Національна доповідь України про виконання рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя (стр. 3 )

2.1.3 Скільки нових Рамсарських ВБУ визначені у вашій країні і матеріали щодо яких були представлені до Секретаріату? КРА 2.1.iii - 9 ВБУ

2.1.3 Додаткова інформація:

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23 лютого 2011 року про затвердження 9 перспективних Рамсарських ВБУ, а саме: «Атак-Боржавське» (283,4 га), «Долина нарцисів (256 га); «Печера Дружба» (0,13 га), «Чорне багно" (15 га), «Бурштинське водосховище» (1260 га); «Витоки р. Погорілець (1624,55 га); «Витоки р. Прут» (4935,44 га)», «Ріка Дністер» (820 га); Болото Надсяння (37 га). Інформаційні описи щодо цих водно-болотних угідь були направлені в Секретаріат Рамсарської конвенції в липні 2011 року.

Додатково Міністерством екології та природних ресурсів України підготовлено та погоджено із зацікавленими органами влади Інформаційні описи щодо 4 потенційних Рамсарських ВБУ, а саме: «Урочище Озурний-Бребенескул (1656,91 га); «Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» (7674,25 га); «Заплава Сім маяків» (2140 га); «Лядова-Мурафа» (5394,28 га).

2.1.4 Скільки заплановано визначити потенційних Рамсарських ВБУ на наступний трирічний період ( рр.)? КРА 2.1.iii - 10 ВБУ

2.1.4 Додаткова інформація:

Проект Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року також включає заходи по визначенню нових Рамсарських ВБУ.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,2 Інформація щодо Рамсарських ВБУ.

2.2.1 Чи використовується наявна інформація щодо Рамсарських ВБУ та інструменти Рамсарської конвенції при визначенні нових Рамсарських ВБУ? {2.2.2} КРА2.2.ii – Так

2.2.1 Додаткова інформація:

Інформація щодо Рамсарських ВБУ та інструменти Рамсарської конвенції були використані при підготовці постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 000 «Про порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» та наказом Міністерства екології та природних ресурсів Україна від 27.12.2002 № 000 «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення».

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,3. Планування управління - нові Рамсарські ВБУ.

2.3.1 Чи для всіх ВБУ, що визначаються як потенційні Рамсарські (див. 2.1.2 вище), здійснюється адекватне планування процесів управління? КРА 2.3.i – Частково

2.3.1 Додаткова інформація:

Визначені нові (потенційні) Рамсарські ВБУ (див. додаткову інформацію 2.1.3) входять до складу природоохоронних територій, 10 з 13 потенційних Рамсарських ВБУ розташовані в межах національних природних парків та біосферних заповідників, де уже здійснюється екологічний менеджмент.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,4. Екологічний характер Рамсарських ВБУ.

Підтримання екологічного характеру всіх Рамсарських ВБУ за допомогою належного планування та управління.

2.4.1 Скільки Рамсарських ВБУ мають плани управління? {2.3.2} КРА 2.4.i - 23 ВБУ

2.4.2 Для скількох Рамсарських ВБУ плани управління виконуються? КРА 2.4.i - 23 ВБУ

2.4.3 Скільки планів управління Рамсарськими ВБУ в процесі підготовки?

КРА2.4.i - 3 ВБУ

2.4.4 Для скількох Рамсарських ВБУ плани управління поновлені?

КРА 2.4.i - 2 ВБУ

2.Додаткова інформація:

Тільки два Рамсарські ВБУ «Озеро Картал» та «Озеро Кугурлуй» не є природоохоронними територіями, але вони є перспективними природоохоронними територіями. Ці ВБУ ще не мають плани управління.
29 Рамсарської ВБУ входять до складу національних природних парків, заповідників, біосферних заповідників та регіональних ландшафтних парків, які мають спеціальні адміністрації.

