Діяльність бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти у рр (стр. 3 )

Важливим інструментом для розкриття змісту фонду та пошуку інформації є створення довідково-пошукового апарату (ДПА) як у традиційній, так і електронній формі. При створенні ДПА працівники бібліотек ІППО дотримувались таких вимог:

Ø повнота та адекватність фонду;

Ø різноаспектне розкриття фонду;

Ø відповідність бібліографічних описів документів чинним державним стандартам;

Ø своєчасність поповнення відомостями про документи та їх редагування;

Ø взаємозв’язок елементів ДПА між собою та ДПА бібліотеки;

Ø доступність для користувачів [9].

На сьогодні бібліотеки ОІППО ведуть абеткові і систематичні каталоги, систематичні картотеки статей (СКС), краєзнавчі та тематичні картотеки. У середньому кожна бібліотека ІППО веде від 3 до 7 тематичних картотек з актуальних питань розвитку сучасної педагогічної науки, освіти і практики, а також діяльності шкільних бібліотек (детальніше з їх переліком можна ознайомитись у Додатку 9). Завдяки впровадженню в практику роботи ІКТ 10 бібліотек створюють власні електронні каталоги.

Аналіз використання інформаційного ресурсу показав, що впродовж 2007–2009 рр. з фондів бібліотек було видано 2 593 391 документ, при чому у 2009 р. на 186 787 документів більше ніж у 2007 р. Порівняльний аналіз кількості книговидач за галузями знань в бібліотеках ІППО у 2009 р. свідчить про те, що видавались переважно документи з педагогічних (39 %), суспільних (15 %) та психологічних (13 %) наук, а також літературознавства та мовознавства (13 %). Документи з природничих наук та художня література користувались меншим попитом (відповідно 7 % та 5 %). З галузі бібліотекознавства та бібліографознавства було видано лише 1 % (8578 прим.) документів. Що стосується кількості книговидач за видами документів, необхідно відмітити, що видавались переважно книги (брошури) (36,2 %) та періодичні видання (63,4 %); електронні документи, аудіовізуальні видання, дисертації та автореферати дисертацій становлять незначну частку із загальної кількості книговидач у бібліотеках ІППО у 2009 р.

На відміну від попередніх років, протягом 2007–2009 рр. читачі активніше користувалися МБА. Якщо у 2007 р. кількість абонентів МБА всього по мережі бібліотек ІППО становила 108, то у 2008 р. вона зросла до 115, а у 2009 р. – до 163. У 2009 р. за МБА було видано 585 док., тоді як у 2007 р. ця цифра становила лише 387 док. (Додаток 3). Через міжбібліотечний абонемент бібліотеками ІППО б – у 2008 р. та 542 – на початок 2010 р. На жаль, послугами МБА ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського користується тільки бібліотека Київського ОІПОПК.

Аналізуючи показники кількості виданих документів в бібліотеках, було прораховано й обіг їхніх фондів, який у більшості бібліотек коливається від 0,4 до 1,2 разів, і тільки у бібліотеках Запорізького ОІППО становить 1,6 рази, Кримського РІППО – 1,7 рази, Івано-Франківського ОІППО – 1,9 рази, а в бібліотеці Дніпропетровського ОІППО – 3,0 рази, що дозволяє зробити висновок про якість формування фонду і активність фахівців бібліотеки щодо цього напряму.

Під час аналізу використання інформаційних ресурсів бібліотек важливо було проаналізувати й кількість залучених до них користувачів. Подана інформація свідчить про збільшення кількості користувачів: так, у 2008 р. зареєстровано 62 166 користувачів за ЄРК, що в середньому на 16 % більше ніж у 2007 р. (52 060 користувачів); у 2009 р. цей показник підвищився до 76 889. Найбільша кількість користувачів за ЄРК за даними 2009 р. спостерігалась у бібліотеках Дніпропетровського ОІППО (9125), Київського ОІПОПК (5644), Хмельницького ОІППО (5679), Тернопільського ОКІППО (5420). Найменша кількість користувачів зареєстрована у бібліотеці Донецького ОІППО – 510, Івано-Франківського ОІППО – 852, Кримського РІППО – 800, Сумського ОІППО – 689.

