Стратегія розвитку Тернопільської області на період до 2015 року (стр. 3 )

На початок 2007 року в економіку області надійшло 45 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Впродовж 2002-2006 років спостерігається щорічна позитивна тенденція у надходженні їх в економіку області. Обсяги, які становили 23 млн. дол. США на початку 2002 року, на 1 січня 2007 року зросли майже удвічі.

Порівняльна характеристика індексів інвестицій в основний капітал

та розвитку основних галузей сфери матеріального виробництва області

(у %)

Показники	2005 рік у відсотках до:
1990 року	1995 року	2000 року
Індекс інвестицій в основний капітал	32	125	248
Індекс продукції промисловості	80	199	183
Індекс продукції сільського господарства	55	83	100

У 2006 році в Тернопільському районі на базі ТОВ „СЕ Борднетце – Україна” німецька фірма „СЕ Борднетце ГмбХ” розпочала організацію виробництва автомобільних кабельних систем для всесвітньо відомих легкових автомобілів. На першому етапі – в 2007 році – розпочинається пілотне виробництво, на другому – ІІ півріччя 2008 року – введення в експлуатацію нового заводу на 2000 робочих місць. Як наслідок очікується додатковий влив в економіку області прямих іноземних інвестицій в розмірі 16 мільйонів Євро. Успішне запровадження в області такого першого широкомасштабного за останні два роки інвестиційного проекту стане доброю рекомендацією новим стратегічним іноземним партнерам для їх входження на економічний ринок регіону в найближчій перспективі.

У галузевій структурі лідером за обсягами надходжень прямих іноземних інвестицій залишається харчова промисловість із переробленням сільськогосподарської продукції, де зосереджено більше 1/4 від їх загального обсягу. За останні два роки значно покращилось іноземне інвестування в галузі транспорту та зв’язку, у виробництві деревини та виробів з дерева, в будівельній галузі, ще більше розвинулась оптова та роздрібна торгівля. Ріст обсягів прямих іноземних інвестицій в легку промисловість в 2005-2006 роках зумовив переміщення галузі за цим показником з 4 на 3 місце.

Позитивною зміною за останні два роки в області, яка традиційно вважається регіоном із домінуючим сільським господарством, є збільшення обсягів надходжень прямих іноземних інвестицій в цю галузь майже на 60%, в результаті чого сільське господарство ввійшло в першу п’ятірку галузей, випередивши за показником обсягів прямих іноземних інвестицій машинобудівну.

В області є потенціал для розвитку цієї галузі із залученням прямих іноземних інвестицій.

Найбільшими країнами – інвесторами економіки області залишаються Чеська Республіка (17%), Естонія та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (по 14 %), Німеччина та Австралія (по 10%), Польща (7%).

Серед них особливо виділяється Естонія, прямі іноземні інвестиції з якої почали надходити з 2004 року. За обсягами, які щорічно впродовж 2004-2006 років серед інших були найбільшими, ця країна посідає 2 місце серед 29 країн – інвесторів.

Щорічна позитивна динаміка в інвестуванні є з Польщі, якою проінвестовано найбільше об’єктів – 38 підприємств області.

Пріоритетами в залученні прямих іноземних інвестицій є розвиток агропромислового комплексу, перероблення сільськогосподарської продукції, розвиток транспортної інфраструктури, виробництво будівельних матеріалів з використанням місцевої сировини.

Починаючи з 1999 року спостерігається ріст зовнішньоторговельного обороту області. За 2006 рік він склав 209 млн. дол. США та більш ніж на 17% перевищує рівень 2005 року. Експорт в його структурі складає близько 42%, імпорт – відповідно 58%. Таким чином, зовнішня торгівля області характеризується негативним сальдо, яке виникає в основному за рахунок імпорту машинобудівної та хімічної продукції з країн Західної Європи.

Основу зовнішньоторговельного обороту області (96%) складає торгівля товарами, частка зовнішньої торгівлі послугами незначна (4%), проте їх обсяги за останній рік збільшились майже вдвічі і сальдо в торгівлі ними є позитивним (на експорт послуг припадає 73%).

