Інтегровані маркетингові комунікації (стр. 3 )

Оскільки електрообладнання — це товар, пов’язаний з небезпекою, і до його продажу треба ставитися відповідально. Тому в кожному магазині працюють продавці - консультанти, які не лише розповідають покупцям про той чи інший товар, а й радять, який саме прилад треба використовувати в різних ситуаціях. [3]

Таблиця 2.2.

Асортимент товарів ПП "Атлант"

№ п/п	Група товарів	Кількість одиниць товару в групі
1	Аудіо-, теле-, відеотехніка (магнітофони, програвачі дисків, DVD програвачі, цифрові програвачі, телевізори, відеомагнітофони, багатофункціональні пристрої, радіоприймачі)	160
2	Кухонна електроніка (електрокомбайни, блендери, соковижималки, міксери, електром’ясорубки, витяжки, кухонні вентилятори, електрозапальнички, електроплити, міні-плити, посудомийні машини)	178
3	Освітлювальна електроніка (електролампочки різних видів, світильники, люстри, торшери, офісні та настільні лампи, патрони до ламп)	253
4	Інша побутова електроніка (пилососи, пральні машини, центрифуги)	29
5	Батарейки, витратні матеріали та деякі запасні частини до побутової техніки	156

[3]
Організування розподілу продукції

ПП “Атлант” на шляху товару від виробника до споживача, є посередником. Оскільки, деякі товари підприємство купує у виробників, то місце фірми “Атлант” в ланцюгу від виробника до споживача буде виглядати так (рис.2.2):

Рис.2.2. Місце фірми “Атлант” в ланцюгу від виробника до споживача при однорівневому розподілі товару

Електроінструменти відомих фірм підприємство “Атлант” купує у дистриб’юторів і відповідно місце фірми в ланцюгу від виробника до споживача буде виглядати так (рис.2.3):

Рис.2.3. Місце фірми “Атлант” в ланцюгу від виробника до споживача при дворівневому розподілі товару

Метою діяльності підприємства є одержання прибутку, який створюється в процесі реалізації продукції, робіт і послуг. Для оцінки фінансового стану використовують аналіз прибутковості. Фінансовий стан підприємства аналізують за результатами одержаного прибутку, порівнянням відповідних показників з показниками попередніх періодів як за абсолютними величинами, так і за відносними, при цьому виявляють зміну показників і тенденцію цієї зміни. У процесі аналізу виявляють залежність маси прибутку від впливу різних факторів, до яких належать: зміни цін і собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг; зміни обсягів, структури та асортименту реалізованої продукції, робіт і послуг. [2, ст. 255]

Прибутковість або рентабельність є узагальнюючим критерієм роботи підприємства. Вона характеризує його діяльність і означає, що виручка від реалізації продукції, робіт і послуг покриває витрати на виробництво, реалізацію і забезпечує відповідні нагромадження. Рентабельність підприємства аналізують як за абсолютними, так і за відносними показниками і визначають в коефіцієнтах, або в відсотках. Для системної оцінки ефективності використання основного і оборотного капіталу ПП. “Атлант” розрахуємо коефіцієнти (показники) рентабельності (додаток Д).

Обсяг збуту продукції ПП “Атлант” в 2005 році становив 355,8 тис. грн., в 2006 році – 380,5 тис. грн., а в 2007 році – 441,2 тис. грн., що свідчить про зростання збуту товарів на 16% в 2007 році в порівнянні з 2006 роком, та на 24% в порівнянні з 2005 роком, що говорить про невелике, але стабільне збільшення рівня продаж. Якщо рівень продаж і далі буде зростати, то можливо підприємство зможе відкрити ще один або декілька магазинів у місті, або кардинально змінить свою маркетингову політику і почне працювати ще і в районних центрах, або навіть і в районі. Аналізуючи основні показники діяльності підприємства, встановлено, що чистий прибуток в 2007 році зріс на 50,2% в порівнянні з 2006 роком та 117,4% в порівнянні з 2005 роком, тобто ми спостерігаємо плавну, але чітку тенденцію до зростання прибутку, розвитку діяльності. Цей ріст відбувся насамперед за рахунок збільшення інших операційних доходів, а також через зростання реалізації продукції.

