Робоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжних політичних вчень (ІІІ частина) (стр. 5 )

План заняття:

1. Іммануїл Кант: мораль, право, політика.

2. Політична філософія Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля.

Питання до дискусії

1. У чому полягає об’єктивність появи німецької класичної політичної філософії?

2. Які категорії політичної науки були ґрунтовно наповнені новим змістом і набули подальшого розвитку в німецькій класичній філософії? В чому суть цієї новизни?

3. До якої політичної ідеології слід віднести вчення І. Канта і Г. ?

4. У чому суть думки І. Канта про суспільний та народний суверенітет як «регулятивні ідеї»?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Політична сутність категоричного імперативу І. Канта.

2. Проблеми взаємодії держави і права в політичній спадщині І. Канта.

3. Теорія громадянського суспільства за І. Кантом.

4. Теоретичні засади політичної науки за Г. .

5. Г.-В.-Ф. Гегель про державу, владу і право.

6. Природа громадянського суспільства в політичній теорії Г. .

Завдання для самостійної роботи

1. Уважно прочитайте рекомендовані першоджерела з цієї теми. Випишіть із них основні поняття політичної науки та наповніть їх зміст тлумаченнями класиків, твори яких ви опрацювали.

2. Зробіть порівняльну характеристику обґрунтування політичного ідеалу в науковій політологічній спадщині І. Канта та Г. .

Питання до модулю

1. Соціально політичні та економічні чинники виникнення німецької класичної філософії.

2. Політична теорія І. Канта.

3. Політична теорія Г. .

Питання до іспиту

1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення німецької класичної політичної філософії.

2. Політичний зміст категоричного імперативу І. Канта.

3. І. Кант про взаємодію держави і права.

4. Теорія громадянського суспільства І. Канта.

5. Політичний аспект вчення Г. про абсолютну ідею та абсолютний дух.

6. Особливість гегелівського вчення про право та громадянське суспільство.

7. Спільне та особливе в політичних поглядах І. Канта та Г. .

Першоджерела

1. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. — М., 1990.

2. Гегель Георг-Вильгельм-Фридрих. Политические произведения. — М., 1978.

3. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Сочинения в 6-ти т. — Т. 6. — М., 1965.

4. Кант И. К вечному миру // Сочинения в 6-ти т. — Т.6. — М., 1965.

5. Кант И. Метафизические начала учения о праве // Сочинения в 6-ти т. — Т. 4. — Ч. 2. — М., 1965.

Рекомендована література

1. Гулыга А. В. Кант сегодня // Трактаты и письма. — М., 1980.

2. Гулыга А. В. Кант. — М., 1994.

3. Гулыга А. В. Учение Канта о вечном мире // Философия Канта и современность. — М., 1974.

4. Гулыга А. В. Гегель. — М., 1970.

5. Дробницкий О. Г. Теоретические основы этики Канта // Философия Канта и современность. — М., 1974.

6. Історія філософії / За ред. В. І. Ярошовця. — К.: Видавець Парапан, 2002.

7. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

8. Нерсесянц В. С. Гегелевская философия права: история и современность. — М., 1974.

9. Нерсесянц В. С. Гегель. — М., 1979.

10. Пионтковский А. А. Теория права и государства Канта // Философия Канта и современность. — М., — 1974.

11. Семенов В. Г., Шульженко Ф. П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії ХVІІ — ХVІІІ століть. — К., 1995.

12. Соловьев Э. Ю. Теория «общественного договора» и кантовское моральное обоснование права // Философия Канта и современность. — М., — 1974.

13. Философия права Гегеля и современность. — М., 1977.

14. Хейде Л. осуществление свободы: Введение в гегелевскую философию права. — М., 1995.

15. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под ред. — М., — 1990.

Тема 5. Соціально-політичні утопії ХІХ ст.

План заняття:

1. Політичний технократизм і сцієнтизм Клода Анрі де Рувруа Сен-Сімона.

2. Соціально-психологічний і політичний прагматизм Франсуа Марі Шарля Фур’є.

3. Комуно-реформізм Роберта Оуена.

4. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.

4.1. Романтичний комунізм Етьєна Кабе.

4.2. Соціальна утопія Теодора Дезамі.

4.3. Революційна утопія Луї-Огюста Бланкі.

4.4. Робітничий комунізм Вільгельма Вейтлінга.

Питання до дискусії

1. Чи є соціально-політичні утопії ХІХ ст. самостійними інтелектуальними рухами?

2. Інтереси яких верств населення виражали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?

3. Які політичні ідеології переслідували і розвивали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?

4. Чи є соціалісти-утопісти одними із засновників сучасних суспільно-технократичних теорії?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Соціальний утопізм політичної концепції К.-А.-Р. Сен-Сімона.

2. Історична та соціально-політична обмеженість політичних поглядів Р. Оуена.

3. Соціально-утопічна спрямованість психологічно-політичного проекту Ш. Фур’є.

4. Сутність революційно-комуністичних утопій 30—50 років ХІХ ст.

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте зміст понять «соціалізм», «комунізм».

2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження про те, що Сен-Сімон і Фур’є не передбачали ліквідації приватної власності.

3. Прокоментуйте такі судження Сен-Сімона та Фур’є: «Промисловець — це людина, яка працює для виробництва або доставки різним членам суспільства одного або декількох матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; відповідно, землероб, який сіє зерно або розводить домашніх птахів і тварин, є промисловцем; каретник, коваль, слюсар, столяр — промисловці. Усі промисловці разом трудяться для виробництва або для доставки всім членам суспільства всіх матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; вони складають три великі класи, які називаються землеробами, фабрикантами і торговцями» (Сен-Сімон).

«Помітив добре цю властивість, характерну для соцієтарного механізму, — задовольнити всі класи, всі партії; саме за цими переконаннями успіх у даному випадку буде здаватися таким легким, і невеликий дослід, проведений на семистах особах, зразу вирішить загальне перетворення, тому що тут здійсненні всі благоденства, про які філософія тільки мріє; справжню свободу, єдність дій, царювання правди та справедливості, що стали шляхами до багатства; при устрої ж цивілізації, де правда та справедливість не ведуть до багатства, неможливо, щоб їм віддавали перевагу, — тому видно як шахрайство та несправедливість панує в усьому законодавстві устрою цивілізації і збільшується в міру успіхів виробництва та наук» (Фур’є).

4. Розробіть порівняльну таблицю політичних ідеологій, які розвивалися різними представниками соціально-політичних утопій ХІХ ст.

Питання до модуля

1. Історичні, соціально-економічні та політичні передумови виникнення і розвитку соціально-політичних утопій ХІХ ст.

2. Критично-утопічний соціалізм Сен-Сімона.

3. Критично-утопічний соціалізм Ш. Фур’є.

4. Критично-утопічний комунізм Р. Оуена.

5. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.

Питання до іспиту

1. Сутність політичного технократизму і соцієнтизму К. -Сімона.

2. Соціально-психологічний політичний прагматизм Ф. ’є.

3. Комуно-реформізм Р. Оуена.

4. Утопічно-революційний комунізм 30—50-х років ХІХ ст.

Першоджерела

1. Бланки О. Избранные произведения. — М., 1952.

2. Дезами Т. Кодекс общности. — М., 1956.

3. Кабе Е. Путешествие в Икарию. — М., 1958.

4. Оуэн Р. Избранные сочинения. — Т. 1—2. — М. — Л., 1950 — Т. 2.

5. Сен-Симон. Избранные произведения. — Т. 1—2. — М. — Л.,

1948. — Т. 2.

6. Фурье Ш. Избранные сочинения. В 4-х т. — Т. 3.

Рекомендована література

1. Волгин В. П. Очерки истории социалистических идей первой половины ХІХ в. — М., 1976.

2. Застенкер Н. Е. Роберт Оуэн как мыслитель // Очерки истории социалистической мысли. — М., 1985.

3. Зильберфарб И. И. Социальная философия Ш. Фурье. — М., 1964.

4. Изложение учения Сен-Симона. — М., 1947. Лекции 1—8.

5. Кирилюк Ф. М., Ковш А. Г. Западно-европейские социально-политические учения ХІХ в. — К., 1991.

6. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

7. Кучеренко Г. С. Сенсимонизм в общественной мысли ХІХ в. — М., 1975.

8. Плеханов Г. В. Утопический социализм ХІХ в. Избр. филос. произв.: В 5-и т. — М., 1957. — Т. 3.

Тема 6. Класичний (ортодоксальний) марксизм

План заняття:

1. Основні теоретико-методологічні засади марксизму.

2. Революційно-комуністична теорія марксизму.

Питання до дискусії

1. Чи є К. Маркс засновником теорії відчуження?

2. Маркс і Ф. Енгельс позитивно і конструктивно оцінювали капіталістичну політичну систему?

3. У чому полягає сутність революціонаризму К. Маркса і Ф. Енгельса?

4. Чи існує проблема двох Марксів?

5. Які з політичних положень марксизму підтвердила, а які спростувала історична практика?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Сутність теорії «еволюційного соціалізму».

2. Спільне і особливе між ортодоксальним і критичним марксизмами.

3. Обґрунтування К. Марксом основних політологічних положень у «Капіталі».

4. Марксистське вчення про шляхи подолання відчуження в суспільстві.

5. Проблеми марксизму і антимарксизму в сучасних політичних дослідженнях.

6. Соціал-демократичний аналіз капіталізму та його перспектив.

Завдання для самостійної роботи

1. Обов’язково прочитайте рекомендовану літературу, дайте коротку характеристику основних етапів розвитку марксизму.

2. Спробуйте описати основні поняття і категорії політичної науки, які були вперше введені в науковий обіг або суттєво збагачені на основі історичного досвіду.