Форма правління сучасної держави: теоретико-правові засади (стр. 5 )

1. Найсуттєвішими з них є висновки, котрі сприяють удосконаленню наявних знань або складанню нових уявлень про закономірності форми державного правління.

1.1. Форма державного правління, як і будь-яке інше соціально-політичне явище, – історично зумовлений наслідок розвитку державно-організованого суспільства. Головною закономірністю цього розвитку є нерозривний зв’язок сутності явища та його форми, який знаходить свій прояв у взаємозумовленості сутнісних та формальних якостей держави. Сутнісні
якості держави й форма останньої історично зумовлені, оскільки є породженням суспільства відповідної історичної епохи. Сутність держави визначається соціальним призначенням держави й виражається у відповідному “історичному генетичному типі держави”. Форма держави, котра є відображенням зовні сутнісних властивостей держави, є “структурним історичним типом держави”. Вона складається з двох змістовних частин – “внутрішньої” й “зовнішньої” форми.

1.2. “Внутрішня форма” відображає властивості держави відповідного історичного типу і представлена одним із чотирьох елементів форми держави – соціально-політичним режимом. Вона є стійким явищем, яке змінюється завдяки дозріванню відповідних умов у суспільстві, кардинальним змінам у його підґрунті. “Зовнішня форма” репрезентована формою державного правління, формою державно-політичного режиму та формою державно-територіального устрою. Порівняно з “внутрішньою” формою держави, котра жорстко прив’язана до свого “історичного типу держави”, “зовнішня форма” більш самостійна у своїх проявах. Вона може, залежно від тих чи інших умов та обставин, набувати різної конфігурації, поєднувати в собі елементи старих і нових зовнішніх форм, “експортуватися” з одного ґрунту на інший, але рано чи пізно вона має набути історично обумовленого змісту, тобто такого змісту, який адекватно відповідає “внутрішній формі” держави.

1.3. На основі цих конкретизованих закономірностей запропоновано по-новому підійти до з’ясування причинно-наслідкових зв’язків таких соціальних явищ, як суспільство, держава, сутність та форма держави, форма державного правління. Замість традиційної, притаманної ще для радянських часів чотиричленної схеми типологізації держави за суспільно-економічними формаціями (рабовласницька, феодальна, буржуазна та соціалістична держави), пропонується використання іншої, двочленної схеми типологізації держави, в основі котрої лежить концептуальне положення про періодизацію державно-організованого суспільства на епоху кастово-станового суспільства та епоху громадянського суспільства. Історичним генетичним типом держави кастово-станового суспільства є нереспубліка, історичним структурним типом форми нереспубліканської держави – монократія, внутрішньою формою монократії – недемократичний соціально-політичний режим, а зовнішніми її формами – монархічна форма правління та імперіальна або ж унітарно-централізована форма державно-територіального устрою. Історично зумовленим генетичним типом держави громадянського суспільства є республіка, історичним структурним типом форми республіканської держави – полікратія, внутрішньою формою полікратії – демократичний соціально-політичний режим, а зовнішніми її формами – поліархічна форма правління та федеративна або ж унітарно-децентралізована форми державно-територіального устрою.

1.4. У цих закономірних взаємозв’язках відображається закон відповідності форми держави до її сутності на певному історичному етапі розвитку суспільства. Політико-правова практика останніх десятиліть свідчить про численні спроби порушення цього закону, коли чимало держав (наприклад, в Африці) без урахування реального стану рівня розвитку свого суспільства (по суті ще кастово-станового), здійснили спробу встановлювати на базі монократичної форми з недемократичним соціально-політичним режимом полікратичні “зовнішні форми” розвинутих демократичних держав, котрі знаходяться в “системі координат” іншого суспільства – громадянського. Запозичені таким чином зовнішні форми, до яких відносяться насамперед юридичні конструкції форм правління, є неефективними, оскільки не ґрунтуються на відповідних сутнісних якостях суспільства й держави, зрілій “внутрішній формі”. Наведене підтверджує той факт, що держава, яка знову створюється або відроджується, має встановлювати не “бажану”, а таку, що реально відповідає її соціальній сутності форму взагалі і форму правління зокрема.

