Плани практичних занять з дисципліни „Міжнародні економічні відносини” для спеціальності „Міжнародне право” (стр. 6 )

Очевидно, що в наш час необхідні нові великі інвестиції та структурна перебудова американської металургійної промисловості для вирівнювання американських витрат та витрат на ви­плавку сталі, яка ввозиться до США. Представники металур­гійної галузі у США скаржились на труднощі в отриманні таких інвестицій у зв’язку з низькими доходами та поганими перспективами розвитку галузі в останні роки. Відсутність коштів заперечується критиками, коли вони посилаються на придбан­ня компанією „Ю Ес Стіл” (тепер „Ю Ес Екс”) нафтової фірми „Маратон ойл”. Голова „Ю Ес Екс” так відповів на зауваження критиків: „Перебудовувати сталеливарні заводи? Навіщо? Знов сидіти та іржавіти?” Критики також звинуватили керівників галузі у розтраті коштів протягом багатьох років на підтримку безнадійно застарілих (на наш час вони виключаються з діючих) заводів замість використання капіталу на життєздатні потужності.

Шість відповідних заходів, здається, дають деяку надію сталеливарним компаніям США. Першим був перехід на міні-заводи, подібні до тих, якими володіє „Ньюкор”, де виробляють спеціалізовану продукцію, є найновіша технологія, вони розташовані близько до ринків. Ці заводи є конкурентоспроможними, їхня сумарна потужність та сукупний збут продукції становили наприкінці 80-х років близько 25 % американського збуту. Крім того, вони недавно перейшли на виробництво необхідної для США продукції, наприклад, листової сталі для автомобільної промисловості. Другим заходом стали дії іноземних металургійних фірм, наприклад, японських „Ніппон кокан” та „Кобе стіл”, з придбання акцій підприємств металургійної промисловості або створення СП з американськими фірмами; іноземці таким чином вкладали кошти та впроваджували нову технологію, не конкуруючи напряму з американськими фірмами. Третім заходом стали дії американських виробників із закупівлі сталевих напівфабрикатів за кордоном, що сприяло скороченню витрат на важливому етапі виробництва. Наприклад, корейська фірма „Поанг” має СП у США з компанією „Ю Ес Екс”, на яке рулони гарячекатаної штаби постачаються із Кореї. Четвертим заходом стали внутрішньогалузеве злиття фірм з метою одержання адміністративного ефекту масштабу, розширення асортименту та закриття менш конкурентоспроможних заводів зі збереженням повного обсягу виробництва. Приклад цього — план злиття „Ріпаблік стіл” та „Ел Ті Ві”. П’ятим заходом стали припинення видів діяльності, не пов’язаних з виробництвом сталі, та ліквідація застарілих сталеливарних потужностей. Цей метод застосували „Бетлехем” та Інленд”. Шостим заходом є диверсифікація та вихід за межі виробництва сталі. Діяльність обох сталеливарних велетнів — „Армко” та „Ю Ес Екс” у наш час значною мірою не пов’язана з виробництвом сталі, а „Ю Ес Екс” навіть розглядала в 1990 р. можливість повного припинення робіт у цій галузі. П’ять великих японських виробників сталі також почали переходити в нові галузі.

Незважаючи на ці дії, сталеливарна промисловість у США продовжує наполягати на потужнішому захисті. Але багато споживачів сталі у США скаржаться на те, що квотування імпорту, поряд зі скороченням виробничих потужностей з виробництва сталі, означає вищі ціни, затримку поставок та неможливість одержання сталі необхідної якості. Компанія „Кетепіле” скаржилась на постійні труднощі у зв’язку з перебоями у постачанні. „Хенді енд Харманс Індіана тьюб корпорейшн” навіть розглядала питання про переміщення свого виробництва за кордон для подолання проблем постачання.

Дайте відповіді на запитання:

І. Чи слід США намагатися зберегти сталеливарну промисловість, навіть якщо вона не зможе конкурувати щодо рентабельності з іноземною?

2. Чи слід дозволяти іноземним виробникам експортувати сталь у США за цінами, нижчими від американських витрат?

3. Чи зможуть сталеливарні підприємства США знов підвищити рентабельність порівняно з іноземними конкурентами?

4. Якого типу державну допомогу можуть надати США сталеливарній промисловості, щоб допомогти їй ефективніше конкурувати з закордонним виробництвом? Які переваги та недоліки кожного варіанта?

ТЕМА 7. Міжнародна торгівля послугами та особливості її регулювання.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання: „Аналіз розкладу конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг”.

