Поточний і модульний контроль* | Індивідуальне завдання (навчальний проект) | Підсумковий контроль | Загальна с у м а |
40 балів (Ці бали складається із суми балів за всі змістовні модулі. А бали за кожний модуль – із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи і модульних контролів) | 20 балів | 40 балів | 100 балів |
Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) може бути оцінена від 0 до 2 балів на кожному занятті. За письмове оформлення комплексу лабораторних робіт кожного модуля можна одержати від 0 до 2 балів. Наприкінці вивчення кожного модуля нами виводиться середня оцінка за виконання усіх видів навчальної діяльності (від 0 до 2 балів).
За виконання завдань самостійної роботи передбачена різна кількість балів. Завдання самостійної роботи по вивченню окремих питань курсу перевіряються у складі модульної контрольної роботи після кожного модуля. За письмову відповідь на кожне з питань контрольної роботи студент може одержати 1 – 2 бали. Конкретна кількість балів указана для кожного з питань такої контрольної роботи. Самостійна робота у формі задач та робіт на контурній карті подається у письмовому вигляді в окремому зошиті та оцінюється від 0 до 2 балів.
Після виконання усіх видів навчальної діяльності по модулю проводиться модульна контрольна робота, за яку студент може одержати до 6 балів. Таким чином, за кожен модуль студент може одержати за поточний контроль до 2 балів та за модульний контроль до 6 балів, що разом становить 8 балів.
Індивідуальна робота виконується у формі рефератів, презентацій та ілюстративних матеріалів у електронній формі, ілюстративних альбомів на паперових носіях та настінних переносних таблиць, що ілюструють та унаочнюють окремі питання курсу. За увесь курс студент виконує один індивідуальний навчальний проект. За індивідуальну роботу студент може одержати до 20 балів.
Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену. Екзамен передбачає письмову відповідь на два теоретичних питання та розв’язання задачі. За теоретичні питання виставляється до 13 балів,
а за задачу – до 14 балів. За підсумковий контроль у цілому студент може одержати до 40 балів.
ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ТА ЇХ СТРУКТУРА
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ
Тема 1. Атмосфера. Сонячна радіація
Походження та еволюція атмосфери. Склад та будова атмосфери. Значення атмосфери для географічної оболонки. Взаємодія атмосфери з іншими геосферами. Склад сонячної радіації.
Надходження сонячного випромінювання на верхню межу атмосфери. Сонячна стала. Перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге. Пряма, розсіяна і сумарна сонячна радіація. Закономірності географічного розподілу сумарної радіації.
Види навчальної діяльності студентів:
а) лекції:
№№ | Тематика і зміст лекцій | Год. | Література (основна, додаткова) | Обладнання, ресурси |
1. | Лекція №1. Тема: Атмосфера Землі - Склад атмосфери. - Будова повітряної оболонки. - Походження та еволюція атмосфери. - Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі. - Значення атмосфери для географічної оболонки та в житті людини | 2 | А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 11; 12; 13; 14 Б) додаткова: 2; 8; 11; 12; 13; 16; 17; 21; 22 | Глобус Землі, географічні атласи |
2. | Лекція 2-3. Тема: Сонячна радіація на планеті Земля - Склад сонячної радіації - Сонячна стала - Якісне перетворення сонячної радіації в атмосфері - Закон Буге - Пряма і розсіяна сонячна радіація - Сумарна радіація та її розподіл | 4 | А) основна: 1; 2; 3; 6; 7; 8; 9; 10; 12; 14; 15; 16 Б) додаткова: 2; 3; 8; 10; 11; 12 | Фізична карта світу, географічні атласи, картосхеми «Географічний розподіл річної сумарної сонячної радіації» |
б) лабораторні заняття :
№№ | Тематика і зміст лабораторних занять | Год. | Література(основна, додаткова) | Обладнання, ресурси | К-сть балів |
1. | Лабораторне заняття №1-2. Тема: Сонячна радіація на планеті Земля - Сонячна стала. - Залежність інтенсивності сонячної радіації від кута падіння сонячних променів. - Перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге. - Задачі на визначення інтенсивності прямої сонячної радіації на верхній межі атмосфери та біля земної поверхні. - Аналіз картосхем розподілу сумарної сонячної радіації | 4 | А) 1. С.78-86; 2. С.96-103; 3. С.59-60; 4. С.88-89; 5. С.189-192; 6. С.109-111; 7. С.91-93; 10. С.41-63; 11. С.117-119; 12. С276-279; 13. С.53-59; 14. С.128-130; 15. С.66-79; 16. С.11-18 Б) 1; 3; 10; 12; 17; 18; 19; 20 | Фізична карта світу, глобус Землі, роздаткові матеріали «Географічний розподіл сумарної сонячної радіації», практикуми із загального землезнавства | 2 |
в) самостійна робота
Завдання 1. Визначення інтенсивності прямої сонячної радіації на верхній межі атмосфери для пунктів, розташованих на різних широтах. 2 год.
Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.
Завдання 2. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: моря, затоки, острови і протоки Індійського океану 3 год.
Форма контролю: усне індивідуальне опитування
Тема 2. Радіаційний та тепловий баланси
Трансформація сонячної радіації на підстильній поверхні. Альбедо. Відбита сонячна радіація. Ефективне випромінювання, географічні закономірності його розподілу, тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери. Радіаційний баланс підстильної поверхні та атмосфери. Добовий та річний хід радіаційного балансу. Тепловий баланс суходольної та водної поверхні.
Види навчальної діяльності студентів
а) лекції
№№ | Тематика і зміст лекцій | К-сть годин | Література (основна, додаткова) | Обладнання, ресурси |
1. | Лекція№4. Тема: Радіаційний баланс земної поверхні та атмосфери - Альбедо різних видів земної поверхні. - Ефективне випромінювання Землі та закономірності його розподілу. - Тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери. Радіаційний баланс підстильної поверхні та атмосфери | 2 | А) основна: 1; 2; 3; 4; 6; 7; 8; 10; 12; 14; 15; 16 Б) додаткова: 1; 2; 3; 4; 15; 17; 18; 19; 20 | Фізична карта світу, географічні атласи |
2. | Лекція №5. Тема: Тепловий баланс земної поверхні - Рівняння теплового балансу різних видів земної поверхні. - Схема теплового балансу земної поверхні. - Способи теплопередачі від земної поверхні в атмосферу та грунт. - Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря | 2 | А) основна: 1; 2; 8; 10; 11; 13; 15; 16 Б) додаткова: 1; 2; 3; 4; 15; 17; 18; 19; 20 | Фізична карта світу, географічні атласи, таблиця «Схема теплового балансу підстильної поверхні» |
б) лабораторні заняття
№ № | Тематика і зміст лабораторних занять | К-сть годин | Література (основна, додаткова) | Обладнання, ресурси | К-сть балів |
1. | №3-4. Тема: Радіаційний та тепловий баланси Землі. - Поняття «альбедо» земної поверхні. - Ефективне випромінювання Землі. - Радіаційний баланс підстильної поверхні. - Парниковий ефект атмосфери. - Рівняння теплового балансу різних видів діяльної поверхні. - Аналіз таблиць та картосхем розподілу радіаційного балансу. - Аналіз добового ходу складових теплового балансу | 4 | А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 11; 12; 14 Б) додаткова: 1; 2; 8; 10; 11; 13; 15; 16 | Фізична карта півкуль, глобус Землі, таблиця «Схема теплового балансу», роз даткові матеріали «Радіаційний баланс», практикуми із загального землезнавства | 2,0 |
а) самостійна робота
Завдання 1. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: моря і затоки Тихого океану 3 год.
Форма контролю: усне індивідуальне опитування
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Термічний режим земної поверхні та тропосфери
Тема 3. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
Добовий та річний хід температури підстильної (діяльної) поверхні. зміна температури ґрунту, гірських порід, води з глибиною. Солярні температури. Чинники формування температури повітря. Закономірності географічного розподілу температури приземного шару повітря. Карти ізотерм січня та липня. Термічний екватор. Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль Теплові пояси.
Види навчальної діяльності студентів:
а) лекції
№ № | Тематика і зміст лекцій | Год. | Література | Обладнання, ресурси |
1. | №6-7 Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря - Зміна температури ґрунту, гірських порід та води з глибиною. - Солярні температури повітря. - Чинники формування температури повітря. - Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль | 4 | А) основна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 15; 16 Б) додаткова: 1; 2; 3; 10; 11; 12; 15; 18; 19; 21; 22 | Фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи |
б) лабораторні заняття:
№ № | Тематика і зміст лабораторних занять | Год. | Література (основна, додаткова) | Обладнання, ресурси | К-сть балів |
1. | №5-6: Географічні закономірності розподілу температури повітря біля підстильної поверхні -Солярні температури повітря та їх розподіл. -Чинники, якими обумовлюються реальні температури повітря. -Характеристика розподілу середньомісячних температур повітря січня. -Характеристика розподілу середньомісячних температур повітря липня | 4 | А) 1. С.105-112; 2. С.119-121; 3. С.64-69; 4. С.92-94; 5. С.196-198; 6. С.117-119; 7. С.94-96; 10. С.124-131; 11. С.122-125; 12. С288-292; 13. С.70-75; 14. С.132-134 Б) 1; 2; 3; 4; 8; 9; 10; 12; 17; 18; 19; 20; 21; 22 | Фізична карта світу, кліматична карта світу, глобус Землі, географічні атласи, роз даткові матеріали «Карта ізотерм січня» та «Карта ізотерм липня» | 2,0 |
в) самостійна робота
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |


