– зірка Полтавщини (стр. 4 )

Є вчителі, світлий розум і «логіки залізна течія» яких захопленням запалюють очі їхніх слухачів. Саме таким був Михайло Васильович Остроградський.

Педагогічний шлях всесвітньо відомого вченого починається в Морському кадетському корпусі, далі продовжується в Інституті корпусу шляхів сполучення, потім у Головному педагогічному інституті, потім у Михайлівському артилерійському та Головному інженерному училищі.

Ніхто, так як вихованці не міг висловитися про вміння великого вченого викладати математичні дисципліни. Ось спогади деяких видатних людей, що були безпосередніми учнями Остроградського.

, відомий математик, розповідав про роль, яку відіграв Остроградський у формуванні його наукових інтересів: «основу знань я одержав від знаменитого нашого співвітчизника, Михайла Васильовича Остроградського. Він був видатним вченим і водночас володів надзвичайним даром майстерного викладання в унікальній та живій формі навіть сухих математичних понять.»

Велику цінність для освіти мають «Роздуми про викладання», написані Остроградським у співтворчості з французьким математиком і педагогом Блумом, що були спрямовані на підвищення ефективності навчання, не втратили своєї злободенності та практичного значення і сьогодні.

Основні принципи, які забезпечують успіх, коли їх застосовують послідовно, енергійно і постійно.

1.Цілеспрямоване виховання переконаності в суспільстві значущості наук і необхідності використання знань у суспільних інтересах.

2.Основна мета навчання – формування наукового мислення в молоді.

3.Труднощі навчання не стільки наукових дисциплін, а у способах навчання, в обраних алгоритмах і методах пояснення матеріалу.

4.Запорукою успішного навчання всіх дисциплін у школі є досконале знання рідної мови.

5.Обовязок учителя –розвивати інтерес учнів, спостережливість, волю, працездатність.

6.Якісне використання різноманітних методів залежно від віку учнів.

7.Будувати навчання не на механічному запам’ятовуванні, а на розвитку особистості учня, створення ним власного методу знань.

8.Систематичне використання знань на уроках.

9.Обєктивний і систематичний контроль знань учнів при вивчені теми.

10.Учитель більше, ніж інший, повинен бути відданий своїй роботі, вважати її методом всіх своїх зусиль.

11.Творча побудова узагальнюючих і моделюючих засобів:синоптичні таблиці, мнемонічні прийоми, унаочнення, пояснення на прикладах і задачах.

12.Організувати і використовувати громадську підтримку справи навчання.

Як бачимо, ці думки є актуальними в наш час.

Важливою рисою характеру видатного математика була його надзвичайна працездатність. Наукові дослідження, викладання в різних навчальних закладах, рецензування, діяльна участь у роботі різноманітних комісій,- це далеко не повний перелік напрямів його діяльності. Не говорячи вже про те, що коло його суто наукових інтересів було дуже широким, він постійно цікавився новинами математичного життя світу. В Остроградського - яскравий приклад служіння високоій ідеї – науці, це безперечний аргумент на користь твердження: «Геніями не народжуються, ними стають у результаті наполегливої праці».

Сторінка дев’ята «Пам'ять»

На небосхилі вітчизняної науки ім'я спалахнуло яскравою зіркою і залишається незгасним у пам’яті людській.

Тож замислимось над сенсом людського буття, над тим, чи гідні ми – нащадки Остроградського – цього високого звання – Людина.

Звучить вірш В. Симоненка:

Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні,

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохатись спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі – людина

І хочеш того, чи ні –

Усмішка твоя - єдина,

мука твоя – єдина,

Очі твої одні.

В Україні ім’я Остроградського живе в назвах вулиць і проспектів, міст і селищ. На Батьківщині вченого в Козельщинському і сусідньому Кобеляцькому районах створено музей , тут пам’ятають і шанують славетного земляка. В 1998 р. ім’я було присвоєно Полтавському обласному інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

У центрі міста Полтава біля одного з корпусів педагогічного університету, що на вулиці Михайла Остроградського, йому поставлено пам’ятник (скульптор Наталія Дерегус).

Пам’ятну меморіальну дошку встановлено на академічному будинку в Санкт-Петербурзі на розі набережної Великої Неви і Сьомої лінії: «Здесь жил академик (1801 – 1861), знаменитый математик. Широко известны его роботы по основанию механики и его формулы в теории кратных интегралов»

Є знак і в Полтаві на будинку Старицького, з яким Остроградський приятелював і де вичерпались його дні…Перший в Україні народний музей Остроградського відкрито на вулиці його імені в приміщенні Полтавського державного педагогічного університету.

