Розроблення стратегії у сфері подолання технічних бар’єрів у торгівлі: стандартизація та оцінка відповідності (стр. 2 )

Закон України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” (2005 рік) розроблений з метою максимальної відповідності вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ і законодавства ЄС. Цим законом визначено правові та організаційні засади розроблення і застосування, національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності. Прикінцевими положеннями цього Закону внесено відповідні зміни до законів України „Про стандартизацію” та „Про підтвердження відповідності”.

У травні 2007 та квітні 2008 року було прийнято зміни до зазначеного Закону, якими передбачено забезпечення пріоритетного застосування міжнародних стандартів, інструкцій або рекомендацій як основи для національних стандартів, технічних регламентів, а також передбачено приведення частини зобов'язань України щодо процедур оцінки відповідності продукції у повну відповідність з вимогами статті 6.1 Угоди про технічні бар'єри в торгівлі СОТ.

З метою забезпечення розвитку національної стандартизації, її відповідності вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ та гармонізації із системою стандартизації ЄС Урядом прийнято Державну програму стандартизації на 2006 – 2010 роки. Цією Програмою передбачено прийняття 8570 стандартів, що підлягають розробленню як гармонізовані з міжнародними та європейськими за галузями економіки.

Рис. 2. Динаміка прийняття національних стандартів,

гармонізованих з міжнародними і європейськими

Всього станом на 15 квітня 2009 року в Україні чинними є 5618 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими. Рівень гармонізації досяг 25 %. Проте статус асоціації з ЄС потребує прийняття як національних не менше 80 % європейських стандартів.

Складовою цієї Програми є Програма перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі Світової організації торгівлі. Станом на 1 березня 2006 року фонд чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, складав 16765 стандартів. В рамках виконання Програми перегляду, починаючи з 2006 року в Україні скасовано чинність 3255 стандартів колишнього СРСР.

Важливим кроком на шляху євроінтеграції є підготовка України щодо приєднання до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА).

Роботу над цим напрямом було розпочато у 2005 році після прийняття Європейською Комісією в рамках реалізації Плану дій Україна – ЄС рішення щодо закріплення основних напрямів співпраці на основі Плану дій щодо вільного просування промислових товарів, які необхідно здійснити у рамках підготовки до укладення з ЄС Угоди АСАА, а також визначено принципову згоду щодо надання європейською стороною технічної допомоги Україні щодо наближення українського технічного законодавства до міжнародних та європейських норм.

У 2006 році, в рамках реалізації одного із перших кроків Плану дій ACAA, за участі центральних органів виконавчої влади і підприємницьких структур було визначено та погоджено з європейською стороною пріоритетні сектори української промисловості: низьковольтне обладнання, машини і механізми, прості посудини, що працюють під тиском, електромагнітна сумісність.

Укладення двосторонніх угод АСАА за окремими секторами має на меті сприяти взаємному допуску промислової продукції між країною-партнером та ЄС без додаткового випробування та процедур підтвердження відповідності. Укладення домовленостей такого типу передбачає фактично повну адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС з продукції в секторах, охоплених цими угодами.

Співпраця з європейською стороною з підготовки до укладення Угоди АСАА сприятиме переговорному процесу між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі та укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

З метою деталізації шляхів реалізації Концепції розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики на 2006 – 2010 роки у Держспоживстандарті України було створено робочу групу, яка протягом 2006 року розробила публічні документи про державну політику у сфері технічного регулювання та споживчої політики у форматі Зеленої та Білої книг.

В Зеленій книзі „Про політику адаптації національного законодавства у сфері технічного регулювання та споживчої політики до європейських вимог” викладено проблеми та нові можливості, що виникають у сфері технічного регулювання та споживчої політики при вступі України до Європейського Союзу.

Біла книга „Політика адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог” містить конкретні пропозиції щодо подолання проблем у сфері адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог, а також можливі шляхи їх вирішення.

Основні цільові групи (зацікавлені сторони).

