Латинська Америка (стр. 6 )

Мексиканский танец. Харабэ Астеко // Позакласний час. – 2003. - № 19. – С. 62-68.

Моаи острова Пасхи // Низовский века / . – М., 2002. – С. 443-449. – (Все чудеса света).

Музыка стран Латинской Америки : сб. статей / сост., ред. . – М.: Музыка, 1983. – 301 с.

Неистовый : [Сикейрос] // Силуэты : новеллы / Б. Полевой. – М., 1978. – С. 392-402.

Тикаль / И. Опарин // Смена. – 2006. - № 1. –С. 4-9.

Фрида Кало / И. Опимах // Смена. – 2004. - № 2. – С. 4-18.

Открытие Виле Лобоса // Хентова музыка : популярные очерки. – К., 1989. – С. 123-130.

Пам’ятки доколумбової Америки // Архітектура : для дітей серед. шк. віку. – Х., 2007. – С.191-205. – (Дитяча енциклопедія).

«Нектар богов» выходит из моды: [традиции Мексики] / Н. Паска // Эхо планеты. – 2005. - № 23. – С. 26-27.

Великі майстри народного мистецтва Мексики / Н. Розсошинська // Народне мистецтво. – 2003. - № 1-2. – С. 61-64.

Скульптор Эрьзя и Аргентина // Всесвітня література та культура. – 2005. - № 9. – С. 45-48.

Статуи на острове Пасхи // Сто великих чудес света. – М., 2002. – С. 417-423.

Статуї острова Пасхи // Голос України. – 2008. – 19 берез. – С. 15.

Статуї острова Пасхи // Чудеса світу : для дітей серед. шк. віку. – Х., 2007. – С. 137-149. – (Дитяча енциклопедія).

Статуя Христа Спасителя в Рио-де-Жанейро // Сто великих чудес света. – М., 2002. – С. 500-503.

Так відпочивають у … Америці, Індії, Німеччині // Позакласний час. – 2005. - № 17. – С. 133-136.

На православной Пасхе в Аргентине / А. Трушин // Эхо планеты. – 2007. - № 13. – С. 34-35.

Виктор – прерванная песня / Д. Хара. – М.: Радуга, 1986. – 288 с.

Хайт Бразилии : История и современность : очерки. – М.: Искусство, 1989. – 270 с.

Искусство острова Пасхи / Т. Хейердал ; пер. с англ. Л. Жданова. – М.: Искусство, 1982. – 527 с.

Храм воинов в Чичен-Ице // Губарева великих храмов мира / , . – М., 2005. – С. 71-75.

Храм Кукулькана в Чичен-Ице // Губарева великих храмов мира / , . – М., 2005. – С. 66-71.

Храм надписей в Паленке // Губарева великих храмов мира / , . – М., 2005. – С. 60-66.

Храм Солнца в Теотиуакане // Губарева великих храмов мира / , . – М., 2005. – С. 56-60.

Храм Тернового Венца в Бразилиа // Губарева великих храмов мира / , . – М., 2005. – С. 375-378.

Шкаруба Сикейроса / // Всесвітня література та культура. – 2005. - № 9. – С. 39-41.

Українська діаспора в Латинській Америці

Історична доля розпорядилась так, що українці розсіялися по багатьох країнах світу. Країнами значного зосередження української діаспори є південноамериканські Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та інші держави. Еміграція в Аргентину розпочалася в 90-х роках XIX ст. Сьогодні, за різними даними, в Аргентині проживає близько 300 тис. українців.

Приблизно половина українців зайняті у монокультурних видах сільського господарства, що спеціалізуються на продукції чаю, тютюну, рису, сої, цитрусових, бавовни, винограду, овочів та інших видів продукції. Зайняті у сільському господарстві українці краще зберігають рідну мову і спілкуються нею. Натомість українці міст послуговуються переважно іспанською.

Як і в інших американських країнах, достатньо розвинуті в Аргентині форми українського національного життя. Поряд із навчанням в іспаномовних школах діти залучаються до навчання української мови, історії, українських традицій у так званих суботніх чи недільних "рідних школах".

Серед аргентинських українців — відомі художники, музиканти, співаки, архітектори. У Буенос-Айресі в 1971 році відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку.

В країні виходить кілька українських газет: "Рідний край", "Українське слово", "Шлях перемоги", періодичні видання релігійного спрямування "Життя", "Дзвін", "Вісник".

Можна стверджувати, що саме положення української громади в Аргентині, а також позитивний імідж, створений аргентинськими українцями впродовж майже ста років, зумовили той факт, що Аргентина першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України.

Інша південноамериканська країна масової української діаспори — Бразилія. Тут чисельність українців, за різними джерелами, становить від 200 до 400 тис. Перші українські іммігранти на бразильській землі з'явилися у 70-х роках XIX ст. На відміну від США і навіть Аргентини, більшість українців Бразилії — близько 85% — розселена у сільській місцевості й 80% їх зайняті у сільському господарстві.

У наш час вивчення української мови підтримується через національні дитячі садки й українські суботні школи. У м. Курітіті діє Український дім студентів. В університеті штату Парана вивчення української мови, літератури та історії здійснюється на офіційному рівні. У середовищі бразильських українців пропагується українська культура, на літературному полі творило кілька письменників, у тому числі Петро Карманський, Сильвестр Калинець, Валентина Куц, Осип Шнитько, Олена Колодій, Віра Селянська-Вовк. Окремі з них займалися перекладацькою роботою з португальської українською і навпаки.

У Бразилії, як і в інших американських країнах, видаються українські газети, діють аматорські художні колективи, радіопрограма "Українська хвиля", Товариство прихильників української культури. Важливе значення у підтримці національних форм громадського життя українців Бразилії мають Греко-католицька і Українська автокефальна православна церкви.

Відносно масова українська діаспора у таких південноамериканських країнах, як Парагвай та Уругвай. Більшість українців Уругваю проживають у містах, у тому числі столиці країни Монтевідео. В Уругваї у 1934 році, а у Парагваї у 1937 році виникли організації Товариства "Просвіта", створювались українські суботні школи, що й досі діють, молодіжні, а також професійні об'єднання, наприклад "Група українських купців і промисловців Парагваю". Подібно до українців інших американських країн, українська громадськість Парагваю й Уругваю прагнула до підтримання громадсько-культурних зв'язків з Україною. Внаслідок імміграції до Південної Америки переміщених осіб із Західної Європи у післявоєнні роки сформувались невеликі (у кілька тисяч і сотень) діаспорні групи українців у Венесуелі, Чилі й інших країнах.

Борисова І. Нашого роду – в степах Бразилії : [життя укр. діаспори] / І. Борисова // Демокр. Україна. – 2009. – 14 серп. – С. 6.

І в Аргентині б’ється українське серце : [товариство «Просвіта» в Аргентині] / В. І. Герман // «Просвіта» : історія та сучасність (1868-1998). – К., 1998. – С. 398-400.

Перші українські іммігранти у Бразилії / М. Гець // Берегиня. – 1995. - № 1. – С. 129-131.

Галицький птах з американською ознакою : [Яків Гніздовський – укр. митець, представник діаспори в Америці] / С. Карачко // Музеї України. – 2011. - № 3. – С. 18-19.

Українська мова в Америці / Л. Коваль // Уряд. кур’єр. – 2003. – 14 лютого. – С. 4.

Історичний шлях українців в Америці / М. Куропатський // Берегиня. – 2000. - № 2. – С. 42-51.

Колумб з Коломиї : [про першого укр. емігранта Івана Богдана, який прибув до Америки у 1608 р.] / Д. Назарчук // Голос України. – 2008. – 13 листоп. – С. 20.

Нашого цвіту – по всьому світу :[Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай, Мексика] // Дванадцять місяців : Настільна книга-календар : для молод. шк. віку. – К., 1995. – С. 114-116 ; 127-129.

Українські емігранти на Американському континенті // Історія України : Нове бачення : у 2-х т. / під ред. ія. – К., 1995. – Т.1. – С. 345-349.

Українці на захід від української території : [українці в Бразилії, Аргентині] // Нариси з історії України (кінець ХVIII – поч. XX ст.) / В. Верига. – Львів, 1999. – С. 360-390.

Шабельцев їнські реемігранти з Аргентини ( 1950-1960-ті р. р.) / // Укр. істор. журнал. – 2002. - № 5. – С. 92.

Латинська Америка

Рекомендаційний список літератури

із циклу «Країни і народи»

Вип. ХІ

Укладачі : , Є. А. Шевченко

Підписано до друку 20.12.2012. 27 стор.

ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для юнацтва»,

М. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 49/8

*****@***net