Слово методиста (стр. 1 )

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЦЕНТР МЕТОДИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

СЛОВО МЕТОДИСТА

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЦЕНТР МЕТОДИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Методичні рекомендації

щодо проведення Першого уроку (заняття)

в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах міста Кіровограда

в 2014/2015 навчальному році

Кіровоград – 2014

Методичний посібник: «Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку (заняття) в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах міста Кіровограда в 2014/2015 навчальному році». – Кіровоград: ЦМСПС, 2014. – 53 с.

У методичному посібнику вміщено методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку (заняття) в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах міста Кіровограда.

Посібник адресовано педагогам навчальних закладів міста.

Друкується за рішенням методичної ради центру методичної та соціально – психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради (протокол від 16.05.2014 року № 11).

Упорядник: , , І., методисти ЦМСПС.

Відповідальні за випуск:

, начальник управління освіти Кіровоградської міської ради;

Пахолівецька М. В., директор центру методичної та соціально – психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради.

ЗМІСТ

1	Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році	6
2	Перелік рекомендованої літератури	22
3	Додатки	26
3.1	, вихователь ДНЗ № 43. Орієнтовне перше заняття для дітей старшої групи «Від бабусі та матусі всіх ремесел я навчуся»	26
3.2	, учитель початкових класів ЗОШ І ступеня «Мрія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. Урок для учнів 2-3 класів «Вчимося бути добрими людьми»	35
3.3	Компаніченко Ю. С., учитель початкових класів ЗОШ І ступеня «Мрія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. Урок для учнів 3 класу «Вчимося бути добрими людьми»	40
3.4 3.5	Капкан І. М., учитель української мови та літератури НВО ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 – ЦЕВ «Калинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. Урок-практикум для учнів 7-8 класів «Як долати агресію та бути толерантним». Шлєєнкова Т. М., учитель образотворчого мистецтва НВО ЗОШ І - ІІІ ступенів № 24 - ЦДЮТ «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. Музейний урок для учнів 5-8 класів «Наш край у творах мистецтва»	42 47
3.6	Снідевич Т. А., учитель української мови та літератури НВО ЗОШ І - ІІІ ступенів №24 - ЦДЮТ «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. Перший урок для учнів 10-х класів «Україна – суверенна і незалежна, демократична і правова держава».	53

Методичні рекомендації

щодо проведення Першого уроку в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах

у 2014/2015 навчальному році

Пріоритетним завданням сучасної освіти є виховання громадянина-патріота України, готового свідомо і самовіддано розвивати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову державу, забезпечувати національну безпеку країни, знати свої права і обов'язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, давати аргументовану та свідому оцінку політичним подіям, які відбуваються в сучасному світі.

Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України та Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, загальною проблемою для проведення Першого уроку в цьому навчальному році є «Україна – єдина країна».

Метою Першого уроку є:

- усвідомлення патріотичних цінностей, шанобливого ставлення до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- виховання поваги до солдата як до захисника Вітчизни;

- визнання та забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю перед суспільством;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- ставлення до української мови як до духовного коду нації;

- формування національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу, визнання духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього своєї держави.

Для вихованців дошкільних навчальних закладів доречно провести Перше заняття у формі бесіди, гри, подорожі з використанням матеріалів українознавства, художніх творів, віршів про рідну землю, музичного матеріалу, репродукцій краєвидів України та рідного міста, національного вбрання Кіровоградщини, фотокарток самих дітей та їх родин.

Це заняття в дошкільному навчальному закладі має сприяти формуванню та розвитку уявлень про такі поняття: «моя Батьківщина – Україна», «моє місто», «рідний дім», «мій рідний дитячий садок». З метою залучення вихованців до активної участі у занятті пропонуємо провести конкурси малюнків на теми: «Малюю свій світ», «Моя країна – Україна», «Земля - спільний дім всіх дітей світу», «Праця моїх батьків», «Моє рідне місто», «Вулиця, де я живу», ілюстрування народних казок тощо.

Виховання ставлення до своєї країни ґрунтується на когнітивному компоненті: радимо дітям повідомляти інформацію, яку вони повинні і можуть засвоїти. Особливістю є те, що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності.

При ознайомленні з природою рідної країни акцент слід робити на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти повинні отримати уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну, які квіти цвітуть на українських полях і луках.

Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну, а саме: художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від вихователя). Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей із «характером» українського народу (творчі здібності, умілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину).

