Процедури сертифікації авіаційної техніки (стр. 2 )

До контрольного комплекту РКД і ЕД зразка зміни не вносяться. До моменту видачі Державіаслужбою Сертифіката типу Заявник і Виробник повинні мати копії контрольного комплекту РКД і ЕД (поточні комплекти), що корегуються в міру внесення змін до типової конструкції зразка.

Контроль за збереженням контрольного і поточних комплектів РКД і ЕД здійснюється незалежною інспекцією в організаціях Заявника (Утримувача Сертифіката типу) і Виробника.

4.2.3. Внесення змін до типової конструкції зразка здійснюється відповідно до процедур, встановленими розділами Д і Е цих Правил, і відбивається в поточних комплектах РКД і ЕД.

Зміни до поточних компонентів РКД і ЕД заносяться Утримувачем Сертифіката типу або за узгодженням із ним Виробником.

Контроль за внесенням змін до поточного комплекту РКД і ЕД здійснюють незалежні інспекції в організаціях Утримувача Сертифіката типу і Виробника.

4.3. Сертифікат типу повітряного судна транспортної, нормальної, багатоцільової, акробатичної і комм'ютерної категорії, вільного пілотованого аеростата, авіаційного маршового і допоміжного двигуна, повітряного гвинта

4.3.1. Заявник має право на одержання Сертифіката типу повітряного судна транспортної, нормальної, багатоцільової, акробатичної і комм'ютерной категорії, вільного пілотованого аеростата, авіаційного маршового і допоміжного двигуна, повітряного гвинта, якщо Заявник:

(а) виконав процедури, встановлені цими Правилами;

(б) продемонстрував типову конструкцію зразка авіаційної техніки і її відповідність вимогам до льотної придатності й охорони навколишнього середовища, які поширені на даний зразок його сертифікаційним базисом;

(в) довів, що допущені ним відступи від вимог до льотної придатності зразка авіаційної техніки компенсуються заходами, що забезпечують рівень льотної придатності, еквівалентний рівню, який встановлено діючими Авіаційними правилами (нормами льотної придатності), покладеними в основу сертифікаційного базису зразка.

4.4. Сертифікат типу щодо шуму на місцевості повітряного судна

4.4.1. Заявник має право на одержання Сертифіката щодо шуму на місцевості повітряного судна, якщо він продемонстрував відповідність повітряного судна вимогам Сертифікаційного базису, обумовленим у пункті 3.5 цих Правил.

4.4.2. Сертифікаційні перевірки ПС щодо шуму на місцевості проводяться на повітряному судні типової конструкції в частині її впливу на рівень шуму на місцевості.

4.4.3. Наявність Сертифіката типу щодо шуму на місцевості є умовою видачі Сертифіката типу повітряного судна.

4.5. Сертифікат типу повітряного судна обмеженої категорії

4.5.1. Заявник має право на одержання Сертифіката типу повітряного судна обмеженої категорії, якщо це судно призначене для експлуатації за спеціальною метою.

4.5.2. Сертифікат типу ПС обмеженої категорії може бути виданий, якщо Заявник продемонструє відповідність повітряного судна вимогам до льотної придатності, що поширені на даний тип повітряного судна і враховують особливості його конструкції, характеристик, пов'язані із специфікою його застосування й особливостями умов експлуатації.

Якщо повітряне судно було спроектовано і побудовано відповідно до вимог, що припускають його використання в Збройних Силах, і пізніше було модифіковано для експлуатації за спеціальною метою, то повинні бути виконані процедури, передбачені пунктом 4.6.2.(а).

Повітряні судна обмеженої категорії повинні задовольняти вимогам щодо шуму на місцевості й одержати відповідний Сертифікат (4.4).

4.5.3. Стосовно до цих Правил повітряні судна обмеженої категорії використовуються для таких спеціальних цілей експлуатації:

(а) сільське господарство (обприскування, обпилення, засів, контроль за домашніми тваринами);

(б) охорона лісів і диких тварин;

(в) спостереження з повітря (аерофотознімання місцевості, геологічна розвідка, льодова і рибна розвідка);

(г) патрулювання (трубопроводи, лінії електропередач, канали);

(д) боротьба з пожежами (скидання вогнегасних речовин, десантів);

(е) керування погодою (розсіювання хмар);

(ж) повітряна реклама (димові написи, буксирування прапорів, скидання листівок);

(з) будь-які інші спеціальні цілі експлуатації, визначені Державіаслужбою.

