Робоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжних політичних вчень (ІІІ частина) (стр. 8 )

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.

Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

5	А	ВІДМІННО відмінні знання з предмету	90-100
4	B	ДУЖЕ ДОБРЕ рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок	81-89
C	ДОБРЕ загалом добра робота, але є ряд помилок	71-80
3	D	ЗАДОВІЛЬНО задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки	61-70
E	ДОСТАТНЬО знання з предмету відповідають мінімальним вимогам	51-60
2	FX	НЕЗАДОВІЛЬНО для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом)	25-50
F	НЕЗАДОВІЛЬНО потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю)	0-25

В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, Fx, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за національною шкалою, позначена словом (відмінно, дуже добре, добре, задовільно, незадовільно або не з’явився).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «Fх» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Історія зарубіжних політичних вчень (ІІІ частина)» комісії незадовільні, у відомість виставляється «F» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу іспиту.

ПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЯ

1.  Загальна характеристика просвітництва США.

2.  Ідеї прямої демократії і волі в американській політичній думці.

3.  Проблеми народного суверенітету в Томаса Джефферсона.

4.  Сутність теорії федералізму Александра Гамільтона.

5.  Історичні, соціально-економічні і політичні передумови англійського просвітництва.

6.  Економічні засади політичної філософії А. Сміта.

7.  Вікторіанський лібералізм Дж.-Ст. Мілля.

8.  Спільне і особливе в політичних поглядах А. Сміта та Дж.-Ст. Мілля.

9.  Загальна характеристика історичних, економічних, соціальних та політичних передумов Великої французької революції.

10.  Ліберально-демократичні ідеї .

11.  Теорія консерватизму Е. Берка.

12.  Соціально політичні та економічні чинники виникнення німецької класичної філософії.

13.  Політична теорія І. Канта.

14.  Політична теорія Г. .

15.  Історичні, соціально-економічні та політичні передумови виникнення і розвитку соціально-політичних утопій ХІХ ст.

16.  Критично-утопічний соціалізм Сен-Сімона.

17.  Критично-утопічний соціалізм Ш. Фур’є.

18.  Критично-утопічний комунізм Р. Оуена.

19.  Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.

20.  Історичні, економічні, соціальні, політичні, духовні передумови виникнення марксизму.

21.  Оцінка К. Марксом і Ф. Енгельсом суспільно-політичних вчень минулого.

22.  Маркса і Ф. Енгельса на проблему приватної власності, її виникнення і розвитку.

23.  Основні етапи розвитку марксизму та їхня характеристика.

24.  Розуміння К. Марксом і Ф. Енгельсом проблем розвитку держави і влади в майбутньому.

25.  Історичні, соціальні, політичні та духовні чинники формування соціал-демократії.

26.  2. Загальна характеристика політичних поглядів К. Каутського.

27.  Загальна характеристика політичних поглядів Е. Бернштейна.

28.  Спільне і особливе між марксизмом і соціал-демократією.

29.  Загальна характеристика розвитку політичної думки Західної Європи в другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст.

30.  Політична теорія М. Вебера.

31.  Теорія «правлячого класу» Г. Моска.

32.  Теорія еліт В. Парето.

33.  Теорія демократії А. Токвіля.

34.  Політична філософія Х. Ортеги-і-Гасета.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (питання для іспиту)

1.  Демократичний радикалізм Томаса Пейна.

2.  Ліберальний демократизм Томаса Джефферсона.

3.  Теорія федералізму Александра Гамільтона.

4.  Концептуальні засади американського просвітництва.

5.  Сутність англійського просвітництва ХVІІІ ст.

6.  А. Сміт про природну свободу і доконечну справедливість.

7.  А. Сміт про політичний обов’язок і справедливість.

8.  Історично-філософська концепція розвитку суспільства за Дж.-Ст. Міллем.

9.  Дж.-Ст. Мілль про співвідношення свободи індивіда, держави і суспільства.

10.  Дж.-Ст. Мілль про репрезентативну демократію і владу.

11.  Сутність та проблемність політичного розвитку в період Великої Французької революції.