1.5. Виходячи з того, що громадянське суспільство зумовлює державу з адекватними своїм принципам соціальними, політичними та юридичними характеристиками, то форма правління сучасної держави – це форма правління соціальної, демократичної і правової держави, зміст котрої відображається в заснованій та функціонуючій на принципах народовладдя й розподілу влади соціально-політично-правовій системі вищих органів законодавчої та виконавчої влади, мета функціонування якої є задоволення соціально-економічних, політичних та духовно-культурних потреб громадян.

2. Дослідження форми державного правління з урахуванням зазначених закономірностей відкриває нові можливості для вдосконалення понятійно-термінологічного апарату загальної теорії держави та права. У науковий обіг вітчизняної загальнотеоретичної юридичної науки запропоновано увести:

2.1. Категорії “нереспубліка” і “республіка”, котрі як історичні типи держави кастово-станового суспільства та держави громадянського суспільства, покликані замінити панівні у вітчизняному державознавстві такі категорії як “рабовласницька держава, феодальна держава, буржуазна держава та соціалістична держава”;

2.2. Категорії “монократія” та “полікратія”, як такі, що мають позначити історичні типи форми держави “нереспубліканського” і “республіканського” типу;

2.3. Поняття “поліархія” як історичний тип форми правління полікратичної (за формою) та республіканської (за соціальною сутністю) держави, котре має використовуватись замість поняття “республіка”, яке в сучасній вітчизняній юридичній науці застосовується для позначення одного з основних видів форми державного правління.

2.4. Поняття “парламентська поліархія”, “президентська поліархія” та “змішана поліархія” як види поліархічного типу форми державного правління.

3. Нове рішення в питанні про поділ форми державного правління на такі історичні типи, як “монархія” і “поліархія” сприяло вдосконаленню загальної класифікаційної схеми держав за формами правління.

3.1. Суть оновленої класифікації полягає в тому, що держави за історичним типом форми правління, порівняно з традиційною класифікацією (де монархія як основний вид має такі види, як абсолютна, дуалістична та парламентська, а республіка – парламентський, президентський та змішаний види), поділяються на монархії та поліархії; монархія представлена абсолютною монархією, дуалістична монархія є типом і одночасно видом форми правління перехідної (від кастово-станового до громадянського суспільства) держави, а поліархія має своїми видами парламентську, президентську та змішану поліархії.

3.2. Новим акцентом у пропонованій класифікації є обґрунтування недоцільності віднесення таких видів форм державного правління, як “парламентська монархія” та “парламентська республіка” до різних типів форм правління, оскільки за своїми сутнісними ознаками вони відносяться до одного й того ж історичного типу форми правління – поліархічного, виступаючи як такі види останнього: “парламентська поліархія із обраним главою держави” (Італія, Латвія, ФРН, Чехія та ін.) і “парламентська поліархія із спадковим главою держави” (Великобританія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Японія та ін.); серед президентських поліархій виділяються держави, форми правління котрих характеризуються: а) структурою, близькою за своїм змістом до “вашингтонської” моделі; б) наявністю елементів парламентської поліархії; в) посиленими елементами президенціалізму. Змішані поліархії мають своїми підвидами: президентсько-парламентську, напівпрезидентсько-напівпарламентську, напівпарламентсько-напівпрезидентську та парламентсько-президентську поліархії.