4.6. Сертифікат типу повітряного судна Збройних Сил, що використовується в цивільній авіації

4.6.1. Заявник має право на одержання Сертифіката типу повітряного судна транспортної, нормальної, багатоцільової, акробатичної і комп'ютерної категорії, що раніше знаходилося в експлуатації у Збройних Силах.

4.6.2. Сертифікат типу може бути виданий, якщо:

(а) повітряне судно було спроектовано, побудовано і прийнято для експлуатації у Збройних Силах, і Заявник продемонстрував відповідність повітряного судна застосованим до нього вимогам Авіаційних правил (норм льотної придатності), що діяли на дату початку експлуатації ПС у Збройних Силах. Заявник може бути звільнений від прямого виконання вимог Авіаційних правил (норм льотної придатності), якщо Державіаслужбі буде продемонстровано рівень льотної придатності адекватний встановленому Авіаційними правилами (нормами льотної придатності).

(б) повітряне судно є практично ідентичним за конструкцією цивільному повітряному судну, що має Сертифікат типу або еквівалентний йому документ, і Заявник продемонстрував відповідність повітряного судна вимогам до льотної придатності, прийнятим при початковій сертифікації типу цивільного ПС.

4.6.3. Авіаційний маршовий і допоміжний двигуни, повітряний гвинт і їхнє устаткування схвалюються до встановлення на повітряне судно Збройних Сил, що призначене для використання в цивільній авіації, якщо Заявник продемонструє на підставі перевірок і випробувань, проведених в інтересах Збройних Сил або цивільної авіації, а також досвіду експлуатації, що зазначені зразки забезпечують рівень льотної придатності адекватний встановленому Авіаційними правилами (нормами льотної придатності).

4.6.4. Державіаслужба може зажадати від Заявника забезпечити відповідність зразка авіаційної техніки, зазначеної у цьому розділі, спеціальним технічним умовам і більш пізнім вимогам до льотної придатності, аніж ті, що зазначені в пунктах 4.6.2, 4.6.3, якщо без виконання цих вимог не досягається адекватний рівень льотної придатності.

4.7. Сертифікат типу зразка авіаційної техніки, що імпортується

4.7.1. На зразки авіаційної техніки, що імпортується в Україну, повною мірою поширюються вимоги діючих Авіаційних правил (норм льотної придатності) і вимог щодо охорони навколишнього середовища, а також поправок до них, введених у дію до моменту прийняття Державіаслужбою від Розробника (Заявника) зразка, що імпортується, заявки на видачу Сертифіката типу.

4.7.2. Необхідною умовою допуску до експлуатації в Україні зразка авіаційної техніки, що імпортується, є наявність на нього Сертифіката типу, який видано Державіаслужбою і засвідчує відповідність зразка вимогам, передбаченим пунктом 4.7.1.

4.7.3. З метою забезпечення сертифікаційних робіт і видачі Сертифіката типу на зразок, що імпортується, до початку його експлуатації імпортер (покупець) зобов'язаний вчасно (з урахуванням термінів типової сертифікації ПС) повідомити Державіаслужбу про намір придбати у власність зразок авіаційної техніки, виготовлений за межами України, а також включити в договір (контракт) про імпорт зразка умову обов'язкової його сертифікації Державіаслужбою.

Примітка. Стосовно до імпорту повітряного судна в повідомлення для Державіаслужби та у договір (контракт) про імпорт ПС імпортер мусить включити маршовий і допоміжний двигуни і повітряний гвинт, що також підлягають сертифікації Державіаслужбою як окремі зразки авіаційної техніки.

4.7.4. Заявка на видачу Сертифіката типу для зразка авіаційної техніки, що імпортується, подається до Державіаслужби Розробником зразка і супроводжується листом компетентного органа держави Розробника.