12.  Концептуальні засади політичного вчення Ж. А. де Кондорсе.

13.  Концептуальні засади теорії консерватизму Е. Берка.

14.  Спільне і відмінне у політичних ідеологіях періоду Великої французької революції.

15.  Об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення німецької класичної політичної філософії.

16.  Політичний зміст категоричного імперативу І. Канта.

17.  І. Кант про взаємодію держави і права.

18.  Теорія громадянського суспільства І. Канта.

19.  Політичний аспект вчення Г. про абсолютну ідею та абсолютний дух.

20.  Особливість гегелівського вчення про право та громадянське суспільство.

21.  Спільне та особливе в політичних поглядах І. Канта та Г. .

22.  Сутність політичного технократизму і соцієнтизму К. -Сімона.

23.  Соціально-психологічний політичний прагматизм Ф. ’є.

24.  Комуно-реформізм Р. Оуена.

25.  Утопічно-революційний комунізм 30—50-х років ХІХ ст.

26.  Ідейно-теоретичні та соціально-економічні джерела марксизму.

27.  Особливості формування марксизму до 1848 р.

28.  Марксизм і досвід революцій 1848—1850 рр.

29.  Марксизм і досвід Паризької Комуни.

30.  Соціал-демократична критика марксизму.

31.  Марксизм і міжнародний робітничий рух у ХІХ ст.

32.  Проблеми розвитку марксизму після К. Маркса і Ф. Енгельса.

33.  Ідейна спадщина марксизму наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

34.  Каустіанство як самостійна версія марксизму.

35.  Загальна характеристика ранньої соціал-демократії.

36.  Берштейніанство як реформістський соціалізм та ревізіонізм марксизму.

37.  Бернштейном марксизму.

38.  К. Каутський про взаємозв’язок теорії і практики.

39.  Особливості розвитку політичної думки Західної Європи в другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст.

40.  Концептуальні засади політичної теорії М. Вебера.

41.  Г. Моска про основи політичної науки.

42.  В. Парето про суспільство як динамічну систему.

43.  А. Токвіль про світову «демократичну революцію та її сутність».

44.  Проблеми людини в політичній філософії Х. Ортеги-і-Гасета.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ (ІІІ частина)»

Першоджерела

1.  Американские просветители. Избранные произведения: В 2-х т. — М., 1969.

2.  Джефферсон Т. Общий обзор прав Британской Америки // Американские просветители. — М., 1991.

3.  Джефферсон Т. Тексты // Американские просветители. Избранные произведения. — Т.2. — М., 1969. Соч. — 2-е изд.

4.  Пейн Т. Избранные сочинения. — М., 1959.

5.  Пейн Т. Избранные сочинения. — М., 1969.

6.  Федералист: Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея / Под общ. ред. Н_____. Яковлева. — М., 1993.

7.  Лібералізм. Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Ліосвий. — К.: Смолоскип, 2002.

8.  Милль Джон-Стюарт. Представительное правление. — СПб, 1897.

9.  Милль Джон-Стюарт. Автобиография. — М., 1896.

10.  Милль Джон-Стюарт. — Утилитаризм. О свободе. — СПб, 1882.

11.  Милль Джон-Стюарт. Рассуждения и исследования. В 3-х ч. — СПб, 1882.

12.  Размышления о революции во Франции. — М., 1993.

13.  Местр Жозеф де. Рассуждения о Франции. — М., 1997.

14.  Кондорсе Эскиз исторической картины прогресс человеческого разума. — М., 1995.

15.  Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. — М., 1990.

16.  Гегель Георг-Вильгельм-Фридрих. Политические произведения. — М., 1978.

17.  Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Сочинения в 6-ти т. — Т. 6. — М., 1965.

18.  Кант И. К вечному миру // Сочинения в 6-ти т. — Т.6. — М., 1965.

19.  Кант И. Метафизические начала учения о праве // Сочинения в 6-ти т. — Т. 4. — Ч. 2. — М., 1965.

20.  Бланки О. Избранные произведения. — М., 1952.

21.  Дезами Т. Кодекс общности. — М., 1956.

22.  Кабе Е. Путешествие в Икарию. — М., 1958.