Форма усіх розкладів у сфері послуг СОТ однакова з погляду заголовка та структури. Майже в усіх розкладах зобов’язання країни поділені на дві частини. Перша частина містить „Горизонтальні зобов’язання”, що стосуються їх секторів послуг, вміщених у розклад (наприклад, обмеження на купівлю землі іноземцями). Друга частина містить „Специфічні зобов’язання”, пов’язані з конкретними секторами чи видами послуг (наприклад, іноземці не можуть володіти компаніями, які надають телекомунікаційні послуги). Щоб виявити рівень доступу до ринку певного сектора послуг у будь-якій країні, треба проаналізувати горизонтальні й специфічні обмеження. Зобов’язання для кожного сектора визначають відповідно до чотирьох способів постачання послуг: 1) транскордонне постачання; 2) споживання за кордоном; 3) комерційна присутність; присутність фізичних осіб. Країна визначає, за допомогою яких способів вона надає доступ до кожної з послуг, зазначених у розкладі.

У будь-якому розкладі, позначення „немає”, яке ставлять біля певного способу постачання, означає, що країна-член СОТ не вводить жодних обмежень щодо цього способу постачання, а також не лімітує доступ до ринку чи національний режим для іноземних послуг чи іноземних постачальників послуг.

Позначення „не зв’язані” означає, що за певним способом постачання у специфічних секторах послуг країна не бере на себе жодних зобов’язань, інакше кажучи, країна є вільною у встановленні заходів, які порушують принцип доступу до ринку чи національного режиму для іноземних послуг чи компаній.

Більшість розкладів країн-членів СОТ не містять горизонтальних обмежень, що стосуються першого і другого способів постачання послуг (транскордонне постачання і споживання за кордоном). Проте багато країн встановлюють горизонтальні обмеження на постачання послуг способом комерційної присутності. (спосіб 3) і присутності фізичних осіб (спосіб 4). Це можна пояснити тим, що багато країн мають обмеження щодо іноземних інвестицій і переміщення іноземців, особливо в чутливих (політичне чи соціальне) галузях.

Завдання: Проаналізувати розклад конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг і письмово надати коментар, який ілюструє, як згідно з цим Розкладом, інтерпретувати рівень доступу до ринку, що гарантує країна. Для більш детального вивчення особливостей регулювання міжнародної торгівлі послугами відповідно до основних принципів ГАТС, ознайомтесь із матеріалами, що пропонуються в списку літератури до даної теми, хоча бажано, щоб ви скористалися й іншими джерелами інформації

Індивідуальне завдання виконується у письмовій формі.

Термін здачі роботи викладачеві – семінарське заняття з даної теми.

Методика виконання завдання:

1. перевірити, чи є будь-які обмеження щодо режиму найбільшого сприяння в певному секторі;

2. перевірити, чи внесено цей сектор у „позитивний список”;

3. якщо внесено, то треба перевірити чи є обмеження щодо доступу до ринку і національного режиму для кожного способу поставки;

4. якщо є, то перевірити, чи є горизонтальні обмеження, які належать до цього сектору.

У Розкладі цифрами позначено способи постачання послуг:

1) транскордонне постачання;

2) споживання за кордоном;

3) комерційна присутність;

4) присутність фізичних осіб.

Приклад. Коментар до розкладу зобов’язань в сфері послуг Молдови.

У частині горизонтальних зобов’язань Розкладу конкретних зобов’язань у сфері послуг Молдови немає обмежень щодо першого та другого способів постачання послуг. Щодо комерційної присутності є обмеження щодо оренди землі, термін якої не може перевищувати 99 років, а також зазначено, що іноземці не мо­жуть купувати лісів і землю для сільськогосподарського використання. Молдо­ва не прийняла зобов’язання зв’язати обмеження щодо присутності фізичних осіб, тому може вводити обмежуючі заходи в будь-який час і в будь якому об­сязі. Зв’язаними є лише заходи стосовно тимчасового в’їзду та перебування іноземних осіб, які підпадають під такі категорії:

1 ) торговельні представники, які не отримують винагороди (зарплати) від суб’єкта, що знаходиться в Молдові, та представляють постачальника послуг для переговорів стосовно продаж послуг цього постачальника. В’їзд таких осіб обмежений до 90 днів, продовження терміну перебування дозволено лише один раз на рік після двох місяців з дати закінчення цього періоду.

