Теорія і практика інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах (стр. 4 )

Для приобретения полной версии работы щелкните по ссылке.

Проблеми інституційних трансформацій глибоко вивчали і продовжують досліджувати багато вчених, серед яких слід відзначити роботи [6-9; 31; 35-43; 58; 44;45; 48; 50; 57; 55; 56; 59; 62; 71; 75; 77; 80; 79; 82; 87; 95; 97; 107; 130; 141; 142; 145; 148; 149; 154; 162; 164; 177; 184; 191; 205; 215; 221; 223-225; 229; 230; 232; 239]. При цьому зміст і вплив економічних трансформацій розглядають в широкому контексті щодо соціально-економічної динаміки, модернізації економіки, макроекономічної політики, структурної перебудови економіки, стратегії міжнародної інтеграції [82 та ін.]. Окремо слід наголосити на дослідженнях інноваційного розвитку, який стає нині провідним напрямом розвитку економіки України, і який досліджують саме в аспекті передбачуваних трансформацій як господарства в цілому, так і окремих галузей [130; 204 та ін.]. На мікрорівні дослідження проблематики інноваційних впливів на трансформацію підприємств також набули широкого розповсюдження [19; 27; 29; 32; 33; 104; 49; 81; 86; 96; 94; 108; 110; 118; 136; 144; 14; 161; 202; 204; 216; 228]. Маркетингові засоби та їх застосування щодо різних боків ринкової діяльності підприємств та підприємців найбільш широко відображені у навчальних виданнях провідних українських вчених-маркетологів [63; 114; 173; 186]. Саме навчальна література увібрала в себе увесь комплекс наукових результатів, отриманих науковцями за останні роки. Проте ще залишається недостатньо вивченою проблема маркетингу інноваційних трансформацій підприємств. Пояснити це можна тим, що переважно маркетинг зорієнтований на ринок товарів та послуг. Досліджувалися також проблеми ринку нерухомості, цінних паперів та інших аспектів ринкової діяльності. Проте застосування маркетингових засобів для неринкової діяльності підприємств, для сфер не пов’язаних прямо з продажем товарів, послуг, нематеріальних активів, а навпаки, спрямованих на реалізацію інноваційних заходів і проектів внутрішньо фірмового значення, ще вимагає дослідження і розвитку. Щоправда, “внутрішньо фірмовий характер” згаданих проектів є таким лише на перший погляд. Лише спочатку може здаватися, що розвиток організаційних структур підприємства є справою суто внутрішньою. Насправді, оскільки будь-які зміни вимагають капітальних витрат значного обсягу, а внутрішніх фінансових ресурсів може бути недостатньо, то проект виходить за межі підприємства і вимагає залучення інвестицій, кредитів у сторонніх установ та організацій. А такі дії вимагають засвідчення правильності обраного підприємством шляху розвитку не тільки для впевненості власних менеджерів, а й для переконання потенційних інвесторів – власників капіталів.

Серед великої кількості проблем, які підлягають дослідженню в контексті трансформацій машинобудівних підприємств, варто відзначити інноваційний напрям. Інноваційні трансформації є важливими для дослідження змін у підприємствах, оскільки викликані впровадженням інноваційних проектів. При цьому мають досліджуватися й враховуватися не лише чинники інновацій технічного й технологічного змісту, але й організаційні фактори, притаманні різним формам співпраці підприємств.

Розвиток економіки змінив зміст самих форм функціонування та співробітництва машинобудівних підприємств. За ринкових умов господарювання окремі форми співпраці набули нового змісту й можуть розглядатися як інноваційні в організації виробництва, як перехідні у нові інституціональні форми. Дослідження керівництвом окремих підприємств намірів конкурентів і партнерів є важливою проблемою для визначення власної стратегії і тактики щодо можливих інституціональних змін для свого підприємства та з урахуванням загальноекономічних тенденцій, що складаються на певний момент часу й на віддалену перспективу. Вужчий аспект проблеми полягає у визначенні місця та ролі таких форм співпраці підприємств як кооперування та виробничо-господарська інтеграція в реалізації інновацій на підприємствах, а також в їхніх інституціональних перетвореннях. В аспекті використовуваних засобів (методів) дослідження слід розглянути можливість використання маркетологічних підходів до зазначеної проблематики. Адже маркетинг нових технологій безпосередньо має відповідати на питання щодо впровадження прогресивних методів виробництва. Одночасно з цим маркетингові методи дослідження ринку певних видів продукції дають відповідь на запитання щодо перспектив опанування ринку цих продуктів. Тобто, маркетингові дослідження прогресивних технологій та отримуваних за їх допомогою продуктів мають засвідчити правильність вибору стратегії розвитку підприємства. Інакше, опанування високотехнологічним устаткуванням і наукоємними технологіями може не призвести до випуску продукції, яка користується попитом на ринку, і в результаті не буде отримано віддачу від інвестованих коштів. Також важливим результатом маркетингових досліджень має стати дослідження потенційних партнерів у майбутній кооперації, а тим паче в інтеграції. За таких передумов маркетинг новітніх технологій поступається місцем маркетингу промислових підприємств, що можуть розглядатися як об’єкти купівлі – продажу.