4.7.5. Одночасно з подачею до Державіаслужби заявки на одержання Сертифіката типу Заявник направляє до Державіаслужби на розгляд копію Сертифіката типу, виданого компетентним органом держави Розробника, і Перелік даних, специфікацію зразка, його Сертифікаційний базис, експлуатаційну й іншу документацію за вимогою Державіаслужби. Зазначена документація повинна бути схвалена компетентним органом держави Розробника.

Заявка на видачу Сертифіката типу й інші матеріали і документи подаються до Державіаслужби російською або англійською мовою.

4.7.6. Державіаслужба і компетентний орган держави Розробника визначають робочі процедури сертифікації авіаційної техніки.

4.7.7. Державіаслужба за результатами розгляду документації, передбаченої пунктом 4.7.5, подає Заявнику і компетентному органу держави Розробника додаткові технічні умови, що стосуються льотної придатності зразка.

4.7.8. Заявник забезпечує доведення зразка до відповідності додатковим технічним умовам Державіаслужби, встановлення такої відповідності, оформлення і твердження необхідної доказової документації за результатами сертифікаційних робіт.

Документація Заявника, що підтверджує виконання додаткових технічних умов Державіаслужби, повинна бути схвалена компетентним органом держави Розробника.

4.7.9. Державіаслужба призначає групу експертів з сертифікації зразка що імпортується.

4.7.10. За результатами розгляду доказової конструкторської й експлуатаційної документації, пред'явленої Заявником, матеріалів наземних і льотних випробувань типової конструкції зразка Державіаслужба приймає рішення про видачу Сертифіката типу на зразок, що імпортується.

4.7.11. Кожний екземпляр зразка авіаційної техніки, що імпортується в Україну, повинен мати Експортний сертифікат льотної придатності або еквівалентний йому документ, виданий компетентним органом держави Розробника.

4.7.12. При наявності міжнародної угоди (договору) в галузі льотної придатності авіаційної техніки, що імпортується, процедури сертифікації цієї техніки можуть бути спрощені відповідно до зазначеної угоди (договору) і Державіаслужба може видати Сертифікат схвалення типу на зразок авіаційної техніки, виготовлений іноземною державою. Сертифікат схвалення типу є документом, еквівалентним Сертифікату типу.

4.8. Сертифікація авіаційної техніки, що експортується

4.8.1. Експортер екземпляра авіаційної техніки повинен подати до Державіаслужби заявку на одержання Експортного сертифіката льотної придатності або Експортного схвалення.

Експортні сертифікати льотної придатності видаються на повітряні судна, авіаційні двигуни і повітряні гвинти. Експортні схвалення видаються на компоненти II і III класів (7.1.1.).

4.8.2. Експортер забезпечує проведення переговорів з експорту за участю Розробника (Утримувача Сертифіката типу), Державіаслужби і компетентного органа держави-імпортера.

Документи за результатами зазначених переговорів повинні містити умови визнання органом держави-імпортера. Зазначені умови повинні бути представлені до Державіаслужби компетентним органом держави-імпортера у вигляді спеціальних вимог.

Примітка: Спеціальні вимоги держави-імпортера - документ, що встановлює додаткові технічні умови, адміністративні й інші положення, виконання яких вважається державою-імпортером достатнім для визнання Експортного сертифіката льотної придатності або Експортного схвалення.

4.8.3. Державіаслужба і компетентний орган держави-імпортера визначають робочі процедури сертифікації авіаційної техніки, що експортується.

4.8.4. У тому випадку, якщо компетентний орган держави-імпортера надасть додаткові технічні умови, що стосуються льотної придатності авіаційної техніки, що експортується, Розробник (Утримувач Сертифіката типу) зразка цієї техніки забезпечує виконання зазначених умов, проведення сертифікаційних робіт, а також оформлення необхідної доказової, конструкторський й експлуатаційної документації.

Участь Державіаслужби в додатковій сертифікації авіаційної техніки, що експортується, визначається робочими процедурами, зазначеними в пункті 4.8.3.

4.8.5. На кожний екземпляр повітряного судна, що експортується, авіаційного двигуна і повітряного гвинта Державіаслужба видає Експортний сертифікат льотної придатності.