Структура торгівлі товарами вказує на недостатній рівень технологічного розвитку області, оскільки високотехнологічне обладнання імпортується, тоді як експорт переважно представлений продукцією харчової та переробної промисловості.

На ринку послуг експорт перенасичений транспортними послугами (97% експорту), в імпорті переважає готельно-ресторанне обслуговування (52% імпорту).

Починаючи з 2000 року, в зовнішньоторговельному обороті області поступово збільшується частка експортно-імпортних операцій з країнами Європи. Це пов’язано із переорієнтацією підприємств та організацій області на ринки західних країн, в основному, за рахунок збільшення обсягів імпорту в область продукції машинобудування, хімічної галузі та транспортних засобів. При цьому, в подальшому країни Європи є основними споживачами наданих транспортних послуг.

Зовнішня торгівля товарами із 91 країною світу свідчить про достатньо широку географію експортно-імпортних операцій області. Споживачами експортної продукції є 50 країн, імпортні поставки здійснювались з 81 країни. Найважливішим партнером у зовнішній торгівлі є Німеччина, частка якої в імпорті зростає і становить 32%, а в експорті зменшується і становить 7%.

Стратегічним торговельним партнером області є Польща. Починаючи з 2002 року обсяги зовнішньої торгівлі зростають як в частині експорту, так і в частині імпорту: частка Польщі в загальному експорті становить 15%, імпорті – 18%.

Перевага в зовнішній торгівлі товарами та послугами з Польщею імпорту над експортом зумовлює негативне сальдо. При цьому, Польща є важливим постачальником послуг в область: на її долю припадає близько 42% їх загального імпорту.

Оцінка зовнішньої торгівлі (млн. дол. США)

	1996 р.	2000 р.	2005 р.	2006 р.
Зовнішньоторговельний оборот	214,8	69,3	172,1	200,0
Обсяг експорту	125,3	42,8	76,2	81,6
Обсяг імпорту	89,5	26,5	95,9	118,4
Сальдо	+35,8	+16,3	-19,7	- 36,8

1.2.8. Фінансова діяльність

Протягом останніх років суб’єкти господарської діяльності демонструють переважно рентабельну діяльність: за 2006 рік в цілому по області отримано позитивний фінансовий результат у сумі 94,1 млн. грн.

Балансова вартість основних засобів підприємств та організацій області перевищує 13 млрд. грн. Однак високий ступінь зносу основних фондів – 42% створює передумови для збиткової діяльності значної частини суб’єктів господарювання, а тому необхідне прискорення інвестиційних вкладень, насамперед для оновлення активної складової основних фондів.

Аналіз операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг) області свідчить про найвищу питому вагу в їх структурі матеріальних витрат – 32% (а в промисловості, сільському господарстві – 62%) та вартості товарів і послуг, придбаних для перепродажу – 43% (у галузях з виробництва та розподілення електроенергії, газу і води – 43%, оптовій і роздрібній торгівлі, сфері ремонтних послуг – 90%). При цьому низькою залишається частка амортизаційних витрат – 3% та витрат на оплату праці – 9%, що не дозволяє підприємствам та організаціям області належною мірою здійснювати за власні кошти оновлення основних засобів, а також виплачувати достойну заробітну плату.

Оцінка динаміки бюджетних ресурсів області дозволяє виділити наступні позитивні та негативні тенденції. Позитивним є: по-перше, зростання частки податкових надходжень доходної частини місцевих бюджетів (з 77% у 2000 році до 84% у 2006 році); по-друге, залучення у доходну частину бюджету області коштів, отриманих від операцій з капіталом. Негативним залишається високий ступінь дотаційності місцевих бюджетів (у 2000 році дефіцит власних коштів бюджету області для фінансування першочергових видатків складав 293 млн. грн., а у 2006 році – 868 млн. грн.).

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на 1 жителя області становлять 374 грн., а видатки – 1159 грн.

До бюджету Пенсійного фонду в області у 2006 році мобілізовано 672 млн. грн., на виплату пенсій та допомог направлено, з врахуванням надходжень із централізованого фонду, 1536 млн. грн.