Також поряд зі збільшенням кількості користувачів збільшилась й кількість відвідувань. Протягом 2008 р. було зафіксовано 292 840 відвідувань бібліотек, а у 2009 р. їх налічувалось вже 329 078. Найбільша кількість відвідувань у 2009 р. зафіксована у бібліотеці Київського ОІПОПК (41 033), Хмельницького ОІППО (32 360), Дніпропетровського ОІППО (31 150), Рівненського ОІППО (26 850) та Харківської АНО (23 820). З упровадженням у бібліотеках ІКТ та доступу до Інтернету почали фіксуватися й відвідування їхніх веб-сайтів (бібліотеки, що мають власні веб-сторінки, вказані у Додатку 5). Так, у 2007 р. до веб-сайтів бібліотек звернулось 15 577 користувачів, а у 2009 р. ця цифра збільшилася до 52 174. Лідирують у віртуальних відвідуваннях бібліотеки Харківської АНО (19 470) та Київського (15 632) ОІПОПК (динаміку змін можна розглянути детальніше в додатках 6 та 6а).

Здійснений аналіз складу користувачів за категоріями дав підстави для такого висновку: найчисельнішою групою були й залишаються слухачі курсів – 71 % (57179 користувачів на 01.01.2010 р.). Така категорія користувачів книгозбірень ІППО, як учителі становить 12 % (9693) від загальної кількості користувачів за ЄРК (76 889 користувачів); співробітники ІППО (2992) та студенти ВНЗ (3282) становлять 8 % (по 4 % кожна категорія); категорії бібліотекарів навчальних закладів та науково-педагогічних кадрів, що відвідують бібліотеки ІППО, становлять по 3 % кожна. Лише 1 % (1026) від загальної кількості користувачів бібліотек ІППО за ЄРК становить професорсько-викладацька аудиторія.

Проаналізувавши стан формування та використання бібліотечно-інформаційного ресурсу бібліотек Інститутів післядипломної педагогічної освіти протягом 2007–2009 років, можна зробити такі висновки:

Ø порівняно з 2007 р. сукупний фонд бібліотек ІППО у 2009 р. збільшився майже на 27 %, до того ж покращилося надходження літератури з питань психології та педагогіки, художньої літератури та видань з питань бібліотекознавства, бібліографознавства й інформаційної діяльності;

Ø упродовж 2007–2009 рр. усі бібліотеки ІППО отримали достатню кількість коштів на передплату фахових періодичних видань, що є джерелом оперативної інформації;

Ø кількість абонентів, що використовували МБА, у 2009 р. зросла приблизно на 33 %, хоча, як уже зазначалося, послугами МБА ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, на жаль, користується тільки бібліотека Київського ОІПОПК;

Ø на 32 % збільшилась кількість користувачів, залучених до бібліотек, та на 27 % – кількість відвідувань бібліотек ІППО, що свідчить про те, що книгозбірні Інститутів післядипломної педагогічної освіти намагаються задовольняти інформаційні потреби усіх категорій своїх користувачів.

Підводячи підсумки щодо формування інформаційного ресурсу бібліотек ІППО упродовж 2007–2009 рр., слід відзначити, що хоча і помітні позитивні зміни в даному процесі, залишається багато суттєвих проблем, які негативно впливають на стан формування документальної бази бібліотек ІППО, зокрема:

Ø кризова ситуація у державі;

Ø обмеженість бюджетних коштів на поповнення фондів;

Ø підвищення вартості всіх видів друкованої продукції;

Ø відсутність оперативної централізованої інформації про вихід нових документів;

Ø відсутність комп’ютерної техніки та виходу в Інтернет.

Лише за умови уваги до бібліотеки, розуміння її потреб і належного фінансування бібліотеки ІППО зможуть сформувати якісні інформаційні ресурси, які максимально повно задовольнятимуть інформаційні проблеми педагогічних та науково-педагогічних кадрів у регіонах України.

Розділ ІІ. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи бібліотек ІППО

Розвиток автоматизації і упровадження нових інформаційних технологій та підключення до Інтернету сприяють формуванню комфортного інформаційного середовища бібліотек ІППО та їхнього входження до вітчизняного та світового інформаційного простору.

Для задоволення інформаційних потреб сучасного користувача, забезпечення їх оперативного, вільного й необмеженого доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів як власного виробництва, так і придбаних, бібліотеки повинні активно впроваджувати у свою діяльність сучасні інформаційні, комунікаційні та мультимедійні технології. Вивчення питання забезпеченості бібліотек ІППО комп’ютерною технікою свідчить про те, що всі 26 бібліотек комп’ютеризовані. Найбільше забезпечені комп’ютерами бібліотеки Донецького ОІППО (20), Запорізького ОІППО (12), Рівненського ОІППО (12), Миколаївського ОІППО (12), Харківської АНО (10), Черкаського ОІПОПП (6), Чернігівського ОІППО (6), а також УМО України (7). Дванадцять бібліотек має по одному комп’ютеру і шість – від 2 до 6. Всього по бібліотеках ІППО України налічується приблизно 113 комп’ютерів (Додаток 5, 5а).

