Діяльність бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти у рр (стр. 4 )

Розділ ІV. Науково-методична діяльність бібліотек ОІППО

Відповідно до покладених на бібліотеку ОІППО функцій обласного (міського) науково-методичного центру, вона "здійснює організаційно-методичне керівництво бібліотеками професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів області (міста) відповідно до Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та НАПН України" [10]. Організаційно-методичне керівництво бібліотеками ІППО здійснюється провідною бібліотечною установою галузі – Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського.

Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що більшість з них упродовж 2007–2009 рр. надавали науково-методичну допомогу освітянським бібліотекам міста, області, де вони діють, зокрема шкільним. Це бібліотеки Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Закарпатського ІППО, Запорізького ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Кримського РІППО, Луганського ОІППО, Львівського ОІППО, Полтавського ОІППО, Рівненського ОІППО, Харківської АНО, Південноукраїнського РІПОПК, Хмельницького ОІППО, Черкаського ОІПОПП, Чернівецького, Чернігівського та Миколаївського ОІППО.

Задля підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів упродовж зазначених років фахівцями бібліотек ОІППО було підготовлено близько 90 методичних рекомендацій щодо організації роботи шкільної бібліотеки, удосконалення окремих процесів і самоосвіти бібліотекарів, підготовки бібліотечних уроків, проведення всеукраїнської акції "Живи, книго!" (Додаток 8). Активно працювали в цьому напрямі бібліотеки Донецького, Запорізького Київського, Кіровоградського, Львівського, Полтавського, Рівненського, Харківського, Херсонського, Хмельницького, Чернівецького, Черкаського та Чернігівського ІППО.

На жаль, оцінити рівень вищезазначених методичних матеріалів і визначити їх відповідність єдиним принципам методичного забезпечення (науковості, рекомендаційності, диференційованості та ін.) не є можливим через те, що бібліотеки ІППО практично не надсилають свої розробки до відділу наукового та прикладного бібліотекознавства ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського і не подають відомості про видавничу продукцію та заходи з підвищення кваліфікації до “Зведеного плану інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України”, який готує ДНПБ України ім. .

Водночас фахівці бібліотек ІППО продовжували роботу в таких напрямах, як:

Ø співпраця з бібліотеками професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних закладів;

Ø надання консультаційно-методичної допомоги;

Ø виявлення та впровадження в роботу цих книгозбірень бібліотечних новацій;

Ø підготовка та проведення семінарів, круглих столів, тренінгів, лекцій з актуальних питань діяльності освітянських бібліотек тощо (детальніше з проведеними заходами можна ознайомитись у Додатку 10).

Підсумовуючи результати науково-методичної діяльності бібліотек ІППО, слід відзначити, що фахівці даних книгозбірень розуміють її значимість у сучасних умовах і намагаються активно працювати у цьому напрямі. Утім, зважаючи на малочисельність штату бібліотек ІППО (у більшості з них – 1–2 працівники), науково-методична робота ведеться не у повному обсязі і не на відповідному рівні.

Розділ V. Кадрове забезпечення бібліотек ІППО

Бібліотечні кадри були, є й залишатимуться одним із найважливіших чинників ефективного функціонування бібліотеки.

Аналізуючи загальну кількість працюючих упродовж 2007–2009 рр. у бібліотеках ІППО фахівців, спостерігається тенденція до їх збільшення. Якщо у 2007 р. у бібліотеках налічувалося 39 штатних одиниць, то у 2008 р. – вже 46, а у 2009 р. – 55.

З 55 бібліотечних працівників з вищою бібліотечною освітою – 19, вищою педагогічною – 25, середньою спеціальною – 9, іншою – 5 фахівців, що дає нам можливість зробити висновок про те, що більшість працівників бібліотек ІППО не мають фахової бібліотечної освіти, що, в свою чергу, негативно відображається на роботі цих книгозбірень.

Штат у 8 з 26 бібліотек складається з одного працівника, у 12-ти бібліотеках – з 2-х співробітників, у бібліотеці Київського ОІПОПК, Тернопільського ОКІППО та Південноукраїнського РІПОПК – з 3-х, Луганського ОІППО – з 4-х, а у бібліотеці УМО та Дніпропетровського ОІППО – з 5 працівників.