Істотним джерелом поповнення фінансових ресурсів області є надходження коштів від приватизації об’єктів виробничого та соціально-побутового призначення. Протягом 2006 року від приватизації та оренди державного майна надійшло до бюджетів усіх рівнів 4 млн. грн.

Аналізуючи витратну частину бюджету області, варто відмітити зростання витрат на соціально-культурні заходи.

Оцінка бюджетного забезпечення Тернопільської області

	2000 рік	2005 рік	2006 рік
млн. грн.	% до загальної суми	млн. грн.	% до загальної суми	млн. грн.	% до загальної суми
Доходи	133	100	338	100	414	100
в тому числі:
Податкові надходження	103	77	274	81	348	84
Неподаткові надходження	25	18	46	14	53	13
Державні цільові фонди	6	5	2	0,5	2	0,4
Доходи від операцій з капіталом	0,1	0,1	16	4	11	3
Видатки	426	100	968	100	1282	100
в тому числі:
Державне управління	12	3	47	5	77	6
Соціально-культурні заходи	304	71	885	91	1153	90
Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок	3	0,7	15	1,5	16	1,3
Житлово-комунальне господарство	36	9	11	1,1	16	1,3

Отже, залишається високим ступінь дотаційності місцевих бюджетів та регіональних структур Пенсійного фонду: дві третини бюджетних видатків та майже 60% пенсій фінансуються за рахунок трансфертів.

Поступово розвивається фондовий ринок області, інфраструктура якого налічує 337 учасників, в тому числі:

- 266 відкритих і 57 закритих акціонерних товариств;

- 4 торговці цінними паперами, що здійснюють професійну ліцензовану діяльність – ТОВ “Технотерн-інвест”, “Гал-Експрес”, “Укрінвест”, “Бріар” і 2 філії торговців цінними паперами – ЗАТ КБ “Приватбанк” і ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”;

- 3 реєстратори, що здійснюють ліцензовану депозитарну діяльність (ведення реєстру власників іменних цінних паперів) – ЗАТ “Моноліт”, ТОВ “РКК “АВС-реєстр”, ТОВ “Ватра-трансфер” і 4 філії реєстраторів-депозитаріїв – ТОВ “Мірта ЛТД”, ЗАТ КБ “Приватбанк”, АКБ “Укрсоцбанк”, “Промінвестбанк”, а також емітентів, що здійснюють професійну депозитарну діяльність на фондовому ринку з ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.

Одним із найважливіших фінансових ресурсів області є банківські кредити. За станом на 01.01.2007 року в області функціонувала 261 банківська установа, залишок кредитної заборгованості яких збільшився за рік на 842,4 млн. грн. або на 81,5% і склав 1875 млн. грн. Від загальної суми заборгованості за наданими кредитами 51,8% становлять кредити у національній валюті та 48,2%- кредити в іноземній валюті. (В цілому по Україні кредитні вкладення за 2006 рік збільшилися на 71,0%).

Найбільші кредитні вкладення мають: ТОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відділення АКІБ «Укрсиббанк», філія КБ «Приватбанк», Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку, філія Укрексімбанку.

Швидшими темпами зростали обсяги довготермінових кредитів. За 2006 рік вони зросли майже у 2 рази і їх залишок на 01.01.2007 склав 1463 млн. грн., а їх частка в загальному обсязі кредитів збільшилася до 78,0% (станом на 01.01.2006 – 71,4%), що відображає тенденцію до зростання довіри банків до підприємств реального сектора економіки і населення.

Протягом 2006 року зросли обсяги виданих кредитів в інвестиційну діяльність. Якщо станом на 01.01.2006 року в інвестиційну діяльність банками було направлено 180,3 млн. грн., то в 2006 році по даних кредитах залишок заборгованості склав 419,0 млн. грн. або зріс з початку року в 2,3 рази.

Суттєво збільшилися суми кредитування фізичних осіб – в 2,4 рази (з нарахованими відсотками), залишок заборгованості на 01.01.2007 року становив 911,5 млн. грн.