4. Наведена класифікація форм державного правління побудована на основі аналізу змісту “юридичних форм”, закріплених, як правило, у конституційно-правових нормах. Але це відображає лише один бік проблеми, оскільки для складання комплексної картини з цього питання необхідно враховувати також практичний прояв цих юридичних конструкцій – “політичну форму” державного правління (Г. Єллінек). Виходячи з того, що така “юридично-політична” роздвоєність для сучасної держави є досить характерною, особливу увагу в дисертаційній роботі приділено політичним моделям окремих видів поліархічної форми правління. У результаті проведено аналізу виявлено таке:

4.1) “парламентська поліархія”, залежно від низки політичних факторів, серед котрих головним є стан партійної системи, у своїх політичних проявах може набути або “асамблейної” форми, коли існує реальна “перевага” багатопартійного парламенту над урядом, або “міністеріальної”, коли, навпаки, уряд є “поводирем” двопартійного парламенту, або ж “партократичної”, коли апарат “керівної” партії зрощений з державним апаратом;

4.2) конституціоналізована на базі недемократичного соціально-політичного режиму “президентська поліархія” в безпосередній політичній практиці може набути суперпрезидентські і навіть фактичні монархічні форми (наприклад, Туркменістан часів правління С. Ніязова);

4.3) політичні форми змішаних поліархій зазвичай “коливаються” в межах своєї системи, і лише граничні її підвиди – президентсько-парламентська та парламентсько-президентська – можуть набути в першому випадку президентського, а в іншому – парламентського змісту.

5. На основі методологічної настанови стосовно того, що практична діяльність починається з ідеального (теоретичного) і ним спрямовується, що теоретичне втілюється в реальному результаті, визначено ті сфери соціальної практики, де зможуть втілитися результати проведеного дослідження. Вони могли б бути корисними для:

5.1) подальшого розвитку відповідних галузей юридичної науки – історії й теорії держави, конституційного (державного) права – у тих їх тематичних частинах, що передбачають історичне й теоретичне осмислення закономірностей розвитку держави та її загальних форм, з’ясування таких категорій, як “сутність” і “форма” держави, поняття “форма державного правління” та специфіки його змісту з точки зору загальної теорії, конституційного права та політичної науки, виявлення взаємозв’язку теоретичних моделей форм правління з їх політичними проявами на практиці тощо;

5.2) науково-теоретичного забезпечення процесу оптимізації організаційних, структурно-інституціональних та функціональних зв’язків органів законодавчої й виконавчої влади в Україні, пропозиції яких містяться в підрозділі 5.3. дисертаційної роботи.

5.3) удосконалення змісту відповідних навчальних курсів державознавчого спрямування, підготовки відповідних розділів підручників та навчальних посібників з історії держави та права, теорії держави, конституційного права. Окремі концептуальні положення дисертаційного дослідження уже впроваджені в навчальний процес (див.: навчальні посібники [31-34] та відповідні акти впровадження [Додатки Л, М]).

Список опублікованих автором праць
за темою дисертації

Монографії:

1.   К. Форма правління сучасної держави : проблеми історії, теорії, практики : [монографія] /  К. — Запоріжжя : Юридичний ін-т ; Дике поле, 2005. — 540 с.

Наукові статті, опубліковані у фахових вітчизняних виданнях:

2.   К. До питання про юридичну сутність форми правління в Україні та інших державах Східної Європи / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2000. — № 3. — С. 24—33.

3.   К. Сучасна українська республіка: юридична модель та політико-правова практика / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2000. — №4. — С. 28—36.

4.   К. До питання про юридичні ознаки та дефініцію змішаної форми республіканського правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. —2001. — № 1. — С. 46—55.

5.   К. Президентсько-парламентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2001. — № 2. — С. 39—50.

6.   К. Напівпрезидентсько-напівпарламентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2001. — № 3. — С. 16—25.

7.  Бостан С. К. Напівпарламентсько-напівпрезидентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2001. — № 4. — С. 31—40.

8.   К. Парламентсько-президентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2002. — № 2. — С. 88—97.

9.   К. Форма правління в творчій спадщині античних мислителів : питання методології, теорії та практики / С. К. Бостан // Актуальні проблеми права : теорія і практика. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля — 2002. — № 3. — С. 16—26.

10.   К. Еволюція змісту форми правління української незалежної держави / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2002. — № 4. — С. 3—11.

11.  Бостан С. К. Реформа політичної системи України в контексті європейського конституційно-правового досвіду / С. К. Бостан // Вісник Луганської Академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. — 2002. — № 4. — С. 38—49.

