Стратегія розвитку Тернопільської області на період до 2015 року (стр. 4 )

Наведені обставини, враховуючи вигідне географічне розташування регіону, створюють умови для перетворення Тернопільської області у транспортно-логістичний центр за умови належного інвестування транспортної інфраструктури.

1.3.2. Телекомунікаційна інфраструктура

Мережа телефонного зв’язку області продовжує стабільно розвиватися, зростає рівень телефонізації квартир та домів населення. Протягом 3-х останніх років підвищеним попитом користується мобільний зв’язок, який покриває всю територію області. Разом з тим, забезпеченість телефонами сільського населення значно менша, ніж міського.

Кількість домашніх телефонів на 100 сімей зросла з 48 телефонів в 2002 році до 57 телефонів на 100 сімей станом на 1 січня 2007 року.

Лідером у сфері телекомунікацій Тернопільщини продовжує залишатись Тернопільська філія ВАТ “Укртелеком”. В області експлуатується 536 АТС, у тому числі 476 – у сільській місцевості, 60 у містах, з них 28 цифрових. В обласному центрі діють 11 АТС загальною ємністю понад 81,0 тис. номерів та 13 відомчих АТС загальною ємністю біля 5,0 тис. номерів.

Вихід на міжміський та міжнародний зв'язок забезпечують АМТС/ОПТС та АМТС/АТС типу EWSD. На міських мережах області використовуються комутаційні системи: ЄС-11, SI-2000, „Квант", АТСК-100/2000, „Істок". На сільських - ЄС-11, "Донець", "Квант" та АТСК-50/2% каналів на міських та сільських мережах організовано на цифрових системах передачі.

На сьогоднішній день монтована ємність цифрових АТС на міській мережі складає 50%, на сільській - 32%.

В області діє 128 радіотрансляційних вузлів, які забезпечують роботу майже 162 тисячі радіоточок.

Окрім послуг стаціонарного телефонного зв’язку, Тернопільська філія ВАТ “Укртелеком” активно впроваджує нові види послуг на основі сучасних телекомунікайних технологій. Зокрема широкосмуговий ADSL-доступ до мережі Інтернет, віртуальну приватну мережу за технологією MPLS, ISDN цифрову мережу з інтеграцією послуг. Підключення до мережі ADSL стало можливе у всіх районних центрах області.

В найближчій перспективі філія планує розпочати надання послуг мобільного зв’язку 3-го покоління за технологією UMTS/WCDMA. Це дасть змогу своїм абонентам отримати принципово нові технічні можливості мобільного зв’язку, які недоступні клієнтам GSM-операторів.

На території області ведеться робота по впровадженню волоконно-оптичних ліній зв'язку, що дасть можливість виходу районів на цифрову мережу зв'язку України по сучасній новітній технології.

З операторів мобільного зв’язку тривалий час в області працюють ЗАТ “Київстар GSM” та ЗАТ “Український мобільний зв’язок”, а з 2006 року почав працювати також «Телком» та "Білайн", ТОВ «Астеліт». Оператори мобільного зв’язку “Київстар GSM” та ЗАТ “Український мобільний зв’язок” забезпечують повне покриття території області.

Станом на 01.01.07 в області є 239 базових станцій стільникового зв’язку.

Динамічного розвитку в області набуває комп’ютерний зв'язок, що пов’язано з підключенням до інформаційної мережі «Інтернет» все більшої кількості користувачів (на 1 січня 2007 року в області нараховувалось 12,3 тис. абонентів, що складало 2.6% загальнодержавної кількості ).

Кількість користувачів мережі «Інтернет» в області зростає дещо вищими темпами, ніж в середньому по Україні (середньорічний темп приросту за 2003-2006 роки становив 68% проти 65,7% в Україні).

В області працює 9 організацій кабельного телебачення, які ведуть свою роботу на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Ретрансляція програм здійснюється в містах - Тернополі, Гусятині, Бережанах, Чорткові.