За інформацією управління Національного банку України в області суб’єктам господарювання - юридичним особам, у 2006 році було видано кредитів на суму понад 1 млрд. 768 тис. грн. Також в минулому році банки надавали активну кредитну підтримку сільгоспвиробникам. Всього станом на 1 січня 2007 року було надано кредитів підприємствам агропромислового комплексу на суму 323,3 млн. грн. Дещо зменшилась частка проблемних кредитів (прострочених та сумнівних), яка на 1.01.07 р. склала 2,6% від загальної суми заборгованості, проти 3,5% станом на 01січня 2006 року.

Вартість кредитів у грудні 2006 року в національній валюті становила 18,8%, в іноземній – 12,4%. Найнижча середня відсоткова ставка по кредитах у національній валюті за цей період була в облуправлінні Ощадбанку, відділенні Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», філіях ВАТ «Укрексімбанк», АБ «Фінанси та Кредит»

Банківськими установами області проводилася відповідна робота по залученню коштів як фізичних, так і юридичних осіб, які є основною складовою кредитних ресурсів банківської системи. Станом на 01.012007 залучено коштів на суму 1699,8 млн. грн., з яких кошти суб’єктів господарювання складають 238,8 млн. грн., фізичних осіб – 1461,0 млн. грн., ріст залучених коштів за 2006 рік склав 36,4%. Строкові депозити з початку року зросли на 41,0% і склали 1319,7 млн. грн., з фізичних осіб – на 40,2% (1256,6 млн. грн.). Середня процентна ставка за депозитами в національній валюті у грудні 2006 року становила 8,3%, в іноземній валюті – 6,5%, з них за строковими депозитами по фізичних особах в нацвалюті – 13,7%, в інвалюті – 7,9%, по суб’єктах господарської діяльності – 10,5% - у національній валюті та 3,0% - в іноземній.

Суми надходжень іноземної валюти фізичним особам із-за кордону у 2006 році склали – 210,6 млн. дол. США. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається збільшення поступлень на суму, еквівалентну 30 млн. дол. США (зростання на 14,3%).

1.2.9. Наукові, науково-технічні роботи та технологічні інновації

Визначальним фактором конкурентоспроможності регіону є якісне управління інноваційними процесами. У розвинених країнах до 90% приросту ВВП забезпечується за рахунок впровадження нових технологій. Тому надзвичайно актуальним є реалізація обласної програми науково-технічного та інноваційного розвитку на 2005-2010 роки..

Останнім часом суттєво зменшилася величина науково-технічного потенціалу Тернопільської області: кількість спеціалістів, які виконували науково-технічні роботи, зменшилася за останнє десятиріччя більше, ніж в 3 рази при трикратному збільшенні кількості організацій, які виконували науково-технічні роботи

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств області є їх власні фінансові ресурси, спрямовані на роботи, виконавцями яких є дослідні та конструкторські підрозділи, чи на проекти, виконувані на основі договорів. За 1990-2000 рр. частка власних коштів в джерелах фінансування інноваційних зрушень промисловості зросла в 3,2 раза.

Оцінка науково-технічного потенціалу Тернопільської області

	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2005 р.
Чисельність працівників з науковими ступенями	840	966	1130	1498
в т. ч. доктори наук	71	101	146	173
кандидати наук	749	865	984	1325
Кількість організацій, які виконували науково-технічні роботи	14	15	15	16
Кількість спеціалістів, які виконували науково-технічні роботи в тому числі:	1865	834	511	638
Доктори наук	-	-	1	3
Кандидати наук	44	45	34	29
Обсяг науково-технічних робіт, тис. грн. (за договірною ціною)	25981	2664	5694	6822
Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи (всього)	228	641	1733	2523
в т. ч. доктори наук	21	76	151	211
кандидати наук	143	325	883	1200

Однак, кількість промислових підприємств області, які займалися інноваційною діяльністю у 2006 році зменшилась у порівнянні із 2002 р. на 23 одиниці (або на 41%) і становила лише 16 одиниць.

Тому, можна однозначно констатувати, що рівень здійснення інноваційної діяльності підприємств Тернопільської області є недостатнім. Про це свідчать низькі показники щодо кількості інноваційних підприємств і витрат на інновації та кількості нових продуктів і процесів, які з року в рік зменшуються. Інноваційна діяльність мало спрямована на дослідження та розвиток, нею майже не займаються приватні підприємства і здійснюється така діяльність, в основному, на підприємствах м. Тернополя.

Кількість підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності, які

здійснюють інновації на території області

	2002	2003	2004	2005	2006
Всього	39	35	26	24	16
у % до загальної кількості підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності	14,1	13,6	10,9	9,7	6,4

У 2006 році серед промислових підприємств області інноваційною діяльністю займалися тільки 16 підприємств, або 6,4 % від загальної кількості, у 2005 році відповідно ці показники становили 24 підприємства або 9,7 %.

Найбільш активно впроваджували інновації підприємства обробної промисловості – 8 підприємств (3,5 % загальної кількості підприємств цього виду), з них 4 (19,0 %) підприємства легкої промисловості.

Майже 10 тисяч спеціалістів з вищою освітою не знаходять сфери застосування набутих знань та досвіду.

1.2.10. Використання мінерально-сировинної бази

На території області нараховується понад 300 родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення: сировина для виробництва будівельних матеріалів, облицювальний і пиляний камінь, буре вугілля, торф, сірка, прісні і мінеральні підземні води. Існують перспективи виявлення нафти і газу, мало поширених цінних корисних копалин, в тому числі - алмазів.

Із великої різноманітності мінеральної сировини на Тернопільщині найбільш поширені будівельні матеріали, а інші групи (за винятком родовищ торфу, мінеральних вод), як правило, не утворюють скупчень промислового значення.

Кризова ситуація в економіці призвела до різкого скорочення виробництва будівельних матеріалів. Порівняно з 1990 роком виробництво цегли в області зменшилось у 6 разів, піску - 8, щебеню - 25, бутового каменю - 15 разів тощо.

Будівельна сировина

1. Цементна сировина - на даний час лише одне Бертниківське родовище взято державним балансом на облік. Промислові запаси тут складають більше 90 млн. тонн. Родовище не розробляється.

Крім того, в області нараховується ще 5 родовищ цементної сировини, які не експлуатуються – Баранівське, Бережанське, Посухівське та Шибалинське Бережанського району.

2. Крейда будівельна – поклади білої писальної крейди поширені в північних районах області (Кременецькому і Шумському).

Державним балансом враховане одне Підлісцівське родовище крейди. Промислові запаси її складають більше 12 млн. м.куб.

Відомі інші дрібні родовища – Новоставське, Комарівське, Кімнатківське, Лопушнівське, Рудківське, Старопочаївське, Шпиколоське, Борсуківське, Вілієвське та ін.

3. Вапняк для виробництва вапна – державним балансом запасів враховані чотири родовища вапняків, які розробляються та чотири родовища, що не розробляються. До перших чотирьох належать Підвисоцьке, Галущинецьке, Максимівське і Підгайчиківське, до других – Бережанське, Волицьке, Комарівське і Торське.

Значні поклади вапняків для виробництва вапна дають можливість випускати велику кількість будівельного вапна а також в перспективі і гідратного вапна, яке користується в Європі великим попитом.

4. Камінь будівельний – державним балансом запасів взято на облік 21 родовище вапняків, 7– пісковиків та одне – доломітів. Загальні їхні запаси для промислових розробок складають більше 70000 тис. м.куб.

Окрім цього в області відомі ще 54 родовища, які не взяті на облік державним балансом запасів. Значні поклади каменю будівельного можуть повністю забезпечити не тільки область в цій сировині, але й інші регіони України.

5. Камінь пиляний – в області взято на баланс 2 родовища тесового каменю: Добривідське та Лисиченське із загальними запасами по промислових категоріях більше 5000 тис. м.куб. Ще два родовища (Підволочиське, Збаразьке) попередньо обстежені і можуть розглядатись, як резерв на майбутнє.

6. Камінь облицювальний – в області як облицювальне каміння використовують червоні та сірі пісковики нижнього девону, неогенові гіпси та четвертинні травертини.