Плани були розроблені для об‘єктів природно-заповідного фонду, які включають Рамсарської ВБУ: «Шацькі озера» (Шацький національний природний парк), «Бакотська затока» і «Пониззя річки Смотрич» (національний природний парк «Подільські Товтри»), «Заплава Десни» (національний природний парк «Деснянсько-Старогутський»), «Озеро Синевир» (національний природний парк «Синевир»), «Центральний Сиваш» і північна частина «Східного Сивашу» (Азово-Сиваський національний природний парк), «Кілійське гирло» та «Озеро Сасик» (Дунайський біосферний заповідник), «Великий Чапельський під» (біосферний заповідник "Асканія-Нова»), «Аквально-скельний комплекс Карадагу» (Карадазький природний заповідник); «Аквально-скельний комплекс мису Казантип» (Казантипський природний заповідник); «Аквально-прибережний комплекс мису Опук» (Опукський природний заповідник); Торф‘яний масив «Переброди» (Рівненський природний заповідник), «Поліські болота» (Поліський природний заповідник), «Дніпровсько-Орільська заплава» (природний заповідник «Дніпровсько-Орільський»), «Каркінітська і Джарилгацька затоки (для Каркінітської затоки - Кримський природний заповідник); «Гирло р. Берди з косою Бердянською та затокою Бердянською» (Приазовський національний природний парк); «Затока Білосарайська та коса Бiлосарайська» та «Затока Крива та коса Крива» (регіональний ландшафтний парк «Меотида»).

.Проекти організації територій, що знаходяться на стадії розробки і включають Рамсарські ВБУ: "Заплава р. Стохід» і «Запоава р. Прип'ять» (національний природний парк "Прип‘ять-Стохід»), «Міжріччя Дністер-Турунчук» та «Північна частина Дністровського лиману» (Нижньодністровський національний природний парк). Розробка планів управління для природно-заповідних територій планується для Рамсарських ВБУ: Система озер Шагани-Алібей-Бурнас" (національний природний парк «Тузловські лимани»), «Ягорлицька затока» (національний природний парк «Білобережжя Святослава», «Каркінітська та Джарилгацька затоки» (для Джарилгацької затоки - національний природний парк «Джарилгацький»), «Тендрівська затока» (Чорноморський біосферний заповідник).

Крім того, є плани управління для водно-болотних угідь як: «Центральний Сиваш» і «Східний Сиваш» (Азово-Сиваський національний природний парк), «Молочний лиман» (Приазовський національний природний парк), «Тилігульський лиман» (Тилігульський регіональний ландшафтний парк), «Дельта Дніпра», «Коса Обитічна та затока Обитічна» (обидва заказники), а також переглянуті та оновлені плани управління Рамсарськими ВБУ «Бакотська затока» та «Пониззя річки Смотрич» (національний природний парк «Подільські Товтри»).

2.4.5 Чи є в планах управління Рамсарських ВБУ завдання щодо підтримання екологічного характеру? КРА 2.4.ii – Так

2.4.5 Додаткова інформація:

Головна мета всіх планів управління Рамсарських ВБУ є підтримання екологічного характеру водно-болотних угідь.

2.4.6 Скільки ВБУ мають міжсекторальні комітети з управління? {2.3.3} КРА 2.4.iv - 21 ВБУ

2.4.6 Додаткова інформація:

19 Рамсарських ВБУ розташовані в межах територій природно-заповідного фонду з адміністративними органами. Вони мають науково-технічні ради (з представників ПЗУ і землекористувачів, НУО, місцевих органів влади і т. д. - міжсекторальний склад), які беруть участь в управлінні охоронюваними районами та Рамсарськими ВБУ (див.: послуги для покупців інформацію до 2,4. 1-2.4.4).

2.4.7 Скільки ВБУ має описи екологічного характеру ВБУ? КРА 2.4.v - 23 ВБУ

2.4.7 Додаткова інформація:

Опис екологічного характеру водно-болотних угідь мають 23 Рамсарські ВБУ (з 33 в цілому), для яких є плани управління.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,5 Ефективність управління Рамсарськими ВБУ.

2.5.1 Чи були проведені оцінки ефективності управління Рамсарськими ВБУ? {2.3.4} КРА 2.5.i – Ні

2.5.1 Додаткова інформація:

Оцінка ефективності управління Рамсарськими ВБУ не реалізуються через брак фінансових ресурсів і практики таких оцінок.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,6. Стан Рамсарських ВБУ.