В проаналізованому підприємстві чиста рентабельність реалізованої продукції 2005 році становила 0,085(8,5%), а в 2006 році – 0,11 (11%), в 2007 році – 0,15 (15%). [3]

3. Шляхи підвищення ефективності інтегрованих маркетингових комунікацій на ПП «Атлант».

Інтегровані маркетингові комунікації – це концепція планування, яка пов’язана з необхідністю оцінювання стратегічної ролі окремих напрямів (реклами, стимулювання збуту, персонального продажу і т. д.) і пошуком оптимального їх поєднання для забезпечення чіткості, послідовності і максимізації впливу окремих комунікаційних акцій.

Маркетингова комунікаційна політика - перспективний курс дій фірми, спрямований на забезпечення взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Комплекс просування товару або комунікаційний мікс - поєднання основних (реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, персональний продаж, прямий маркетинг) і синтетичних засобів маркетингових комунікацій (виставки, спонсорство, брендинг) для рекламних і маркетингових цілей. [15, ст. 38]

Важливим етапом циклу процесу управління системою маркетингових комунікацій є функція контролю, де ключовою проблемою є оцінка ефективності досліджень. Можливі проведені дослідження повинні свідчити, що для успішного планування та реалізації стратегії інтегрованих маркетингових комунікацій існує необхідність оцінки ефективності комунікаційної стратегії в цілому, важливе значення також має визначення впливу окремих його складових на ефективність діяльності торгових підприємств, тобто прогнозування оптимальної структури системи маркетингових комунікацій. [25, ст. 163]

Описуваний процес, що складається з дев'яти основних етапів, є загальною схемою розробки плану маркетингових комунікацій. Всі його етапи можуть бути використані при створенні плану для конкретної комунікаційної функції, наприклад для стимулювання збуту або реклами.

Перший етап: визначення можливих утруднень і сприятливих можливостей. Аналіз майбутніх проблем і сприятливих можливостей безпосередньо пов'язаний з проведенням ситуативного аналізу. На цьому етапі може бути використаний метод SWOT- аналізу. Основну увагу тут слід приділяти чинникам. Що впливає на ефективність маркетингових звернень. Проте вони не взмозі вирішити проблеми, пов'язані з ціною товару або його доступністю оскільки можуть лише переорієнтовувати сприйняття покупців. Припустимо, що маркетинговий план визначає високу ціну товару або обмеженість каналів його розподілу як слабкі місця компанії. У цьому випадку для виправдання високої ціни план маркетингових комунікацій може бути націлений на підкреслення якості товару і його високою реальною цінності, а обмеженість каналів розподілу пояснюється ексклюзивним характером подібної продукції.

Другий етап: визначення цілей. Комунікаційні цілі можуть плануватися з використанням моделей ієрархії результатів, які служитимуть основою для визначення ступеня дії плану, що розробляється, на споживачів. Цілі маркетингові комунікацій зазвичай потрапляють в одну з наступних категорій:

1. Створення обізнаності;

2. Досягнення розуміння;

3. Забезпечення змін у відношенні до товару і в його сприйнятті;

4. Досягнення зміни в поведінці споживачів;

5. Підкріплення попередніх рішень.

Деякі інструменти маркетингових комунікацій можуть опинитися більш ефективними в досягненні конкретних цілей в порівнянні з іншими, що є важливим чинником розвитку маркетингових комунікацій на четвертому етапі планування.

Третій етап: вибір цільової аудиторії.

Маркетингове звернення, доставлене неправильно вибраній аудиторії заздалегідь приречено на невдачу. У планах маркетингових комунікацій цільові аудиторії ідентифікуються для конкретних комунікаційних дій. Для правильної ідентифікації цільових аудиторій фахівці по маркетинговим комунікаціям повинні мати докладну інформацію як про ринок, так і товарі, його виробника і продавців, а також про тих, хто і як буде використовувати цей товар і хто зможе впливати на купівельні рішення споживачів і їх сприйняття продукції фірми.

Четвертий етап: вибір маркетингових комунікацій.

Одна з найважливіших функцій плану маркетингових комунікацій полягає у визначенні маркетингових комунікацій. Керівництво або відділ маркетингу на підприємстві в процесі планування маркетингової стратегії фірми повинен вибрати певні маркетингові комунікації, через які буде прокладено шлях від торговельного підприємства до потенційного клієнта.