Балансом запасів в області враховано шість родовищ пісковиків: Застіноченське, Застінківське, Буданівське, Підгайчиківське, Лощинівське, Слобідське. Загальні запаси облицювального каменю в області становлять біля 7 млн. м.куб.

7. Гіпс та ангідрит – державним балансом запасів в області враховуються шість родовищ гіпсу в Борщівському, Заліщицькому і Монастириському районах. Загальні запаси для промислових розробок складають більше 30 млн. тонн.

8. Сировина для скляної промисловості – в області лише одне Рогачинське родовище використовується для виробництва склопродукції. Виявлені також прояви скляних пісків в Заліщицькому районі.

9. Пісок будівельний – всього в області розвідано 21 родовище пісків будівельних, з них 19 взято на облік державним балансом запасів. Найбільше родовищ піску розвідано у Тернопільському, Теребовлянському, Бережанському та Збаразькому районах. За сумарною кількістю розвіданих та обстежених родовищ виділяються Заліщицький, Чортківський та Борщівський райони.

10. Піщано-гравійна суміш – в області відомо 6 родовищ піщано-гравійної суміші: Богданівське, Литячинське, Городоцьке, Нирківське, Вільховецьке і Устівське. Загальні запаси для промислових розробок складають більше 7 млн. м.куб.

11. Керамзитова сировина – в області розвідано два родовища керамзитової та аглопоритової сировини (Козівське, Микулинецьке) із загальними запасами для промислових розробок більше 10 млн. м.куб. Родовища не розробляються. На сьогоднішній день ця сировина завозиться із інших областей України.

12. Цегельно-черепична сировина – на даний час розвідано 86 родовищ цегельної сировини. Із 75 родовищ, взятих на облік державним балансом запасів, 54 розробляються, одні постійно, інші – періодично. Загальні запаси цегельної сировини в області складають більше 70 млн. м.куб. В області більша частина цегельних заводів працює на нерозвіданних запасах, що утруднює їхню експлуатацію.

Крім того основна маса цегельних заводів працює на застарілому устаткуванні, випускаючи низькоякісну цеглу. Багато будівельних організацій завозять більш якісну цеглу із інших областей України.

Нагальною потребою для області є будівництво нових сучасних цегельних заводів для виробництва як будівельної так і лицьової цегли. Для цього необхідно розширити наявну сировинну базу, провести пошуково геологорозвідувальні роботи з виявлення нових родовищ цегельної сировини.

Паливно-енергетична й хімічна сировина

Паливно-енергетична сировина в області представлена, в основному, торфом. В області налічується 78 родовищ торфу, з них 30 – експлуатаційні і взяті на облік державним балансом, 2 – перспективні для організації на них розвідувальних робіт, 13 – на даний час осушені.

Можливості нарощування торфовидобутку на території області існують, по-перше, за рахунок раціональнішої експлуатації діючих кар’єрів і, по-друге, шляхом освоєння нових перспективних площ.

Неметалічна мінеральна сировина

Глина бентонітова.

Невеликі поклади бентонітових глин виявлені в околицях м. Кременця, с. Жуківці, с. Старий Почаїв, с. Стіжок, с. Жолобки, с. Смиківці та ін. Балансом запасів області враховане лише одне родовище бентонітових глин високої якості – Бережанське. Його запаси для промислових розробок складають більше 400 тис. м.куб. Родовище не розробляється.

Карбонатна сировина для цукрової промисловості.

Окрім розвіданого і експлуатованого Полупанівського є можливість розробляти Потуторське та інші родовища.

Гідро - і газомінеральна сировина

За ресурсами прісних підземних вод область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно.

Більшість надрокористувачів, які експлуатують водоносні горизонти для централізованого водопостачання, працюють на нерозвіданних запасах. Це в першу чергу комунальні підприємства та інші споживачі.

Мінеральні підземні води.

Територія області має значні гідромінеральні ресурси, в межах якої знаходяться мінеральні води найрізноманітніших типів: з підвищеним вмістом органічних речовин /типу «Нафтуся»/, сульфідні, йодові, бромні, борні, кремнисті води та води без специфічних компонентів. В області виділено 90 перспективних ділянок мінеральних вод.

