було оформлено у відповідності до пори року – осені. Інтер'єр зроблено у вигляді лісу. На іметованих листочках, хмарках, сонячку написані прислів'я, приказки про природу. При вході у вітальню плакат: «Чи знаєш ти, що…?» У вітальні розставлені столи, прикрашені квітами, гілочками дерев.

Було задане домашнє завдання: намалювати малюнки, зробити вироби, написати оповідання чи вірші на екологічну тему. Вироби були зроблені з природного матеріалу. Вірші і оповідання діти записали в книгу «Скарги природи», яку розташували на видному місці. Кращі роботи було відзначено призами. Було запрошено працівника краєзнавчого музею, який розповів про екологічний стан в нашому місті.

Бібліотекар зробила огляд літератури, присутньої на виставці. Була проведена вікторина «Природа і людина». Всі присутні прийняли участь в аукціоні на тему «Світ природи в літературі», згадуючи художні твори в назви який входять елементи природи. Переможці були нагороджені книгами про природу.

В школі працює екологічний загін, перед яким ставляться завдання: виховання відповідального відношення до оточуючого середовища; розвитку навиків виділяти екологічні проблеми, вчити визначати шляхи розв'язку екологічних проблем. Екологічний загін неодноразово нагороджувався дипломами міського і обласного конкурсів.

Шкільна бібліотека завжди допомагає в підготовці до виступів загону: підбирає літературу за темами, статті із газет і журналів, вірші, пісні, сценарії заходів.

Природа потребує постійної роботи і захисту. Тільки людина може відновити те, що безжалісно знищувалось десятиріччями. Ось чому ми щоденно повинні доводити дітям, що земля – не рабиня наша, а мати, сонце – не вітчим наш, а рідний батько. Ліси – наші брати, ріки – сестри. Дощі, вітри, сніги повинні бути добрими гостями. А ми на своїй планеті – не тимчасові мешканці, а мудрі хазяїни.

Масова робота бібліотеки

Застосовуючи комплекс форм та методів бібліотечної роботи в індивідуальному обслуговуванні читачів, вивченні читацьких інтересів певну роль грає масова робота бібліотеки. Проведення масових заходів сприяє залученню читачів в бібліотеку, вихованню культури читання.

Літературна мандрівка

«У гості до улюблених героїв»