З грудня 2005 року на власному каналі розпочала ефірне мовлення Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія.

Тернопільська дирекція УДППЗ «Укрпошта» має розвинену мережу об’єктів поштового зв’язку в області, що дає змогу максимально наблизити послуги до споживача.

Станом на 01.01.2007 року в області функціонує 505 точок поштового зв'язку, з них: 71 відділення поштового зв’язку у містах, 6 районних, 13 пересувних та 416 сільських поштових відділень, що забезпечують доступ громадян області до життєво важливих поштових, фінансових, телекомунікаційних та логістичних послуг, широкого переліку товарів та послуг (розповсюдження та продаж періодичних видань, лотерей, карток попередньої оплати за послуги електрозв’язку і доступу в Інтернет, продаж товарів по каталогам тощо).

Протягом 2004-2007 років в області завершена Програма реорганізації поштового зв'язку, мета якої забезпечити підвищення ефективності виробництва та поліпшення якості надання послуг, прискорити оброблення і перевезення пошти до сільських відділень зв'язку. Послуги поштового зв’язку населенню та юридичним особам надають 6 центрів поштового зв’язку.

Міжнародний поштовий обмін проводиться з усіма країнами світу, а поштовими переказами – з 20 країнами СНД і далекого зарубіжжя та міжнародними електронними переказами з 6 країнами СНД і далекого зарубіжжя.

1.3.3. Житлово-комунальне господарство

Сучасний стан підприємств житлово-комунального господарства області характеризується, як критичний. Прагнення органів місцевого самоврядування зменшити фінансовий тиск на населення шляхом утримання тарифів на житлово-комунальні послуги, при значному зростанню цін на енергоносії, вартості матеріалів і сировини, рості мінімальної зарплати, без погашення підприємствам галузі різниці між затвердженими і економічно обґрунтованими тарифами за рахунок відповідних бюджетів, привело до різкого зростання кредиторської і дебіторської заборгованості, збільшення кількості збиткових підприємств, а в ряді випадків і до банкрутства, росту заборгованості по зарплаті працівників, по платежах в бюджет та інших обов’язкових платежах.

В області функціонує 100 підприємств галузі, які експлуатують основні фонди на суму 1,4 млрд. грн., процес оновлення яких стримувався через відсутність коштів. В аварійному стані перебувають майже третина водопровідно-каналізаційних мереж, близько 30% теплопунктів понад 15% мостів та шляхопроводів. Дещо поліпшилась ситуація в 2005-2006 роках, коли на ліквідацію аварійних мереж направлялись субсидії, відповідно – 3,7 та 4,5 млн. грн.

Назріває проблема знесення аварійного житла (138 будинків загальною площею – 18,1тис. кв. м, в т. ч. панельних будинків серії 135), програма реконструкції якого затверджена рішеннями обласної ради від 27 квітня 2001 року № 235 та від 29 жовтня 2002 року № 51, але через відсутність коштів не реалізується.

Критичною є ситуація із вивезенням побутових відходів в м. Тернополі на Малашівське звалище, та в ряді міст і селищ області, не вирішується проблема будівництва заводу по переробці відходів.

Відкритим залишається питання альтернативного водозабору для м. Тернополя з Таурівського родовища Козівського району. Не вирішується питання заміни ліфтів, які відпрацювали встановлений термін експлуатації – 25 років.

Основною тенденцією розвитку галузі повинно бути затвердження місцевими органами влади економічно обґрунтованих тарифів, забезпечення якості наданих послуг наближених до вимог Європейського Союзу, забезпечення 100% - ї оплати наданих послуг, та їх своєчасного виконання.

1.4. Навколишнє середовище

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу області є досить своєрідною і вирізняється на середньому фоні високою питомою вагою земельних ресурсів – 75% (в середньому по Україні – 44%), водних – 13,8% (в середньому по Україні – 13,1%), лісових – 4,7% (в середньому по Україні – 4,2%).