Широко розгорталися ювілейні заходи 2001 року. Київ: 21-23 серпня відбувся Український математичний конгрес, у роботі якого взяли участь більше 500 науковців та викладачів математики вищих і середніх закладів із майже 30 країн світу (працювали 13 паралельних секцій). Інститут математики НАН України видав книжку «Михайло Васильович Остроградський. До 200-річчя з дня народження» (редактори: Анатолій Самійленко та Галина Сита). Творча група «Автор» створила науково-популярний фільм «Михайло Остроградський!» (науковий консультант Г. Сита, режисер В. Соколовський). Державне підприємство «Пошта України» випустило конверт «Михайло Остроградський (1801-1861) – український математик» (художник Ольга Колісник), а Національний банк України – монету.

Цього року відзначили 210-річницю з дня народження .

На ювілеї Остроградського – 60-річчі з дня народження – учений Бейбр сказав: «Ваше життя не вкладається у тривимірний простір. Тільки в часі можна виміряти зроблене вами. Вашій же школі судилося жити у віках. Історія буде завжди вдячна»

Визначному вченому, педагогові присвятили вірші поети-аматори. Ось деякі з них

Михайло Остроградський – це великий вчений,

Він народився у селі Пашенне, в губернії Полтави, Кобиляцького

повіту і за життя відомим став усьому світу.

Гігант мислитель і гігант фізичний

Він з діда-прадіда українець корінний.

Як не крути, а факт це – історичний.

Родився, вчився і помер – і все на ній,

На Україні, де Шевченка слово

За душу не його лише взяло,

В країні, де ненавидять окови,

Де має геніїв найменшеє село.

Він від Пашенного до Парижу проклав дорогу

І всім довести зміг,

Що з хутірця незнаного й малого

Думки і визнання вирвуться у світ.

З країн далеких серцем рвавсь в країну,

Де дух козацький прадідів літав.

Він так любив домівку Україну,

Що з всіх доріг сюди лиш повертав.

Своїм талантом в математиці-науці

Він світ учений приголомшив враз,

І перед ним схилили голови учені –

Фур’є, Пуассон, Коші і Лаплас.

Він теореми недоведені доводив,

І неможливе прагнув досягти,

Й до всього розумом своїм доходив

І не згубив при цьому доброти.

І до останньої хвилини був фанатом

Науки із гармонії й краси

Він синові сказав «Про це – життя я думав,

Бери скоріше олівець… пиши… пиши…»

Й закрив вуста, заплющив мудрі очі,

Навік забрав з собою відкриття.

Можливо, вічний як двигун зробити,

А чи продовжить він людське життя.

Він тайну забрав у вічність із собою,

А нам залишив спадщину навік.

Михайло Остроградський!

Горді ми тобою!

Ти мудрий вчений наш!

Ти – український чоловік!

Педагогічна спадщина

Дитина – це шедевр всього живого,

Передається нею з роду в рід

Минувшини священная дорога

З відібраних очищених порід

Храниме Господом і матері руками,

Дитя маленьке підростати хоче

Поміж батьків зроста, між вчителями,

І на очах стає дорослим,

Як Остроградський геній виростав,

І виріс справжнім для науки сином.

Своїм же дітям він заповідав

З дітей майбутніх « виробить» людину!

А вчителям – порадникам душі –

Він говорив не раз і не даремно:

«Таланти криються десь глибоко в усіх,

Повільно проростають, ніби зерна.»

І паросток зелений не втоптати,

А пильно доглядати і плекати.

Талант в дитині треба розвивать,

а не примирливо, засліплено шукати

Не кожен математик у душі,

Не кожен фізик чи художник, власне,

Однак талановиті діти всі,

Та розпізнати це потрібно вчасно.

Не треба хімію так кристально вивчати,

Завчать незрозумілі слова,

Коли дитина прагне віршувати,

Така наука – згаяна дарма.

Не можна хлопчика, що математику бажає знати,

Він ніби з матір’ю з нею живе,

Примусити поезію писати

Віршів не буде – а талант його умре.

За Остроградського великими словами

Талановиті всі ще з раннього дитинства,

Майбутні генії десь ходять поміж нами

До їх таланту треба просто придивиться.

Плекати кожну сторону його -

Чи математику, чи українське слово –

Від вчителів він вимагав цього,

Підходу індивідуального простого

Михайло Остроградський

Талантами багата Україна.

Хай навіть – відбиваючись від орд,

Долаючи неволю і руїни,

Все ж геніїв народжує народ.

Один із них – Михайло Остроградський –

великий тілом, духом і умом,

найперший вчений у Краю Козацьким,

властитель теорем і аксіом.

Нью – Йорський академік і туринський,

Паризький, римський – між усіх широт,

відомий математик український,

славетний український патріот.

Ген –ген аж де від батьківської хати

Полтавець за морями побував,

Чужого научався плідно і багато,

А мови земляків не забував.

Як брата, обіймав він Кобзаря Тараса,

З ним – українства молодий порив;

Науку вивів на найвищу трасу,

Потрібне, вічне і святе творив.

Чудовий дав інтегрування метод –

На всі часи, для всіх земель і рас;

Явився, наче ясно сяюча комета,

Що за віки з’являється лиш раз.

Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем і формули і думки…

Давно немає генія між нами,

Та в пам’яті він житиме віки!..