Експортне схвалення видається Державіаслужбою або уповноваженим ним органом, якщо це передбачено робочими процедурами, зазначеними в пункті 4.8.3.

4.8.6. Експортний сертифікат льотної придатності засвідчує, що екземпляр, що експортується, відноситься до сертифікованого типу авіаційної техніки і відповідає спеціальним вимогам держави-імпортера.

4.8.7. Експортний сертифікат льотної придатності, виданий на екземпляр повітряного судна, не дає права на льотну експлуатацію ПС, що експортується, на території держави-імпортера.

4.9. Зміст Сертифіката типу

4.9.1. Сертифікат типу засвідчує відповідність зразка авіаційної техніки вимогам сертифікаційного базису.

4.9.2. Сертифікат типу на зразок авіаційної техніки містить інформацію про типову конструкцію зразка і його Сертифікаційний базис, експлуатаційні обмеження і інші умови, що стосуються льотної придатності зразка.

Зазначена інформація міститься в Переліку даних Сертифіката типу, що є невід'ємною частиною Сертифіката типу.

4.10. Дія Сертифіката типу

4.10.1. Термін дії Сертифіката типу на зразок авіаційної техніки не обмежується, за винятком випадків, що спеціально обумовлюються Державіаслужбою.

4.10.2. Рішенням Державіаслужби дія Сертифіката типу може бути припинена у випадку виявлення властивих для даного типу недоліків, які пов'язані з його льотною придатністю і загрожують безпеці польотів.

4.10.3. Сертифікат типу втрачає силу в тому випадку, якщо в сертифіковану Державіаслужбою типову конструкцію зразка або у схвалену Державіаслужбою експлуатаційну документацію внесено зміну або доповнення з порушенням процедур, передбачених розділами Д і Е цих Правил.

4.10.4. У випадку повсюдного зняття з експлуатації зразка авіаційної техніки рішенням Державіаслужби Сертифікат типу на даний зразок анулюється.

У випадку анулювання Сертифіката типу зразка контрольний і поточні комплекти РКД і ЕД (4.2.2) зберігаються у Утримувача Сертифіката типу і Виробника і повинні бути доступні для контролю незалежною інспекцією в цих організаціях. Термін зберігання зазначених комплектів визначається Виробником за узгодженням з органом державного регулювання авіаційної промисловості і Утримувачем Сертифіката типу з урахуванням можливого поновлення серійного виробництва або експлуатації зразка.

ГЛАВА 5. ЕТАП МАКЕТА І СЕРТИФІКАЦІЙНІ ВИПРОБУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА

5.1. Етап макета повітряного судна

5.1.1. Проведення робіт на етапі макета повітряного судна разом із його маршовим і допоміжним двигунами, повітряним гвинтом і іншими компонентами організує Заявник.

5.1.2. До початку етапу макета ПС Заявник завчасно в письмовій формі повідомляє Державіаслужбу, Сертифікаційні центри та інші організації, що будуть брати участь у роботах на етапі макета ПС, про готовність проведення етапу макета ПС. Повідомлення повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника.

До повідомлення Заявник додає:

(а) сертифікаційний базис ПС, затверджений у встановленому цими Правилами порядку;

(б) проект таблиці відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису, узгоджений з незалежною інспекцією в організації Заявника.

Примітка. Проект таблиці відповідності повинен містити додаткову графу, у якій по кожному пункту сертифікаційного базису Заявник повинен зазначити організації, що приймають участь у сертифікаційних роботах по даному пункту базису.

(в) проект плану сертифікаційних робіт по ПС, його компонентам, системам і комплектуючим виробам, що повинен містити строки їх надходження на випробування, види перевірок і випробувань, строки завершення робіт і сертифікації;

(г) проекти планів випробувань, перевірок і сертифікації основних функціональних систем ПС;

(д) перелік комплектуючих виробів, призначених для установки на ПС і його компоненти з класифікацією цих виробів по категоріях А і Б відповідно до глави 9 цих Правил.

5.1.3. Роботи на етапі макета проводяться макетною комісією, склад якої затверджується Державіаслужбою з урахуванням пунктів 2.5.5, 2.7.1 і 2.7.2 цих Правил.