Земельний фонд області

Структура земель області	Площа (тис. га)
Земельний фонд - всього	1382
в тому числі:
землі сільськогосподарського призначення	1052
з них
рілля	846
пасовища	144
сінокоси	31
ліси та лісовкриті площі	200
забудовані землі	61
землі під водою	20
відкриті заболочені землі	5
інші землі	44

Область багата на біологічне та ландшафтне різноманіття, значна частина ландшафтів охороняється у межах природно-заповідного фонду області. До його складу на сьогоднішній день входять 546 територій та об’єктів загальною площею 116,5 тис. га, що становить 8,4% від території області. В межах природно-заповідного фонду охороняється 132 види флори різних раритетних рівнів охорони, 131 вид фауни.

Флора Тернопільщини нараховує понад 1100 видів рослин, фауна – понад 15400 видів тварин. Серед представників флори 78 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 118 регіонально рідкісних видів, занесених до Переліку рідкісних, і таких, що переобувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території області. Серед представників фауни трапляється 77 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 104 регіонально рідкісних види.

У 2005-2006 роках Інститутом екології Карпат НАН України розроблено регіональну схему формування екологічної мережі.

В області нараховується 886 ставків загальною площею 5,6 тис. га.

У той же Тернопільщина має порівняно низьку частку мінеральних ресурсів – лише 1,2% від загального ресурсного потенціалу (в середньому по Україні – 28%). При цьому наявність значних запасів будівельної сировини (каменю, гіпсу, крейди, піску, глини та ін.) створюють сприятливі умови для розвитку промисловості будматеріалів.

Природно-техногенна ситуація в області динамічна і залишається доволі складною.

Це зумовлює, насамперед, наявність забруднених ділянок внаслідок аварії на ЧАЕС (цезієм –Кі/км2) 18,7 тис. га сільськогосподарських угідь, стронцієм-90, в дозі 0,02 – 0,15 Кі /м2 12,7 га та ін).

- забруднення поверхневих вод неочищеними та недостатньо очищеними зворотними водами підприємств системи житлово-комунального господарства, частка яких у загальному скиді забруднених вод складає 85 %. Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у населених пунктах багатьох районів області у відкриті водойми щороку скидається близько 4 млн. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод. Одними із основних забруднювачів водних об’єктів області є чортківські підприємства, а Чортківське виробниче управління водоканалізаційного господарства входить до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України”. Діючі очисні споруди забезпечують лише механічну очистку стічних вод. У ріку Серет щорічно скидається 1,3-1,5 млн м3 недостатньо очищених стічних вод суттєво погіршує екологічний стан р. Серет, створює небезпеку для розташованих нижче по течії населених пунктів, водозабору м. Чернівці та р. Дністер;

- забруднення земель промисловими, побутовими відходами, а також засобами хімізації;

- нижчий від екологічного оптимуму показником лісистості області (13,2 %). Погіршився стан лісів, які перебували в користуванні колишніх колгоспів. У складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках знищення або пошкодження лісів;

Значні збитки народногосподарському комплексу області, соціально-культурній та житловій сферам завдають надзвичайні ситуації природного характеру. Так, в період 2000-2006 років збитки склали: 2000 рік – 121,9 млн. грн.; 2001 рік – 3,5 млн. грн.; 2002 рік – 32,6 млн. грн.; 2004 рік – 41,6 млн. грн.; 2006 рік – 11,7 млн. грн.

В області 186 потенційно-небезпечних об’єктів, 84 об’єкти житлово-комунального комплексу, 44 мостів різних типів, що потребують як негайного, так і довгострокового реагування, вірогідність руйнувань гребель, дамб і водопропускних споруд, часті пожежі та дорожньо-транспортні пригоди, розташування на території області військових складів з вибухопожежонебезпечними засобами, розвиток процесів карстоутворення, постійне підтоплення територій Борщівського, Заліщицького, Монастирського районів свідчать про реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території області.