12.   К. Форма державного правління сучасної України: проблеми урядової влади та перспективи її реорганізації в умовах політичної реформи / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2003. — № 2. — С. 110—119.

13.  Бостан С. К. Форма державного правління — основна ланка реформування політичної системи України / С. К. Бостан // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Вісник Донецького інституту внутрішніх справ. — 2003. — № 3. — С. 25—34.

14.   К. Історичні засади форми політико-територіального устрою та перспективи її розвитку / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2003. — № 3. — С. 18—28.

15.   К. Парламентарна форма республіканського правління: європейський досвід та політична реформа в Україні / С. К. Бостан // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: зб. наук. праць... — 2003 : вип. 2. — С. 190—198.

16.  Бостан С. К. До питання про типологію форми держави / С. К. Бостан // Правова держава : щорічник. — К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004 : вип. 15. — С. 52—59.

17.   К. Конституційно-правовий статус президента в механізмі парламентсько-президентських держав Європи / С. К. Бостан // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: зб. наук. праць. — 2004. — № 3. — С. 143—151.

18.  Бостан С. К. Форма державного правління в юридичній науці другої пол. ХІХ — початку ХХ століть : деякі теоретико-методологічні аспекти / С. К. Бостан // Держава і право : зб. наук. праць : юридичні і політичні науки. — К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004 : вип. 23. — С. 185—193.

19.  Бостан С. К. Конституційне реформування державного правління : досвід Республіки Хорватія / С. К. Бостан // Право України. — 2004. — № 12. —С. 16—19.

20.  Бостан С. К. Загально-методологічні засади поняття “форма держави” / С. К. Бостан // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол. : О. Ф. Штанько (голов. ред.) та ін. — К. : КІВС, 2004. — № 9. — С. 345—350.

21.   К. Президентська форма правління : юридична модель та політична практика / С. К. Бостан // Правова держава : шорічник. — К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005 : вип.16. — С. 101—109.

22.   К. Поняття “форма державного правління” в сучасній юридичній науці / С. К. Бостан // Вісник Одеського юридичного інституту. — 2005. — № 4. — Ч.1. — С. 20—26.

23.   К. Типологізація держави : нові підходи / С. К. Бостан // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. — 2006. — № 2. — С. 36—42.

24.   К. Теоретико-правові та конституційно-правові засади концепції реформування форми правління сучасної української держави / С. К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2007. — № 3. — С. 37—54.

Наукові статті, опубліковані в інших виданнях:

25.   К. Запорізька спадщина як чинник встановлення та конституційного закріплення форми державного правління нової України / С. К. Бостан // Нова парадигма. Гуманітарний журнал молодих вчених Запорізького регіону : вип. 5. — Запоріжжя, 1997. — С. 25—29.

26.   К. Проблеми й перспективи конституціоналізації форми правління сучасної української держави / С. К. Бостан // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). — 2001. — № 2. — С. 4—12.

27.   К. Формы государственного правления Украины и России:
сравнительный анализ конституционных моделей / С. К. Бостан //Проблемы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности: сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей : вып. 16 ; под общ. ред. В. П. Сальникова. — СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2002. — С. 46—56.

28.   К. До питання про побудову в Україні парламентсько-президентської республіки / С. К. Бостан // Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. — 2003. — № 1. — С. 4—7.

29.   К. Формы государственного правления Украины и России:
сравнительный анализ политико-правовых моделей / С. К. Бостан // Общество и право: сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей : вып. 17 ; под общ. ред. В. П. Сальникова. — СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2003. — С. 27—37.

30.   К. Теоретико-правові засади класичних видів форми державного правління / С. К. Бостан // Держава і регіони : науково-виробничий журнал. Серія : Право. — 2008. — № 1. — С. 5—13.

Навчальні посібники:

31.   М. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право станово-кастового суспільства) : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. — Запоріжжя : ЗЮІ МВС України, 2000.—340 с.; 2-е вид. — Запоріжжя : Просвіта, 2003. — 360 с.