5.1.4. Макетна комісія проводить роботи на етапі макета ПС відповідно до Положення про етап макета ПС, що розробляється Заявником і визначає обсяги макетування ПС і його компонентів у натурному або макетному виконанні, перелік документації, яка надається на етапі макета ПС, порядок і методи робіт на етапі макета ПС, структуру протоколу макетної комісії.

Положення про етап макета затверджується Державіаслужбою.

5.1.5. За результатами робіт макетна комісія оформляє Протокол макетної комісії, висновок якого повинен містити оцінку:

(а) повноти врахування вимог до льотної придатності, поширених на тип ПС, що створюється, і необхідності розробки спеціальних технічних умов для даного типу ПС (3.4);

(б) рівня реалізації вимог сертифікаційного базису в конструкції і характеристиках ПС, що проектується;

(в) проекту таблиці відповідності ПС вимогам сертифікаційного базису в частині достатності видів перевірок і випробувань, що пропонуються;

(г) переліку комплектуючих виробів, що підлягають кваліфікації
(категорія А);

Примітка. Кваліфікація комплектуючих виробів‑сертифікація цих виробів окремо від ПС і його компонентів з метою одержання Свідоцтва про відповідність або Схвального листа Державіаслужби (глава 9).

(д) планів сертифікаційних випробувань ПС і його систем.

Протокол макетної комісії повинен містити заходи щодо усунення недоліків, пов'язаних із льотною придатністю ПС і його компонентів, якщо такі недоліки виявлені на етапі макета.

5.1.6. Протокол макетної комісії затверджується Державіаслужбою, узгоджується Заявником і незалежною інспекцією в організації Заявника.

Висновок Протоколу макетної комісії підписується членами макетної комісії.

5.2. Сертифікаційні заводські випробування повітряного судна

5.2.1. Сертифікаційні заводські випробування (СЗВ) можуть бути розпочати, коли екземпляри ПС, їх компоненти і системи, призначені для проведення випробувань, доведені до стану, що дозволяє визначити їх відповідність вимогам Сертифікаційного базису.

Заявник і незалежна інспекція в організації Заявника направляють до Державіаслужби повідомлення про готовність повітряних суден, їх компонентів і систем для проведення конкретних видів сертифікаційних заводських випробувань і наявність документів, передбачених пунктом 2.11.1.

5.2.2. До початку сертифікаційних заводських випробувань Заявник повинен надати до Державіаслужби звіти про метрологічне забезпечення сертифікаційних випробувань ПС, його компонентів і систем, узгоджені з незалежною інспекцією в організації Заявника.

5.2.3. Заявник повинний показати, що на всіх екземплярах ПС, призначених для проведення сертифікаційних льотних випробувань, екіпажу забезпечується можливість використання аварійно-рятувальних засобів і покидання повітряного судна з парашутами.

5.2.4. Сертифікаційні заводські випробування ПС проводяться Заявником. Державіаслужба, уповноважений нею Сертифікаційний центр і незалежна інспекція на підприємстві Заявника здійснюють на етапі СЗВ контроль за відповідністю ПС вимогам сертифікаційного базису і дотриманням процедур сертифікації, встановлених цими Правилами.

Участь у СЗВ інших організацій визначається в кожному конкретному випадку Державіаслужбою. (2.7.2).

5.2.5. До початку сертифікаційних заводських випробувань Заявник і Державіаслужба затверджують план сертифікаційних випробувань ПС і його компонентів після узгодження даного плану з незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційними центрами і організаціями, що беруть участь у сертифікаційних випробуваннях.

5.2.6. Метою сертифікаційних заводських випробувань є:

(а) доведення конструкції ПС, його характеристик і експлуатаційної документації до відповідності вимогам Сертифікаційного базису і встановлення такої відповідності в повному обсязі вказаних вимог в очікуваних умовах експлуатації ПС, обумовлених Заявником у специфікації ПС;

(б) встановлення типової конструкції особо відповідальних функціональних систем ПС (планер, шасі, система керування і їхні характеристики міцності, аеродинамічні характеристики, система гальмування і гідравлічна системи та інші системи і характеристики, що безпосередньо впливають на льотну придатність
ПС);

(в) визначення умов пред'явлення ПС на сертифікаційні контрольні випробування.