До проблем, які потребують вирішення, належать:

- негативний вплив експлуатації сміттєзвалища міста Тернополя (в с. Малишівці Зборівського району), яке знаходиться в 2 поясі санітарної охоронної зони Тернопільського міського водозабору. Для вирішення даної проблеми необхідно виділити з обласного та частково з державного бюджетів понад 12 млн. грн. на 2007-2009 роки;

- відсутність резервної лінії газопроводу може привести до зриву газопостачання жителів обласного центру, на будівництво якої необхідно виділити 40,0 млн. грн.;

- відсутність другої підстанції 330 кВ не дозволяє стабільно забезпечувати споживачів області електричною енергією;

- забезпечення утилізації заборонених, непридатних, змішаних і неопізнаних пестицидів в кількості 163 т, кошти на яку у місцевих бюджетах та у сільгоспвиробників відсутні. Необхідний обсяг бюджетного фінансування – 2 млн. грн.

-  недостатнє фінансування цільових програм, особливо по підтопленню населених пунктів і територій, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

-  недостатні регіональні запаси матеріальних засобів на випадок надзвичайних ситуацій;

-  через обмеженість коштів в бюджетах всіх рівнів не виконуються в повному обсязі місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та пожежної безпеки;

-  недостатній розвиток економічних механізмів регулювання техногенно-природної безпеки.

1.5.Людський капітал: стан і тенденції розвитку

За інтегральним показником – індексом людського розвитку Тернопільщина займає 7 місце серед регіонів країни, що свідчить про вагомий людський потенціал краю.

1.5.1. Демографічна ситуація

Демографічну ситуацію в Тернопільській області характеризують демографічні процеси, які засвідчують звуження відтворення населення регіону.

Динаміка основних демографічних показників Тернопільської області

за період 1995-2007 років

(на початок року, тис. осіб)

Показники	1995р.	1999р.	2001р.	2006р.	2007р.
Чисельність наявного населення	1172,8	1159,0	1142,4	1112,1	1105,4
Міське населення	505,7	506,6	485,6	476,9	475,5
Сільське населення	667,1	652,4	656,8	635,2	629,9
Статева структура населення
Чоловіки	543,6	539,0	530,2	516	511,4
Жінки	629,2	620,0	612,3	596,1	590,7

Чисельність населення в області щорічно зменшується на 5-6 тисяч чоловік. В порівнянні з 2001 роком постійне населення області зменшилось на 37 тисяч чоловік (-3,2%). Основною причиною скорочення чисельності населення області за період 2001-2006рр. є природне скорочення населення, яке визначається перевищенням кількості смертних випадків над кількістю народжених.

Однак, слід відмітити, що демографічна ситуація, яка склалася в області в 2006 році, характеризується збільшенням народжуваності і зменшенням загальної смертності.

За 2006 рік в області народилося 11623 дітей, що на 600 дітей більше минулого року. В розрахунку на 1 тис. населення народжуваність становить 10,5, в 2005 році – 9,9 (по Україні 2005р – 9,0). Збільшення народжуваності порівняно з попереднім роком відмічається практично в усіх районах.

1.5.2. Освіта

Світовою практикою доведено, що освітній рівень забезпечує близько 40% темпів економічного зростання. У Західній Європі цей компонент визначає близько 75% національного багатства.

Загальна середня освіта

В області функціонують 898 денних загальноосвітніх шкіл, з них 7 спеціальних шкіл-інтернатів. У загальноосвітніх школах навчається 135,4 тис. учнів.

В області утвердилась система виявлення та відбору обдарованої молоді, визначено шляхи підтримки і напрямки роботи з нею, залучено більше 30 тисяч здібних та обдарованих учнів до здобуття позашкільної освіти з метою задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.

В рамках обласної програми „Запровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес" розпочато роботу щодо підготовки вчителів до інноваційної діяльності. На допомогу працівникам районних методичних служб підготовлено методичний посібник „Формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти".

