1- Блок кодованої інформації (стр. 3 )

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо запис було модифіковано.

Односимвольний код, призначений для відображення того, чи достатньо виявилося наявного набору символів для опису даних таким чином, яким вони представлені в документі.

0	Немодіфікований запис
1	Модіфікований запис

Запис вважається модіфікованим, якщо у ньому використано два чи більше стандартних наборів символів для безпосереднього або транслітерованого відтворення символів, які не входять до стандартного комп’ютерного набору. Наприклад, для подання математичних формул було застосовано транслітерацію, літери грецької абетки тощо.

Але запис не буде вважатися модифікованим, якщо текст титульного аркуша не може бути транслітерованим через наявність у ньому символів, які не входять до стандартних комп’ютерних наборів.

$a/22‑24 Мова посилань, довідок, приміток тощо каталогізатора.

Трьохсимвольний код, який визначає мову посилань, довідок приміток тощо каталогізатора. Перелік кодів наводиться у додатку A.

УКРМАРК не має механізмів вказувати мову окремих полів усього запису.

$a/25 Код транслітерації.

УКРМАРК передбачає використання міжнародних стандартів транслітерації. Проте, їх застосування не завжди забезпечує адекватність передачі інформації. Тому код транслітерації відображає, чи були використані в каталогізованому записі ISO‑стандарти транслітерації.

a	ISO-правила транслітерації
b	Інші
c	Одночасне використання ISO та інших стандартів транслітерації
y	Правила транслітерації на застосовувалися

$a/26‑29 Набори символів.

Два двохсимвольних кода, що визначають основні використані при обміні набори графічних символів (Додаток J). Позиції 26‑27 визначають набір G0, позиції 28‑29 — G1. Якщо набір G1 не було використано, позиції 28‑29 заповнюються пробілами.

Нижченаведений набір кодів у разі необхідності може бути розширеним.

01[1]	ISO 646, версія IRV (основний латинський набір)
02[2]	ISO реєстрація #37 (основний кириличний набір)
03	ISO 5426 (розширений латинський набір)
04[3]	ISO DIS 5427 (розширений кириличний набір)
05	ISO 5428 (грецький набір)
06	ISO 6438 (набір кодований африканських символів)
07	ISO 10586 (грузинський набір)
08	ISO 8957 (набір івриту, таблиця 1)
09	ISO 8957 (набір івриту, таблиця 2)
10	Зарезервовано
11	ISO 5426-2 (латинські символи, використовувані в деяких європейських мовах та застарілих друкарських наборах)
50	ISO 10646 Рівень 3 (Unicode) Як 16-бітний набір, ISO 10646 містить усі необхідні символи. Якщо у позиціях 26‑27 міститься код 50, то він використовується і для наборів C0, C1 і G. Позиції 28–33 заповнюються пробілами.

$a/30‑33 Додаткові набори символів.

Два двохсимвольних кода (див. перелік до $a 26‑29), що визначають два додаткові графічні набори символів, застосовані при обміні записами. Позиції 30–31 відображають набір G2, позиції 32‑33 — G3. Якщо додаткові набори символів не було використано, позиції 30‑31 і 32–33 заповнюються пробілами.

$a/34‑35 Графіка назви.

Двохсимвольний код, який характеризує абетку назви, використовуваної як основна назва, або зведена назва серіального видання. Стосується абетки, якою назва наводиться на джерелі опису, а не набору символів запису.

За відсутності міжнародних стандартів наборів кодів, рекомендовано наступні коди:

ba	латинська
ca	кирилична
da	японська — невизначена графіка
db	японська — канджи
dc	японська — кана
ea	китайська
fa	арабська
ga	грецька
ha	іврит
ia	тайська
ja	деванагарі
ka	корейська
la	тамільська
ma	грузинська
mb	вірменська
zz	інша

СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП:.

ПРИМІТКИ. Обов’язкове, якщо графіка назви відрізняється від звичайної для мови, вказаної в підполі 101$g (або 101$a, коли 101$g відсутнє).

u ПРИКЛАДИ

Приклад 1.

Монографія видана протягом одного календарного року, основний текст якої має кириличну графіку, основна назва  — латинську.

100##$a19950815d1995####ky0rusy0201####ba

Манс, Визе. Lotus Oganizer / Е. Б. Яблочкова (пер. с нем.) В. А. Вишняков (ред. пер.).— К.: Торг.-изд. бюро BNV; М.: Бином, 1995.—192 с.: ил..

Приклад 2. Приклад буде перероблено!!!