Подальше вивчення мінеральних вод, повинно здійснюватись, виходячи з концепції перетворення області в зону рекреації, курортного будівництва і туризму.

1.3. Галузева інфраструктура

1.3.1. Транспортна інфраструктура

Транспорт – одна з провідних галузей економіки області, вартість основних засобів якої становить біля 20 % загальної вартості виробничого потенціалу області.

Транспортна мережа області включає 5062,8 км. експлуатаційної довжини автомобільних доріг з твердим покриттям та 565,4 км. залізничних колій.

Щільність шляхів сполучення становить 364 км. експлуатаційної довжини автомобільних доріг з твердим покриттям та 41 км. залізничних колій, в розрахунку на 1тис. кв. км. території, що є кращими показниками серед областей України.

Автомобільний транспорт

Регулярні пасажирські перевезення в області здійснюють 1238 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 120-юридичні та 1118-фізичні особи, а вантажні перевезення - 479 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 45- юридичні та 434 - фізичні особи.

Маршрутна мережа області складається з 637 маршрутів, в тому числі з 81 - міського, 362 - приміських, 194 – міжміських та внутрішньо-обласних маршрутів, на яких працює більше 1 тисячі автобусів.

У вантажних перевезеннях задіяно 1474 одиниць автомобільного транспорту.

Пасажирським автомобільним транспортом області, включаючи перевезення виконані юридичними та фізичними особами без таксі, за 2006 рік перевезено 76,5 млн. пасажирів, що на 19,1 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2005 ріку.

Вантажним автомобільним транспортом підприємств та фізичних осіб за 2006 рік перевезено 1383,0 тис. тонн вантажів, що на 40,6 відсотків більше, ніж за 2005 рік.

Автомобільний транспорт області інвестиційно привабливий і динамічно розвивається, оновлюється його рухомий склад. Так тільки за 2006 рік придбано майже 120 автобусів.

Електротранспорт

Комунальне підприємство „Тернопільелектротранс” працює стабільно і рентабельно, нараховує 69 тролейбусів, 90 відсотків яких мають повну амортизацію, а середній вік становить 18,6 років.

За 2006 рік перевезено 25070,7 тис. пасажирів. В 2006 році придбано 3 тролейбуси на загальну суму 1920,0 тис. грн.

Залізничний транспорт

Залізничний комплекс області включає 14 підприємств. Основні з них : локомотивне депо Тернопіль, пасажирське вагонне депо Тернопіль, вагонне депо Тернопіль, станція Тернопіль, вокзал Тернопіль, дистанція колії Тернопіль, дистанція сигналізації і зв’язку. Зазначені підприємства належать до Львівської залізниці.

На території області розташовані 43 станції та 43 зали очікування пасажирів.

Розгорнута довжина колій становить 777,3 км, експлуатаційна довжина колій – 634,3 км, електрифіковано – 139 км колій.

Залізничним транспортом за 2006 рік перевезено 5417,4 тис. пасажирів, що становить 95,9% до 2005 року, та відправлено 1278,2 тис. тонн вантажів, що на 9,4 відсотків більше ніж за 2005 рік.

На базі колишнього рефрижераторного депо організовано ремонт пасажирських вагонів та іншої залізничної техніки, в локомотивному депо налагоджено ремонт дизель-поїздів, оновлюється колійне господарство, запроваджуються нові технології роботи на всіх підприємствах.

Авіаційний транспорт

Обласне комунальне підприємство “Фірма „Тернопільавіаавтотранс” створене на базі державного підприємства „Аеропорт Тернопіль” і з 2006 року знаходиться в стадії судових розглядів після невдалої спроби приватизації. Підприємство має оформлене відповідно до вимог чинного законодавства України право на постійне користування земельною ділянкою. До складу цілісного майнового комплексу входить 127 одиниць нерухомого майна та 34 одиниці транспортних засобів.