Продовжується апробація експериментальних курсів, спрямованих на формування свідомої громадянської позиції учнівської молоді: збільшилась мережа навчальних закладів, у яких впроваджуються курси „Громадянська освіта" і „Ми - громадяни України" (80), „Практичне право" (65), „Ділова активність" (18), „Досліджуючи гуманітарне право" (3), „Мистецтво жити в громаді" (3), „Історія очима громадянина" (10).

Професійно-технічна освіта

Основним постачальником робітничих кадрів регіону є професійно-технічні навчальні заклади. Для цього збережено 24 державних професійно-технічних навчальних заклади та їх дві філії, зокрема Тернопільський центр професійно-технічної освіти №1, шість вищих професійних училищ, чотири професійних ліцеї, 10 профтехучилищ, 2 навчальні центри і училище при виправних колоніях, в яких навчається 10,5 тис. юнаків і дівчат за 75 професіями.

У 17 державних навчальних закладах професійно-технічної освіти 2,0 тис. учнів здобувають робітничі професії для будівельної галузі, у 16 – громадського харчування (1785 учнів), 14 – транспорту (720 учнів), 12 – сфери побуту (1575 учнів), 11 – агропромислового комплексу (755 учнів), 6 – невиробничої сфери (620 учнів), 13 – інших галузей (2845 учнів). Одночасно із робітничою професією 84,1% учнів здобували повну загальну середню освіту.

У 2006 році підготовлено та направлено у сферу виробництва та послуг понад 4,4 тис випускників професійно-технічних навчальних закладів області, з них 92% працевлаштовано. 25% випускників отримали робітничі розряди вище встановлених, а кожен другий учень опанував дві і більше професії, що підвищило їх мобільність на ринку праці.

Вища освіта

Мережа вищих навчальних закладів області різних типів та рівнів акредитації налічує: 4 університети, серед яких 2 мають статус національних, 8 інститутів, 11 коледжів, 4 училища, 6 структурних підрозділів вузів, які забезпечують навчання у розрахунку 617 студентів на 10 тисяч населення регіону, з них 97 студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 520 студентів - ІІІ-У рівнів акредитації. Із перелічених вищих навчальних закладів – 13 державної, 7 – комунальної, 7 – приватної форми власності.

У вищих навчальних закладах області навчається 60,2 тис. студентів. Серед них 11,8 студентів навчається у коледжах та училищах, 48,3 тис. – у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації здобувають вищу освіту за денною, вечірньою та заочною формами. За кошти державного бюджету навчається 52% студентів, за кошти фізичних осіб – 48% (вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації).

Поряд з цим наявний науковий потенціал не завжди використовується з потрібною ефективністю. Із півтори тисячі працівників з науковими ступенями лише десятки виконують науково-технічні роботи.

Серед безробітних області – майже 10 тисяч осіб з вищою освітою.

Професійна освіта потребує постійного підвищення кваліфікації. За статистичними даними в Україні за рік проходять професійну перепідготовку лише 8% штатних працівників, а тернопільський регіон має найнижчий рівень – 5% облікової кількості штатних працівників.

1.5.3. Охорона здоров’я

Медичну допомогу населенню області надають:

- стаціонарну допомогу - 67 лікарень різних типів, в яких розміщується 9846 лікарняних ліжок, в тому числі 12 дільничних лікарень.

- амбулаторно - поліклінічну - 53 поліклініки при лікарняних закладах, 2 медсанчастини, 136 сільських лікарських амбулаторій, загальної практики сімейної медицини, 8 стоматологічних поліклінік, 762 фельдшерсько - акушерських пунктів, 19 здоровпунктів.

Поряд з цим, відсутність в області високовартісного медичного обладнання (ангіографа, магнітно - резонансного томографа) не дозволяє своєчасно діагностувати та впроваджувати новітні медичні технології хворим з серцево - судинною та церебро-васкулярною патологією.