Факсимільне видання Галицько-Волинських літописів: Острозького списку (Хлєбніковського) і списку Четвертинського (Погодінського)

100##$a20020911e19901621ky0ukry0104####ba

The Old Rus’ Kievan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and četvertins’kyj (Pogodin) Codices = Староруські Київські і Галицько-Волинські літописи: Острозький список (Хлєбніковський) і список Четвертинського (Погодінський) / Pritsak, O. (ed., introd.). — Faxim. Ed. — Harvard: Harvard UP: Ukrainian Research Institute of Harvard University, 1990.— lxxxix, 762 p. — (Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts; Vol. VIII)

Bibliogr.: P. lxxix—lxxxix

ISBN 0-916458-37-7

Приклад 3. Приклад буде перероблено!!!

Серія «Harvard Library of Early Ukrainian Literature». Має три підсерії «Texts», «English Translations», «Ukrainian Translations». Видавалася у 1989 ‑ 1995 рр.

100##$a19980506b19891995ky0ukry0104####ba

101 МОВА ДОКУМЕНТУ

Поле містить кодовану інформацію щодо мови документу, його частин, назви, а також мови оригіналу, якщо документ є перекладом.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП:

100$a, символьні позиції 21 (ДАНІ ЗАГАЛЬНОЇ ОБРОБКИ/ Код модифікації запису), 34‑35 (ДАНІ ЗАГАЛЬНОЇ ОБРОБКИ/ Мова посилань, довідок, приміток тощо каталогізатора). У цих позиціях зазначається код мови, використаної каталогізатором для приміток, тобто таких елементів запису, мова яких може відрізнятися від мови каталогізованого документу;

200 НАЗВА ТА ВІДОМОСТІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (Мови паралельних назв заносяться до повторюваного підполя 200$z Мова паралельної назви);

510–545 ВАРІАНТИ НАЗВИ ТА СПІВВІДНЕСЕНІ НАЗВИ (поля різних взаємопов’язаних назв містять спеціальні підполя для зазначення їх мов. Вони заповнюються в тих випадках, коли ці мови відрізняються від зазначених у повторюваному підполі 101$a).

u ІНДИКАТОРИ

Індикатор 1: індикатор перекладу, який встановлює, є чи ні документ пере­кладом, або чи містить він переклади.

0: Документ мовою (мовами) оригіналу

1: Документ є перекладом з мови оригіналу чи проміжного перекладу

2: Документ містить переклади (окрім перекладів резюме статей тощо)

«|» (символ заповнення): якщо у конвертованих з вихідного формату записах неможливо встановити, є вони перекладом чи ні;

Індикатор 2: пробіл (не визначено)

u ПІДПОЛЯ

$a Мова тексту, звукової доріжки тощо

ОБОВ’ЯЗКОВЕ

ПОВТОРЮЄТЬСЯ коли в документі наявний текст кількома мовами

$b Мова проміжного перекладу

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо текст документа було перекладено не з мови оригіналу

ПОВТОРЮЄТЬСЯ, якщо існувало кілька проміжних перекладів тексту документа (приміром, з грецької латинською, з латинської українською)

$c Мова оригіналу

ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗА НАЯВНОСТІ, якщо текст документа є перекладом

ПОВТОРЮЄТЬСЯ, якщо оригінал містить текст більше ніж однією мовою

$d Мова резюме/ реферату. Мова резюме або рефератів документа в цілому або окремих робіт частин тощо, які містяться в документі

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо мови резюме тощо відрізняється від мов основного тексту документа

ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожної з мов резюме тощо.

СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 330 РЕЗЮМЕ/РЕФЕРАТ

$e Мова сторінок змісту

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо мова змісту відрізняється від мов основного тексту документа

ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожної з мов змісту (крім мов основного тексту документа)

$f Мова титульного аркуша, яка відрізняється від мов основного тексту документа

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо мови титульних аркушів відрізняється від мов основного тексту документа

ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожної з мов титульних аркушів (крім мов основного тексту документа)

СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 513 НАЗВА НА ДОДАТКОВОМУ ТИТУ­ЛЬНОМУ АРКУШІ

$g Мова основної назви

ОБОВ’ЯЗКОВЕ, якщо мова основної назви відрізняється від першої або єдиної мови підполя 101$a

НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ, оскільки, за визначенням, основна назва може наводитися тільки однією мовою

СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 200$a НАЗВА ТА ВІДОМОСТІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Основна назва

ПРИМІТКИ. Повторення основної назви іншими мовами є, за визна­ченням, паралельними назвами і заносяться до підполя 200$z НАЗВА ТА ВІДОМОСТІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Мова паралельної основної назви.