Огляд новин законодавства (стр. 6 )

Тобто якщо працівника було прийнято на роботу у вересні 2012 року, обчислення індексу споживчих цін здійснюється з вересня 2012 року.

Право на індексацію для новоприйнятих працівників настане, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, встановлений у розмірі 101 %.

Одночасно повідомляємо, що пунктом 102 Порядку передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць (проведення індексації у разі підвищення грошових доходів визначено у п. 5 Порядку). У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Заступник директора Департаменту

стратегічного планування -

начальник відділу Н. Підлужна

32. Щодо наведення відомостей про виконання встановлених норм обслуговування в уточнюючих довідках підприємств або організацій

Лист Пенсійного фонду України від 18.12.2012 р. № 000/02-20

Розглянувши запит від 12.12.2012, Пенсійний фонд України повідомляє.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 000/11846, передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 000. Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В цій довідці стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах), наводяться відомості про виконання встановлених норм обслуговування.

Виконання норм обслуговування підтверджується довідкою адміністрації колгоспу, радгоспу чи іншого підприємства сільського господарства, де виконується робота, що дає право на цю пенсію, і відповідно питання встановлення та виконання норм обслуговування відноситься до компетенції цих підприємств.

Директор департаменту

пенсійного забезпечення В. Машкін

33. Щодо визначення бази для нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників

Лист Пенсійного фонду України від 08.11.2012 р. № 000/03-20

<...>

Базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачене Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 000/8713.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, витрати підприємства на оплату найманого житла працівникам є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

Директор департаменту

надходження доходів В. Литвиненко

34. Про використання нового класифікатора видів економічної діяльності

Лист Національного банку України від 20.12.2012 р. № 28-311/6300

У зв'язку із затвердженням національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності"1 (на заміну класифікатора ДК 009:2005, чинність якого скасовується з 31 грудня 2012 року) повідомляємо.

1 Згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 000.

Для забезпечення переходу зі звітної дати 01.02.2013 на нову національну класифікацію видів економічної діяльності Департамент інформаційних технологій Національного банку України листом від 11.12.2012 № 57-510/155 надіслав довідники kl_k112 та kl_k113 у новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що значення параметру k113 "Підсекції видів економічної діяльності" у довіднику kl_k113 будуть закриті.

Згідно з поясненнями щодо заповнення форми статистичної звітності № 000 "Звіт про резидентів - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перевищили встановлені законодавством строки розрахунків за експортними, імпортними операціями"2 (далі - форма № 000) у колонці 4 "Вид економічної діяльності" зазначається вид економічної діяльності згідно з підсекцією Національного класифікатора України ДК "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 000 (kl_k113.dbf).

У зв'язку із зазначеним, для складання звіту за формою № 000, починаючи зі звітної дати 01.02.2013 (дані за січень 2013 року), пропонуємо банкам використовувати значення оновленого довідника видів економічної діяльності kl_k112.dbf.

Відповідні зміни до форми № 000 будуть унесені змінами до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України.

Директор Департаменту контролю,

методології та ліцензування

валютних операцій

35. Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування

Лист Державної податкової служби від 14.01.2013 р. № 000/7/

(Витяг)

Державна податкова служба України повідомляє, що за інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, станом на 01.01.2013 р. набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з Австрією (20.05.99), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.99), Білорусією (30.01.95), Болгарією (03.10.97), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.93), В'єтнамом (19.11.96), Вірменією (19.11.96), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.99), Данією (21.08.96), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.96), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.98), Іраном (21.07.2001), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.97), Канадою (22.08.96), Киргизстаном (01.05.99), Китаєм (18.10.96), Республікою Корея (19.03.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.96), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.97), Македонією (23.11.98), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.96), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.96), Норвегією (18.09.96), Об'єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.94), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.99), Румунією (17.11.97), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.96), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.98), Туркменістаном (21.10.99), Угорщиною (24.06.96), Узбекистаном (25.07.95), Фінляндією (14.02.98), Францією (01.11.99), ФРН (04.10.96), Хорватією (01.06.99), Чехією (20.04.99), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.96).

Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22.03.2001 р. та набула чинності 29.11.2001 р., застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набрання чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Кіпром, Малайзією, Японією.

Заступник Ігнатов

36. Щодо процедури легалізації документів, які підтверджують статус податкових резидентів окремих країн

Лист Державної податкової служби України від 20.07.2012 р. № 000/6/12-0016

Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо процедури легалізації документів, які підтверджують статус податкових резидентів окремих країн, та повідомляє таке.

Відповідно до положень п. 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 Кодексу).

Довідки про підтвердження статусу податкового резидента для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування як компетентний орган мають право видавати у:

Російській Федерації - Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних (російською мовою: Межрегиональная инспекция ФНС России по централизованной обработке данных - МИ ФНС России по ЦОД);

Білорусії - місцеві інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь;

Італії - місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів - Age№zia delle E№trate);

Німеччині - податкові інспекції федеральних земель;

Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції - регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента.