1.5.4. Культура і традиції

Тернопільщина – батьківщина першого козацького гетьмана Байди-Вишневецького, всесвітньо відомих вчених Івана Пулюя, Олександра Смакули, Івана Горбачевського, Володимира Гнатюка, письменника – лауреата Нобелівської премії Йосефа Шмуеля Агнона, неперевершеної співачки Соломії Крушельницької, поета Юліуша Словацького та багатьох інших велетів людського духу.

В області станом на 1.01.07 нараховується 943 бібліотеки, 921 заклад культури клубного типу, 27 музеїв, з них 8 – на селі, 13 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

В області нараховується 3,5 тисяч аматорських художніх колективів, в яких беруть участь понад 50 тисяч учасників, 293 з них носять звання " народний" та " зразковий". Функціонує 93 освітньо-культурні комплекси та 22 культурно-дозвіллєві центри. В області регулярно проводяться Міжнародні, Всеукраїнські області та районні огляди-конкурси, фестивалі, творчі звіти.

Разом з тим не використовуються можливості використання великої культурно-історичної спадщини регіону для виховання підростаючого покоління та паралельного розвитку туристичної сфери. Більшість архітектурних пам’яток потребують значних інвестиційних вкладень бюджету і підприємницьких структур для проведення реставраційних робіт.

1.5.5. Зайнятість та ринок праці

Якщо за демографічними показниками Тернопільська область особливо не відрізняється від середнього рівня по Україні, то у сфері зайнятості населення є суттєві відмінності. Так, рівень безробіття в області є значно вищим за загальноукраїнський рівень.

Аналіз динаміки розподілу зайнятих за сферами і галузями народного господарства засвідчив, що кількість працюючих, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, збільшилась з 2000 року на 20 тис. чол. і складає 429 тис. чол., а зайнятих в галузях економіки – на 23 тис. чол. і складає 251 тис. чол.

Оцінка населення за економічною активністю

(тис. осіб)

	2000 р.	2005 р.	2006 р.
Середньорічна чисельність населення віком 15-70 років	817,2	807,7	805,7
у тому числі:
Економічно активне населення віком 15-70 років	475,1	467,4	453,5
Зайняті в усіх сферах економічної діяльності	409,4	425,1	411,7
зайняті в галузях економіки	228,5	249,2	256,7
зайняті в інших сферах	180,9	175,9	155,0
Безробітні за методологією МОП	67,6	42,3	41,8
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією МОП, у % до економічно активного населення відповідного віку	12,0	9,1	9,2
Довідково:
Чисельність зареєстрованих безробітних	41,1	42,6	34,0
Економічно неактивне населення у віці 15-70 років	342,1	340,3	352,2

Аналіз чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності показав, що майже третина його зайнято у сільському господарстві і лише близько 15% - у промисловості.

Лише протягом 2006 року в області створено 31 тис. нових робочих місць, а чисельність незайнятого населення загалом скоротилась на 9%, проте в області є значні трудові ресурси для розширення сфери прикладення праці – 108 тис. осіб. незайнятого населення.

Проте у сфері зайнятості існує ряд проблем, які негативно чи специфічно впливають на стан ринку праці області. Серед них:

·  низький рівень заробітної плати, особливо у сільському господарстві. На підприємствах області за станом на 1 січня 2007 року налічувалось 1071 вільне робоче місце (вакантна посада), з них 430 або 40.1% від усіх поданих вакансій на рівні чи нижче мінімальної заробітної плати, 777 або 72,5% - нижче прожиткового мінімуму, а також 844 або 78,8 % із заробітною платою менше 600 грн.;

·  “тіньова зайнятість”, яка за деякими підрахунками перевищує в області 100 тис. чол. Протягом 2006 року службою зайнятості зареєстровано 11,7 тисяч трудових угод між найманими працівниками та фізичними особами. Проте значна частина працюючих громадян, господарюючих суб’єктів та підприємців уникає реєстрації трудових відносин, не сплачуючи податки та незаконно користуючись допомогою держави. Основним засобом детінізації зайнятості є посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення та роботодавців, активізація перевірок роботодавців відповідними контролюючими органами;