32.   М. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи громадянського суспільства) : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. — Запоріжжя : Просвіта, 2003. — 451 с.

33.   К. Державне право зарубіжних країн : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / С. К. Бостан, С. М. Тимченко. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 504 с.

34.  Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави : навч. посіб. / [ С. М. Тимченко, С. К. Бостан, С. М. Легуша, Н. М. Пархоменко, Т. О. Пікуля, Н. В. Пронюк]. — К. : КНТ, 2007. — 288 с. ; 2-е, стереотип. вид. — К. : КНТ, 2008. — 288 с.

Тези та матеріали доповідей і наукових повідомлень:

35.   К. Власть и право на украинских землях в XIV—XVI вв. / С. К. Бостан // “Политика и власть” : республ. науч.-практ. конф., 20—21 апр. 1993 г. : тезисы докладов и сообщений. — Запорожье, 1993. — Ч. ІІ. — С. 58—60.

36.   К. Использование метода сравнительного государствоведения в конституционном праве зарубежных стран / С. К. Бостан // ІІ наук.-практ. конф., присвячена пам’яті К. Г. Федорова. 12—13 травня 1997 р. : наукові статті. — Запоріжжя, 1997. — Т. 1. — С. 67—73.

37.   К Актуальні проблеми дослідження форми правління української держави / С. К. Бостан // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). — 2001. — № 3. — С. 60—70.

38.   К. Змішана форма республіканського правління : проблеми теорії і практики / С. К. Бостан // Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. — 2002. — № 2. — С. 53—56.

39.   К. Виконавча влада в умовах політичної реформи : проблеми та перспективи / С. К. Бостан // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 11—12 квітня 2003 р. (м. Запоріжжя). — Запоріжжя : Юридичний інститут МВС України, 2003. — С. 154—159.

40.   К. Суспільство і держава: взаємозумовленість їх сутності та форми / С. К. Бостан // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Влада і суспільство : проблеми взаємодії” 18—19 листопада 2005 р. (м. Запоріжжя). — Запоріжжя : Юридичний ін-т МВС України, 2005. — С. 7—11.

41.   К. Форма державного правління України в конституційних і законодавчих актах УНР / С. К. Бостан // Революції в Україні у ХХ — ХХІ століттях : співзвуччя епох: матеріали І Міжнар. наук. конф. 18—19 листопада 2005 р. (м. Одеса). — Одеса, 2005. — С. 52—56.

42.   К. Российская “конституционная монархия” и миграционные процессы в 1908—1917 гг. / С. К. Бостан // Міграційні процеси в Україні і світі : історико-юридичні аспекти: матеріали XІV Міжнар. історико-правової конф. 4—7 вересня 2005 р. (м. Балаклава). — Сімферополь, 2006. — С. 175—183.

43.   К. Монархія і поліархія як історичні типи форми державного правління / С. К. Бостан // Вісник Запорізького національного університету (юридичні науки). — 2006. — № 1. — С.17—23.

44.   К. Проблеми та перспективи форми правління сучасної української держави / С. К. Бостан // Запорізькі правові читання : тези доповідей щорічної Міжнар. наук.-практ. конф. “Запорізькі правові читання” 18—19 травня 2006 р. (м. Запоріжжя) [За заг. ред. С. М. Тимченка і Т. О. Коломієць]. — Запоріжжя, ЗНУ, 2006. — С. 18—20.

45.   К. До питання про історичні типи форми державного правління / С. К. Бостан // Тези до ХІV міжнар. історико-правової конфер. присвяченї пам’яті професора К. Г. Федорова 2—4 червня 2006 р. — Запоріжжя, 2006. — С. 23—26.

46.   К. Демократия и конституционный институт формы государственного правления в Украине: проблемы и перспективы / С. К. Бостан // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні : тези доповідей IV міжнар. конф. 28—30 вересня 2006 р. — Ялта, 2006. — С.33.