2) особи відповідальні за організацію комерційної присутності, які є і були не менше одного року працівниками іноземного постачальника послуг. В’їзд таких осіб обмежений на такий же термін і умовах, як і торговельні представники;

3) особи, що є і були не менше одного року працівниками іноземного постачальника послуг, який виконує контракт з підприємством у Молдові. Термін пере­бування таких осіб обмежений лише на три місяці;

4) індивідуальні постачальники послуг, що не зайняті на підприємстві поза межами Молдови, і розглядаються, як особи, які шукають доступу до ринку праці у Молдові. В’їзд таких осіб обмежений на такий же термін і умовах, як і торговельні представники;

5) менеджери, виконавці й спеціалісти, які в’їжджають в Молдову в рамках корпоративного обміну іноземного підприємства, що має підрозділ, філію, дочірнє підприємство у Молдові. Такі особи повинні працювати на тако­му підприємстві не менше одного року. В’їзд таких осіб обмежений до трьох років, продовження терміну перебування дозволено ще на два роки, щоб загаль­ний термін перебування не перевищував п’ять років.

У частині специфічних зобов’язань Розкладу Молдови зазначено обмеження щодо окремих секторів і видів послуг. Зокрема, щодо юридичних послуг, крім консультацій з внутрішнього та міжнародного права, зобов’язання незв’язані стосовно способу 1, крім написання проектів юридичних документів, а стосов­но способів 3 і 4 послуги можна надавати лише через національних постачальників. Ліцензовані юристи інших країн можуть надавати всі юридичні послуги, крім розгляду кримінальних справ у судах. Розгляд кримінальних справ у судах дозволяється лише юрисконсультам, від яких вимагається скласти іспит на відповідність з правилами, встановленими Радою юрисконсультів Молдови.

Розклад конкретних зобов’язань Польщі у сфері послуг

ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
ГРАФА А	ГРАФА В	ГРАФА С	ГРАФА В
Сектор чи	Обмеження щодо доступу до ринку	Обмеження щодо	Додаткові
еч чиніо		національного	зобов’язання
		режиму
Всі сектори,	1. Не зв’язані стосовно субсидій та	1 . Придбання (пряме
включені у	інших форм державної допомоги.	І не пряме)
цей Розклад	2. Не зв’язані стосовно субсидій та	нерухомості
	інших форм громадської допомоги.	Іноземцями та
	3. Іноземні постачальники послуг	іноземними
	повинні заснувати товариство з	юридичними особами
	обмеженою відповідальністю (ТзОВ)	вимагає дозволу.
	Або акціонерне товариство (АТ).	2. Придбання (пряме
	Така сама форма обов’язкова й у	і непряме)
	випадку спільного підприємництва	нерухомості
	поляків з іноземцями. Не зв’язані	іноземцями та
	стосовно філій і представництв.	Іноземними
	4. Не зв’язані, за винятком того, що	юридичними особами
	іноземні постачальники послуг, які	вимагає дозволу.
	Діють у сферах, зазначених у	3. Придбання (пряме
	Розкладі, на території Польщі	і непряме)
	згідно з польським законодавством	нерухомості
	можуть тимчасово залучати до	іноземцями та
	роботи ключовий персонал	іноземними
	(менеджерів, спеціалістів), який	юридичними особами
	має рідкісні кваліфікації чи знання.	Вимагає дозволу.
	Потрібні для функціонування	4. Придбання (пряме
	підприємства за умови, що такі	і непряме)
	працівники були зайняті на цьому	нерухомості
	підприємстві принаймні один рік.	Іноземцями та
	Дозволи на роботу (в Польщі)	іноземними
	видають на визначений період – до	юридичними особами
	одного року, з можливістю	вимагає дозволу.
	Продовження – певному іноземцю
	від конкретного роботодавця.
	Вимога перевірки ринку.
СПЕЦИФІЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Сектор	Обмеження щодо доступу до ринку	Обмеження щодо	Додаткові
		національного режиму	зобов’язання
Бухгалтерські	1 . Немає.	1 . Немає.
та	2. Немає.	2. Немає.
Аудиторські	3. Вимога щодо національності	3. Немає.
Послуги	аудитора. Іноземні аудитори	4. Немає.
(СРС 862)	можуть практикувати тільки після
	підтвердження своєї кваліфікації.
	4. Не зв’язані, за винятком вимог
	горизонтальних зобов’язань. Вимога
	щодо національності аудитора. Іноземні аудитори можуть практикувати тільки після підтвердження своєї кваліфікації

ТЕМА 8. Міжнародний рух капіталу.