Здійснювати моніторинг екологічного стану Рамсарських ВБУ та, за необхідності, повідомляти Секретаріат Рамсарської конвенції про зміни, а також застосовувати Протокол Монтере та Рамсарську консультативну місію в якості інструментів для вирішення проблем.

2.6.1 Чи існують домовленості з адміністративними органами, що відповідають за збереження Рамсарських ВБУ, за інформування про негативні зміни екологічного характеру, відповідно до статті 3.2 Конвенції? {2.4.1} КРА 2.6.i – Так

2.6.1 Додаткова інформація:

Територіальні органи Міністерства екології та природних ресурсів України, зобов'язані інформувати міністерство про негативні зміни у межах Рамсарських ВБУ.

Деякі Рамсарські ВБУ потребують особливої уваги. Так, щодо ВБУ «Кілійське гирло»* з 2004 року Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (м. Харків) розпочав програму комплексного екологічного моніторингу стану навколишнього природного середовища глибоководного суднового ходу (ГСХ) Дунай-Чорне море. Були розроблені і реалізуються рекомендації по зменшенню екологічного впливу ГСХ на дельту Дунаю. Наприклад, обсяг робіт при поглибленні в період нересту оселедця значно зменшується. Експлуатація ГСХ в разі його повного розвитку не викличе значного додаткового негативного впливу на навколишнє середовище, в тому числі в транскордонному аспекті. Україна виконує умови міжнародних зобов'язань, здійснює на регулярній основі консультації з Румунією щодо реалізації відповідних заходів. В той же час, Українська сторона стурбована господарською діяльністю на румунській частині Дунаю (Тульчинський рукав), реконструкцією водного шляху (поглибленням і спрямленням) Сулинського і Святогеоргієвського гирл, демпінгуванням вибраного з дна ріки грунту в транскордонне українсько-румунське гирло – Кілійське і зверталася з цього приводу до Секретаріату Конвенції Еспоо. Експлуатація румунських суднових ходів уже призвела до зменшення на 10% річкового стоку в українсько-румунській частині дельти Дунаю. Це вплинуло значно істотніше на екологічний стан дельти Дунаю, ніж днопоглиблення у межах ГСХ Дунай-Чорне море.

Для вирішення питання доцільності повернення природного (лиманного) стану Рамсарського ВБУ "Озеро Сасик» на прохання місцевих громад створена Урядова комісія. Вчені в основному підтримують ініціативу місцевих громад про поновлення зв'язку озера Сасик з Чорним морем через гіпермасовий розвиток синьо-зелених водоростей в озері та їх вплив на здоров'я людей. Однак це питання є неоднозначним і вимагає подальших досліджень, консультацій і фінансових ресурсів.

2.6.2 Чи про всі випадки негативного антропогенного впливу на Рамсарські ВБУ повідомлялося в Секретаріат Рамсарської конвенції відповідно до статті 3.2 Конвенції? {2.4.2} КРА 2.6.i - У деяких випадках

2.6.2 Додаткова інформація (якщо "так" або "У деяких випадках", вкажіть, будь ласка, для яких Рамсарських ВБУ були зроблені доповіді до Секретаріату):

Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до Резолюції IX.15 9-го засідання Конференції Договірних Сторін Рамсарської конвенції інформувало Секретаріат Рамсарської конвенції про результати комплексного екологічного моніторингу стану навколишнього природного середовища в районі глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море (див.: додаткову інформацію, 2.6.1).

Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до листа Рамсарського секретаріату також надавало інформацію про стан Рамсарських ВБУ «Тендрівська затока», «Ягорлицька затока» та «Північна частина Дністровського лиману» на початку 2011 року. Ці Рамсарської ВБУ і на сьогодні відповідають раніше визначеним критеріям Рамсарської конвенції. Крім того, повідомляємо, що в 2011 році з метою поліпшення управління призначені нові директори Чорноморського біосферного заповідника (Рамсарські ВБУ «Тендівська затока» і «Ягорлицька затока») та Нижньодністровського національного природного парку (Рамсарське ВБУ «Північна частина Дністровського лиману»).