На початок 2010 р. до всесвітньої мережі Інтернет підключено 19 бібліотек ІППО: Вінницького, Волинського, Дніпропетровського, Донецького, Івано-Франківського, Київського, Кримського, Луганського, Львівського, Одеського, Полтавського, Рівненського, Сумського, Харківської АНО, Південноукраїнського, Черкаського, Миколаївського, Тернопільського, УМО. У 2010 р. планується підключити до Інтернету ще 7 бібліотек таких інститутів: Житомирського, Закарпатського, Запорізького, Кіровоградського, Хмельницького, Чернівецького та Чернігівського ІППО (Додаток 5, 5а). Відсутність у книгозбірнях виходу в Інтернет обмежує можливість оперативного і зручного доступу до інформації користувачів і негативно впливає на повноту їх інформаційного забезпечення, також втрачається багато часу на задоволення релевантною інформацією.

Важливим напрямом діяльності бібліотек ОІППО на сучасному етапі є автоматизація бібліотечних процесів шляхом упровадження ІКТ та АБІС. Переходячи від традиційних форм роботи до сучасних, кожна провідна бібліотека стоїть перед вибором придбання АБІС, яка б відповідала потребам бібліотеки і сприяла покращенню інформаційного забезпечення користувачів. Серед різноманіття АБІС, що за минулі роки набули поширення в Україні, а це: "ІРБІС", "MARK-SQL", "УФД Бібліотека", "Славутич", "Шкільна бібліотека" тощо, найбільшого поширення набула "ІРБІС". За цей час система через чотири покоління, або етапи розвитку, із програми з мінімальними функціями, що розраховані на операційну систему MS-DOS, перетворилася на величезний програмовий комплекс, що охоплює практично всі бібліотечні технології, задовольняє світові та вітчизняні стандарти, використовується у великих корпоративних та глобальних мережах [3].

Інформація, подана від бібліотек ІППО, свідчить про те, що станом на 01.01.2010 р. лише 14 бібліотек використовують у своїй роботі АБІС, зокрема 6 бібліотек користуються "ІРБІС", а саме: Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Київського ОІПОПК, Кримського РІППО, Південноукраїнського РІПОПК, Чернігівського ОІППО; Львівського ОІППО – "MARK-SQL", Хмельницького ОІППО – АБІС "Шкільна бібліотека", Черкаського ОІПОПП – "Славутич", УМО – "УФД Бібліотека". Бібліотека ж Донецького ОІППО використовує в своїй діяльності дві автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, а саме: "ІРБІС" та власну БД, створену в МS Excel. Три бібліотеки (Вінницького, Волинського, Івано-Франківського ІППО) використовують у своїй роботі самостійно розроблені програми (Додаток 5, 5а).

Варто зазначити, що із застосуванням ІКТ та АБІС в практиці роботи бібліотек перспективним напрямом їхньої роботи має стати створення власних електронних ресурсів та участь в обміні записами баз даних, зокрема бібліографічними записами на статті з періодичних видань. Для виконання вищезазначеної роботи бібліотекам необхідно мати ліцензійне програмне забезпечення, бажано АБІС "ІРБІС", відсутність якого заважатиме їхній кооперативній роботі з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – головним науково-методичним та координаційним центром мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України та іншими бібліотеками освітянської мережі, а, отже, негативно впливатиме на швидкість створення власних електронних ресурсів та участь книгозбірень у створенні зведеного електронного каталогу освітянських бібліотек.

Необхідно відзначити, що на сьогодні з 26 книгозбірень ІППО, на превеликий жаль, лише одна, а саме бібліотека Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, з кінця 2009 р. розпочала обмін електронними бібліографічними записами з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (на 01.01.2010 р. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського було отримано 180 записів на статті "Таврійського вісника освіти"). Деякі з бібліотек вже розпочали створення власного ЕК, зокрема бібліотеки: Дніпропетровського ОІППО (3922 записи), Донецького ОІППО (1385 записів), Івано-Франківського ОІППО (10 979 тис. зап.), Київського ОІПОПК (766 зап.), Львівського ОІППО (5000 зап.), Полтавського ОІППО (515 зап.), Харківської академії неперервної освіти (4015 зап.), Південноукраїнського РІПОПК (17601 тис. зап.), Хмельницького ОІППО (976 зап.), УМО (121 зап.) тощо (Додаток 6). Упровадження у роботу бібліотек ІКТ дозволило цим книгозбірням, крім створення власних електронних ресурсів і використання можливостей Інтернету, розпочати роботу зі створення сторінки на веб-сайтах ІППО. На початок 2010 р. сторінки на веб-сайті ІППО мають бібліотеки Вінницького ОІПОПП, Волинського ІППО, Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Кримського РІППО, Луганського ОІППО, Полтавського ОІППО, Харківської академії неперервної овіти, Південноукраїнського РІПОПК, Черкаського ОІПОПП, Чернівецького ОІППО, Чернігівського ОІППО, Тернопільського ОКІППО. Планують розробити у 2010 р. власні веб-сторінки на сайтах ІППО бібліотеки Житомирського, Закарпатського, Запорізького, Львівського, Одеського, Рівненського, Сумського, Хмельницького ІППО, УМО (Додаток 5, 5а).

Також необхідно додати, що на сьогодні всі бібліотеки ІППО (крім бібліотеки УМО та Закарпатського ІППО) мають власну електронну пошту, що дозволяє оперативно здійснювати обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо - та відеофайли, архіви, програми тощо). До того ж електронна пошта має й інші переваги, а саме: простоту використання, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист, високу швидкість передачі даних.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що використання комп’ютерів у бібліотечно-інформаційній діяльності не тільки суттєво пришвидшує і підвищує якісний рівень обслуговування користувачів, але й перетворює і видозмінює весь комплекс існуючих технологій [2]. Автоматизація вносить цілий спектр нових, раніше недоступних для бібліотекаря чи інформаційного працівника можливостей, одночасно спрощуючи багато одноманітних операцій і підвищуючи ефективність решти шляхом їх модернізації [2].

Використання документів на МНІ (машиночитаних носіях інформації) в спеціальній науковій бібліотеці потребує її оснащення достатньою кількістю комп’ютерів, формування відповідної читацької зони з урахуванням усіх вимог санітарної, протипожежної та ергономічної безпеки [9].

Проблеми технічного та програмного забезпечення обладнання, призначеного для роботи з мультимедійними дисками, повинні розв’язуватися відповідними фахівцями, однак і бібліотечні працівники мають бути обізнаними із загальними вимогами щодо цього питання. На першому етапі комп’ютеризації бібліотеки доцільно правильно визначити кількість комп’ютерів з урахуванням їхнього вірогідного навантаження, вибрати їх оптимальний варіант та визначитися з обладнанням. Обладнання повинне відповідати технічним характеристикам дисків, що надходять до фонду, і навпаки, придбані диски мають відповідати парку машин [9].

Ті ж із бібліотек, які не відповідатимуть цим вимогам, не зможуть знайти своє місце в інформаційному суспільстві.

Аналіз стану упровадження ІКТ у діяльність бібліотек Інститутів післядипломної педагогічної освіти виявив, що цей процес за останні роки помітно активізувався:

Ø так, станом на 01.01.2010 р. всі 26 бібліотек ІППО комп’ютеризовані, 19 з них мають вихід до всесвітньої мережі Інтернет, решту заплановано підключити протягом 2010 р.;

Ø 14 із 26 бібліотек ІППО вже використовують у своїй роботі АБІС, зокрема 6 книгозбірень користуються "ІРБІС", що в майбутньому дасть їм змогу взяти участь у створенні на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського всеукраїнського корпоративного електронного ресурсу з питань педагогіки та психології;

Ø протягом 2007–2009 рр. створення ЕК розпочато в 10 бібліотеках ІППО, зокрема в книгозбірнях УМО, Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Львівського ОІППО, Полтавського ОІППО ім. , Харківської АНО, Південноукраїнського РІПОПК, Хмельницького ОІППО;

Ø порівняно з 2007 р., коли веб-сторінки на веб-сайтах Інститутів післядипломної педагогічної освіти мали лише 6 бібліотек, на початок 2010 р. цей показник зріс до 16 бібліотек;

Ø станом на 01.01.2010 р. власний е-mail мали 24 бібліотеки ІППО. Книгозбірням Закарпатського ІППО та УМО необхідно також створити власну електронну пошту, що в майбутньому дозволить їм оперативно обмінюватися даними з іншими бібліотеками.