Проблеми кооперування, якщо їх розглядати у трьох аспектах, можна представити у такий спосіб. Щодо інноваційного розвитку, то проблемою є форма співробітництва, яка є передумовою запровадження на підприємстві певних видів інновацій технічного, технологічного та організаційного змісту. У контексті інституціональних змін проблемою кооперування є дослідження його як стадії, що передує певним трансформаціям, зокрема інтегруванню. Проблеми третього аспекту, за якого припускається суміщення перших двох названих підходів (інноваційної форми та інституціональної стадії розвитку підприємства), є вивчення особливого змісту процесу, інституціональних перетворень, що переходять у зміни інноваційні. У цьому випадку виникає також проблема утворення деякої виробничо-господарської структури, яка відрізняється від вже відомих форм господарювання. Кооперування у цьому аспекті виступає передумовою появи низки проблем щодо змін в організаційній структурі підприємства, у функціональних обов’язках підрозділів та виконавців.

Інтегрування підприємств будемо розглядати саме як інституційне перетворення. Проблеми інтегрування полягають у необхідності поєднання певних структур, злитті їх функціональних обов’язків, оптимізації чисельності виконавців аналогічних робіт та організаційних структур з однаковим профілем виробничої чи управлінської діяльності, спрощенні змісту та скороченні обсягів роботи. Окрім того, інтегрування породжує проблеми, пов’язані з процесом самого поєднання, коли відбувається така трансформація організаційних структур, що призводить до появи кращої якості організації. Це, зокрема, проблеми складу підрозділів, виконавців, процедур та операцій, що мають бути економічно ефективнішими. Внаслідок названих інтегруючих процесів може змінюватися організаційно-правова форма господарюючих суб’єктів, хоча це є лише формальним визнанням інституціональних змін.

Здійснення кооперування та інтегрування має спиратися на ґрунтовне опрацювання самого плану змін в організації зацікавлених підприємств. Таке опрацювання – підготовчу передпланову роботу – можна частково провести маркетинговими засобами. Пояснення для такої пропозиції можна надати таке. По-перше, здійснення змін в організаційній будові декількох підприємств можна робити лише за тієї умови, коли підприємства технологічно пов’язані одне з одним. При цьому поняття “технологічно пов’язані” варто сприймати не лише як зв’язок суто технологічного ланцюжка, а й фінансовий зв’язок, коли діяльність підприємств залежить від фінансової підтримки одне одного, або підтримки фінансово-кредитної установи. Названі взаємозв’язки є найбільш надійною основою для кооперування та інтегрування, коли взаємна зацікавленість в успіху є цілком обґрунтованою. Звичайно, що за названих обставин найкраще дізнатися про суміжні виробничо-господарські структури можна лише шляхом маркетингового дослідження, вивчивши сильні і слабкі сторони партнера.

По-друге, організаційні зміни, а надто інституціонального характеру, коли змінюються форми власності, форма господарювання з державної перетворюється на недержавну, акціонування закритого типу трансформується у відкрите, товариства з обмеженою відповідальністю стають акціонерними товариствами тощо, теж вимагають ретельного дослідження ситуації відносно кожного учасника процесу. Важливо оцінити ринкові перспективи кожного з партнерів, їх можливість у подальшому співпрацювати як автономно, так і у складі кооперованої виробничо-господарської структури. Адже кооперування чи інтегрування можуть бути запроваджені з різними намірами. В одному випадку метою може стати поділ і кооперація праці, коли кожне підприємство бере на себе лише частину технологічного процесу, хоча до об’єднання виконувало його у повному обсязі; в іншому – мета може бути сформульована як фінансове підсилення підприємств-учасників угруповання, а технологічні зв’язки залишатимуться на попередньому рівні.

