– зірка Полтавщини (стр. 3 )

Камином освещенный,

Сижу я под окном

С бумагой и пером,

Не слава предо мною,

Но дружбою одною

Я ныне вдохновлен,

Мой друг, я счастлив ею. А. С Пушкин

Учень 1.

Михайло Васильович Остроградський повертається до Петербургу. В той час було модним і престижним відвідувати різні іменні салони та будинки. Серед них Остроградський найчастіше бував у домі княгині Голіциної, яка належала до знатного роду Ізмайлових. Всупереч усталеним канонам, княгиня серйозно вивчала літературу, філософію, історію і навіть фізику та математику.

Учень 2.

В її салоні часто бували відомі літератори: Пушкін, Жуковський, Вяземськуий, Батюшков, Одоєвський, а також видатні петербурзькі вчені. Бозен і Дестрем. Остроградського Євдокія Іванівна особливо поважала, вважаючи його одним з найвидатніших математиків того часу.

Учень 1. Саме тут, у салоні княгині Голіциної, відбулася цікава зустріч двох талановитих, шанованих людей: і О. С, Пушкіна.

Учень 2. Якось цілий вечір Остроградський спостерігав за поетом, про якого начувався і твори якого читав. Впадала у вічі швидка зміна настрою поета: то він райдужно безтурботний, то замикався у собі.

Учень 1. Пушкін також примітив Остроградського. Між ними легко зав’язалася невимушена розмова. Говорили про гоголівські «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», про пушкінські «Повісті Бєлкіна». Обидва були приємно вражені тим, що мають багато спільних інтересів.

Учень 2. Остроградський, наприклад, добре знався на літературі, а Пушкін, у свою чергу, був не байдужим до математики. Він навіть збирався написати книгу про Курганова, та бракувало матеріалів. Михайло Васильович обіцяв допомогти в цьому, бо знав про Курганова чимало.

Учень 1. Із багатьох зустрічей з Пушкіним Остроградському найбільше запам’ятався прийом у домі колишнього президента Академії наук графа Румянцева, де Олександр Сергійович висловив цікаву, мало відому гіпотезу про походження так званих арабських цифр.

Учень 2. Цікаво було б і нам, сьогоднішнім школярам, перенестися, хоча б подумки, на той світський прийом і послухати, про що ж розмовляли геній поезії та геній суворої музи незаперечних істин.

Пушкін. Доброго дня, Михайле Васильовичу! Прийміть мої найщиріші вітання!

Остроградський. Радий вас бачити! А ми з Жуковським щойно говорили про Вас, про Ваші твори.

Пушкін.

Гляди, і мене – в математики? А я, в свою чергу, запрошую Вас до співробітництва. Так, так. У планах видання часопису « Современник» - відкриття розділу фізико – математичних наук, який вестиме дипломат Петро Борисович Козловський. Так що прошу. Михайле Васильовичу, допомогти з підбором матеріалів. Що там новенького у Вас, які відкриття?

Остроградський. Відкриття? Відкривають понад 2000 років. І сьогодні, дорогий Олександре Сергійовичу, це нелегко. А в математиці руда залягає глибше, ніж у будь – якій іншій науці. Тому сьогодні відкриття за фізиками і хіміками. Ми, математики здається, все зробили для цього.

Ведучий1. Дійсно, цікавий, незабутній епізод з життя . Ось так поєдналися « вода и камень, лед и пламень», раціоналізм і почуття, лірика і математика. І таких зустрічей у житті видатного вченого було чимало.

Сторінка шоста «Дружба з Тарасом Шевченком»

Ведуча.

Як брата, обіймав він Кобзаря Тараса,

З ним – українства молодий порив;

Науку вивів на найвищу трасу.

Потрібне, вічне і святе творив.

Учень1.

Працюючи в абстрактній галузі знань, Остроградський любив і добре знав літературу й мистецтво. Улюбленим письменником ученого був Тарас Шевченко. Цих двох геніїв українського народу єднала багаторічна щира дружба. Вони познайомилися 1840р. коли вперше вийшов у світ «Кобзар». І подружилися на все життя – всесвітньо відомий математик і великий український поет. Їх об’єднала любов до свого народу, до рідної землі. Молодому поету Шевченку глибоко запали в душу захопленні відгуки про його вірші поважного вченого Остроградського. Михайло Васильович знав нарам’ять майже всі твори кобзаря.

Учень2.

згадує про видатного вченого у своїй повісті «Художник»

« Я лично хорошо знал геніального математика Остроградського ( а математики вообще люди неувлекающиеся), с котрим случалось обедать вместе. Он, кроме воды, ничего не пил за столом.»

Учень 1.А в «Журналі 1857року, після повернення з десятирічної каторги, Шевченко присвятив йому такі рядки:

« От поехали ми с Семеном к . Великий математик принял нас с распростертыми обьятиями, как земляка и как надовго отлучившегося куда - то своего семьянина.».

Учень2.

Семен Степанович Гулак - Артемовський – видатний оперний співак, автор безсмертного « Запорожця за Дунаєм», був щирим приятелем геніїв поезії і математики.

Поет давно оббивав пороги різних установ, клопочучись про дозвіл виїхати на Україну. І ось нарешті цей довгоочікуваний дозвіл одержано!

Шевченко:

- Добридень, Михайле Васильовичу!

Остроградський:

-Радий вас бачити, Тарасе Григоровичу!

Шевченко: А ви знаєте, Михайло Васильовичу, яка в мене радість! Їду!

Остроградський: Є дозвіл?

