Пожежна автоматика будинків і споруд ДБН В.2.5-13-98* (стр. 14 )

, (Б.6)

де к2 - коефіцієнт руйнування піни, приймається за таблицею Б.9;

V - об'єм приміщення, яке захищається, м3;

к3 - кратність піни, приймається за технічною документацією зрошувача (генератора).

9

Вид горючих матеріалів	Коефіцієнт руйнування піни к 2	Тривалість роботи установки, хв, не більше
Тверді	3	25
Рідкі	4	15

Кількість одночасно працюючих генераторів піни п1 визначається за формулою

, (Б.7)

де Qd - продуктивність одного генератора за розчином піноутворювача, м3 · хв-1;

t - тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв, приймається за таблицею Б.9.

Б.18 Тривалість роботи установки пінного пожежогасіння з піною низької кратності слід прий­мати:

15 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких складає понад 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів до 28 °С;

10 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких становить до 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів 28 °С і більшу.

Б.19 Тривалість роботи внутрішніх пожежних кранів, обладнаних ручними водяними або пін­ними пожежними стволами і з'єднаних з живильними трубопроводами спринклерної установки, належить приймати такою, що дорівнює часу роботи спринклерної установки.

Тривалість роботи пожежних кранів з ручними пінними пожежними стволами, що живляться від самостійних вводів, повинна дорівнювати 1 год.

Додаток В

(обов'язковий)

Групи приміщень (виробництв і технологічних процесів)

за ступенем небезпеки розвитку пожежі

в залежності від їх функціонального призначення

і пожежного навантаження горючих матеріалів

1

Група приміщень	Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів
1	Приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, зберігання спалимих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, залів розташування електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків управлінь, готелів, лікарень (пожежне навантаження 200 МДж · м-2).
2	Приміщення фарбувальні, просочувальні, малярні, знежирювальні, консервації і розконсервації, сумішеприготувальні, промивки деталей із застосуванням ЛЗР та ГР; приміщення деревообробного, текстильного, трикотажного, текстильно-галантерейного виробництва; приміщення виготовлення вати, швейної промисловості, взуттєвого, шкіряного і хутрового виробництва, штучних і плівкових матеріалів; приміщення целюлозно-паперового і друкарського виробництва; приміщення виробництв із застосуванням гумотехнічних виробів, підприємств з обслуговування автомобілів (пожежне навантаження від 200 до 2000 МДж · м-2).
3	Приміщення гумотехнічного виробництва.
4	Приміщення виробництва, переробки і обробки горючих природних і синтетичних волокон і пластмаси, кіноплівки на нітрооснові; фарбувальні і сушильні камери, ділянки відкритого фарбування і сушіння; приміщення фарбоготувальних, лакоготувальних, клеєготувальних виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР; машинні зали компресорних станцій, станцій регенерації, гідрування, екстракції і приміщення інших виробництв, що переробляють горючі гази, бензин, спирти, ефіри та інші ЛЗР і ГР (пожежне навантаження понад 2000 МДж · м-2).
5	Склади негорючих матеріалів у спалимій упаковці.
6	Склади твердих горючих матеріалів.
7	Склади лаків, фарб, ЛЗР, ГР, пластмаси, гумотехнічних виробів, каучуку, смол.
Примітка 1. Групи приміщень визначені за їх функціональним призначенням. У тих випадках, коли неможливо підібрати аналогічні виробництва, групу приміщень належить визначати за величиною пожежного навантаження.
Примітка 2. Пожежне навантаження визначається згідно з СТ СЕВ 446 (без урахування коефіцієнтів а, б, с).

Додаток Г