Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ У СФЕРІ ПОДОЛАННЯ ТЕХНІЧНИХ БАР’ЄРІВ У ТОРГІВЛІ: СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

2009

ЗМІСТ

ВСТУП... 3

1. ОПИС НАЯВНОЇ СИТУАЦІЇ. 4

2. ОПИС ПРОБЛЕМ.... 10

3. ЦІЛІ ПОЛІТИКИ, ЯКИХ ПЛАНУЄТЬСЯ ДОСЯГТИ... 11

4. ОПИС МОЖЛИВИХ НАПРЯМІВ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ РІШЕНЬ.. 12

5. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ 16

ГЛОСАРІЙ... 18

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ВИКОРИСТАНИХ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДОКУМЕНТА... 20

ВСТУП

Актуальність розгляду питання подолання технічних бар’єрів у торгівлі продиктована прагненням України інтегруватися у світову економіку, що в свою чергу вимагає гармонізувати сучасну систему технічного регулювання та споживчої політики України відповідно до норм і правил Європейського Союзу.

Європейська політика сусідства відкриває для України нові можливості для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва. Триває переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. Наступним кроком має стати Угода про асоціацію України з ЄС. І, нарешті, набуття повноправного членства України в ЄС.

Документ з аналізу політики щодо подолання технічних бар’єрів в торгівлі, приведення системи технічного регулювання до норм і стандартів ЄС розроблений з метою проведення консультацій з усіма зацікавленими сторонами – громадськістю, представниками бізнесу, фахових організацій у сфері стандартизації, метрології, оцінки відповідності, захисту прав споживачів, торговими партнерами, науковцями, представниками органів виконавчої влади (Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство аграрної політики, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Національне агентство з акредитації України), Верховної Ради України (Комітети Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва), а також виявити ставлення українського суспільства до можливих способів розв’язання цих проблем та використання нових можливостей.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Розробку цього документа здійснено групою аналізу політики Держспоживстандарту України за участю представників Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Мінпромполітики, що створена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про забезпечення діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України” від 7 лютого 2007 року № 32.

Прохання надсилати Ваші коментарі та пропозиції щодо альтернативних рішень та запланованих дій, викладених у проекті, на електронну адресу: *****@***.

Електронна версія документа з аналізу політики розміщена на веб-порталі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики: http://www. dssu. .

1. ОПИС НАЯВНОЇ СИТУАЦІЇ

Угода про технічні бар’єри в торгівлі СОТ (ТБТ) встановлює загальні вимоги до систем стандартизації і оцінки відповідності країн-членів СОТ та кандидатів на членство у цій організації.

Відповідно до Угоди ТБТ застосування стандартів є добровільним; обов’язкові вимоги щодо безпеки продукції і послуг для здоров’я і життя громадян, майна, рослин, тварин, навколишнього середовища, національної безпеки та боротьби з обманною практикою встановлюються в технічних регламентах або національних законодавчих та нормативно-правових актах.

Об’єктивною необхідністю сьогодення є застосування міжнародних та європейських стандартів, технічних регламентів, процедур оцінки відповідності та ринкового нагляду, які будуть сприяти обміну товарами та послугами з торговими партнерами країн Європейського Союзу, підвищенню якості та конкурентоспроможності на всіх рівнях виробництва, торгівлі заради кінцевої мети – задоволення вимог споживачів, надійного захисту їх життя, здоров’я, створення безпечних умов праці та збереження навколишнього природного середовища.

Європейський Союз та Україна в рамках Європейської політики сусідства схвалили спільний План дій „Україна – Європейський Союз”, виконання якого має на меті, зокрема, вдосконалення національної системи технічного регулювання та споживчої політики і наближення відповідного українського законодавства, норм та стандартів до законодавства ЄС. Реалізація зазначеного стане міцною основою для подальшої економічної інтеграції, зокрема створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Формують та забезпечують реалізацію державної політики у сфері стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, управління якістю, державного нагляду, захисту прав споживачів наступні законодавчі, нормативно-правові акти, а також існуючі документи з аналізу політики.