Співставлення основних показників діяльності у бібліотеках з однаковою кількістю співробітників виявило значну різницю у їхньому навантаженні. Наприклад, серед бібліотек з двома співробітниками, найбільша кількість відвідувань, як і в попередні роки, зареєстрована у бібліотеці Рівненського ОІППО (26 850), Харківської АНО (23 820) та Волинського ІППО (19 404); найменший цей показник у бібліотеці Сумського ОІППО (2094). З огляду на це можна зробити висновок, що бібліотеки Рівненського ОІППО, Волинського ІППО та Харківської АНО потребують збільшення свого штату на одну одиницю (уведення ще однієї штатної одиниці можна обґрунтувати "Тимчасовими примірними нормами часу на основні процеси бібліотечної роботи" (Додаток 4) [18]).

Сучасний розвиток суспільства вплинув на роботу бібліотек, підвищив вимоги до них. Діяльність бібліотекаря на сучасному етапі потребує розширення кругозору, більшої інтелектуальної гнучкості, подальшого поглиблення професіоналізму. А його професіоналізм визначається рівнем володіння предметом тієї діяльності, якою він займається і з якої він одержав спеціальну освіту. Такий спеціаліст не може добре працювати без постійного підвищення своєї кваліфікації [15]. У результаті досліджень саме ця проблема постає як найактуальніша і потребує найшвидшого вирішення, тому що введення у практику роботи бібліотек ІППО нових інформ-технологій та суттєва модернізація освіти України потребує від бібліотечних працівників безперервного навчання, що має бути націлене на систематичну актуалізацію знань бібліотекаря, його постійне професійне самовдосконалення, адже "сьогодні бібліотекар виступає в ролі консультанта, аналітика, технолога, порадника, викладача. Від його праці безпосередньо залежить правильна послідовність виконання бібліотекою функцій, а саме: головних – кумулятивної, меморіальної, інформаційно-комунікативної та похідних – просвітницької, виховної, виробничої, рекреаційної та гедоністичної" [18]. З огляду на вищезазначене, ДНПБ України ім. , як головний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України, кожного року організовує та проводить науково-практичні семінари, круглі столи, тренінги для працівників освітянських бібліотек. У зв’язку з цим необхідно відзначити активну роботу бібліотеки Черкаського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, на базі якої вперше серед бібліотек ІППО у жовтні 2008 р. відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар "Освітянські бібліотеки у реалізації рівного доступу до якісної освіти", в якому взяли участь майже всі завідувачі бібліотек ІППО (свої виступи на семінарі представили: Ніна Михайлівна Розуменко, зав. бібліотеки УМО НАПН України: "Стратегія розвитку спеціальної педагогічної бібліотеки Університету менеджменту освіти АПН України"; Єва Григорівна Гонік, директор обласного наукового бібліотечно-інформаційного центру Дніпропетровського обласного ІППО: "Досвід роботи обласного наукового бібліотечно-інформаційного центру Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з створення електронного середовища освітянських бібліотек Дніпропетровського регіону" та ін.). До того ж аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що фахівці цих книгозбірень з метою підвищення кваліфікації також беруть участь у роботі науково-практичних семінарів, круглих столів, тренінгів, що проводять обласні наукові, дитячі та юнацькі бібліотеки.

Традиційною формою підвищення кваліфікації працівників бібліотек ОІППО залишається курсова підготовка на базі УМО (ЦІПО). Однак, як і в попередні роки, аналіз стану підвищення кваліфікації працівників бібліотек ІППО протягом 2007–2009 років виявив ряд проблем:

Ø по-перше, кількість бібліотекарів, що навчалися на курсах у період з 2003 р. до 2009 р., становить лише 41 особу, з яких 24 особи підвищували кваліфікацію ще до 2006 року, упродовж 2007–2008 рр. усього 12 фахівців із бібліотек Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Запорізького ОІППО, Київського ОІПОПК, Львівського ОІППО, Рівненського ОІППО, Черкаського ОІПОПП та УМО, а у 2009 р. – лише 8 працівників мали змогу підвищити свою кваліфікацію (це фахівці Закарпатського, Київського, Кіровоградського (2 особи), Львівського, Миколаївського, Одеського та Хмельницького ІППО);

Ø по-друге, на курсах підвищення кваліфікації не забезпечується повна актуалізація знань, адже навчальні програми ІППО лише частково відображають сучасні тенденції у бібліотечній справі і не дають змоги бібліотекарям оволодівати потрібними знаннями.