5.2.7. Програма СЗВ, включно з лабораторними, стендовими, наземними, льотними і спеціальними випробуваннями, розробляється і затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною інспекцією, Сертифікаційними центрами і організаціями, що беруть участь у випробуваннях. Програма СЗВ і програми спеціальних СЗВ підлягають схваленню Державіаслужбою.

5.2.8. З метою скорочення обсягу сертифікаційних контрольних наземних і льотних випробувань ПС Заявник проводить разом із Сертифікаційним центром спеціальні СЗВ, які недоцільно виконувати двічі, а також будь-які інші види наземних і льотних випробувань.

5.2.9. Результати сертифікаційних заводських випробувань ПС, що проведені Заявником разом із Сертифікаційним центром, приймаються в залік сертифікаційних контрольних випробувань при дотриманні таких умов:

(а) акти по зазначеним спільним СЗВ повинні бути затверджені Сертифікаційним центром і схвалені Державіаслужбою;

(б) у типову конструкцію ПС або ту її частину, що піддавалася випробуванням і зафіксована в акті спеціальних спільних СЗВ, до завершення сертифікації ПС не вносяться зміни, що впливають на результати випробувань і оцінку типової конструкції ПС або її частини.

5.2.10. У процесі СЗВ Заявник подає на розгляд групи експертів Державіаслужби і Сертифікаційному центру результати випробувань за їх готовністю.

5.2.11. Відповідність повітряного судна поширеним на нього вимогам до льотної придатності (вимогам Сертифікаційного базису) у частині міцності конструкції Заявник встановлює за участю визначеного Державіаслужбою Сертифікаційного центру, що оформляє відповідний висновок.

5.2.12. За результатами СЗВ Заявник разом із Сертифікаційними центрами оформляє Акт сертифікаційних заводських випробувань, висновок котрого повинний відповідати цілям, передбаченим пунктом 5.2.6, і іншу доказову документацію, що встановлює відповідність ПС вимогам Сертифікаційного базису.

5.2.13. По закінченні СЗВ Заявник оформляє Пред'явлення ПС Державіаслужбі на сертифікаційні контрольні випробування. До Пред'явлення додається:

(а) акт сертифікаційних заводських випробувань і інші доказові документи, що встановлюють відповідність ПС вимогам сертифікаційного базису;

(б) висновок Сертифікаційного центру про відповідність ПС поширеним на нього вимогам до льотної придатності(Сертифікаційного базису) у частині міцності конструкції;

(в) таблиця відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису з переліком доказової документації, що затверджена Заявником і узгоджена з незалежною інспекцією в організації Заявника;

(г) оцінка Сертифікаційного центру щодо виконанню програми сертифікаційних заводських випробувань і пропозиції щодо складу і обсягу перевірок ПС для включення в програму сертифікаційних контрольних випробувань;

(д) експлуатаційна документація, що затверджена Заявником і узгоджена із Сертифікаційним центром (копія, що знаходиться на обліку);

(е) повідомлення Заявника, узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника, про те, що комплект робочої конструкторської документації (вказується номер комплекту) повітряного судна, що пройшло СЗВ, відкоригований за результатами СЗВ і відображає типову конструкцію ПС.

Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника.

5.2.14. Пред'явлення Заявника направляється до Державіаслужби при наявності Сертифікатів типу на маршовий і допоміжний двигуни, повітряний гвинт, а також Свідоцтв про відповідність або Схвальних листів для комплектуючих виробів категорії А і схвалень виробів для комплектуючих виробів категорії Б, призначених для установки на цей тип ПС, якщо Державіаслужба не призначає інших процедур, як це передбачено пунктом 2.6.2 цих Правил.

5.2.15. За результатами сертифікаційних заводських випробувань ПС група експертів Державіаслужби оформляє висновок, який повинен містити оцінку:

(а) виконання процедур, встановлених цими Правилами, що стосуються етапу СЗВ;

(б) повноти і якості наданих Заявником матеріалів перевірок, випробувань і доказових документів;

(в) обсягу і номенклатури перевірок, які необхідні для підтвердження відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису та підлягають включенню в програму сертифікаційних контрольних випробувань;

(г) можливості і умов прийняття Державіаслужбою ПС на сертифікаційні контрольні випробування.