Декрет Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію і сертифікацію” визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України.

Указ Президента України „Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики”, в якому Президент України зобов’язав Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади протягом 2005 року вжити, в межах компетенції, заходи, спрямовані на розвиток технічного регулювання та споживчої політики, зокрема: 1) розробити і затвердити Концепцію розвитку технічного регулювання та споживчої політики і стратегічний план її реалізації на 2006–2010 роки; Державну цільову програму захисту прав споживачів на 2006–2010 роки; Державну цільову програму стандартизації на 2006–2010 роки; Державну цільову програму розвитку еталонної бази на 2006–2010 роки; 2) опрацювати заходи щодо прискорення впровадження технічних регламентів, розроблених відповідно до європейських директив; 3) запровадити декларування відповідності для продукції з низьким ступенем ризику для життя і здоров'я споживачів; 4) підготувати та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти: про державний ринковий нагляд за додержанням вимог щодо безпеки продукції та послуг; про стимулювання вітчизняних підприємств до створення систем управління якістю, довкіллям, безпечністю харчових продуктів; 5) вжити відповідних заходів щодо укладання угод про співробітництво та взаємне визнання оцінки відповідності з державами – торговими партнерами України, а також активізації участі та представництва у міжнародних і європейських організаціях стандартизації, метрології, оцінки відповідності та захисту прав споживачів; 6) передбачати під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України, починаючи з 2006 року, фінансування заходів щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики; 7) вжити заходів щодо залучення міжнародної технічної допомоги для впровадження європейських директив та стандартів і створення сучасної інфраструктури у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

На виконання положень вищезазначеного Указу Президента України підготовлено Концепцію розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики на 2006 – 2010 роки, яка передбачає масштабну адаптацію законодавства, нормативної бази, інфраструктури системи технічного регулювання відповідно до європейських стандартів, норм та правил.

Законом України „Про стандартизацію”, прийнятим у 2001 році, було визначено застосування стандартів на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти, а також пріоритетність прямого впровадження міжнародних та регіональних стандартів.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про стандартизацію” центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, яким є Держспоживстандарт, створює технічні комітети (далі – ТК), на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження стандартів. Наразі в Україні функціонує 152 ТК у різних сферах діяльності, які створені на базі організацій, установ, науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, науково-виробничих об’єднань, вищих навчальних закладів різного підпорядкування.

Після прийняття у 2001 році рамкового Закону України „Про підтвердження відповідності” розпочато роботу з формування секторального законодавства, що полягає в розробленні і прийнятті технічних регламентів, якими запроваджуються акти європейського законодавства.

Реформування системи обов’язкової сертифікації, а також суттєве скорочення Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, буде продовжуватись шляхом впровадження технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив Нового підходу, та стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції технічним регламентам, а також через запровадження декларування відповідності продукції виробником або імпортером.

З метою створення сприятливих умов для бізнесу у 2005 році затверджено Тимчасовий порядок декларування відповідності продукції з низьким ступенем ризику для життя і здоров’я споживачів та підготовлено Перелік продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність. Запровадження декларування дає змогу підприємцям самостійно обирати процедуру оцінки відповідності: шляхом сертифікації або декларування.

Протягом 2003 – 2005 років було прийнято 16 технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив, переважно Нового і Глобального підходів, в яких встановлюються обов’язкові вимоги щодо безпеки до певних видів продукції. Станом на І квартал 2009 року в Україні затверджено постановами Уряду 22 технічних регламенти, графік їх прийняття наведено нижче.

Рис. 1. Прийняття технічних регламентів,

які затверджені постановами Уряду

Важливим кроком на шляху переходу від обов’язкової сертифікації продукції до оцінки її відповідності згідно з міжнародними вимогами є створення інфраструктури для проведення оцінки відповідності згідно з технічними регламентами та призначено органи з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4