47.   К. Проблеми конституційно-правового статусу українського парламенту під час його розпуску / С. К. Бостан // Запорізькі правові читання : тези доповідей щорічної Міжнар. наук.-практ. конф. 18—19 травня 2008 р. (м. Запоріжжя) [За заг. ред. С. М. Тимченка і Т. О. Коломієць]. — Запоріжжя, ЗНУ, 2008. — С. 131—134.

АНОТАЦІЇ

 К. Форма правління сучасної держави: теоретико-правові засади. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

У дисертації здійснена спроба комплексного теоретико-правового дослідження актуальної для державного будівництва наукової проблеми — форми правління сучасної держави. У п’яти її розділах висвітлено стан розробки теми, визначені основні завдання дослідження та його теоретико-методологічні засади; визначені місце та роль форми державного правління в системі елементів форми держави, виявлені основні закономірності виникнення та розвитку цього найважливішого політико-правового явища, уточнено його поняття, визначені історичні типи форм державного правління: “монархія” і “поліархія”, сформульовані їх дефініції; обґрунтовані критерії поділу монархічних та поліархічних форм державного правління на види й підвиди, удосконалена традиційна класифікація форм правління, проаналізовані теоретико-юридичні та політико-практичні моделі парламентської, президентської та змішаної поліархій, виявлені їх загальні та особливі риси в зарубіжних країнах; розкриті засади конституціоналізованої 1996 р. в Україні форми державного правління, проаналізовані її юридичні та політичні моделі, виявлені проблеми нової конструкції влади та визначені деякі шляхи їх вирішення.

Ключові слова: держава, право, форма держави, форма державного правління, монархія, поліархія, республіка, президентська поліархія, парламентська поліархія, змішана поліархія.

 К. Форма правления современного государства: теоретико-правовые основы. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права, история политических и правовых учений. – Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008.

В диссертации, которая состоит из вступления, пяти разделов, приложений, алфавитных указателей и списка использованных источников, предпринята попытка комплексного теоретико-правового исследования одной из актуальных для государственного строительства многих стран, в том числе и Украины, проблемы – формы правления современного государства.

Во вступлении работы обоснована актуальность избранной автором темы, показана связь последней с научными планами, программами и темами, определены цель, объект, предмет, задачи и методы исследования, раскрыта научная новизна полученных результатов и показана их практическая значимость, приведены данные о личном вкладе соискателя в научные разработки проблемы, об опубликованных им в соавторстве работах, представлены сведения об апробации основных положений диссертационной работы, о ее структуре и объеме.

В первом разделе проанализировано состояние разработки исследуемой темы. Автором показан поэтапный процесс познания формы государственного правления, конкретизирована периодизация историографии проблемы и выяснена динамика прироста знаний о ней, определены аспекты темы, которые требуют более глубокого изучения. В этом же разделе осуществлен анализ подходов в понимания понятия “методология”, раскрыта ее структура и содержание, определены теоретико-методологические основы данного исследования, представляющие собой систему научных принципов, парадигм, методов и подходов, с помощью которых осуществлялось познание формы правления современного государства, показана роль отдельных компонентов методологии в исследовании тех или других аспектов темы.

Во втором разделе форма государственного правления рассмотрена как социальное явление и доктринальное понятие юридической науки, определены место и роль формы правления в системе элементов формы государства, выявлены основные закономерности ее возникновения и развития, и на основе этого предложена отличающаяся новизной типосхема причинно-следственных связей: общество – государство – его формы. Автор исходит из того, что государственно-организованное общество проходит в своем развитии несколько этапов, каждому из которых соответствует определенный исторический тип общества, государства, формы государства и формы государственного правления. Двумя основными типами обществ являются: кастово-сословное и гражданское; историческими типами государств каждой из этих общественных формаций является соответственно нереспублика и республика; нереспубликанский тип государства предопределяет исторический тип ее формы в виде монократии, а республиканский – поликратии; монократия и поликратия определяют исторические типы “внутренней” формы, которая в свою очередь предопределяет исторические типы “внешних” форм – формы государственно-территориального устройства и формы государственного правления. В этом же разделе проанализированы взгляды разных специалистов относительно понятия исследуемого явления, на основе выдвинутого им дифференцированного подхода к определению сути формы правления сформулированы теоретико-правовая, конституционно-правовая и политологическая дефиниции изучаемого явления.