П'ятий етап: вибір стратегії маркетингових звернень.

Процес визначення інформації, яку необхідно повідомити цільовій аудиторії, є важким і надзвичайно важливим. Хоча різні цільові аудиторії мають різні потреби в маркетинговій інформації, всі використовувані звернення мають бути узгоджені із загальним зверненням компанії її торгової марки або її товару.

Шостий етап: вибирання засобів доставки маркетингових звернень.

Розробка стратегії вибирання засобів доставки здійснюється спільно з розробкою стратегії звернень і з урахуванням можливостей бюджету маркетингових комунікацій. Для успішного планування системи доставки маркетингових звернень процес їх вибору повинен включати строгий аналіз достоїнств і недоліків і використання спеціальної рейтингової системи, що показує як і чому вибраний той або інший канал розповсюдження реклами.

Сьомий етап: визначення бюджету.

Бюджет є одним з ключових чинників, що визначають ступінь використання кожного елементу маркетингових комунікацій. Після того, як бюджет маркетингових комунікацій виявляється сформованим в загальних рисах, починається його розподіл між окремими інструментами маркетингових комунікацій і тд.

Восьмий етап: реалізація стратегії.

Успіх будь-якої стратегії маркетингових комунікацій багато в чому залежить від її правильного здійснення. Процес реалізації стратегії складається з трьох самостійних етапів. На першому етапі менеджер по маркетингових комунікаціям повинен ухвалити конкретні рішення по всіх елементах плану - засобам реклами, її об'ємам, часу випуску, і тд. Потім необхідно створити умови для втілення всіх ухвалених рішень і призначити людей відповідальних за кожне завдання.

Успішна реалізація вибраної стратегії вимагає координації зусиль всіх фахівців, що беруть участь в її здійсненні.

Дев'ятий етап: оцінка результатів.

Після закінчення етапу реалізації керівник службою маркетингових комунікацій повинен з'ясувати, чи дозволили зроблені заходи досягти поставлених цілей. Для оцінки результатів програми необхідне рішення трьох завдань. По-перше, менеджери служби маркетингових комунікацій винні розробити критерії ефективності оцінюваної програми, що б знати яких реальних результатів слід чекати. По-друге, менеджери зобов'язані відстежувати фактичне просування до поставлених цілей. По-третє менеджери повинні порівнювати виміри отриманих результатів з вибраними критеріями, щоб визначити ступінь ефективності витрачених зусиль. Після отримання оцінки ефективності реалізованої стратегії розробники плану маркетингових комунікацій дістають можливість виявити його недоліки і запропонувати необхідні коректування. [24, ст. 38]

При розробці комунікаційної стратегії необхідно враховувати багато додаткових факторів, які впливають на вибір організацією комунікаційних інструментів та їх співвідношення в комунікаційному наборі. Серед сукупності таких факторів можна виділити: цільовий ринок, кон’юнктуру, життєвий цикл продукту, рівень конкуренції, фінансові обмеження організації, галузеву специфіку тощо.

Можна виділити три основні принципи стратегії планування інтегрованих маркетингових комунікацій.

· Інтеграція вибору: найбільше ефективно сполучити різні засоби комунікацій для досягнення поставлених цілей.

· Інтеграція позиціонування: кожен з видів комунікацій має бути погоджений з позиціонуванням марки з погляду їх синергічної (тобто результат перевершує просту суму складових) взаємодії.

· Інтеграція плану-графіка: визначивши свій сегмент ринку, вплинути на швидкість прийняття рішень на користь торгової марки фірми.

Для менеджменту будь якої торговельної фірми важливим є створення системи управління інтегрованими маркетинговими комунікаціями, де серед інших елементів центральне місце буде займати розробка та реалізація комунікаційної стратегії (додаток Б).

З метою збільшення ефективності комунікаційні програми доцільно розробляти спеціально для кожного сегмента ринкової ніші і навіть для окремих клієнтів, беручи до уваги як прямий, так і зворотний зв’язок між фірмою та клієнтами. Отже, першим етапом комунікаційного процесу є повний аудит потенційних можливостей взаємодії компанії та її продукту з клієнтами. Споживач незалежно від того, що купуватиме, спочатку вивчає рекламні проспекти, радиться з компетентними особами, слухає рекламу по радіо або дивиться по телевізору.

Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля на адресатів, фірма сподівається на бажану для неї зворотну реакцію, а саме: від споживачів — купівлі товару фірми; від постачальників і маркетингових посередників — співробітництва на взаємовигідних умовах; від контактної аудиторії — якщо не підтримки, то відсутності протидії; від органів державного управління — формування режиму найбільшого сприяння. Планування стратегії використання маркетингових комунікацій проводять на основі складових частин ІМК, що описані в розділі 1.2. [22, гл. 2.1]

Аналіз діяльності підприємства засвідчив, що підприємство в умовах постійної української економічної кризи є прибутковим, і одним із основних інструментів досягнення цього є система маркетингових комунікацій. Для поширення інформації про свою діяльність на підприємстві використовують такі комунікативні засоби:

а) постійні акції та знижки;

б) використання телевізійної та реклами на радіо;

в) використання друкованої реклами (буклети, каталоги);

г) особистий контакт працівників відділу маркетингу з потенційними клієнтами;

д) інформативні статті в друкованих засобах масової інформації.

Річні витрати на маркетингові комунікації в звітному році на підприємстві становили 18% від прибутку. Найбільше коштів підприємство витрачає на телевізійну рекламу (45%), на рекламу на радіо (20%) і на друковану рекламу (18%). [3]

Слід зазначити, що реклама являється найбільш дорогою формою маркетингової комунікації на підприємстві, при тому, що інші форми мають в порівнянні з нею деякі якісні переваги в рішенні проблем, які виникають в сьогоднішніх умовах. Розробка реклами повинна бути завжди конкретною і направленою на один об’єкт, наприклад на певний вид товару, перед конкретною аудиторією і направлена на конкретне рішення – виключно на покупку. Але все ж реклама – двигун торгівлі, тому без неї просування товару та торгової марки неможливе. Якісним та недорогим видом реклами може бути вітринна реклама, яка стимулює покупця до імпульсивної покупки «миттєво і в цей момент». [33]

Останніми роками маркетологи стали застосовувати дещо іншу модель спілкування із споживачами. Ці зміни відбулися під впливом двох факторів: по-перше, через подрібнення ринків збуту маркетологи вже не орієнтуються на масовий маркетинг, їх завдання – розробка вузькоспрямованої маркетингової програми, яка передбачає налагодження тісних відносин з покупцями вузькоспеціалізованих мікроринків; по-друге, швидкий розвиток комп'ютерних та інформаційних технологій сприяє активному обміну інформацією між розрізненими ринками збуту. Сучасні інформаційні технології до­помагають маркетологам оперативно реагувати на зміни попиту. Нові технології пропонують нові канали комунікації для звернення до чітко визначених груп покупців із спеціалізованою інформацією.

Сучасний споживач дістає величезні обсяги різноманітної інформації про підприємство, його продукцію. У будь-якому разі він реагує на цю інформацію, однак не звертає уваги на те, з яких джерел до нього надходять рекламні звернення: телебачення, преса, розповідь випадкової людини на вулиці — усе зливається в єдине ціле. Якщо інформація, яка надходить з різних джерел, є суперечливою, то це провокує недовіру до компанії та її продукції. [34]

Досить часто підприємству не вдається скоординувати роботу всіх своїх комунікаційних каналів. У результаті споживач не може розібратися в суміші повідомлень. У рекламних зверненнях говорять одне, рівень цін свідчить про інше, на етикетці – щось третє, торгові агенти розповідають своє, а інформація web-вузла взагалі не пов'язана з тим, що відбувається.

Проблема полягає в тому, що всі ці відомості часто походять з різних джерел, кожне з яких виконує власну функцію і має своїх відповідальних. Рекламні звернення розробляють і втілюють у життя відділи реклами або сторонні рекламні агентства. Роботу торгових агентів планують і координують відділи збуту. Зв'язки з громадськістю взагалі спрямовані на створення певного іміджу підприємства, а не на товар. Тому ця служба на більшості підприємств є структурним елементом адміністрації, її головне завдання – повідомити суспільству про соціальне значення підприємства, сформувати позитивне ставлення до нього суспільства в цілому, а не певної цільової групи.