2.6.3 Чи були вжиті заходи щодо включення Рамсарських ВБУ у Протокол Монтере та прохання про Рамсарську консультативну місію? 2.4.3} КРА 2.6.ii - Не застосовано

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2,7. Управління іншими міжнародно визнаними водно-болотними угіддями.

Належне управління та раціональне використання водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення, але ще не офіційно. Застосування стратегічних рамок Конвенції щодо них.

2.7.1 Чи підтримувався екологічний характер водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення, але ще не офіційно? КРА2.7.i - Деякі ВБУ

2.7.1 Додаткова інформація:

Регіональний ландшафтний парк «Притисянський» був створений в 2009 році на річці Тиса (Закарпатська область). Цей парк є перспективною частиною транскордонного угорсько-словацького Рамсарського ВБУ на річці Тиса.
Міністри охорони навколишнього середовища України, Румунії, Сербії, Словаччини та Угорщини 12 квітня 2011 року в м. Ужгород (Україна) підписали Меморандум про взаєморозуміння «Про зміцнення співробітництва в басейні річки Тиса щодо реалізації плану по комплексному управлінню річкою Тисою в інтересах сталого розвитку».

МЕТА 3. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3,1. Взаємодія і партнерство з багатосторонніми природоохоронними угодами (БПУ) та міжурядовими агенціями.

3.1.1 Чи є механізми на національному рівні співпраці між Рамсарським адміністративним органом та координаційними центрами інших багатосторонніх природоохоронних угод (МПС)? {3.1.1} KRA S 3.1.i & 3.1.ii – Так

3.1.1 Додаткова інформація:

Міністерство екології та природних ресурсів Україна є виконавчим органом таких БПУ: СІТЕС, Рамсарська конвенція, Конвенція про охорону навколишнього природного середовища, Боннська, Бернська, Чорноморська та Карпатська конвенції, Конвенція Еспоо та інші конвенції. Координатори цих конвенцій є керівниками (директорами, начальниками) департаментів /управлінь /відділів Міністерства екології та природних ресурсів України, і вони зобов'язані узгоджувати між собою свої дії (пропозиції / проекти / рекомендації тощо) згідно з національним законодавством і міжнародними зобов'язаннями.

3.1.2 Чи входять до складу національного координаційного комітету Рамсарської конвенції представники інших БПУ? {3.1.2} КРА KRAS 3.1.i & 3.1.iv – Так

3.1.2 Додаткова інформація:

Національні координатори інших конвенцій є членами Національного комітету водно-болотних угідь України.

3.1.3 Чи є механізми на національному рівні співпраці між Рамсарським адміністративним органом і координаційними центрами ООН та інших глобальних і регіональних органів та установ (наприклад, ЮНЕП, ПРООН, ВООЗ, ФАО, ЄЕК ООН і т. д.)? КРА 3.1.iv – Частково

3.1.3 Додаткова інформація:

Національний комітет з водно-болотних угідь України співпрацює з ПРООН.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3,2. Регіональні ініціативи.

Підтримка існуючих регіональних угод в рамках Конвенції і розроблення додаткових механізмів.

3.2.1 Чи бере Договірна Сторона участь у розробці та реалізації регіональних ініціатив в рамках Конвенції? {2.6.1} КРА 3.2.i – Так

3.2.1 Додаткова інформація:

Україна бере участь в Рамсарській регіональній ініціативі щодо прибережних водно-болотних угідь Чорного моря та в Ініціативі щодо Карпатських водно-болотних угідь (зустрічі, інформування, обмін досвідом та кращими зразками практики і т. д.).