Тернопільський аеропорт розміщений на відстані 7,5 км на південний схід від міста Тернополя і займає площу 144 га, має сертифікований аеродром зі штучною армобетонно/асфальтобетоною злітно–посадочною смугою довжиною 2000м і шириною 42м, руліжними доріжками та двома перонами, придатний до прийому повітряних судин типу ІЛ-18; ЯК-42; ТУ-134; АН-24; ЯК-40 і більш легких повітряних суден та вертольотів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №852-р в аеропорту „Тернопіль” відкрито пункт пропуску через державний кордон для вантажно-пасажирських перевезень. аеропорт В складі аеропорту аеровокзал пропускною спроможністю 100 пасажирів на годину та всі необхідні служби для обслуговування повітряних суден і пасажирів, підтримки в належному стані льотного поля, заправки паливом пасажирських суден і спеціальної техніки.

Дорожнє господарство

Мережа автомобільних доріг загального користування Тернопільської області на 1.року становить 5006,5 км, із них 4981,7 км (99,5 %) з твердим покриттям.

За значенням автомобільні дороги області поділяються на: дороги державного значення – 688,8 км (міжнародні – 305,4 км, національні – 119,8 км, регіональні – 263,6 км) , дороги місцевого значення – 4317,7 км (територіальні – 645,1 км, обласні – 474,9 км, районні – 3197,7 км ).

За типами покриття автомобільні дороги області поділяються на асфальтобетон – 1381,6 км або 28% від загальної протяжності, чорно щебеневе шосе – 2287,6 км або 46%, щебеневе і гравійне шосе – 1260,7 км або 25%, бруківка – 51,8 км або 1% .

Розподіл автомобільних доріг за категоріями такий: І категорія – 19,9 км або 0,4% від загальної протяжності, ІІ категорія – 458,8 км або 9,2%, ІІІ категорія – 1047,4 км або 20,9%, ІV категорія – 2177,8 км або 43,5%, V категорія – 1277,8 км або 25,5%, ґрунтові – 24,8 км або 0,5%.

Область займає 19-те місце за протяжністю доріг з твердим покриттям, 17-те – за протяжністю доріг з чорним покриттям, 15-е – за загальною протяжністю доріг державного значення, 9-е – за рівнем забезпеченості дорогами з твердим покриттям на 1000 чоловік населення, 6-е – по величині відношення протяжності доріг державного значення до протяжності доріг місцевого значення та 1-е місце – із забезпеченості дорогами з твердим покриттям на 1 км2 території.

На мережі автомобільних доріг області налічується 819 мостів і шляхопроводів загальною довжиною 12768 пм, з них: залізобетонні – 811 шт / 12570 пм і металеві – 8 шт / 198 пм, та 5270 водоперепускних труб загальною довжиною 71866 пм.

Основною причиною низькою якості доріг і передчасного їх руйнування - різке скорочення обсягів дорожніх робіт і недостатнє фінансування дорожньої галузі як на місцевому (обласному) , так і загальнодержавному рівнях.

Для проведення ремонтних робіт згідно вимог нормативних документів щорічно на мережі доріг області необхідно ремонтувати капітальним ремонтом 600 км та поточним ремонтом 1140 км шляхів. В порівнянні з 1990 роком обсяги робіт з капітального ремонту скоротилися у 45 разів, а поточного ( колишнього середнього і капітального полегшеного) ремонту – у 6,5 раза.

Такий стан фінансування призвів до того, що 60% автомобільних доріг державного значення та 80% місцевого значення потребують негайного капітального ремонту.

Знос автомобільних доріг на 1.01.2007 року склав 75%.

Територією області пролягає міжнародний транспортний коридор “Балтійське море – Чорне море” з відгалуженням Тернопіль-Чернівці, який співпадає з напрямками автомобільних доріг Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече та Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка, загальною довжиною 237,9 км.

Планується включення Тернопільського залізничного напрямку до національної мережі міжнародних транспортних коридорів – Європа – Азія ( Мостиська/Чоп –Дніпропетровськ -Красна Могила ), Балтійське море - Чорне море(Ягодин–Одеса/Іллічівськ), Критський№3 ( Мостиська-Київ ), Критський №5 ( Львів – Київ-Харків-Тополі ), що зумовить поступальний розвиток залізничного транспорту та його інфраструктури.