По-третє, необхідність взаємного маркетингового дослідження, надання консалтингових послуг кожному з учасників з приводу проведення інституціональних перетворень, передбачають звернення до спеціалізованих організацій, які здатні за усіма вимогами надати такі послуги. Підприємства, які прагнуть об’єднатися, можуть не просто запросити відповідну фірму, а запропонувати їй увійти до складу майбутнього угруповання, або створити перший підрозділ майбутньої спілки – спільне маркетингово-консалтингове підприємство, запросивши до нього провідних фахівців даного виду економічної діяльності.

Звичайно необхідно розв’язати й інші технічні питання для проведення маркетингового дослідження організаційної зміни форми господарювання. Слід, наприклад, дослідити перспективи використання певних технологій, в тому числі при їх інтеграції. Тобто відповісти на питання щодо сумісності використовуваних матеріалів, устаткування, можливостей виготовляти необхідне обладнання та оснащення силами кооперованих підприємств.

Використання маркетингових методів для дослідження потенційних учасників виробничо-господарських структур є важливим напрямом підготовки інституціональних перетворень. Результати виробничо-господарської діяльності окремих підприємств є тією інформаційною базою, яка має слугувати прийняттю управлінських рішень щодо визначення форми співробітництва та її майбутнього організаційно-правового оформлення.

Перспективи використання маркетингових методів для досліджень питань сумісності машинобудівних підприємств з іншими учасниками ВГС вимагають наступного. По-перше, відпрацювання методик маркетингових досліджень звітів про фінансові результати діяльності підприємства. В такому випадку важливим має бути аспект співпраці маркетингової служби (фірми) з аудиторськими фірмами. Можна передбачати, що ефективними будуть такі малі підприємства консалтингового характеру, які поєднуватимуть функції аудиту і маркетингу організацій. Вони мають комплектуватися фахівцями особливої підготовки, здатних водночас проводити аудит підприємства і давати маркетингові висновки щодо сумісності певних машинобудівних та інших підприємств, організацій та установ з позицій їх фінансового стану. По-друге, розроблення процедур маркетингового оцінювання техніко-технологічного стану підприємства як потенційного об’єкта кооперування та інтегрування у виробничо-господарську структуру. Цей аспект дослідження також становить певну проблему, оскільки інтегрування різних підприємств передбачає таке їх поєднання, коли вони можуть взаємодоповнювати одне одного, можливо й у технологічному плані. Останнє означає, що рівень технічного оснащення підприємств має бути достатньо близьким. Прагнення до інтеграції передбачає не стільки механістичну відповідь про можливість чи неможливість об’єднання, скільки інженерно і технологічно виважений аналіз шляхів інтегрування, економічно доцільної перебудови кожного підприємства для отримання бажаного кінцевого результату. По-третє, визначення оптимальних схем інтеграції підприємств різного технологічного спрямування до єдиного комплексу. Формування єдиного технологічного комплексу вимагає певних фінансових ресурсів, отримання яких може спиратися або на спільні власні ресурси підприємств, що інтегруються, або на кредити банків, або навіть на інтеграцію з фінансово-кредитними установами і створення промислово-фінансових груп чи транснаціональних корпорацій (за певних умов, зокрема можливої участі в інтегрованій структурі підприємств чи банків іноземного походження). Важливим аспектом також є часовий вимір інтеграційного процесу, визначення правильних термінів для інвестування коштів у різні етапи трансформації виробничо-господарської структури.

Таким чином, розв’язання проблеми маркетингового дослідження інноваційних трансформацій підприємств є багатовекторною задачею, де поряд із правовими питаннями інституціональних перетворень постають питання методики поєднання фінансового аналізу, аудиту, аналізу техніко-технологічної сумісності, а також проблема підготовки відповідних кадрів із знаннями, що належать до різних професій. Одним з напрямів вирішення зазначених проблем має стати визначення аналітичних показників сумісності машинобудівних підприємств.

Для приобретения полной версии работы щелкните по ссылке.