·  значне “перевиробництво” спеціалістів з окремих профілів, у тому числі й тих, які готуються за державним замовленням. Як наслідок – невідповідність професійно-кваліфікаційної структури попиту та пропозиції на місцевих ринках праці, що ускладнюється низькою трудовою мобільністю населення. Невирішеним залишається проблема прогнозу потреби ринків праці у спеціалістах. При цьому починає проявлятися дефіцит кваліфікованих працівників за робітничими професіями;

·  комерційний туризм та трудова міграція за кордон (за даними обстеження, проведеного обласним центром зайнятості, сумарні обсяги закордонної трудової міграції в Тернопільській області складають понад 55 тис. чол., до цього спонукає низький рівень доходів значної частини населення, особливо селян);

·  неспівпадіння алгоритмів позитивного приросту економіки та стабілізації ринку праці, оскільки зростання обсягів виробництва та послуг часто супроводжується скороченням потреби у працівниках за рахунок застосування нових технологій та підвищення продуктивності праці. Зростають одночасно і вимоги до професійного рівня працівників.

·  недосконалість законодавчої бази стосовно умов визнання безробітними селян, внаслідок чого їх частка у загальній чисельності безробітних невпинно зростає: за останні 6 років вона зросла на 34,2% (за станом на 1 січня 2001 року – 33,6% та 67,8% - на 1 січня 2007 року). При збереженні існуючого порядку реєстрації громадян у центрах зайнятості ця частка надалі зростатиме. Так, за станом на 1 січня 2007 року на обліку в обласній службі зайнятості перебувало 33979 безробітних громадян, з них 13356 – працівники сільського господарства та 23024 – особи, що проживають у сільській місцевості.

Розв’язання вказаних проблем можливе лише за умови скоординованих дій галузевих управлінь облдержадміністрації, служб працевлаштування, а також контролюючих та правоохоронних органів.

1.5.6. Доходи та витрати населення

Середньомісячна заробітна плата працюючих області за 2007 рік становила 727 грн., при середній в Україні – 1041 грн. При цьому середньорічний темп приросту її за останні роки становить 20-25% (за 2006 рік – 22%, в середньому по Україні – 18%), що вселяє надію у наближення її величини протягом 5-6 років до середньоукраїнського рівня.

За даними вибіркових досліджень понад 90 % сукупних ресурсів домогосподарств використовується на споживчі витрати, що є свідченням низького рівня життя населення. Одночасно понад 20% сукупних доходів наших громадян становить вартість продукції, отриманої з особистих підсобних господарств, що свідчить про перехід значної частини населення краю до натурального способу господарювання. Це нагально потребує прискореного розвитку великотоварного сільськогосподарського виробництва.

1.6. Галузеві і територіальні диспропорції у соціально-економічного розвитку

Ключовою проблемою, що потребує поетапного розв’язання, є подолання диспропорцій соціально-економічного розвитку районів, підвищення інвестиційно-інноваційної активності суб’єктів господарювання та конкурентоспроможності їхньої продукції.

Різні темпи розвитку районів протягом 90-х років підсилювалися кризовими проявами в економіці. Це в основному спричинено дією механізму ринкової конкуренції, що призвело до поділу районів за їх конкурентними перевагами, різним рівнем адаптації до умов ринку районів з різною структурою економіки та можливостями місцевої влади до проведення реформ рівні.

Застаріла економічна база більшості районів не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал. Господарська діяльність більшості районів сьогодні базується на одній – двох галузях, підприємства яких є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію. Це стосується й таких малих монофункціональних міст, як Зборів, Почаїв, Монастириськ, Бучач, Підгайці, Збараж, Шумськ, Копичинці, Ланівці, Скалат та інші. Тому облдержадміністрацією внесено пропозиції до Загальнодержавної програми розвитку малих міст щодо комплексного удосконалення їхньої інфраструктури.

