Реферат з дисципліни Країнознавство Сполучені Штати Америки (стр. 3 )

Залежні території:

 Пуерто-Ріко й Північні Маріанські острови, Федеративні Штати Мікронезії, Гуам, Американські Віргінські острови, Східне Самоа, Вейк, острови Мідвей, Маршаллові острови, острови Джонстон і Сенд

2.6 Столиця країни, державні символи, державна та офіційні мови, державні свята

Вашингтон, столиця США, був заснований у 1791 році. Місто назване на честь першого президента Джорджа Вашингтона. Населення міста — близько трьох мільйонів чоловік. Капітолій — це центр міста. Він побудований за планами Вілья-ма Торнтона, що був архітектором-любителем. Він розташований на Капітолійсько-му пагорбі. Білий дім — це місце, де живе і працює президент США. Цей будинок був уперше зайнятий у 1800 році Джоном Адамсом, що став першим президентом, який жив у Білому домі. Білий дім нараховує 132 кімнати.

Національна символіка США

Державний прапор

Державний герб

В США святкують понад 50 знаменних дат історичного і релігійного характеру. Загальнонаціональні свята:

1 січня — Новий рік;

22 лютого — День народження Джорджа Вашингтона;

4 липня — День незалежності;

11 листопада — День ветеранів (День примирення);

25 грудня — Різдво.

Загальнонаціональними (федеральними) святами також є День праці, що святкується в перший понеділок вересня і День подяки, що святкується в четвертий четвер листопада.

Всі інші свята не є по суті загальнонаціональними, оскільки відмічаються не у всіх штатах.

Офіційна мова – англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає.

2.7 Входження країни в міждержавні об’єднання, союзи, блоки

Організація Об'єднаних Націй — ООН. Створена 24 жовтня 1945 р., на 2002 р. налічувала 190 членів. Спостерігачі при ООН: Ватикан, Палестина, Організація Африканської Єдності, Європейський Союз, Організація «Ісламська конференція», Міжнародний комітет Червоного Хреста тощо.

Офіційно не входить до ООН одна країна — Ватикан.

Мета: підтримка і зміцнення міжнародної безпеки; розвиток відносин між націями на основі поваги принципів рівноправності та самовизначення; міжнародне співробітництво з вирішення світових проблем політичного, економічного, соціального, культурного характеру; заохочення поваги до прав людини; перетворення 00Н на центр узгодження зусиль націй і народів щодо досягнення загальних цілей.

Штаб-квартира — Нью-Йорк (США).

Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, НАТО або Північноатлантичний Альянс (англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO, фр. L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

НАТО народилася, як результат нездатності ООН того часу забезпечити світ у мирі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту.

Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО і конфронтація між цими блоками сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.

3  Економічна характеристика країни

3.1 Рівень економічного розвитку та уклад економіки країни

США – високорозвинена індустріально-аграрна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану пром-сть, осн. галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток к. к., хім. та харчова пром-сть, виробн. металовиробів і інш. Розвинуті всі види сучасного тр-ту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: Новий Орлеан, Хемптон-Родс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтімор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізна руда, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом. На залізничний транспорт в середині 1990-х років припадало 38% всіх вантажоперевезень і тільки 1% пасажирів. В перше десятиріччя ХХІ ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя. Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5%), але майже 20% пасажиро-перевезень. На частку транспорту припадає бл. 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U. S.A. 2001]: ВВП (1999) – $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) – 4%. ВВП на душу населення (1999) – $ 31201. Прямі іноземні інвестиції (1999) – $ 119 млрд. Імпорт (1999) – г. ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери – $ 1100 млрд. (г. ч. Канада – 19,2%; Японія – 12,0%; Мексика – 10,0%; Китай – 8,0%; Німеччина – 5,4%). Експорт (1999) – г. ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) – $ 905 млрд. (г. ч. Канада – 23,0%; Мексика – 12,0%; Японія – 8,3%; Великобританія – 5,5%; Німеччина – 5,4%).

3.2 Головні статті експорту та імпорту країни

СТРУКТУРА ЕКСПОРТА США В 2006 году

ОБ’ЄМ ЕКСПОРТА США В 2006 ГОДУ

в міліардах доларах

Загальна сума	Продукти та напої	автомобілі	Споживчі товари	обладнання	Сировина і матеріали	Інші товари
924,5	50,8	102,8	124	417,2	200,2	36,9

Загальна сума після вирахування у розмірі 7,5 млрд. доларів США

Обсяг експорту даний з сезонною поправкою

Сировина і матеріали включає нафту і нафтопродукти 

СТРУКТУРА ІМПОРТА США В 2006 году

ОБ’ЄМ ІМПОРТА США В 2006 ГОДУ

в міліардах доларах

Загальна сума	Продукти та напої	автомобілі	Споживчі товари	обладнання	Сировина і матеріали	Інші товари
1622,5	64,8	247,1	440,5	459,9	366,9	54,7

* Загальна сума після вирахування в розмірі 11,9 млрд. доларів США.
Обсяг імпорту даний з сезонною поправкою
Сировина і матеріали включає нафту і нафтопродукти

Дефіцит торгового балансу США в 2006 році склав 698 мільярдів доларів.

3.3 грошова одиниця і банкноти країни

У XVIII ст. грошовий обіг на американському континенті регламентувався англійським законодавством і обслуговувався переважно іноземними грошима. У 1785 р. Конгрес США оголосив національною грошовою одиницею долар (перебуває в обігу з 1786 p.). 

Гроші у США випускають у формі монет і паперових купюр. Згідно з федеральним законом тільки Міністерство фінансів США та ФРС можуть виготовляти валюту США. Міністерство фінансів карбує монети, а Федеральна резервна система разом з Міністерством фінансів випускають кожний окремий тип паперових грошей відповідно до купюри США та купюри ФРС. На банкнотах США міститься офіційний девіз держави: "Ми віримо в Бога". 

Монети випускаються у кількох номіналах відповідно до їх вартості: "пенні", або один цент, — одна сота долара; "нікель", або п'ять центів, — п'ять сотих долара; "дайм", або 10 центів, — десять сотих долара; "чвертка", або 25 центів, — четверта частина долара; монета у 50 центів, або пів долара, і монета в один долар. 

Паперові гроші, що друкуються у США, складаються майже виключно з купюр ФРС, які випускають 12 регіональних резервних банків ФРС. Ці купюри друкуються номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 дол. До 1946 р. федеральні резервні банки випускали також купюри вартістю 500, 1000, 5000 та 10000 дол. (за межами США як платіжний засіб їх не приймають). 

Міністерство фінансів випускає сьогодні лише один тип паперових грошей — купюри вартістю 100 дол. Як на купюрах Сполучених Штатів, так і на купюрах Федеральної резервної системи містяться надруковані підписи міністра фінансів та скарбника США. 
США запроваджують в обіг паперові гроші з новими елементами захисту. Так, нещодавно запропоновано нові банкноти номіналом 50 дол. Як і 100-доларові банкноти, впроваджені в 1996 p., нові 50-доларові купюри поступово витіснятимуть купюри старого зразка, які надходитимуть із депозитарних установ до ФРС, де й будуть замінені на нові. 

«Долар» походить від слова «Йоахімсталер», назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в Йоахімсталі, на території сучасної Чехії. «Йоахімсталь» значить «діл (долина) Йоахіма». З часом «Йоахімсталер» скоротили до «талера», а датчани перетворили це слово в «далер». Англійці перетворили його в більш благозвучне для них слово «долар». Словом «талер» або «долар» називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США прийняв власну валюту в 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати в 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).