3.2.2 Чи ваша країна надала підтримку або брала участь у розробці інших регіональних (тобто, охоплюють більш ніж одну країну) програм та в навчанньох щодо водно-болотних угідь і в науково-дослідних центрах? {} 4.10.1 – Так

3.2.2 Додаткова інформація:

Наприклад, український представник був учасником навчального курсу "Природа в заплаві річки Дунай» - новий проект Альфреда Тепфера Академії охорони природи у співпраці з Дунай-Карпатською програмою WWF (2, що фінансувався Фондом Альфреда Тепфера, німецьким Федеральним екологічним фондом та Фондом Міхаеля Отто з охорони навколишнього середовища.

Український представник також взяв участь у навчанні «Водно-болотні угіддя як середовища існування водоплавних птахів» (Міжнародний тренінг у м. Ледніце, Чехія, 12-16 вересня 2011 року), що було організовано спільно Чеським Рамсарським комітетом, Чеським національним комітетом з Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Карпатською водно-болотною ініціативою на підтримку реалізації Рамсарської конвенції, AEWA та Програмою спільної роботи між Рамсарською конвенцією та МАБ програмою ЮНЕСКО. Партнери та спонсори: Міністерство навколишнього середовища Чеської Республіки, Центр охорони навколишнього середовища і водно-болотних угідь, громадські асоціації, Карпатська водно-болотна ініціатива.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3.3. Міжнародна допомога.

Сприяння міжнародній допомозі для підтримки збереження та раціонального використання водно-болотних угідь, забезпечуючи при цьому охорону навколишнього природного середовища та оцінку екологічного стану; іноземні та вітчизняні інвестиції.

3.3.1 [тільки для Договірних Сторін "країн-донорів")]: Чи надавалася фінансова підтримка з метою розвитку для збереження водно-болотних угідь і управління іншим країнам? {4.5.1} КРА 3.3.i - Не застосовано

3.3.2 [тільки для Договірних Сторін "країн-донорів")]: Чи були включені питання охорони навколишнього середовища та екологічних оцінок при наданні вашою країною допомоги з метою розвитку? КРА 3.3.ii - Не застосовано

3.3.3 [Для Договірних Сторін, які отримали допомогу з метою розвитку ("країни-одержувачі")]: Чи була отримана фінансова підтримка від інших країн для збереження водно-болотних угідь і управління? {4.5.2} – Так

3.3.3 Додаткова інформація:

Реалізуються проекти у сфері збереження водно-болотних угідь:

- Проект ЄС "Сучасний стан та перспективи правового регулювання водно-болотних угідь національного та місцевого значення в Україні». – Результати опубліковано - Київ: 20с., українською мовою;

- Проект ЄС «Підтримка України в реалізації Дунайської та Рамсарської конвенцій» (Звіт по проекту українською та англійською мовами включає в себе: документований аналіз нормативно-правових, інституційних і процедурних аспектів Рамсарської конвенції, Тіньовий список цінних водно-болотних угідь, 4 з яких затверджені розпорядженням Уряду як потенційні Рамсарські угіддя. роки;

- Проект ЄС "Включення проблеми зміни клімату в уразливих екосистемах в управління природоохоронними територіями на Українському Поліссі". ;

- Проект «Розширена підтримка українських владних струкктур, що відповідальні за реалізацію Дунайської та Рамсарської конвенцій ().
Нідерланди;

- Фонд BBI-Matra (Нідерланди): проект Чорноморської регіональної ініціативи «Створення основи для запуску Чорноморської регіональної ініціативи для раціонального використання приморських водно-болотних угідь (BlackSeaWet Initiative) ();

- Фонд BBI-Matra (Нідерланди): Інтегрована програма збереження біорізноманіття в контексті використання водних та сільськогосподарських ресурсів в басейні р. Південний Буг. - Розробка та видання книги «Басейн Бугу», 20с., українською мовою;

- Фонд BBI-Matra (Нідерланди): проект «Створення Рамсарських угідь в Дунай-Карпатському регіону України" ();

- Фонд BBI-Matra: проект «На шляху до збереження водно-болотних угідь Інтеграція біорізноманіття з водним і сільськогосподарським управліннями в Україні».