Пунктом 103.5 статті 103 Кодексу передбачено обов'язкову процедуру легалізації довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір. При цьому пунктом 3.2 статті 3 Кодексу встановлено: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі - Конвенція).

Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Зі списку країн, зазначених у вашому листі, учасниками цієї Конвенції, для яких застосовується процедура проставлення апостиля замість легалізації, є Італія, Нідерланди, Республіка Корея, Швеція та Швейцарія.

Порядок засвідчення документів штампом "апостиль" застосовується у відносинах між Україною та державами - учасницями Конвенції, крім ФРН (застосовується спеціальний порядок) та Китаю (триває процедура набрання Конвенцією чинності).

Довідки про підтвердження податкового резидентства Китаю підлягають процедурі консульської легалізації (до дати набрання Конвенцією чинності для Китаю).

Відповідно до домовленостей, досягнутих між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів ФРН, для резидентів ФРН встановлено особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Така довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.

Україна також є учасницею двосторонніх договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах та багатосторонньої Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, яка застосовується до набрання чинності Конвенцією про правову допомогу від 7 жовтня 2002 року. Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях договірних сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Враховуючи зазначене, довідки про статус податкового резидента, видані податковими органами Білорусії, Польщі та Росії, приймаються на території України без будь-якого додаткового засвідчення (без легалізації та без завірення апостилем) на підставі міжнародних договорів України про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.

Щодо Тайваню повідомляємо таке. Відповідно до визначення терміна "Китай", наведеного у статті 3 Угоди між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 04.12.95, на території, що мають самостійну податкову систему і на які не розповсюджуються закони Китаю щодо оподаткування, не поширюється зазначена Угода. До таких територій, зокрема, відноситься Тайвань.

Що стосується Австралії, то з цією державою Україною не укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Враховуючи зазначене, доходи із джерелом їх походження з України, що одержуються резидентами Австралії або Тайваню, оподатковуються відповідно до законодавства України з питань оподаткування. Положення статті 103 Кодексу у цьому випадку не застосовуються.

37. Щодо мови документів, що посвідчують особу або відомості про неї

Міністерства соціальної політики України від 21.11.2012 р. № 000/06/186-12

На ваш лист Департамент правового забезпечення в межах своєї компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58, зареєстрованим в Мінюсті 17.08.93 за № 000 (зі змінами) (далі - Інструкція), трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах на українській і російській мовах.

Конституцією України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про принципи державної мовної політики" (далі - Закон) основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади і органів місцевого самоврядування є державна мова.

Статтею 13 Закону визначено, що паспорт громадянина України або документ, який його замінює, і відомості про його власника, які вносяться в нього, виконуються на державній мові і поруч, по вибору громадянина, на одній з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється і на інші офіційні документи, що засвідчують особу громадянина України або зведення про нього (записи актів цивільного стану і документи, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток і інші офіційні документи), а також документи, що засвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.

Одночасно інформуємо, що листи Міністерства неє нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний і необов'язковий характер і неповинні встановлювати нових правових норм, тому державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають.

Директор Департаменту

правового забезпечення В. Шило

38. Щодо ведення первинних документів в електронному вигляді

Лист Державної податкової служби України від 14.12.2012 р. № 000/0/61-12/18-8515

Державна податкова служба України розглянула лист ТОВ щодо ведення первинних документів в електронному вигляді та повідомляє.

Пунктом 6 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 р. "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон)).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону).

Разом з цим посадова особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Кодексом, має право отримувати від платника податків копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.2 ст. 85 Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається (із сумою податку на додану вартість понад 10 тис. грн. та на імпортовані та підакцизні товари) після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

При цьому платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну у паперовому або в електронному вигляді.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та ЄРПН є підставою для проведення органами ДПС документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Крім того, узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 000, було роз'яснено, у разі якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в ЄРПН, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з ЄРПН і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в ЄРПН правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.

Голова

39. Щодо окремих питань організації бухгалтерського обліку

Лист Міністерства фінансів України від 24.09.2012 р. /23279

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдині методологічні принципи, встановлені Законом, з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Завдання, функціональні обов'язки та повноваження головного бухгалтера визначаються в посадовій інструкції.

У відповідності з Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 р. № 59, призначення і звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються за погодженням з Державною казначейською службою України або органом Державної казначейської служби за місцем обслуговування з урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Згідно з Порядком погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.02.2011 р. № 000, при звільненні головного бухгалтера бюджетної установи у разі потреби ініціюється проведення в установленому порядку контрольного заходу щодо перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності.