Шевченко: Сьогодні нарешті! Аж на 5 місяців. Як завтра не виїду, то піду пішки. Нехай десь умру, але по дорозі на Україну.

Остроградський: Ну що ви! Поїдете. Грішми допоможу.

Учень 1.

Також Остроградський надав допомогу у виданні Кобзаря та книги «Південно-руський буквар», в якій сторінку було відведено математиці.

-Через кілька днів побачив світ і понівечений цензурою «Кобзар» Шевченка з портретом автора. Кілька примірників удалося надрукувати без пропусків. Та лише кілька… 26 січня видавництво «Северная пчела» писало: «Ця невеличка, але чудово видана книга прикрасила б будь-яку найбагатшу літературу, це – геніальний твір обдарованого художника».

Які то ліки для поета! Літературний фонд уже клопотався про звільнення із кріпацтва братів і сестри Шевченка, а серце поета боліло за всіх знедолених.

У грудні 1860 року Тарас Григорович таки добився цензурного дозволу на десять тисяч примірників свого букваря і книга пішла в селянські й ремісничі оселі.

Смерть 10 березня 1861 року стала для М. Остроградського особистою втратою.

Звучить мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий» (сопілка)

Сторінка сьома «Останні дні життя»

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій…

Учень 1. Влітку 1861 року, як завжди, Остроградський поїхав на Полтавщину, де багато купався і не хотів помічати, що на спині визрів небезпечний нарив. 11 листопада Остроградський приїхав до Полтави на лікування, зупинився він на Колонійській вулиці в будинку ї. Почав було видужувати, але 7 грудня справи погіршились, нарив перетворився на рану.

Прибувши востаннє в Пашенну, він сказав :’Як умру у себе так поховайте мене так, щоб мені було видно і Пашенну, і Довгу, і Глибоке.

У грудні 1861 року академік зліг. Тільки чудо могло його врятувати. Але чуда не сталося.

Учень 2.19 грудня Остроградський втратив свідомість. Та незабаром ніби прокинувся, розплющив очі, обвів поглядом присутніх:

-  Син. Де мій син?

-  Я тут, батьку!

-  Візьми олівець і пиши. Тільки швидше. Над цим я бився все життя!

-  І……..

Михайло Васильович замовк. Нитку тиші обірвали 12 ударів годинника. Був полудень 20 грудня 1861 року. Його назавжди прийняла Полтавська земля.

Труну його поклали на сани і відвезли в село Пашенне, до склепу дворян Остроградських…

Учень 1 . За життя Остроградський дружив з . Саме присвятив ці рядки:

‘ Лиш думки світло,

Не сковане числом,

Освітить тайни і

Досягне правди.’

Сторінка 8. « Педагогічна та наукова спадщина .»

Учень 1. Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем і формул, і думки.

Давно немає генія між нами…

Та в пам’яті він житиме віки!

Учень 2.

. Дослідження Остроградського стосуються різноманітних галузей математики і механіки: диференціального та інтегрального числення, вищої алгебри, геометрії, теорії ймовірностей, теорії чисел, аналітичної механіки, математичної фізики, балістики, електростатики. Він вивів диференціальне рівняння поширення тепла в твердих тілах і рідинах, довів теорему про перетворення інтегралів(теорема Остроградського-Гаусса), створив загальну теорію удару.

Учень 1.

В результаті великої теоретичної і експериментальної роботи Остроградський, виконуючи доручення військового міністерства вивчити деякі питання, пов’язані з теорією артилерійської стрільби, написав цікаву працю про польоти сферичних снарядів, вивів диференціальне рівняння руху ексцентричного снаряда в повітрі, створив «Таблиці для полегшення обчислення траєкторії тіла в середовищі з опором».

Учень 2

Особливо великі заслуги Остроградського в області механіки. Він написав курси небесної аналітичної механіки. Вперше сформулював і довів узагальнюючі теореми, пов’язані з принципом можливих переміщень і принципом якнайменшої дії. У «Мемуарах про загальну теорію удару» вперше дав загальний метод визначення швидкостей точок якої завгодно системи при ударі об напружений зв’язок. Узагальнив також принцип можливих переміщень на випадок найзагальніших зв’язків. Його праці «Курс небесної механіки» та «Лекції з аналітичної механіки» стали основою наступних досліджень у цій галузі.

Учень 1.

Сучасники М Остроградського відзначали його глибокий інтерес до рідної землі, до української мови, народних звичаїв, його шанобливе ставлення до своїх предків. Перебуваючи на вершині слави, вшанований за свої наукові праці у всій Європі, Остроградський тримався надзвичайно просто, не любив говорити про свої особисті заслуги, але своє походження з полтавської знаті він високо цінував. Удома він розмовляв українською мовою. А коли говорив російською чи французькою, то з досить помітним акцентом. Михайло Васильович був математиком світової величини, його обрали академіком найвідоміших академій наук, як то у Римі, у Нью-Йорку, Турині, членом – кореспондентом Паризької академії наук. Він працював професором відомого колегіуму Генріха IV у Франції. Він же першовідкривач багатьох досить важливих теорем і методів. За 40 років своєї наукової діяльності він написав більше 100 наукових праць з різних розділів математики, математичного аналізу, фізики, аналітичної механіки. Він – автор підручників «Посібник початкової геометрії», «Програма і конспект тригонометрії для військово-навчальних закладів», «Лекції алгебраїчного і трансцендентичного аналізу». Остроградський перший запропонував ввести в програми середніх шкіл поняття функції.