Пожежна автоматика будинків і споруд ДБН В.2.5-13-98* (стр. 22 )

Мінімальна маса ВП, кг, визначається за формулою

Мmin = qs · S . (Ж.7)

Мінімальна витрата ВП, кг · с-1, визначається на основі експериментально встановленого для
кожної марки ВП значення мінімальної інтенсивності – Is , кг · с-1 · м-2,

Gmin =. (Ж.8)

Мінімальна тривалість подавання ВП, с, розраховується за формулою

tmin = 0,67 ку . (Ж.9)

На підставі значень Мmin , Gmin та tmin здійснюється вибір установки з відповідними технічними характеристиками. При цьому повинні задовольнятися умови:

Мз ≥ кзал · Мmin , (Ж.10)

Gy ≥ Gmin , (Ж.11)

ty ≥ tmin , (Ж.12)

де Мз - маса заряду ВП в резервуарі установки, кг;

кзал. - коефіцієнт залишку, який визначається на підставі регламентованої в паспорті або ТУ на установку граничної величини залишку ВП після спрацювання (за регламентованим 5 %-м залишком - кзал.=1,05, за 10 %-м залишком - кзал.=1,1 тощо);

Gу - витрата ВП, яка забезпечується установкою, кг · с-1;

tу - тривалість подавання ВП під час роботи установки, с.

В залежності від геометричних розмірів площі гасіння та можливостей забезпечення монтажу здійснюється розміщення розпилювачів та трасування розподільного трубопроводу у відповідності з рекомендаціями, наведеними в паспортах відповідних установок.

Параметри модульної установки локального пожежогасіння поверхневим способом

Загальна кількість модулів, необхідна для комплектування модульної установки, розраховується на підставі показника "вогнегасна здатність" модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, за формулою

Nм = S / Rм , (Ж.12a)

де Rм - значення показника "вогнегасна здатність" (за паспортом) одного модуля, м2;

Результат розрахунку за формулою (Ж.12а) округляється до найближчого більшого цілого числа.

Розміщення модулів на об'єкті, який звахищається, належить виконувати відповідно до вимог вказівок з експлуатації виробника цих модулів з тим, щоб розпилювачі забеспечували подачу ВП безпосередньо на площу гасіння.

Визначення основних параметрів установок локального пожежогасіння об'ємним способом

Мінімально необхідна маса ВП, кг, розраховується за формулою

Мтin = qvл · Vзл , (Ж. 13)

де qvл - норма подачі ВП для локального гасіння за об'ємом для ВП, які перелічені в додатку Е, приймається qvл = 1,2 кг · м3;

Vзл - розрахунковий об'єм, що захищається, м3.

Величина Vзл визначається на підставі геометричних розмірів устаткування, яке захищається, збільшених на 1,5 % кожний:

Vзл = 1,153 ·А · В · Н = 1,52 · А · В · Н, (Ж. 13а)

де А, В, Н - відповідно довжина, ширина, висота обладнання, що підлягає захисту, м.

Мінімальна витрата ВП, кг · с-1, визначається аналогічно установкам об'ємного гасіння

Gтin = , (Ж. 14)

При цьому інтенсивність подачі ВП, кг · с-1 · м-3, повинна бути

Іvл ≥ 0,04.

Мінімальна тривалість витікання ВП - tmin , при роботі установки локального пожежогасіння об'ємним способом визначається за формулою

tmin = 0,67 qvл / Іvл .

але повинна бути не менше 5 с.

Для інших горючих матеріалів і марок ВП значення вказаних норм подачі можуть уточнюватись на підставі результатів вогневих випробувань.

Тривалість подавання ВП - tу також повинна бути в межах від 20 до 30 с.

Після вибору установки, яка забезпечує дані характеристики, розпилювачі розміщують так, щоб газопорошкові струмені, що витікають, зрошували зовнішні поверхні устаткування, яке захи­щається.

Для підвищення ефективності даного способу гасіння рекомендується встановлювати довкола устаткування, яке захищається, щити з негорючих матеріалів з ненормованою межею вогнестійкості для затримання ВП, який подається, в об'ємі, що захищається.

Розраховуючи параметри установок з використанням марок ВП, наведених у додатку Е, слід приймати такі мінімальні значення інтенсивності подавання ВП:

- для об'ємного гасіння - I = 0,02 кг · с-1 · м-3;

- для локального гасіння за об'ємом - I = 0,04 кг · с-1 · м-3;

- для локального гасіння за площею "всередині" - I = 0,30 кг · с-1 · м-2;

- для локального гасіння за площею "зовні" - I = 0,45 кг · с-1 · м-2.

Визначення основних параметрів установок пожежогасіння поверхневим способом

Параметри установки пожежогасіння поверхневим способом з розподільною мережею

Установки поверхневого пожежогасіня застосовують у випадку необхідності захисту площі, в межах якої можуть виникнути осередки пожежі різної величини.

Параметри установки визначають на основі значення площі максимального осередку пожежі - S, який може виникнути в межах площі, яка захищається, - Sз.

Для гасіння всередені приміщення при подачі ВП "згори" виконують розрахунок питомої маси
ВП - qг, кг · м-2 що забезпечує гасіння поодинокого осередку пожежі площею S за формулою,
аналогічною (Ж.6)

qг =0,45 · (4 + 1,44 · ) . (Ж. 15)

Мінімальну масу ВП, кг, яка повинна бути подана з установки на площу, що захищається, визначають за формулою

Мmin = qг · Sз . (Ж. 16)

Мінімальна витрата ВП, кг · с-1, яка повинна бути забезпечена установкою, визначається за формулою

Gmin = Мmin · Iг / qг . (Ж. 17)

де Іг - інтенсивність подачі даної марки ВП для гасіння даної горючої речовини при відповідному значенні норми подачі qг, кг · с-1 · м-2.

Мінімальну тривалість подачі ВП, с, визначають за формулою

tmin = 0,67 qг / Iг . (Ж. 18)

Параметри установки повинні задовольняти умови, аналогічні (Ж.10 - Ж.12)

Мз ≥ kзал · Мтіп; Gу ≥ Gтіп; tу ≥ tтіп .

Конструкція і розміщення розподільної мережі та розпилювачів повинні забезпечувати рівно­мірну подачу ВП на всю площу, яка захищається, з врахуванням рекомендацій виробника установки.

Параметри модульної установки пожежогасіння поверхневим способом

Загальна кількість модулів, необхідна для комплектування модульної установки, розраховується за формулою

Nм = Кз · So / Sзм . (Ж.19)

де So - загальна площа, яка підлягає захисту установкою в даному приміщенні, м2;

Sзм - значення показника "площа, що захищається" (за паспортом) одного модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м2;

Кз - коефіцієнт, який враховує можливу нерівномірність подачі ВП в зону, яка захищається (на площу, яка захищається).