Відповідно до Інструкції щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, одним з випадків обов'язкового проведення інвентаризації (на день прийому-передачі справ) є зміна матеріально відповідальної особи.

Окремий порядок прийому-передачі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів у разі звільнення головного бухгалтера законодавством України не визначений.

Перший заступник Міністра А. Мярковський

40. Щодо термінів подання звіту про суми податкових пільг

Лист Державної податкової служби України від 28.01.2013 р. № 000/10/06-406

(Витяг)

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюд­жету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 000 (далі — Порядок № 000).

Відповідно до п. 1 Порядку № 000 цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отри­манням податкових пільг.

Пунктом 3 Порядку № 000 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванад­цять календарних місяців за місцем його реєст­рації протягом 40 календарних днів, що наста­ють за останнім календарним днем податково­го періоду. У разі, коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового ко­дексу України від 2 грудня 2010 року І (зі змінами та доповненнями, далі — ПКУ). якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святко­вий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декла­рація, розрахунок — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремле­ним підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійс­нюється нарахування та/або сплата податково­го зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на ко­ристь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Таким чином, враховуючи зазначене, норму ПКУ щодо переносу останнього дня строку подання податкової декларації не можна за­стосувати до звіту про суми податкових пільг, оскільки він не є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ст. 46 ПКУ

Відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 груд­ня 1984 року , із змінами та доповнен­нями, відсутність податкового обліку, порушен­ня керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передба­чено законами України, — тягне за собою накла­дення штрафу у розмірі від п'яти до десяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було підда­но адміністративному стягненню за те саме по­рушення, — тягнуть за собою накладення штра­фу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

<...>

Заступник Онищенко

41. Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання води у 2013 році

Лист Державної податкової служби України від 28.01.2013 р. № 000/7/15-2117

Державна податкова служба України повідомляє, що пунктом 32 розділу I Закону України від 20 листопада 2012 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів" (далі - Закон № 000, Кодекс) змінено ставки збору за спеціальне використання води, які передбачені статтею 325 Кодексу, а саме вони збільшені в середньому на 9,4 відсотка.

Розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 000 зазначено, що Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року, за винятком окремих норм.

З огляду на приписи статей 94 Конституції України та 4 Указу Президента України від 10.06.97 № 000/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" нормативно-правові акти Верховної ради і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи згідно із статтею 58 Конституції України.

Враховуючи викладене, норми Закону № 000 застосовуються з моменту набрання ним чинності, тобто з дня його офіційного опублікування, а саме - 04 січня 2013 року.

Отже, при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 по 03.01.2013 включно платники збору застосовують ставки збору, що діяли у 2012 році, а починаючи з 04.01.2013 - нові відповідно до Закону № 000.

Порядок обчислення, подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань збору за спеціальне використання води у 2013 році не змінився.

Згідно зі статтею 328 Кодексу базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року, складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом ДПА України від 24.12.2010 № 000, та подають органам державної податкової служби за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.

У зв'язку зі зміною ставок протягом звітного періоду в податковій декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за I квартал 2013 року рекомендуємо відображати дані двома окремими рядками, з відповідною приміткою у цих рядках: "з 01.01.2013 по 03.01.2013 включно" та "з 04.01.2013 по 31.03.2013 включно".

Щодо порядку подання податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за I квартал 2013 року, вважаємо за доцільне рекомендувати подавати дві звітні податкові декларації по цьому збору: за період "з 01.01.2013 по 03.01.2013 включно" та за період "з 04.01.2013 по 31.03.2013 включно".

При цьому в заголовку податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, за який здійснюється розрахунок за новою ставкою, слід зазначити "з 04.01.2013".

Обидві декларації приймаються органами ДПС для проведення нарахувань збору по картці особового рахунку платника податків.

Одночасно з податковими деклараціями платники збору подають органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п. 328.7 ст. 328 Кодексу).

Граничним терміном подання Податкових декларацій збору за IV квартал 2012 року є 11 лютого 2013 року, а останнім днем сплати збору - 19 лютого 2013 року; за I квартал п. р., відповідно, - 10 травня 2013 року та 20 травня 2013 року; за II квартал п. р. - 9 серпня 2013 року та 19 серпня 2013 року; за III квартал п. рлистопада 2013 року та 19 листопада 2013 року; за IV квартал 2013 року - 10 лютого 2014 року та 19 лютого 2014 року.

На виконання п. 326.12 ст. 326 Кодексу органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів. У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом, а саме скасування дозволу (п. 328.6 ст. 328 Податкового кодексу).

Зобов'язуємо довести цей лист до відома та використання у роботі підпорядкованим структурним підрозділам та платникам збору за спеціальне використання води.

Заступник Ігнатов

З повагою

Директор з аудиту, к. е.н.

Аудитор (серт. А № 000) Л.О. Кошембар

Вик.: інська,