Висновок групи експертів затверджується Державіаслужбою і направляється Заявнику.

5.2.16. Акт сертифікаційних заводських випробувань затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною інспекцією і Сертифікаційними центрами. Акт сертифікаційних заводських випробувань ПС підлягає схваленню Державіаслужбою.

5.3. Сертифікаційні контрольні випробування повітряного судна.

5.3.1. Сертифікаційні контрольні випробування (СКВ) ПС є етапом випробувань Державіаслужби, проводяться під його керівництвом Сертифікаційним центром, визначеним Державіаслужбою, і забезпечуються Заявником.

5.3.2. До початку сертифікаційних контрольних випробувань ПС Заявником повинні бути виконані вимоги, передбачені пунктами 5.2.2 і 5.2.3.

5.3.3 Сертифікаційні контрольні випробування ПС проводяться з метою:

а) контрольної перевірки і підтвердження відповідності ПС, його характеристик і експлуатаційної документації вимогам Сертифікаційного базису;

б) остаточного уточнення (при необхідності) і затвердження типової конструкції ПС;

в) оцінки надійної роботи ПС, його двигунів, повітряних гвинтів, інших компонентів і функціональних систем.

5.3.4. Частина сертифікаційних контрольних випробувань ПС, що проводиться з метою демонстрації надійної роботи ПС, його двигунів і інших функціональних систем (5.3.3 (в)), виконується на ПС, що відповідають типовій конструкції по всіх функціональних системах із повним комплектом двигунів і повітряних гвинтів, що відповідають Сертифікату типу, виданого Державіаслужбою.

Обсяг зазначеної частини льотних випробувань повинен складати не менше 300 льотних годин для ПС із газотурбінними маршовими двигунами, що раніше не встановлювалися на сертифіковані Державіаслужбою ПС, або - не менше 150 льотних годин в інших випадках.

5.3.5. Програма СКВ розробляється і затверджується Сертифікаційним центром, узгоджується Заявником і схвалюється Державіаслужбою.

5.3.6. У тих випадках, коли група експертів Укравіатрансу констатує у
своєму висновку (5.2.15):

(а) позитивну оцінку з виконання процедур сертифікації, що стосуються етапу СЗВ, і відсутність необхідності в додаткових контрольних перевірках для підтвердження відповідності типу ПС вимогам Сертифікаційного базису; і

(б) встановлення типової конструкції ПС загалом на етапі СЗВ; і

(в) участь Сертифікаційного центру в проведенні СЗВ в необхідному обсязі, узгодження ним Акта сертифікаційних заводських випробувань і експлуатаційної документації ПС, група експертів Державіаслужби у своєму висновку може рекомендувати проведення сертифікаційних контрольних випробувань ПС в обмеженому обсязі необхідному для демонстрації відповідності ПС меті, передбаченої пунктом 5.3.3(в).

Рішення про обсяг сертифікаційних контрольних випробувань приймає Державіаслужба.

5.3.7. Заявник навчає і вводить у стрій льотчиків-випробувачів і обслуговуючий персонал Сертифікаційного центру, забезпечує проведення СКВ запасними частинами, паливом, паливно-мастильними і видатковими матеріалами.

5.3.8. У випадку виявлення в процесі СКВ окремих невідповідностей ПС вимогам Сертифікаційного базису Державіаслужба зобов'язує Заявника усунути ці невідповідності до завершення сертифікаційних контрольних випробувань ПС і продемонструвати ефективність прийнятих ним заходів.

Якщо встановлено, що при виявлених невідповідностях і недоліках ПС подальше проведення СКВ пов'язане з невиправданим ризиком, Державіаслужба приймає рішення про припинення випробувань і зобов'язує Заявника вжити відповідні корегуючі дії. СКВ можуть бути відновлені після здійснення Заявником корегуючих дій, доказу їхньої ефективності і прийняття Державіаслужбою рішення про поновлення СКВ.