Поряд з названими вище позитивними зрушеннями, що стосуються упровадження у роботу книгозбірень ІППО ІКТ, слід назвати і ряд проблем, що потребують нагального вирішення, а саме:

Ø штати більшості бібліотек Інститутів післядипломної педагогічної освіти (Вінницького ОІПОПП, Житомирського ОІППО, Закарпатського ІППО, Запорізького ОІППО, Івано-Франківського ОІППО, Полтавського ОІППО ім. М. В. Остроградського, Хмельницького та Чернівецького ОІППО) не відповідають вимогам до їхньої діяльності як сучасних бібліотечно-інформаційних центрів, тому необхідно збільшити штат бібліотеки (бібліотечними фахівцями, які досконало володіють ІКТ, програмістами) та надати працівникам книгозбірні можливість опанувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології та методи роботи з АБІС (навчання проводиться на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та у тренінгових центрах (лише для членів Української бібліотечної асоціації), що створені на базі обласних наукових бібліотек, що надасть можливість фахівцям бібліотеки здійснювати в електронному вигляді аналітичний опис видань свого Інституту, а також створювати з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського об’єднану базу даних з питань педагогіки та психології;

Ø у 13 бібліотек (бібліотеки Житомирського ОІППО, Закарпатського ІППО, Запорізького ОІППО, Кіровоградського ОІППО ім. Василя Сухомлинського, Луганського ОІППО, Миколаївського ОІППО, Одеського ОІУВ, ДВНЗ "УМО", Полтавського ОІППО ім. , Рівненського ОІППО, Сумського ОІППО, Тернопільського ОКІППО, Харківської АНО, Чернівецького ОІППО) відсутнє ліцензоване програмне забезпечення, яке необхідне при кооперативній роботі зі створення об’єднаних електронних ресурсів та обміну бібліографічними записами статей з періодичних видань між бібліотеками ІППО та ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – головним науково-методичним та координаційним центром мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України;

Ø із шести бібліотек (Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Київського ОІПОПК, Кримського РІППО, Південноукраїнського РІПОПК, Чернігівського ОІППО), що у своїй роботі використовують АБІС "ІРБІС", лише бібліотека Південноукраїнського РІПОК розпочала обмін електронними бібліографічними записами з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Інші названі вище бібліотеки ІППО затримують процес створення об’єднаного електронного інформаційного ресурсу.

Розділ ІІІ. Інформаційна і довідково-бібліографічна

діяльність бібліотек ІППО

Інформаційна і довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ОІППО протягом 2007–2009 рр., як і раніше, була спрямована на виконання завдань щодо повноцінного і якісного інформаційного забезпечення користувачів. На відміну від попередніх років, упродовж 2009 р. бібліотеки ІППО надали 4072 групових та 8491 індивідуальних повідомлень.

Аналіз інформаційної діяльності виявив поступове збільшення кількості проведених бібліотеками ІППО днів інформації. Так, наприклад, у 2006 р. було проведено лише 50 днів інформації, у 2007 р. ця цифра становила вже 96, у 2008 р. – 107, а на початок 2010 року – 142 дні інформації. Крім того, поступово зростає й кількість днів фахівця: у 2006 р. – 33 заходи, у 2007 р. – 36 заходів, у 2008 р. – 44 заходи, у 2009 р. – 59 заходів (Додаток 3) [4].

Необхідно відзначити, що у 2009 р. ДНПБ України ім. було започатковано щоквартальне проведення виїзних тижнів інформації (у тому числі і на базі бібліотеки УМО), під час яких відвідувачі заходу мають можливість ознайомитися з роботою бібліотеки, отримати інформацію про її фонд, систему науково-інформаційної діяльності та ознайомитися з новими надходженнями до книгозбірні (програма заходу включає виставку-перегляд нових надходжень, усні бібліографічні огляди, бесіди, консультації тощо). Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, як головний всеукраїнський науково-інформаційний центр з питань педагогіки та психології, науково-методичний і координаційний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України рекомендує такий вид діяльності започаткувати і в книгозбірнях Інститутів післядипломної педагогічної освіти, що надасть цим бібліотекам можливість максимально повно та якісно забезпечити інформаційні потреби своїх користувачів.