Проекти Посольства Королівства Нідерландів в Україні:

- Програма Matra в галузі збереження природи та біорізноманіття: проект «Збереження біорізноманіття водно-болотних угідь в басейні Дністра. Зміцнення управління та участь громадськості». ();

- Меморандум за програмами: проект «Інформаційна підтримка функціонування Дніпровського екокоридору»; публікація: І. та інші «Водно-болотні угіддя Дніпровського екокоридору», 20с., укр. мовою.

Проект Уряду Норвегії «Охорона і стале використання природних ресурсів в Українських Карпатах" (), який включає дослідження водно-болотних угідь.

Уряд Німеччини (Міністерство навколишнього середовища, охорони природних ресурсів та ядерної безпеки з Німеччини) через Банк розвитку KfW: Проект по відновленню порушених торфовищ в Українському Поліссі (), що здійснюється в рамках міжнародної ініціативи по адаптації до змін клімату (див.: додавання інформації 1.8.1).

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3,4 Обмін інформацією та досвідом.

Сприяння обміну досвідом та інформацією з питань збереження та раціонального використання водно-болотних угідь.

3.4.1 Чи створені екомережі на національному або міжнародному рівні для обміну знаннями та проведення навчання щодо водно-болотних угідь? {3.2.1} – Частково

3.4.1 Додаткова інформація:

У 2000 році в Україні прийнято Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України до 2015 року. Відповідно до цієї програми національна екомережа має стати частиною Всеєвропейської екологічної мережі. На цей визначено момент 9 коридорів загальнодержавного значення, з яких 5 річкових: Дніпровський, Дністровський, Деснянський, Південобузький, Карпатський. Розроблено 21 регіональну (обласну) схему екомережі, 4 з яких затверджено. Формування національної екологічної мережі як частини Всеєвропейської екологічної мережі та підтримання життєзабезпечення функцій навколишнього природного середовища є одним з основних напрямків територіального планування в Україні.

Протокол з біорізноманіття Чорноморської конвенції підтримує створення і збереження прибережних і морських природоохоронних територій і Рамсарських ВБУ.

У 2011 році розпочала роботу Координаційна рада українсько-румунсько-молдовської міжміністерської Угоди про співробітництво в природоохоронній зоні пониззя Дунаю і Пруту (підписано в 2000 році). Ця рада буде розглядати спільні плани та різноманітні механізми співпраці в районі дії Угоди, де знаходяться Рамсарські ВБУ «Кілійське гирло» (Україна), «Дельта Дунаю» (Румунія) і «Озера в пониззі Пруту» (Молдова).

3.4.2 Чи доступна інформація про Рамсарські ВБУ у вашій країні у вигляді публікацій або веб-сайту)? {3.2.2} – Частково

3.4.2 Додаткова інформація:

Опубліковано і поширено: Довідник водно-болотних угідь в Україні / За ред. Геннадія Марушевського та Інни Жарук. (Київ: Чорноморська програма Wetlands International, 2006; 312 с., англійською та українською мовами) включає інформаційні описи 33 Рамсарських ВБУ і 22 перспективних Рамсарських ВБУ.

У 2010 році в рамках проекту Чорноморської програми Wetlands International «Водно-болотні угіддя Україна» створено українською мовою веб-сайт http://wetlands. biomon. org, містить інтерактивну карту України із зазначенням Рамсарських угідь, карти та описи 33 Рамсарських ВБУ України та 13 потенційних Рамсарських ВБУ, які мають великий потенціал для включення до Списку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

3.4.3 Чи надавалася інформація про Рамсарські ВБУ у вашій країні до Секретаріату Рамсарської конвенції для розповсюдження? КРА 3.4.ii – Частково

3.4.3 Додаткова інформація:

У роках Чорноморська програма Wetlands International постійно інформувала Секретаріат Рамсарської конвенції про прогрес у розвитку Регіональної ініціативи BlackSeaWet.

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3,5. Звичайні водно-болотні угіддя, басейни річок і мігруючі види.

Сприяння інвентаризації та співробітництву з метою раціонального використання водно-болотних угідь і гідрологічних басейнів, включаючи спільний моніторинг та управління водно-болотними угіддями та видами.