Буде доцільно використовувати на підприємстві власні сили в плануванні стратегії маркетингових комунікацій, оскільки воно має відносно незначні розміри на ринку електропобутової техніки в місті Житомир, та не має великих коштів на вливання в русло залучення сторонніх фірм на ринку послуг маркетингових комунікацій.

У минулому на підприємствах ніхто не замислювався над тим, що різні засоби просування мають різні цілі та методи впливу, а отже, потребують єдиної програми просування, а в наш час для кожного засобу просування товару потрібен свій конкретний підхід, що буде враховувати цілі просування та структуру ринку. Саме тому рішення про застосування концепції інтегрованого маркетингу є доцільним та своєчасним. Згідно із цією концепцією, підприємство ретельно продумує та координує роботу своїх численних каналів комунікації: рекламу в засобах масової інформації, персональний продаж, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю та прямий маркетинг – для формування чіткого, послідовного та переконливого уявлення про товар. Воно позиціонує свої марки, створюючи їм певну репутацію завдяки координації та укріпленню власних позицій, іміджу та рекламної діяльності через усі доступні канали маркетингових комунікацій. Це означає, що всі матеріали застосовані для організації зв'язків з громадськістю, містять ту саму інформацію, що й матеріали прямої поштової розсипки, а реклама виглядає та сприймається так само, як і web-вузол. [32]

Дуже важливим етапом в розробці програми маркетингових комунікацій є розрахунок системи витрат на маркетингові комунікації.

Пропоную алгоритм розрахунку оптимізованої структури витрат на маркетингові комунікації (рис. 3.1), на основі якої можливе досягнення синергічного ефекту від використання всіх складових системи маркетингових комунікацій. [3]

·

· Рис. 3.1. Алгоритм розрахунку оптимізованої структури витрат на маркетингові комунікації.

За статистичними даними, 15% валового національного продукту спрямовано на діяльність у сфері маркетингових комунікацій: близько 3% - на рекламу, 7,5% - на персональний продаж, 4,5% - на стимулювання збуту і невизначена сума - на маркетингові зв’язки з громадськістю.

Для того, щоб досягти успіху в підприємницькій діяльності, підприємства мають не лише чітко дотримуватися розробленої виробничої програми та утримувати рівень цін у межах обраної цінової стратегії. Вони повинні також передавати інформацію своїм реальним та потенціальним покупцям. Більше того, треба враховувати, що потік інформації має бути постійним і в жодному разі не можна допустити випередження інформації товарам. Саме тому головним є не те, спілкуватися зі споживачем чи ні, а вирішення питання, скільки витратити на комунікації та які засоби передачі інформації застосувати. [31]

4. Висновки та пропозиції

Дослідження комунікаційної політики ПП «Атлант» показали, що на підприємстві приділяється достатня увага незапланованим маркетинговим комунікаціям, ефективно застосовуються різні елементи комунікаційного набору, розвинена комплексна система управління комунікаційною діяльністю. Заслуговує на увагу те, що значного поширення набуває практика застосування фірмою вітринної реклами, що дає можливість значно підняти рівень продаж в магазинах.

У реальних умовах, на підприємстві, на процес управління маркетинговими комунікаціями впливає низка додаткових факторів різноманітного характеру, які мають велике значення при плануванні та виборі підприємством комунікаційних інструментів. Для сфери торгівлі особливо важливими є галузеві фактори, які визначають особливості побудови системи управління маркетингових комунікацій підприємств та притаманні тільки підприємствам торгівлі види комунікаційної діяльності (вітринна реклама, індивідуальний підхід та інформування клієнтів).

Рекламна інформація використовує різні способи переконання потенційних споживачів в достоїнствах товару скрізь, де можливий інформаційний контакт цільової аудиторії з компанією або її торговою маркою. План маркетингових комунікацій встановлює цілі, аналізує можливості виникнення незапланованих контактів і використовує інструменти маркетингових комунікацій для розповсюдження маркетингових звернення. Інтегровані маркетингові комунікації об'єднують в собі всі засоби маркетингових комунікацій - від реклами до упаковки і дозволяють направляти цільовим аудиторіям узгоджені, переконливі маркетингові звернення, сприяючі досягнення цілей компанії. Планування маркетингових комунікацій приділяє основну увагу створенню ефективної стратегії ІМК за допомогою використання реклами, заходів по стимулюванню збуту, зв'язків з громадськістю, особистих продажів, прямого маркетингу і упаковки.