Протягом 2007–2009 рр. бібліотеки ОІППО продовжують активно використовувати таку форму інформаційної діяльності, як організація книжкових виставок. Так, на відміну від 2007 р., у 2008 р. загалом бібліотеками ІППО було проведено 172 виставки нових надходжень (у 2007 р. – 159), 280 тематичних виставок (у 2007 р. – 361), 156 виставок за профілем діяльності ОІППО (у 2007 р. – 148). У 2009 р. кількість проведених книжкових виставок значно збільшилась: так, фахівцями бібліотек ІППО б тематичних виставок та 294 виставки за профілем діяльності ОІППО (Додаток 3) [4]. Це свідчить про те, що фахівці бібліотек ІППО широко популяризують свій фонд та уважні до інформаційних потреб усіх категорій своїх користувачів, що, в свою чергу, сприяє популяризації діяльності вище зазначених книгозбірень і підвищенню фахового рівня освітян.

Важливим напрямом діяльності бібліотек ОІППО протягом 2007–2009 рр. була підготовка бібліографічних посібників різних видів та типів. Упродовж вищезазначених років загалом книгозбірні ІППО підготували 144 покажчики, серед яких видання, присвячені визначним датам і діячам у галузі науки, освіти і культури; видання, присвячені науковій та науково-методичній діяльності ОІППО, та видання з актуальних питань розвитку вітчизняної педагогічної науки, освіти і практики тощо (Додаток 3 – динаміка змін). Також упродовж зазначеного періоду бібліотеками ОІППО було підготовлено 616 рекомендаційних списків, 475 списків нових надходжень та 1064 бібліографічних огляди. Однак у звітних матеріалах жодна з бібліотек ІППО не повідомила, чи друкувалися зазначені вище бібліографічні посібники у фахових періодичних виданнях, що необхідно робити обов’язково. Детальніше з тематикою покажчиків та списків, випущеними бібліотеками ІППО за звітній період, можна ознайомитись у Додатку 7. Підсумовуючи інформаційну та довідково-бібліографічну діяльність бібліотек ОІППО, слід наголосити, що впродовж 2007–2009 рр. фахівці книгозбірень помітно активізували роботу у цьому напрямі, а це, у свою чергу, позитивно вплинуло на динаміку її основних показників.

Незважаючи та те, що бібліотеки у своїх звітах подають інформацію про підготовлені матеріали і проведені протягом року заходи, вони не всі є учасниками “Зведеного плану інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України”, який щорічно готує ДНПБ України ім. . Так, до зведеного плану у 2007 р. подали інформацію усього п’ять бібліотек: Київського, Дніпропетровського, Кримського, Одеського, Полтавського ОІППО; у 2008 р. – тільки бібліотека Київського ОІПОПК. Учасниками зведеного плану 2009 р. були бібліотеки Київського, Дніпропетровського, Запорізького, Полтавського, Чернігівського ОІППО. Надалі всі бібліотеки ІППО мають активно включатися в оприлюднення своєї роботи у “Зведеному плані інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України”, що сприятиме активізації їх інформаційної та науково-дослідної роботи з питань бібліотекознавства та бібліографознавства, покращенню якості бібліотечного обслуговування й науково-інформаційного забезпечення фахівців освітянської галузі України, а також поглибленню співробітництва та обміну інноваційним досвідом, адже наступним кроком ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського буде зведене координаційне планування науково-дослідної, науково-методичної та науково-інформаційної діяльності освітянських бібліотек мережі МОН України та НАПН України, завдяки якому стане можливим визначати основні напрями координації та сфери розподілу праці між освітянськими бібліотеками України, що будуть закріплюватися відповідними регламентуючими документами.

Проаналізувавши інформаційну та довідково-бібліографічну діяльність бібліотек ІППО у 2007–2009 роках, варто зазначити, що сьогодні у її організації важливе значення має застосування сучасних інформаційних технологій, завдяки яким стає можливим не лише максимально розкрити власні ресурси бібліотек, а й надати освітянам доступ до віддалених джерел інформації, зокрема ДНПБ України ім. – всеукраїнського галузевого інформаційного центру. Тому одним із головних завдань на сучасному етапі є створення в бібліотеці комп’ютеризованого середовища (оснащення сучасним комп’ютерним і телекомунікаційним обладнанням, виходом в Інтернет, відповідними ліцензійними програмами, АБІС, власною веб-сторінкою тощо) для повного та якісного обслуговування користувачів. Також необхідно відмітити, що протягом 2007–2009 рр. значна кількість бібліотек ІППО помітно активізували роботу в цьому напрямі, а це, у свою чергу, позитивно вплинуло на динаміку росту основних показників інформаційної та довідково-бібліографічної діяльності.