В третьем разделе изложены результаты проведенной автором исследовательской работы по классификации форм государственного правления, прежде всего, их типологизации. В качестве исторических типов форм правления автор определяет монархию и полиархию. Понятие “полиархия” предложено внести в научный оборот юридической науки вместо понятия “республика”, более подходящего для обозначения категории “сущность государства”. В этом же разделе уточнены признаки монархии и определены признаки полиархии, сформулированы их дефиниции, определены критерии классификации полиархических форм правления и на основе этого построена соответствующая классификационная схема. Исходя из существующих типов разделения властей – мягкого, жесткого и умеренного автор выделяет такие виды полиархии как парламентская, президентская и смешанная.

В четвертом разделе раскрыты теоретико-правовые основы классических форм полиархического правления – парламентской и президентской, определены их признаки и уточнены дефиниции, изучены их юридические модели и политическая практика реализации в зарубежных странах. В результате проведенного сравнительного анализа автор пришел к выводу, что парламентская полиархия как по численности, так и по “качеству” доминирует над президентской полиархией, которая для успешного своего функционирования требует более развитого социального, экономичного, политического и духовного базиса.

В пятом разделе раскрыты исторические основы формирования нового вида полиархической формы правления – смешанной, дается его теоретико-правовая характеристика, проанализированы юридические и политические модели смешанной полиархии в зарубежных странах, определены тенденции их развития. На фоне этого зарубежного опыта рассмотрены теоретико-правовые основы конституционно закрепленной в 1996 г. в Украине формы государственного правления, проанализированы ее юридические и политические модели, выяснены причины необходимости, условия осуществления и результаты политической реформы, выявлены проблемы видоизмененной в 2004 г. новой конструкции украинской власти и предложена концепция реформирования формы правления современного украинского государства.

Ключевые слова: государство, право, форма государства, форма государственного правления, монархия, полиархия, республика, президентская полиархия, парламентская полиархия, смешанная полиархия.

Bostan S. K. The form of modern state government: theoretical and law bases. – Manuscript.

The dissertation for obtaining the scientific degree of the doctor of Juridical Sciences, speciality 12.00.01 – Theory and History of State and Law, History of Political and Legal Studies. – National University of Internal Affairs of Ukraine, Kiev, 2008.

In the dissertation author realized an attempt of complex research on actual scientific problem for the state development – the form of modern state government. In five parts of thesis the authors revealed the state of the since research of this theme, the main tasks of the research and its theoretical and methodological bases; the place and role of the form of the state government in the system of state structure elements; the main regularities of origin and development of this highly important legal and political phenomenon. He was specified this phenomenon’s notion and singled out the historical types, which him nominated as "monarchy" and "polyarchy". And also the features and definitions of the latest were given; the criteria for division into monarchial and polyarchial forms of state government were grounded and these forms were divided into types and subtypes; the traditional classification of state government forms was improved and perfected. The theoretical and legal, political and practical models of parliamentary, presidential and mixed polyarchies were analysed, their peculiarities in foreign countries were investigated and described; the basis of the state government forms was highlighted upon and this form was legally introduced in Ukraine in 1996, their legal and political models were analysed, problems of the new structures of the state power were defined and some ways of their possible solution were fore grounded.

Key words: state, law, form of the state, form of the state government, monarchy, polyarchy, republic, presidential polyarchy, parliamentary polyarchy, mixed polyarchy.

Підп. до друку 14.12.2008. Формат 60х90 1/16. Папір типографський № 1

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 1,9. Тираж 150 прим. Вид. № 217

Комп’ютерний набір MS Word’2003. Гарнітура Times New Roman

Запорізький юридичний інститут ДДУВС

69006. м. Запоріжжя, Північне шосе, 113