В I розділі дипломної роботи розкрито суть розроблення маркетингових комунікацій для торгівельного підприємства. Визначено рівень впливу інтегрованих маркетингових комунікацій на просування підприємства в торговому плані та наведено загальну класифікацію маркетингових комунікацій для торгових підприємств.

В II розділі розглянуто діяльність ПП "Атлант", проаналізовано наявно-використовувані маркетингові комунікації та залежність прибутку від затрат на маркетингову діяльність своїми силами та за допомогою інших спеціалізованих організацій. Встановлено, що на підприємстві “Атлант” маркетингова служба відсутня. Багато маркетингових функцій бере на себе виконавчий директор, інші деякі функції виконують директори магазинів. Це призводить до розпорошеності зусиль, направлених на маркетинг, що знижує його ефективність. Щодо рекламної активності, то в даний час підприємство використовує один із найбільш дієвих засобів реклами – вітрину, що є дешевим та досить дієвим способом повідомлення споживача про напрям функціонування магазину та наявний товар в магазині.

Фірма “Атлант” при просуванні своєї продукції залучає також пряму поштову рекламу – у вигляді листівок та буклетів, що розповсюджуються на місці та в місцях можливих для привернення потенційних клієнтів.

Також на підприємстві застосовується стимулювання збуту – існує гнучка система знижок, індивідуальний підхід до кожного клієнта.

В магазинах “Атлант” застосовують такі знижки:

ü знижки за кількість придбаного товару;

ü бонусні знижки постійним клієнтам;

ü знижки на застарілі моделі електротоварів.

Знижки та різні акції є дуже ефективним засобом заохочення потенційних клієнтів до купівлі товару саме в цьому магазині.

Ціни на товари в магазинах ПП «Атлант» є нижчі за середні по місту на ті самі види товарів, що дає змогу в рекламі привернути увагу покупців.

З метою удосконалення управління маркетинговим комунікаціями торгових підприємств запропоновано модель побудови та функціонування системи управління інтегрованими маркетинговими комунікаціями, де особлива увага приділяється розробці комунікаційної стратегії та прогнозуванню прибутку з урахуванням оптимізованої структури витрат на систему маркетингових комунікацій.

Одним із можливих шляхів підвищення ефективності управління маркетинговими комунікаціями торгових підприємств є застосування запропонованого алгоритму визначення впливу кожного елемента системи маркетингових комунікацій на кінцеві показники господарської діяльності та побудова оптимізованої структури витрат на комунікаційну діяльність. Практичне застосування методики, що пропонується, дозволило визначити, що для більшості підприємств галузі оптимальним з точки зору максимізації прибутку є раціональне співвідношення витрат (розділ ІІІ).

5. Список використаних джерел

1. Сопко маркетингу. - К.:, 2007.

2. Примак . Видання 2-ге, виправлене та доповнене - К.:, 2005.

3. Матеріали економічної діяльності ПП «Атлант» за зв. р.

4. Бєлєвцев М. І., Інфраструктура товарного ринку. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

5. Бєлєвцев М. І., Інфраструктура товарного ринку. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

6. Закон України “Про підприємництво” від 10.03.92 р.

7. Закон України ”Про рекламу” від 11.07.03 р.

8. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (N 959-XII від 16.04.91 р)

9. Закон України ”Про підприємства в Україні” від 19.р.

10. Закон України ”Про споживчу кооперацію” від 12.р.

11. Закон України ”Про захист прав споживачів” від 2.02.91 р.

12. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності” від 12.02.92р

13. Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 01.02.92р.

14. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 16.03.96р.

15. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.95р. N 108.

16. Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені МЗЕЗторгу України від 27.05.96 № 000 із змінами, внесеними згідно з наказом МЗЕЗторгу № 000 від 07.07.98 та наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 000 від 26.04.2002

17. Ціни і ціноутворення. К.: Кондор, 2008.

18. Скиба економіки.- К: КТЕІ, 2005.

19. Скибінський іологічні дослідження на підприємстві. Львів: ЛТЕІ, 2006.

20. Романова ічна діяльність фірми. Питер. 2005.