Слово методиста (стр. 2 )

- людська гідність (Я – дитина, людина, представник людства);

- особистісна, власна гідність (Я – учень, гуманіст, нащадок і

продовжувач славного роду);

- національна гідність (Я – українець, творець себе і держави, нації).

Інтерес до історії України, її політичного та соціального розвитку має доповнюватися бажанням дізнатися про історію свого села, міста, вулиці, історію своєї сім’ї, видатних людей України та рідного краю.

Отже, учні 5-9 класів повинні поповнити свої знання про історію держави, про ті випробування, які випали на долю України та українців.

Форми проведення Першого уроку в 5-9 класах можуть бути такі: прес-конференція, усний журнал, вікторина, бесіда, подорож з використанням народознавчих матеріалів, художніх творів, віршів. На уроці можна започаткувати проведення творчих конкурсів, створення учнівських проектів тощо. Підготовчу роботу слід організувати так, щоб максимально залучити учнів класу до підготовки.

У ході проведення Першого уроку акцентуємо увагу на доцільності використання виховного потенціалу інтернет-ресурсу, що дає можливість запропонувати учням віртуальні подорожі музеями України та залучити їх до вивчення історико-культурної спадщини країни. З цією метою рекомендуємо ознайомитись з інформаційними ресурсами, що підготовлені , методистом КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», зокрема:

1. Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс «Відлуння віків» Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури пропонує ознайомитись із сучасними проектами з вшанування пам’яті про борців за свободу, незалежність та демократичний вибір народу України, наприклад:

- матеріали про відкритий конкурс на кращу ідею спорудження пам’ятника «Борцям за волю України» у місті Ковелі Волинської області;

- ідею створення у Дніпропетровську на площі Героїв Майдану меморіалу загиблим під час революції (за результатами конкурсу «Пам’ятник Небесній сотні», проведеного Дніпропетровською філією Спілки архітекторів України) (режим доступу: http://pamjatky. /).

2. Цікаві сучасні інтерактивні освітні програми музеїв представлені на сайті «Музейний простір України» (режим доступу: http://prostir. museum/ua).

3. Елементи експозицій та віртуальних екскурсій представлено на сайті Національного музею історії України, який за допомогою матеріальних пам’яток відтворює історію нашої держави, що впливає на процес формування ціннісних орієнтацій особистості. Музей проводить для дітей театралізовані екскурсії, під час яких учасники можуть здійснити незвичайну цікаву подорож залами музею, почути змістовну розповідь екскурсовода та познайомитись з персонажами минулих історичних епох (режим доступу: http://www. nmiu. /uk. html).

Пропонуються також мандрівки експозиціями та екскурсія в 3D форматі (режим доступу: http://www. nmiu. /3D/hmuseum_1.swf).

4. У контексті відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка цікавий інформаційний ресурс має Шевченківський національний заповідник у Каневі, який проводить значну культурно-просвітницьку роботу серед чисельних відвідувачів не лише з України, а й з багатьох країн світу, знайомить з життєвим і творчим шляхом поета і художника, з українською культурою, історією становлення української державності, поборником якої був Тарас Шевченко (режим доступу: http://museum3dtours.com/php/ point.php?parent=point&idm=15&l=ua).

5. Пропонуємо віртуальну мандрівку до одного з найбільших українських музеїв техніки та технології і найбільшого університетського музею України – Політехнічного музею у Київському політехнічному інституті, музейні експозиції якого презентують широкий діапазон технологій та інженерної діяльності людини: радіо, телебачення, обчислювальна техніка, електроніка, використання природних ресурсів, машинобудування, залізниця та

мореплавання, вогнепальна зброя та військовий зв’язок, авіація та

космонавтика. Музей розташований в автентичній індустріальній будівлі на території Політехнічного інституту імператора Олександра – Київського Політехнічного Інституту – історичного місця, пов’язаного з іменами Iгоря Сікорського, Дмитра Менделєєва, Сергія Корольова, Євгена Патона, історичними подіями Першої та Другої світових воєн, дослідженням космосу, створенням нових машин, приладів, інженерних ідей та навіть цілих галузей науки і техніки. У колекції музею представлені: створені в Україні комп’ютери «МIР» та «Промінь», космічний корабель «Восток-4», один з перших радіоприймачів (режим доступу: http://museum. /).

6. Новітній напрям сучасних суспільних відносин в Україні презентує Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху – український нестаціонарний спеціалізований музей, створений 2008 року в Харкові з метою гендерного просвітництва й інформування, сприяння укріпленню культурних зв’язків між Україною й іншими країнами, консолідації жіночого руху. Музей збирає експонати, що демонструють процес гендерного конструювання та показує, що гендерні проблеми є не тільки проблемами жінок, але й всього суспільства (режим доступу: http://gender. /).

7. Інноваційні форми і методи роботи з дитячою аудиторією пропонує один з кращих українських меморіальних музеїв – Музей-квартира Павла Тичини, місія якого – запозичивши світовий досвід в музейній галузі, передати громаді накопичену культурно-літературну спадщину геніального поета ХХ століття Павла Тичини в образному, мистецькому розмаїтті із застосуванням не лише музейно-традиційних, а й пізнавальних, ігрових, розважальних форм роботи (режим доступу: http:///).

Серед музеїв Кіровоградщини, які пропагують ідеї пацифізму як ідеологію беззастережного осуду війни, відмови від неї як інструменту зовнішньої політики та необхідності мирного вирішення конфліктів між державами і народами є Олександрійський музей миру – єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Його експозиція складається із трьох частин: зала України, зала Миру і етнографічна зала «Світлиця козака Вуса». Зала Миру є першою і найстарішою, тут зібрані експонати і матеріали, які на конкретних прикладах аналізують наслідки воєн, і також презентується сутність міжнародного руху за право на мирне життя. Пізнавальними є тематичні виставки: «Мир і Милосердя», присвячена створенню та діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста; «Про створення та діяльність ООН»; «Українська Рада Миру й українська діаспора» (режим доступу:

http://uk. wikipedia. org/wiki/Олександрійський_музей_миру

http://alexandria. /category/cult_struct/museum_of_peace/).

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не тільки ідентифікують себе з українським народом, але й хочуть жити в Україні, пов'язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; дбайливо ставитися до культури народів України; володіти державною та рідною мовами; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. Зміст уроку передбачає ознайомлення учнів з «Декларацією про державний суверенітет України», «Актом проголошення незалежності України», «Декларацією прав національностей України», «Законом про громадянство України», Конституцією України.

«Від культури особистості до культури нації» - тема Першого уроку в 10 – 11 класах.

Орієнтовні тематичні напрями:

Україна: історія та уроки державотворення.

Україна – суверенна і незалежна, демократична і правова держава.

Світ відкриває Україну, Україна відкриває світ.

Правова культура – міцність держави.

Ми – європейці: за і проти.

Особиста відповідальність – пріоритетна риса громадянина.

Видатні військові України.

Вплив інтернет-залежності на формування ціннісних орієнтацій молоді.

Я і соціум: проблеми самореалізації.

Правильний вибір професії – важливий крок у житті.

Соціальна компетентність молодої людини.

Громадські об’єднання та ініціативи на захист рівних прав та можливостей.

Видатні випускники нашої школи.

Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет.

Доцільно звернути увагу учнів на те, що незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність, зокрема тільки в ХХ столітті чотири рази: 22 січня 1918 року (ІV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року у Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж проголошення в листопаді 1918 року Західно- Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року).

Доцільно ознайомити учнів з історією становлення та розвитку вітчизняного конституційного права, а також із діяльністю видатних постатей у цій сфері з давніх часів до сьогодення. Окрім того, необхідно розкрити сутність окремих статей Конституції України, що визначають цінності української нації: державнй суверенітет, незалежність, територіальну цілісність й демократичні засади державного устрою (стаття 1; стаття 132). Продовжуючи роботу з Конституцією України, необхідно підкреслити, що Основний Закон закріплює невід’ємні права і свободи людини та громадянина, що належать їм від народження, гарантуються державою та становлять ядро правового статусу особи в Україні:

- особисті права і свободи: право на життя та право на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); право на повагу до своєї гідності (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право на недоторканність житла (ст. 30); право на невтручання в особисте життя (ст. 32); право на свободу пересування, право вільного вибору місця проживання (ст. 33); право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50); право на охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (ст. 51);

- політичні права і свободи: право на свободу думки і свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) тощо;

- економічні, соціальні, культурні права і свободи: право власності, право на працю, на належні безпечні умови праці (ст. 43); право на відпочинок (ст. 45); право на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на освіту, безоплатне здобуття вищої освіти (ст. 53); право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54); право знати свої права і обов’язки (ст. 57); право на правову допомогу (ст. 59) тощо.

Також важливо звернути увагу учнів на міжнародні нормативно-правові акти, які стосуються захисту прав людини.

Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Пріоритетна роль має належати активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості, відкритості, толерантного ставлення до відмінностей між людьми. Тому радимо використовувати: соціально-проектну діяльність, метод відкритої трибуни, демократичний діалог, диспут, дебати, брейн-ринг, уроки пам’яті, уроки мужності, акції та флешмоби патріотичного спрямування, бесіди, дискусії, конференції, аукціони, ярмарки ідей, засідання «круглого столу», веб-квести, конкурси на складання історії свого роду, засідання патріотичного клубу тощо.

На Перший урок пропонуємо запросити представників місцевої влади, депутатів, діячів культури і науки, активістів громадських організацій, учасників історичних подій, знавців і шанувальників історії рідного краю.

Готуючись до уроку, рекомендуємо педагогам використовувати матеріали створенного електронного каталогу «Україна – єдина країна», що розміщений на веб-сайті науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» (http://).

Каталог структурований за такими розділами: «Нормативно-правове забезпечення ціннісного ставлення до суспільства і держави», «Науково-методичне забезпечення формування громадянсько-патріотичних якостей учнів», «Відеоматеріали».

Запропоновані форми і методи для проведення Першого уроку у старшій школі покликані формувати в особистості старшокласника емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті.

Отже, ефективність Першого уроку значною мірою залежить від вибору конкретної теми, яка відповідає віку школярів, особливості дитячого колективу, вибору методів і форм його проведення. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методикам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості школярів. До таких методів належать такі: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху тощо.

Результатом Першого уроку повинен бути ще один крок до сформованості почуття патріотизму, прояв любові до свого народу, поваги до українських традицій, почуття своєї приналежності до України, усвідомлення спільності своєї долі з долею Батьківщини, досконале та свідоме володіння державною мовою.

Від самовідданої наполегливої праці, творчого натхнення, педагогічної культури і майстерності кожного педагога залежить майбутнє України. Нехай 2014/2015 навчальний рік буде світлим і щасливим, багатим на нові ідеї та звершення. Від щирого серця бажаємо Вам добробуту, злагоди, творчої наснаги, миру та щастя.

Рекомендована література

1. Акт проголошення незалежності України (затверджений постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року).

2. Декларація про державний суверенітет України (затверджена постановою Верховної Ради України від 16 липня 1990 року).

3. Декларація про права дитини (Проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року).

4. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття - К.: Райдуга, 19с.

5. Загальна декларація прав людини (Затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1943 року).

6. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року - К.: Преса України, 19с.

7. Концепція національно-патріотичного виховання молоді (затверджена спільним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 р. № 000/981/538/49).

8. Концепція про права дитини (Схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року).

9. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошк. виховання.– 2003.– № 2.– С. 3–8.

10. Наказ № 000 від 07.09.2000 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

11. Наказ № 000 від 31.10.2011 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

12. Наказ № 000 від 11.06.2012 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві».

13. Наказ № 000/2013 від 25.06.2013 року «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

14. Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 000/2002).

15. Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку: Постанова Верховної Ради України, 22 трав. 2003 р. // Голос України. – 2003.– 6 червня – С. 7.

16. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді (автори І. Бех, К. Чорна; надрукована в часописі «Світ виховання». – 2007. – №1 (20).

17. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» // Тернопіль. – Навчальна книга – Богдан, 2008. – С. 79.

18. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. -2007. - № 1 (20) – С. 23-34.

19. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р. № 000 «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

20. Артемова з українознавства. Палітра педагога. – 1997. –№ 1. – С. 4-9.

21. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.

22. , Гаврик ознайомлення з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. – Київ: Слово, 2008. – 408.

23. , Лисенко їнське народознавство в дошкільному закладі. – Київ: Вища школа, 2002.

24. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Рідна шк№10 - С. 12-15.

25. Болгаріна В., Прилучення учнів до національної культури // Рідна шк. – 1999. - №4 - С. 52-55.

26. Принципи патріотичного виховання учнівської молоді (зі спадщини Григорія Ващенка) // Історія в шк№5 - С. 7-10.

27. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна шк. – 2001.– № 9.– С. 25–28. Система патріотичного виховання учнів 1–3 кл.

28. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів. Частини 1-3, упоряд. – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 159с.

29. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач . – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 176 с.

30. Газіна І. О. Формування у дошкільників першооснов національної свідомості. Педагогіка - 2005 № 1.

31. Зміст і форми національного виховання // Рідна шк№9 - С. 17-20.

32. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В. Гонський // Рідна шк.– 2001.– № 2.– С. 9–14. Роль, функції та структура патріотизму. Особливості та закономірності його формування.

33. Галіцина Л. Система громадянського виховання в школі. – К.: Шкільний світ, 2006.

34. Іванчук В. Педагогічні засоби формування громадянських цінностей старшокласників // Обрії - 1999. - №1 - С. 19-21.

35. Івашина виховання в змісті, формах і методах позаурочної роботи: Метод, рек. //Пед вісник№1, 2. - С.62-63.

36. Кацинська виховання учнівської молоді: Проблеми, досвід: Навчально-методичний посібник. - Рівне, 2003.

37. Виховуємо патріотів України //Кіровоград, 2000.

38. Козлова І. Музейна педагогіка. Завуч – 2006, №15.

39. Формування правової культури учнів // Почат. освіта№2 - С. 6.

40. Маленький українець. Педагогічні ідеї Софії Русової /упор. Л. Синокоп, Н. Ковальчук. – Київ, 2010, 126 с.

41. Місто і люди. Єлисаветград – Кіровоград, 1754 – 2004, ілюстрована енциклопедія, Кіровоград, «Імекс - ЛТД», 2004, 303 с.

42. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.

43. Програма та методичні розробки заходів з правового виховання учнів у позакласній роботі // Все для вчителя. – 2000. - №2 - С. 45-75.

44. Національна система виховання // Пед. газ. – 2000. - №5 - С. 4.

45. Ідеї громадянськості й школа в Україні / О. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1999.– № 4.– С. 20–25. Запропоновано підходи, ідеї, положення щодо виховання громадянськості у дітей та молоді.

46. Народження громадянина // Вибрані твори у 5 т. – т. 3, Київ, 1987.

47. Про народність у громадському вихованні //Вибрані твори в 2-х т., т. 1, 1983.

48. Фоменко. Є. Ф. Формування національної свідомості - Харків: Основа, 2003.

49. Основні ідеї уроку громадянськості в старших класах // Пед. газ. – 2000. - №6 - С. 6-7.

50. , Мерінов їнська література: Методичний посібник для вчителя // Серія: Позакласна робота. –Х.: Скорпіон, 200с.

51. Від народознавства – до свідомого патріота. Дошкільне виховання – 2002, № 8, с.12-13.

Сайти:

http://doshkolenok. /

http://*****/metodich/konsultac04_2.htm

http://volodumurivna.at.ua/load/metodichna_skrinka/metodichnij_kabinet/shljakhi_zasobi_ta_metodi_patriotichnogo_vikhovannja_ditej_doshkilnogo_viku/