Розроблення стратегії у сфері подолання технічних бар’єрів у торгівлі: стандартизація та оцінка відповідності (стр. 4 )

З метою оцінювання ефективності впровадження запропонованої у цьому документі політики передбачається проведення моніторингу, який здійснюватиметься відповідно до індикаторів, що зазначені в таблиці цілей політики, яких планується досягти. Основні джерела інформації для здійснення моніторингу:

- відслідковування показників економічної ефективності за секторами продукції;

- статистичні дані щодо надходження української продукції на ринки ЄС;

- систематичний аналіз стану споживчого ринку України щодо якості та безпеки продовольчих та непродовольчих товарів та надання споживачам робіт (послуг).

Для досягнення запланованих показників має здійснюватись поточний моніторинг та оцінювання ступеня виконання запланованих показників. У разі виявлення негативної тенденції щодо невиконання запланованих показників мають бути розроблені та впроваджені відповідні коригувальні та запобіжні дії для усунення причин, що привели до невиконання.

Запропоновану політику доцільно оцінювати за такими критеріями:

- скорочення на 50 % витрат та часу на процедури сертифікації;

- збільшення на 3 % обсягу експорту української промислової продукції до ЄС, що підпадає під дію Угоди АСАА (до 2013 року у порівнянні з 2012 роком);

- зменшення на 10 % надходження на український ринок неякісної та фальсифікованої продукції (до 2016 року у порівнянні з 2012 роком).

6. АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ПОЛІТИКИ

ЕКОНОМІЧНІ

Позитивні наслідки:

-  збільшення експорту української продукції (до 2013 року – 3 %);

-  зменшення неякісної продукції на ринку (до 2016 року – 10 %);

-  збільшення інвестиційної привабливості (до 2016 року від 3 % до 5%);

-  збільшення розвитку підприємництва (до 2016 – збільшення суб’єктів підприємницької діяльності від 1 % до 3 %);

-  зменшення недобросовісної конкуренції (до 2016 року – зменшення від 3 % до 5 % контрабандної продукції).

ФІНАНСОВІ

Позитивні наслідки:

-  скорочення витрат та часу на процедури сертифікації (до 2013 року зменшиться на 50 %);

-  збільшення надходжень до бюджету за рахунок збільшення експорту (до 2016 року збільшиться на 3 %);

-  зменшення витрат на лікарняні та страхове відшкодування (до 2016 року зменшиться на 0,1 %).

Негативні наслідки:

-  витрати на проведення робіт з сертифікації, розроблення стандартів, технічних регламентів, законодавчої бази (до 2013 року – близько 27 млн. грн.);

-  витрати на навчання кадрів до 2011 року (70 тис. грн., 100 тис. євро);

-  збільшення витрат на переоснащення виробництва для випуску нової продукції за новими стандартами до 2016 – збільшення від 20 % до 30 %).

СОЦІАЛЬНІ

Позитивні наслідки:

-  підвищення якості життя, через зменшення неякісної продукції на ринках до 2016 року збільшиться на 5%;

-  підвищення рівня кваліфікованих кадрів до 2016 року – визнання в ЄС рівня кваліфікованих фахівців у сфері органів відповідності;

-  покращання навколишнього середовища до 2016 зменшення витрат на утилізацію, переробку на 3 %;

-  покращання рівня захисту прав споживачів до 2016 року зменшиться надходження скарг від населення на 5%;

-  зменшення випадків отруєнь, травмувань населення до 2016 року зменшиться на 5 %.

ГЛОСАРІЙ

Декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам.

Державний нагляд – діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища.

Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.

Підтвердження відповідності – видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

Процедура оцінки відповідності – будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

Ринковий нагляд – постійне спостереження за відповідністю продукції, введеної в обіг, технічним регламентам, правомірністю застосування на ній Національного знака відповідності, повнотою і достовірністю інформації про таку продукцію.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар’єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Стандарт – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Технічне регулювання – правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.

Технічний регламент – закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

Угода з оцінки відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products – АСАА) – такі угоди укладались Європейським Союзом з країнами, які були кандидатами на членство в ЄС, та країнами Середземномор’я і дали змогу продукції, що охоплювалась цими угодами, вільно просуватись на внутрішньому ринку ЄС без додаткових випробувань та процедур оцінки відповідності.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВИКОРИСТАНІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДОКУМЕНТА

1.  Указ Президента України „Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу” від 14.09.2000 р. № 1072/2000 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 16.11.2004 р. № 1411/2004.

2.  Указ Президента України „Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики” від 13.07.2005 р. № 1105/2005.

3.  Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. № 113/98 із змінами, внесеними згідно із Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" вiд 15.06.2004 р. №  1765-IV.

4.  Закон України „Про підтвердження відповідності” від 17.05.2001 р. № 2406-III із змінами, внесеними згідно із законами України „Про внесення змін до деяких законів України” від 21.10.2004 р. № 2116-IV та „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 01.12.2005 р. № 3164-IV.

5.  Закон України „Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17.05.2001 р. № 2407-III.

6.  Закон України „Про стандартизацію” від 17.05.2001 р. № 2408-III із змінами, внесеними згідно із Законом України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 01.12.2005 № 3164-IV.

7.  Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18.03.2004 р. № 1629-IV.

8.  Закон України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 01.12.2005 р. № 3164-IV із змінами, внесеними згідно із законами України „Про внесення змін до Закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 31.05.2007 № 1107 та „Про внесення змін до Закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 10.04.2008 № 255-VI.

9.  Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влад, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів” від 13.03.2002 р. № 288.

10.  Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми розвитку еталонної бази на 2006 – 2010 роки” від 01.03.2006 р. № 228.

11.  Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006 – 2010 роки” від 01.03.2006 р. № 229.

12.   Постанова Кабінету Міністрів України „Про здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів” від 24.01.2007 року № 59.

13.  Декрет Кабінету Міністрів України „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993 р. № 30-93 із змінами станом на 01.02.2009 р.

14.  Декрет Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію і сертифікацію” вiд 10.05.1993 р. № 46-93 із змінами станом на 01.02.2009 р.

15.  Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку технічного регулювання та споживчої політики у 2006 – 2010 роках” від 11.05.2006 р. № 267-р.

16.  Наказ Держспоживстандарту України „Про затвердження Програми перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі Світової організації торгівлі” від 13.03.2006 р. № 77.

17.  Наказ Держспоживстандарту України „Про затвердження Тимчасового порядку декларування відповідності продукції з низьким ступенем ризику для життя і здоров'я споживачів” від 01.12.2005 р. № 000, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 р. за № 000/11829.

18.  Наказ Держспоживстандарту України ”Про затвердження Стратегічного плану трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог СОТ та ЄС на 2007 – 2010 роки” від 09.08.2007 р. № 183.

19.  План дій щодо підготовки до підписання Угоди між Україною та ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products – АСАА).