Орієнтація більшості районів на переважний розвиток підприємств переробної та харчової промисловості після вступу України до СОТ загрожує виникненням істотних ризиків через недостатній рівень конкурентоспроможності подібної продукції. Тому сприяння розширенню спектру діяльності суб’єктів господарювання має бути одним із визначальних для органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

Поглиблення дисбалансу в економічно-соціальному розвитку на місцевому рівні істотно ускладнює реалізацію єдиної політики у сфері соціально-економічних перетворень; перешкоджає формуванню ефективного ринку товарів і послуг; не дає змоги повною мірою використовувати наявний виробничий потенціал; ускладнює розв’язання екологічних проблем.

Значна диспропорція у сфері економічного розвитку районів спричинена проблемами, що впливають на конкурентоспроможність, – незадовільний стан інфраструктури, низький рівень пристосування робочої сили до ринкових умов, недостатня підтримка розвитку підприємництва, відсутність інноваційної спроможності підприємств, деградації навколишнього природного середовища та, як наслідок, низька інвестиційна привабливість територій.

Слабким місцем економіки області є структурна розбалансованість промислового комплексу, його деформованість, високий рівень енергоємності виробництва, успадковані від попередньої адміністративної системи.

Тому енергозбереження є одним з пріоритетних напрямків діяльності обласної державної адміністрації. За 2006 рік в суспільному виробництві і бюджетній сфері області впроваджено 258 енергозберігаючих заходів, за рахунок чого досягнуто економію 42,6 тис. тонн умовного палива ( т. у. п. ) енергетичних ресурсів, або 103% до річного завдання, всього зекономлено енергоресурсів на суму 48,5 млн. грн. Населенням області встановлено 4678 квартирних лічильників холодної води та 2130 лічильників гарячої води. Проведено реконструкцію систем освітлення 16 населених пунктів, встановлено 210 багатотарифних лічильників. Обладнано лічильниками 98% газифікованих квартир. В бюджетній сфері області проведено реконструкцію 39 систем опалення.

Кожна гривня вкладена в енергозбереження дала економію паливно–енергетичних ресурсів на 2,4 гривні.

У результаті здійснених заходів з енергозбереження в області останнім часом спостерігається поліпшення стану енергоефективності, зокрема, відбувається поступове зниження енергоємності валової доданої вартості (ВДВ). У 2006 році енергоємність ВДВ області зменшилась на 4,2% .

Збільшується регіональна асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал. Більше 40 відсотків капіталовкладень та половини всіх прямих іноземних інвестицій припадає на обласний центр. У економіку Заліщицького, Монастириського та Підгаєцького районів іноземні інвестиції поки що не залучені.

Серед районів існують диспропорції у розвитку малого бізнесу: кількість діючих малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб коливається від 97 – у м. Тернополі до 16 – у Монастириському районі, а суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб: від 470-520 – у Тернополі та Тернопільському районі до 150-155 у Зборівському та Монастириському районах.

Основні показники

діяльності суб'єктів малого підприємництва

Назва району	Кількість діючих малих підприємств на 10 тис. чол. населення (одиниць)
2005 р. (звіт)	2006 р. (звіт)	2007 р. (прогноз)	2008 р. (прогноз)
1. Бережанський	25	28	29	30
2. Борщівський	30	31	33	34
3. Бучацький	19	19	21	22
4. Гусятинський	19	19	22	22
5. Заліщицький	15	22	22	24
6. Збаразький	37	38	40	41
7. Зборівський	31	33	33	34
8. Козівський	28	25	32	34
9. Кременецький	24	23	26	27
10. Лановецький	36	35	40	41
11. Монастириський	16	19	17	18
12. Підволочиський	26	32	29	30
13. Підгаєцький	25	26	28	28
14. Теребовлянський	26	27	35	35
15. Тернопільський	37	42	43	46
16. Чортківський	23	24	27	28
17. Шумський	30	26	34	36
18. м. Тернопіль	93	95	100	103
Всього по області	39	41	44	45

Показники розвитку суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб