Магістерська робота на тему «Розроблення стандарту на швидку невідкладну ветеринарну допомогу тваринам» (стр. 5 )

Грудна клітка: підрахунок частоти дихання. оцінювання характеру дихання, огляд і промацування грудної клітки на предмет визначення проникаючих ран і переломів ребер, рівного руху обох сторін грудної клітки, положення верхівкового серцевого поштовху, здійснювання перкусії для визначення зон підвищеної тупості перкуторного звуку, проведення аускультації (визначення частоти серцевих скорочень, шумів, аритмії, шумів при диханні).

Голова і шия. Обстеження на наявність ран, особливо черепа, очей, рота, носа. Перевірка діапазону руху голови, наявності болю.

Черевна порожнина. Обстеження на наявність проникаючих ран, проведення пальпації (визначення ознак болю, рідини, ідентифікації окремих органів), здійснення перкусії для визначення присутності рідини, повітря, проведення ректального дослідження [12].

Хребет і кінцівки. Обстеження на наявність ушкоджень і очевидних деформацій, визначення температури кінцівок, можливих переломів і зсувів.

Нервова система. Оцінювання краніальних і периферичних рефлексів, положення кінцівок і можливого паралічу, слабкості / ригідності м'язів, здатність стояти / ходити [26].

Оцінка стану тварини в екстреній ситуації. Картина загального стану тварини в екстреній ситуації складається, з оцінки трьох життєво важливих функцій організму: свідомість, кровообіг і дихання. Стан тварини повинно бути визначено в найбільш короткий термін, щоб негайно приступити до реанімаційних заходів.

1. Свідомість:

а) збережена, не збережена;

б) звужені або розширені зіниці;

в) реагують або не реагують на світло зіниці.

2. Кровообіг:

а) забарвлення ясен: рожева, бліда, синюшна;

б) швидкість наповнення капілярів (РНК): натискання пальцем на рожеву ділянку ясен викликає її збліднення; в нормі, при відібранні пальця, збліднення зникає не більше ніж через 2 секунди;

в) частота серцебиття (НС): не повинна перевищувати 160 ударів на хвилину і бути не нижче 60. НС визначають за поштовху серця на грудній стінці двома пальцями руки або за пульсом;

г) пульс: гарного наповнення, або малого. Визначають двома пальцями руки на внутрішній поверхні стегна;

д) тиск крові:

50 мм ртутного стовпа – не відчувається биття пульсу;

70 мм – ледь відчутний пульс;

100 мм – повний сильний пульс;

120 мм – норма.

Критична межа тиску крові – 60 мм рт. ст.

е) сечовиділення: є / немає;

ж) температура тіла: не нижче 35 0С. Визначають введенням термометра у задній прохід тварини на глибину 3-4 см (за станом носа температуру тіла у тварини визначати не можна) [26].

3. Дихання:

а) є/немає, агональне (одиночні, рідкісні "заковтування" повітря);

б) частота дихання (ЧД): в нормі 12-20 дихальних рухів за хвилину. Визначають за коливанням руки, поклавши її на груди тварині чи приставивши до носа волосок вовни;

в) характер: глибоке / поверхневе, рівне / прискорене.

Про тяжкість стану судять по тому, наскільки порушені перераховані вище функції у порівнянні зі здоровим тваринам, маючи на увазі, що чим більше відмінності, тим важче стан. При хвилюванні, поспіху, інколи, не вдасться зібрати всі параметри, але навіть груба оцінка свідомості, кровообігу і дихання потерпілої тварини підказує з чого починати допомогу[12].

Основні прийоми реанімації. При виявлені відсутності свідомості, або дихання, або зупинки серця потрібно провести реанімацію.

Підтримка життя мозку – лікувальний прийом, який виконують при сонячному і тепловому ударах, електрошку, тобто тоді, коли настало короткочасне порушення кровопостачання мозку, припинення дихання і кровообігу. Тварину піднімають вниз головою за тазові кінцівки. Приплив крові до голови на якийсь час забезпечує живлення мозку киснем. Великих собак можна покласти головою вниз, піднявши задні кінцівки. Маленьких собак можна розкручувати за задні кінцівки так, щоб на кров додатково діяла відцентрова сила. Цю процедуру виконують протягом кількох секунд до появи у тварини самостійного дихання і активних рухів. Критерієм ефективності дій служить збереження вузького просвіту зіниці [12,27].

Порушення дихання відбувається при короткочасній зупинці його в умовах, збереженого кровообігу, що нерідко буває при введенні наркотичних речовин, таких як каліпсол, ромпун, гексенал, тіопентал натрію, морфін. Дихання збуджують трьома різкими ударами долонею плазом по грудній клітці. Струс тканин приводить в дію діафрагму і міжреберні м'язи. При необхідності стимулювання повторюють. Критерієм ефективності дії служить відновлення самостійного дихання, збереження рожевого забарвлення ясен.

Непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легень застосовують у тварин з порушеними кровообігом і диханням у перші 1-3 хвилини після їх припинення. Тварину кладуть на рівну жорстку поверхню столу або підлоги на правий бік. Хусткою очищають їй зів глотки від слизу і, можливо, кормових мас, витягають з рота язик, щоб відкрилося дихальне горло, і приступають до непрямого масажу серця. Його виконують натисканням підстави долоні на грудну клітку тварини в області серця (IV-VI ребро на рівні реберних зчленувань) в ритмі 60 разів на хвилину. Разом з цим відбувається штучна вентиляція легень, оскільки здавлюються і вони, розправляючись потім разом з грудною клітиною в момент припинення тиску. Показниками ефективності непрямого масажу серця та вентиляції легень є поява пульсу в стегновій артерії при кожному натисканні руки і руху повітря в такт масажу, які визначаються за допомогою волосини (нитки) [24,27].