Висновки за першим розділом

1. Дослідження сутності інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах дозволило виявити й констатувати особливу роль машинобудівних підприємств у забезпеченні інноваційного характеру розвитку виробничо-господарських структур. Саме машинобудівні підприємства виробляють засоби виробництва, устаткування, приладдя, інструмент і оснащення, від яких залежать і випуск нових виробів, і нові властивості продукції, і якість, що у сукупності є запорукою високої конкурентоспроможності як виробів, так і підприємств. Забезпечення реального інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС дозволяє підвищити ефективність виробництва усіх учасників угруповання.

2. В результаті вивчення змісту процесу інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах вдалося уточнити склад його стадій. У процесі об’єднання підприємств, установ та організацій у ВГС стадії інтегрування як правило передує стадія кооперування.

3. Дослідження стадій інтеграційного процесу показало, що при добровільному переході підприємств від кооперації до інтеграції зміни у характері відносин відбуваються не лише між безпосередніми учасниками виробничої кооперації, але й захоплюють підприємства-посередники, в тому числі торговельні, транспортні та інші підприємства, фінансово-кредитні установи, науково-дослідні, проектно-конструкторські й технологічні організації. В умовах конкурентного середовища інтегрування може відбуватися шляхом добровільного злиття, а може проходити на примусових засадах, коли одні підприємства поглинають інші.

4. Аналіз характеру розвитку ВГС, що проходить дві стадії: кооперування та інтегрування, надало можливість зробити висновок щодо інтеграції як другої стадії після кооперації. Інтеграція є другою стадією трансформаційного процесу, в якому взаємодія між суб’єктами господарювання набуває такого ступеня, коли необхідне об’єднання органів управління, формування спільного керівництва, заміна співробітництва незалежних підприємств співпрацею структурних підрозділів, можливо навіть, однієї юридичної особи.

5. Вивчення наукових праць попередників, які досліджували процеси “кооперування-інтегрування” та можливі їх наслідки, показало певні переваги й недоліки кожного з видів угод щодо злиття чи поглинання: горизонтального, вертикального, конгломератного (комбінованого), діагонального. Порівнюючи стан справ у національній економіці із світовими тенденціями щодо розвитку кооперування та інтеграції дослідники зауважують, що вони вже притаманні українській економіці.

6. Аналіз теоретичних праць вітчизняних науковців і фактичного стану справ в українській економіці дозволив уточнити склад факторів кооперування та інтеграції, до яких зокрема віднесено: зростання масштабів виробництва, конкуренцію, глобалізацію, інноваційний розвиток, організаційно-правові трансформації.

7. Проведене дослідження дозволило уточнити склад форм інтегрування, до яких віднесено: концерн, промислово-фінансову групу, стратегічний альянс, а також технопарк і технополіс.

8. Особливо слід наголосити на проведеному аналізі тенденцій та проблем інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах в конкурентному середовищі. В результаті такого аналізу виявлено тенденцію зміни кількості підприємств у машинобудуванні (як зростання, так і скорочення), що свідчить про динамічний розвиток досліджуваного виду економічної діяльності. Водночас зроблено висновок щодо постійного, неперервного процесу інтегрування різних підприємств.

Результати досліджень за змістом першого розділу опубліковані у таких працях [13; 157; 12; 15; 16; 18; 22; 24].

* Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол. ... (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.

*Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол. ... (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 848 с.

* Реорганізація підприємств у контексті формування корпоративних структур / М. Данько // Економіка України, №– С. 64-70.

* Федулова повышения инновационной направленности корпоративных структур в Украине / // БизнесИнформ. – 2007. № 5, т.2. - с. 20-23.

** Реорганізація підприємств у контексті формування корпоративних структур / М. Данько // Економіка України, №– С. 64-70.

* Щедріна Т. І. Особливості трансферу технологій в корпоративних структурах / Т. І. Щедріна // Економіка і прогнозування.– 2006. - № 2. – С. 89-100.

** Пилипенко интегрированных структур бизнеса в контексте теории организационной экологии /  // БизнесИнформ.– 2007 № 9 (1). - с. 24-27.

* ЄДРПОУ – Єдиний Державний Реєстр Підприємств, Організацій та Установ

**Чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з такою організаційно-правовою формою.