Будь-яка діяльність у суспільстві повинна мати розвинуту законодавчу, нормативно-правову базу, яка адекватно і збалансовано відображає інтереси держави в цілому, кожного суб’єкта господарської діяльності та споживача окремо. В повній мірі це відноситься і до сфери технічного регулювання та споживчої політики.

Для усунення технічних бар’єрів в торгівлі, приведення системи технічного регулювання до норм і стандартів ЄС необхідно забезпечити залучення та активну участь представників усіх заінтересованих сторін, а саме:

- Уряду,

- центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ): Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство аграрної політики, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Національне агентство з акредитації України,

- Комітетів Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва,

- асоціацій (спілок, союзів) промисловців, підприємців та споживачів,

- фахових організацій у сфері стандартизації, метрології, оцінки відповідності, захисту прав споживачів,

- торгових партнерів України.

2. ОПИС ПРОБЛЕМ

Прагнення України інтегруватися у світову економіку, зокрема європейську, вимагає гармонізації сучасної системи технічного регулювання та споживчої політики України з відповідними системами країн-членів ЄС.

Для того, щоб нові можливості стали реальністю для України, необхідно, насамперед, подолати існуючі проблеми, що гальмують досягнення поставленої мети.

Проблемою на сьогодні є наявність технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС.

Причини.

1) Невідповідність секторального законодавства та національної нормативно-правової бази європейським вимогам.

2) Невідповідність української інфраструктури якості європейським принципам і підходам.

3) Недостатня конкуренто - та експортоспроможність української продукції, пов’язана з недостатнім технологічним та інноваційним рівнем промисловості.

4) Застарілі методи управління.

5) Недостатня зовнішня допомога.

6) Нестабільна політична і економічна ситуація в державі.

7) Недостатні темпи реформ в економіці, зокрема у сфері технічного регулювання.

Можливі негативні наслідки.

Політичні: гальмування процесу вступу України до ЄС.

Розділ щодо вільного руху товарів є однією з фундаментальних частини Угоди про асоціацію. Існування технічних бар’єрів у торгівлі є несумісним з принципом вільного руху товарів ЄС. З цієї причини негативними наслідками у політичній площині може стати гальмування євроінтеграційних процесів.

Економічні: збільшення негативного торговельного сальдо України; обмеження доступу української продукції на європейські та світові ринки через невизнання результатів української оцінки відповідності; наявність на внутрішньому ринку неякісної та небезпечної продукції; зниження інвестиційної привабливості; уповільнення розвитку підприємництва; наявність недобросовісної конкуренції.

Соціальні: негативний вплив на якість життя, здоров’я людей; навколишнє природне середовище; рівень захисту прав споживачів.

Такі негативні наслідки можуть виникнути тому, що на українському ринку питома вага неякісної та небезпечної продукції не зменшуватиметься. Низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції на ринку провокуватиме встановлення ціни на невиправдано високому рівні, що негативно відображатиметься на добробуті споживачів.

3. ЦІЛІ ПОЛІТИКИ, ЯКИХ ПЛАНУЄТЬСЯ ДОСЯГТИ

Мета обраної політики – усунення технічних бар'єрів у торгівлі, якими можуть бути стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності. Об’єктивною необхідністю на нинішньому етапі є застосування стандартів, технічних регламентів і процедури оцінки відповідності, які б сприяли міжнародному обміну товарами і послугами, підвищенню якості, продуктивності, ефективності та надійності на всіх рівнях виробництва і торгівлі.

1. Загальна ціль: усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС (індикатор: збільшення на 10% обсягу експорту української промислової продукції до ЄС, що підпадає під дію Угоди АСАА, термін – до 2014 року).

1.1. Специфічні цілі:

1) Забезпечити взаємне визнання результатів оцінки відповідності продукції за встановленими пріоритетами (індикатор: 4 види продукції: низьковольтне обладнання; машини та механізми; прості посудини, що працюють під тиском; електромагнітна сумісність, термін – до 2011 року).

2) Створити мережу органів з оцінки відповідності за пріоритетними секторами, результати яких будуть визнаватися в ЄС (індикатор: по одному органу з оцінки відповідності на кожен з пріоритетних секторів Угоди АСАА, термін – до 2011 року).