Непрямий масаж серця протягом 10 хвилин відновлює, в більшості випадків, нормальну роботу серця (Крафт, Дюрр), причому масаж не можна переривати більш ніж на 5 секунд. Ознаками повернення життя в ці хвилини будуть: звуження зіниці, поява реакції зіниці на світло, відновлення рожевого забарвлення ясен, РНК, самостійна пульсація судин і появу дихання. Реанімаційні заходи припиняють, якщо протягом 10 хвилин безперервного масажу звуження зіниці не відбулося, що свідчить про біологічну смерть тварини.

Травматичні шок, переломи. У сучасних містах при великій концентрації населення, скупченні автомобілів, розгалуженні доріг, високих будівель травматизм тварин – поширене явище. Види травматизму домашніх тварин обумовлюються особливостями їх змісту. Так, у собак найбільш частий вид пошкодження – автомобільна травма при переході через дорогу; у домашніх кішок – це падіння з великої висоти житлових будинків; у хом'яків та інших гризунів – падіння зі столу, стільця, дивана. У птахів травми виникають при невмілому поводженні з ними, а також при перельотах по квартирі (ударах об скло) [24].

Травми можуть супроводжуватися зупинкою дихання і серця, що буває при пошкодженні грудної клітини. Одним з найбільш грізних супутників травми є травматичний шок. При шоку тварина пригноблена, ясна бліді, очі вирячені, зіниці розширені, пульс частий. Травми голови можуть супроводжувати втрата свідомості, кровотеча з вуха або носа. Паралічі кінцівок свідчать про пошкодження хребта або великих нервових стовбурів. Якщо після травми роздувається живіт, бліднуть ясна, пульс частий, ниткоподібний, це говорить про пошкодження органів черевної порожнини.

Груба деформація кінцівки в поєднанні з її ненормальною надлишковою рухливістю, зазвичай, буває при закритих переломах кісток. Наявність рани, з якої стирчать уламки кісток, свідчить про відкритий перелом.

Навпаки, вкорочення ноги в поєднанні з її пружною фіксацією, коли при спробі зміни положення кінцівки відчувається опір, говорить про вивих кісток у суглобах.

Надання першої допомоги відразу після травми. Травматичний шок, часто супутній травмі, можна спостерігати у собак і кішок. У гризунів і птахів в силу низької організації їх ЦНС травматичний шок не розвивається. При шоку необхідно спробувати усунути біль, для чого внутрішньом'язово вводять анальгін (1-2 ампули) і реланіум (1-3 ампули) в одному шприці. Якщо шок розвинувся у зв'язку з переломом кістки і знеболювання анальгіном недостатньо, то більш радикально ввести 20 мл 2% розчину новокаїну в гематому між кістковими уламками. Болючим буде тільки перший момент проколу шкіри голкою, але часто у тварин при шоку реакція на ін'єкції знижена. Далі внутрішньом'язово слід ввести преднізолон (1-3 ампули) як антистресовий гормон і підшкірно 100-400 мл 0,9% фізіологічного розчину з 10-40 мл 0,5% розчину новокаїну. Після цього тварина, зазвичай, заспокоюється, ясна рожевіють і її можна безбоязно, спокійно транспортувати в клініку[24,25].

Особливості транспортування при пошкодженнях голови, хребта і кінцівок у собак і кішок. При травмах голови і хребта забрати тварину з місця події можна, лише акуратно (щоб не викликати зміщення хребців) перемістивши його на твердий щит, і транспортувати на щиті в положенні на боці. На додаток до протишокової терапії слід внутрішньом'язово ввести, лазікс (1-3 ампули) для зменшення набряку мозку. У клініку тварину треба постаратися доставити не пізніше 24 годин з моменту травми, тому що після тривалого часу не можна розраховувати на сприятливий функціональний результат операції.

При переломах і вивихах кінцівок терміни транспортування не повинні перевищувати 5 днів. Транспортна іммобілізуюча пов'язка доцільна у собак і птахів; у кішок і гризунів її не роблять. Крила птахів прикріплюють лейкопластиром до тіла, ногу охоплюють зовнішньою муфтєвидною пов'язкою.

У собак для цих цілей краще використовувати шину Томаса, яку неважко зробити в домашніх умовах з легкої товстого дроту. При відкритому переломі кінцівки рану попередньо промивають перекисом водню, а потім роблять стерильну пов'язку. Вивихнуту кінцівку у собак в деяких випадках краще іммобілізувати, але ногу слід прикріпити до тулуба тварини за допомогою лейкопластиру[12].

Інша тактика потрібна при підозрі на ушкодження органів черевної порожнини. Постраждалу тварину не можна ні напувати, ні годувати. До живота на 2 години необхідно прикласти грілку з льодом, а потім живіт туго перев'язати. При відкритій рані черевної стінки з випаданням петель кишечнику шкіру живота навколо рани обробляють 5% спиртовою настойкою йоду, петлю кишки, що випала слід акуратно обернути стерильною серветкою, рясно змоченою теплим фізіологічним розчином. Зовні кладуть щільну пов'язку. Вправляти випалі нутрощі не можна. Оптимальні терміни звернення до клініки – перші 24 години [24].