Проаналізувавши ряд поданих вище проблем, можна зробити висновок, що система підвищення кваліфікації бібліотекарів потребує створення нової дієвої моделі, яка б ураховувала зміни у бібліотечній справі загалом, а також у діяльності й структурі бібліотек Інститутів післядипломної педагогічної освіти в умовах постійного реформування освіти зокрема [4; 5; 6].

Порівняно з минулими роками, упродовж 2007–2009 рр. покращилось забезпечення працівників бібліотек ІППО професійним читанням: так, наприклад, на 01.01.2010 р. бібліотека Донецького ОІППО передплачувала 8 назв фахових періодичних видань; Запорізького ОІППО та Кримського РІППО – 7 назв; бібліотеки Дніпропетровського ОІППО, Київського ОІПОПК – 6 назв; Полтавського ОІППО та Черкаського ОІПОПП – 5 назв; Миколаївського ОІППО та Харківської академії неперервної освіти, а також УМО – 4 назви. Три назви фахових періодичних видань передплачувалось бібліотеками Вінницького ОІПОПП, Кіровоградського ОІППО, Львівського ОІППО, Рівненського ОІППО, Сумського ОІППО, Південноукраїнського РІПОПК та Чернівецького ОІППО, а лише дві назви отримували бібліотеки Волинського ІППО, Житомирського ОІППО, Закарпатського ІППО, Івано-Франківського ОІППО, Луганського ОІППО, Хмельницького ОІППО та Чернігівського ОІППО (Додаток 11). Тільки один фаховий журнал, а саме "Шкільна бібліотека" передплачувався бібліотекою Тернопільського ОКІППО. Проте, безумовно, одним із варіантів вирішення проблеми професійного зростання фахівців ІППО лишається використання бібліотекарями онлайнових версій професійних видань з метою систематичного ознайомлення з ними й економії коштів на передплату їхніх паперових аналогів, а також пошук необхідних матеріалів серед інформаційних ресурсів наукових бібліотек, які є у кожній області України, а також передплата саме тих фахових видань, які найбільш важливі для них на даний момент (Додаток 12).

Отже, аналізуючи вищезазначене, можна з упевненістю стверджувати, що, як і в попередні роки, лишаються гострі проблеми, пов’язані з рівнем професійної підготовки працівників бібліотек ІППО, що потребують удосконалення системи підвищення кваліфікації бібліотекарів; модернізації навчальних планів курсів підвищення кваліфікації бібліотечних працівників; активізації самоосвітньої діяльності співробітників бібліотек ІППО через фахові видання та Інтернет, а також активної позиції самих працівників бібліотек.

ВИСНОВКИ

Процеси модернізації освіти, інформатизації суспільства суттєво розширили коло завдань, що сьогодні мають виконувати бібліотеки Інститутів післядипломної педагогічної освіти, які є важливою складовою інформаційного простору держави. Як свідчить аналіз діяльності цих книгозбірень упродовж 2007–2009 років, значна кількість бібліотек відповідають вимогам сьогодення (упроваджують ІКТ та Інтернет, створюють ЕК, модернізують свою діяльність згідно з вимогами часу), адже перед ними постає дуже багато проблем, розв’язання яких дасть їм можливість посісти чільне місце в інформаційному просторі України. Але розв’язати ці проблеми самостійно бібліотекам ІППО не під силу: їм необхідна підтримка з боку державних та місцевих органів влади, адміністрації обласних ІППО, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, а також активна позиція самих працівників книгозбірень.

З метою реформування діяльності бібліотек ІППО як сучасних інформаційних центрів освітянської галузі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, як головний координаційний та науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України ті НАПН України, рекомендує ректорам обласних ІППО та завідувачам бібліотек цих установ:

Для удосконалення формування і зберігання бібліотечних фондів:

Ø вирішити питання щодо збільшення фінансів на комплектування бібліотечних фондів (у т. ч. на передплату фахових періодичних видань);

Ø фахівцям книгозбірень ОІППО для оптимізації процесу комплектування фондів систематично вивчати інформаційні потреби користувачів своїх бібліотек (шляхом опитування, анкетування);

Ø використовувати можливості обмінно-резервних фондів ДНПБ України імені та бібліотек інших систем для поповнення фондів.

Для удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування освітян активізувати діяльність бібліотек ІППО щодо:

Ø взаємодії з головним координаційним та науково-методичним центром – Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені та бібліотеками мережі;

Ø використання можливостей МБА та ЕДД;

Ø оснащення бібліотек ІППО комп’ютерною технікою та обов’язкового підключення до мережі Інтернет;

Ø придбання програмного забезпечення АБІС "ІРБІС", що сприятиме налагодженню корпоративної роботи з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та іншими бібліотеками освітянської мережі з обміну базами даних та створення об’єднаних електронних ресурсів;

Ø створення на сайтах ІППО власних веб-сторінок бібліотек.

Для підвищення кваліфікації працівників бібліотек ІППО та інших освітянських бібліотек регіону ректорам Інститутів необхідно:

Ø сприяти навчанню бібліотекарів комп’ютерній грамотності;

Ø сприяти участі бібліотекарів ІППО у науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, тренінгах з питань бібліотечної роботи тощо.

Інтегрування бібліотек у єдиний інформаційний простір вимагає зміцнення професійних контактів, обізнаності зі станом справ, позитивними і негативними моментами як корпоративної співпраці, так і праці бібліотечної спільноти в цілому.

Це суттєво підвищує фахові вимоги до бібліотечного працівника, який повинен вміти оцінити інформаційні та пошукові можливості інформаційних масивів, виявити релевантні запитам користувачів ресурси.

Структурно функціональні зміни, які відбуваються в інститутах ОІППО, аналіз звернень до методичного центру ДНПБ України ім. працівників бібліотек засвідчує, що сьогодні нагальною потребою є вирішення питання щодо інтегрування і координування галузевих бібліотечних інформаційних ресурсів мережі освітянських бібліотек. Тому перед ДНПБ України ім. стоїть завдання подальшого розвитку функції управлінського консультування, що включає в себе нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотек у нових соціально-економічних умовах, створення системи методичних посібників освітянських бібліотек, що більшістю працівників цих книгозбірень визначається як одна з найефективніших форм методичного впливу, тощо.

Реалізація наведених вище заходів позитивно вплине на модернізацію діяльності бібліотек ІППО та їхню трансформацію в сучасні інформаційно-бібліотечні центри освітянської галузі України, що, у свою чергу, поліпшить якість забезпечення фахових інформаційних потреб як освітян, так і бібліотекарів.

Cписок використаної літератури:

1. Анотування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації : метод. посібник / авт.-уклад. В. І. Лутовинова. – Х. : Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди, 2003. – 44 с.

2. Беліна, Л. Комплексна автоматизована система обслуговування користувачів: перспективи та здобутки / Л. Беліна, Ю. Голубєв, Л. Коновал // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; АБУ. – Київ, 2007. – Вип. 19. – С. 40.

3. Бродовський, А. И. Система автоматизации библиотек ИРБИС: расширение возможностей полнотекстовых баз данных, интеграция имидж-каталога и другие новые решения / // Науч. и техн. б-ки. – 2008. – № 11. – С.60–67.

4. Діяльність бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти у 2005–2006 рр. : інформ.-аналіт. огляд / уклад. ; наук. ред. П. І. Рогова. – К. : ДНПБ України ім. , 2007. – 65 с.

5. Здановська, В. П. Аналіз діяльності бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – важливий фактор удосконалення їх роботи /  // Науково-методичні та організаційні засади створення системи інформаційного забезпечення фахових потреб освітян України [Електронний ресурс] : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару, 18–19 трав., 2006 р., м. Львів / АПН України, ДНПБ України ім. . – Електрон. дані. – К., 2006. – Режим доступу: http://www. library. /datas/upload/files/zbirnik_lvov_08.pdf. – Назва з екрана.

6. Здановська, В. П. Бібліотеки обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – центри інформаційної підтримки освіти в регіонах / Валентина Здановська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2007. – Вип. 16. – С. 53–63.

7. Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. / АПН України, ДНПБ України ім. ; ред.-кол. : П. І. Рогова (гол.), іверстова (заст. гол.) та ін. – К. : Вирій, 2006. – 404 с.

8. Організаційно-управлінські документи для освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України (2000–2005 рр.) / АПН України, ДНПБ України ім. ; [уклад. : Хемчян І. І., ; наук. ред. : І., ; коректор Сигнаївська В. О. ; літ. ред. ; рецензент ]. – К., 2006. – 252 с.

9. Павлуша, Т. Організація використання документів на машиночитаних носіях інформації в універсальній науковій бібліотеці / Т. Павлуша, О. Яковенко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; АБУ. – Київ, 2007. – Вип. 19. – С. 52, 56.

10. Положення про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України : затв. спіл. наказом М-ва освіти і науки України та Акад. пед. наук України від 30.05.2003 р. № 000 / 31 // Шкіл. б-ка плюс. – 2003. – № 3/4. – С. 1–4.

11. Примірне положення про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку обласного інституту післядипломної педагогічної освіти // Організаційно-управлінські документи для освітянських бібліотек Міністерства науки і освіти України та Академії педагогічних наук України ( рр.) / уклад. : І. І. Хемчян, ; наук. ред. : П. І. Рогова, ; літ. ред. О. З. Клименко ; рецензент Л. В. Савенкова. – К. : ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, 2006. – С. 227–232.

12. Рогова, П. І. Мережа освітянських бібліотек: соціальне призначення і функції / П. Рогова // Шкіл. світ. – 2001. – Груд. (№ 48). – С. 3–4.

13. Рогова, П. І. Роль освітянських бібліотек у формуванні інформаційного простору держави / П. І. Рогова // Пед. вісн. – Черкаси, 2009. – № 1. – С. 13–16.

14. Рогова, П. І. Типологічні ознаки педагогічних бібліотек // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5/6. – С. 120–125.

15. Савіна, З. Бібліотекар України 90-х років / З. Савіна // Бібл. планета. – 2000. – № 1. – С. 19–21.

16. Фокеев, В. А. Библиографоведение. Информатика : терминол. словарь / В. А. Фокеев. – М. : Литера, 2009. – 488 с.

17. Хемчян, І. І. Науково-методичне забезпечення інноваційного розвитку інформаційної діяльності спеціальних педагогічних бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти / Хемчян І. І. // Освітянські бібліотеки України в реалізації програми рівного доступу до якісної освіти [Електронний ресурс] : матеріали всеукр. наук.-практ. семінару, 20–22 жовт. 2008 р., м. Черкаси / АПН України, ДНПБ України ім. , Черкас. обл. ін-т післядиплом. освіти пед. працівників. – Електрон. дан. – К., 2008. – Режим доступу: http://www. library. /datas/upload/files/hemchan. pdf. – Назва з екрана.

18. Шалиганова, А. Нові стандарти професії / А. Шалиганова // Бібл. форум України. – 2009. – № 1. – С. 36–37.

Додаток 1

Формування інформаційного ресурсу бібліотек ІППО

протягом рр.

(станом на 01.01.2010 р.)

Назва ІППО	Обсяг бібліотечного фонду (тис. прим.)	Надійшло за рік	Оновлення бібліотечного фонду у %
2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
Волинський	43301	43670	43952	281	369	282	0,6	0,8	0,6
Дніпропетровський	34519	34536	33649	980	249	222	2,8	0,7	0,7
Донецький	19488	22582	22582	869	804	810	4,4	0,4	3,6
Житомирський	36207		34326	150		197	0,4		0,6
Закарпатський	20036	20126	20385	810	790	680	4,0	3,9	3,4
Запорізький	88300	91400	88800	800	1500	1100	0,9	1,6	1,2
Івано-Франківський	26427	25967	26254	235	523	327	0,9	2,0	1,2
Київський	57572	61633	57965	1202	1095	1067	2,1	1,8	1,8
Кіровоградський	37254	37532	37290	693	1029	695	1,9	2,7	1,9
Кримський	44475	34784	31661	316	273	295	0,7	0,8	0,9
Луганський		57768	55432		356	470		0,6	0,8
Львівський	16913	17833	15733	914	920	906	5,4	5,6	5,7
Полтавський	26313	27330	28932	630	1017	1602	2,4	3,7	5,5
Рівненський	41695	39150	39533	584	430	300	1,4	1,1	0,8
Сумський	32035	33848	34995	911	731	467	2,8	2,2	1,3
Харківський	26962	29983	29983	466	537	411	1,7	1,8	1,4
Південноукраїнський	40238	40564	40437	452	491	736	1,1	1,2	1,8
Хмельницький	32850	34200	33414	352	754	1131	1,1	2,2	3,4
УМО		108400	110220		187	319		0,2	0,3
Черкаський	36652	36554	37315	661	569	697	1,8	1,6	1,9
Чернівецький	16587	17629	17985	1268	633	282	7,6	4,0	1,6
Чернігівський	43823	44741	46234	915	918	1493	2,1	2,1	3,3
Вінницький			25847			362			1,4
Миколаївський			42835			438			1,0
Одеський			14956			310			2,1
Тернопільський			27623			987			3,6
Усього	721647	860230	998341	13489	14175	16586