При ознайомленні дошкільнят із рідним містом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді. При цьому необхідно пам’ятати наступне:

супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками тощо; звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: «Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати місто? Звідки така назва? Що вона може означати?»; не називати дат, використовувати такі вирази: «Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви» або «Це було дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі»; використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

Рекомендуємо тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним містом:

1. Історія міста. Назва. Чому тут виникло поселення людей?

2. Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого міста.

3. Визначні місця нашого міста. Пам’ятники, будівлі, музеї, театри.

4. Праця дорослих. Підприємства нашого міста. Чим прославлене місто.

5. Герб міста. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому місті.

6. Видатні люди рідного міста. Чиїми іменами названі вулиці, школи, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край?

7. Природа рідного міста. Які дерева, квіти прикрашають вулиці міста. Яких рослин найбільше. Як називається ріка, на березі якої розташоване місто. Які корисні копалини є в нашому краї, місті.

8. Культура рідного міста. Які музеї, театри, бібліотеки є в місті. Навчальні заклади, школи, дитячі садки.

9. Культура поведінки в рідному місті. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, театрі, на прогулянці, на загальноміських святах.

10. Відпочинок у нашому місті. Де люблять відпочивати жителі рідного міста. Які є традиції, свята. День міста.

11. Захисники нашого міста. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у місті. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому місті святкують День Перемоги.

Тематичні блоки можуть інтегруватися з будь-яким етапом пізнання дитиною рідного міста, збагачуючи життєвий досвід дитини.

Отже, дошкільний вік як період становлення особистості, має свої потенційні можливості для формування почуття патріотизму, поваги до минулого, любові до рідної землі, матері, до народних традицій.

Центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради рекомендує педагогам загальноосвітніх навчальних закладів дотримуватися таких вимог:

спиратися на знання, набуті вихованцями на уроках, поглиблювати та розширювати їх; логічно продовжувати урочну роботу, стати складовою виховання в дитячому садку, школі, класі, ґрунтуватись на засадах наступності, враховувати вікові особливості, індивідуальні інтереси молоді, а матеріал органічно пов’язувати з життям держави, регіону, школи, класу, групи; форми, методи, зміст добирати таким чином, щоб викладена інформація була цікавою, доступною, насиченою, стимулювала учнів до самовираження; максимально залучати учнів класу, групи до роботи шляхом розробки індивідуальних, групових завдань; залучити до участі в уроці керівників органів місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів, ветеранів війни та праці, науковців; найефективніші методи проведення уроку: заняття-діалог, дискусія, роздуми, бесіда з актуальних питань державотворення, стосунків особистості і суспільства, проблем духовності тощо.

Готуючись до Першого уроку та при оформленні класної кімнати (зали) рекомендовано використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн; карти України, Європи, Кіровоградської області; ілюстрації краєвидів рідного краю; елементи народної символіки, портрети видатних українців та відомих людей батьківщини; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць рідного краю; роздатковий матеріал для роботи в парах та групах тощо.

Урок може бути розроблений із використанням інтерактивних

технологій, мультимедійної презентації, фотосюжетів. відеороликів, театралізації, ігрових форм роботи тощо. Необхідно запропонувати учням розвивальні завдання, дискусійні запитання, практичні вправи, що сприяють розвитку мислення школярів, зокрема: кросворди, розшифровки, ребуси, незакінчені речення тощо.

Під час підготовки та проведення Першого уроку слід враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів.

Готуючись до Першого уроку в початковій школі вчителеві важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім'ї; дитячої спільноти; учня, жителя міста; основні моральні цінності – доброту, людяність, гідність, справедливість, толерантність, відповідальність, які сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні.

Тому пріоритетною для проведення Першого уроку в початковій школі є тема «Вчимося бути добрими людьми».

Орієнтовні тематичні напрями:

Людина починається з добра.

Моя країна – Україна;

Моє рідне місто;

Герої нашого міста;

Традиції мого народу.

З цією метою доцільно опрацювати ключові показники ціннісного ставлення до людини, зокрема:

Людяність – це важлива моральна цінність, що визначає гуманнее ставлення особистості до себе і до іншої людини. Людяність є усвідомленням свого буття з точки зору моральності; готовність послугуватися моральними цінностями у власній поведінці; протистояння злу, аморальності й насиллю. Людяність не є даною від народження, а культивується особистістю самостійно в процесі життя через турботу про інших, співчуття, співрадість, любов до рідних, учителів, друзів, безкорисливу допомогу і розраду, що є особливо важливим у молодшому шкільному віці.

Гідність – це особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності, моральної рівності серед людей; ставлення до людини, в якому визнається її безумовна цінність.

Справедливість характеризує людські стосунки і визначає певний порядок життя дитини в дитячому колективі, сім’ї, визнання її гідності тощо. Справедливість у молодшому шкільному віці пов’язана з дотриманням правил поведінки, моральних норм, етикету, чесністю, правдивістю тощо.

Толерантність характеризується здатністю терпеливо ставитися до інтересів, переконань, вірувань, звичок і поведінки оточуючих. Складовими толерантності можна вважати такі особистісні моральні якості, як доброзичливість, повага, чуйність, тактовність, делікатність, великодушність тощо. Ці якості тісно пов’язані з емпатійністю людини, її здатністю до співпереживання і співчуття.

Відповідальність характеризується ставленням до іншого, передбачає

урахування його потреб, відповідального ставлення до обов’язків, повагу до вчителя, батьків, однолітків. Бути відповідальним означає переживати власну значущість, усвідомлювати свою корисність для інших, можливість щось зробити для оточуючих, а також передбачити можливі наслідки своїх дій, зокрема негативні.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними (бесіда, урок-гра, урок-свято, урок-зустріч, урок-спілкування з природою, урок-екскурсія до шкільного музею, подорож з використанням народознавчих матеріалів, художніх творів, віршів, міні-вистава, де дійовими особами стануть учні класу, інсценізація із залученням старшокласників, батьків). Елементами уроку можуть бути вікторини, конкурси віршів та дитячих малюнків за тематикою уроку, ігри. Учитель обирає форму проведення самостійно, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів класу.

У процесі організації роботи з першокласниками рекомендуємо надати перевагу діалогічному способу спілкування, виконанню практичних дій, ігровим формам роботи. Гра допомагає дітям краще виразити власні почуття, розв’язати внутрішні конфлікти, опанувати правила та норми поведінки, отримати досвід конструктивної взаємодії, позитивно сприймати оточуючих, що є підґрунтям ціннісного ставлення один до одного. У процесі ігрової діяльності у молодших школярів формується орієнтація на загальний зміст людських взаємин і стереотипів поведінки. У подальшому це створює міцний ґрунт для глибоких, усвідомлених громадянсько-патріотичних почуттів, які зміцнюються і поглиблюються з розвитком дитини.

У роботі з учнями 2-4 класів важливо приділити увагу проблемі формування моральної чутливості до життєвих ситуацій; усвідомлення школярами єдності населення всіх регіонів України та найголовнішої людської радості – жити серед людей. З цією метою радимо використовувати етичні бесіди за змістом моральних понять з опорою на конкретні приклади життя, відомі художні твори. Під час етичної бесіди вчитель використовує позитивний приклад поведінки дітей, застосовує наочність: плакати, ілюстрації книг, мультфільми, фільми. Говорити можна про правила поведінки та спілкування в школі, дома, на вулиці, у громадських місцях; про шанобливе ставлення до родини, народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу; про моральні якості, що визначають становлення громадянина-патріота; про почуття власної гідності; про прийнятні й неприйнятні нами способи прояву емоцій; про роль ціннісного ставлення до людини у становленні гармонійних стосунків; обговорювати прочитані художні твори або ситуації; аналізувати життєві спостереження.

Варто врахувати, що навчити дітей бачити і відчувати, розуміти і переживати всім серцем, шанобливо ставитися до оточуючих та спільних цінностей українського народу можна, залучивши їх до обговорення низки запитань, наприклад:

- Що ви найбільше цінуєте у себе (в інших)?

- Яку людину вважають людяною, чуйною?

- Що таке гідність?

- До кого можна ставитися з гідністю?

- Що таке толерантність?

- Які вчинки можна назвати толерантними?

- До кого ми маємо ставитися толерантно?

Використання методики незакінчених речень допоможе сформувати у дитини уявлення про «добро» як життєву цінність людини і «зло» як його протилежність. Учитель може запропонувати дітям поміркувати і висловитися з приводу закінчення речень на кшталт: «Мене можна цінувати за те, що я…», «Людяність – це…», «Відповідальність – це…», «Справедливість – це…», «Повага гідності – це…», «Толерантність – це …».

До опитування слід залучити усіх учнів класу, при цьому варто обов’язково ставити до дітей питання мотиваційного характеру («Чому сааме таке закінчення ти пропонуєш?»).

Ефективність проведення Першого уроку в початковій школі залежить від використання вчителем сучасних інтерактивних форм та методів роботи. З цією метою доцільно використовувати: методи зворотного зв’язку та соціального порівняння («Діаграми Вена», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Піктограми»); пізнавально-дослідницькі методи (етична бесіда, «Дискусійна сітка», «Дискусія», «Філософія для дітей», метод «Прес»); ігрові та діяльнісні методи (рольові ігри, ігри-драматизації, «Галерея», метод проектів, розв’язання морально-етичних ситуацій); інтерактивні методики («Асоціативних зв’язків», «Незакінчених речень», «П’яти якостей», «Позитивних та негативних якостей», «Очі в очі»).

У ході Першого уроку варто обговорити з дітьми та проаналізувати ситуації морального вибору, спонукаючи їх до діалогу, висловлювання власної позиції та ставлення до відповідних учинків. Необхідно мотивувати дітей до вдумливого і вимогливого аналізу своїх учинків, своєї поведінки та готовності бути гідним громадянином України.

Учителю слід акцентувати увагу першокласників на тому, що школа – це велика і дружна родина, де є свої правила і закони (Статут школи). Кожний навчальний заклад має свою історію, традиції, учнів-випускників, які є її гордістю і славою. У школі діти не тільки отримують знання, але вчаться дружити, спілкуватися між собою, вирішувати проблеми, допомагати один одному. Адже протягом шкільного навчання відбувається процес перетворення маленької дитини у дорослу людину із власною життєвою позицією, поглядами та переконаннями.

Метою уроку для учнів 2-4 класів має бути сприяння формуванню і розвитку уявлень про такі поняття і положення, як: «Моя Батьківщина – Україна», «рідний дім», «патріот і громадянин». Бажано, щоб учні розуміли, що вони, їх родини - це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі – це їх обов’язок перед суспільством і державою.

Одними із основних завдань загальної середньої освіти, визначених Законом України «Про загальну середню освіту» (ст. 5), є виховання громадянина України, поважного ставлення до Конституції України, державних символів, почуття власної гідності, шанобливого ставлення до родини, народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.

Важливо, щоб Перший урок пройшов урочисто, з яскравими та цікавими моментами, запам'ятався учням надовго, сприяв згуртуванню колективу.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним оформленням класної кімнати: атрибутами національної символіки, тематичними плакатами, репродукціями картин із зображенням різних куточків України, фотокартками з історії існування школи, предметами національного побуту, результатами праці наших співвітчизників (література, музичні інструменти, одяг, продукти харчування, блюда національної кухні), фотокартками родин учнів тощо. Для створення урочистої атмосфери можна використати музичний супровід уроку - пісні про школу, родину, вчителя, Україну, рідний край.

Рекомендуємо запросити на Перший урок гостей, які мають цікавий життєвий досвід.

Підводячи підсумок Першого уроку, у 1 класі варто підкреслити, що учні - справжні господарі школи, і тому важливо виконувати внутрішній розпорядок, зберігати традиції, гідно нести звання учня свого навчального закладу. У 2-4 класах важливо наголосити на важливості становлення громадянської позиції, усвідомлення дитини громадянином України, важливим, необхідним учасником будівництва щасливого майбуття.

В основній школі продовжується формування системи цінностей, відповідальності перед суспільством, формування активної життєвої позиції, виховується духовно осмислений патріотизм, який об'єднує любов до свого народу, Батьківщини разом з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод. Тому учням основної школи доцільно дати коротку характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапору України (Указ Президента України «Про День Державного Прапора України» вiд 23.08.2004 р. № 000/2004). Також рекомендуємо ознайомити учнів з історією української державної символіки, яка задекларована у 20 статті Конституції та із Законом України «Про Державний Гімн України» (від 06 березня 2003 року № 000-IV, Стаття 1) та ознайомити з історичним минулим України та основними державотворчими подіями становлення незалежності, звернувши увагу школярів на ідею єдності нашої держави, що була найзаповітнішою мрією українців протягом багатьох сторіч.

«Ми – нація єдина!» - тема уроку в 5 – 9 класах.

Орієнтовні тематичні напрями:

Наша сила в єдності.

Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України.

Християнські цінності – основа духовності українців.

Національні та етнокультурні традиції.

Як долати агресію та бути толерантним

Наша вулиця носить ім’я героя війни.

Імена фронтовиків на обеліску братської могили.

Сторінками пам’яті нашого краю.

Славетні митці промовляють до нащадків.

Наш край у творах мистецтва.

Видатні випускники нашої школи.

Їх професія – Батьківщину захищати.

Під час проведення Першого уроку особливу увагу слід приділити формуванню почуття свободи і гідності, що серед морально-духовних та громадянських цінностей є визначальною. При цьому вчителю необхідно враховувати способи досягнення різних видів гідності: