Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисловості. У зв’язку з цим в затратах на виробництво енергії відносно мала питома вага заробітної плати. Разом з тим високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженер­но-технічного персоналу.

Таким чином, електроенергетика є провідною галуззю промис­ловості, а використання її продукції — електричної енергії — забезпечує підвищення технічної озброєності і зростання продуктивності праці.

Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов’язане з електрифікацією і вдосконаленням на цій основі техніки, технології і організації виробництва. У промисловості електроенергія використовується на здійснення силових, теплових, електрохімічних процесів та на освітлення.

Великий економічний ефект дає електрифікація транспорту і сільського господарства. Перехід на електротягу дозволяє збільшити вагу та швидкість руху поїздів. В сільському господарстві електрифікація є основою його комплексної механізації, покращання умов праці і побуту.

Умови і фактори розміщення об’єктів електроенергетики залежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.

Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів. Варіант розміщення електростанції вибирається після проведених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конкрет­ного місця будівництва ТЕС, яка працює на твердому паливі, по­винна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопро­відного транспорту. При виборі місця будівництва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачан­ня, паливопостачання та генерального плану розміщення об’єкта.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтацією на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача.

Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з урахуванням таких вимог:

·  електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енергії і під’їзних шляхів;

·  рівень грунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами;

·  не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках;

·  ухил площадки розміщення не повинен перевищувати — 0,5°—1°;

·  електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони;

·  шлако - і золовідвали повинні розміщатися на негожих земельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції.

Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об’єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об’єктів з мінімальним затопленням земель під водосховища.

Одним з важливих факторів розміщення об’єктів електроенергетики є екологічна безпека, додержання санітарних норм і мінімізація екологічних втрат як при будівництві, так і при експлуатації об’єкта.

Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелект­ростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.

Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.1998 р. становила 51,87 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові — 31,72 млн. кВт (61,2%), атомні — 12,82 млн. кВт (24,7%), ГЕС + ГАЕС — 4,69 млн. кВт (9,0%) і блок-станції промислових підприємств — 2,64 млн. кВт (5,1%).

Електростанціями України в 1998 р. було вироблено 172 млрд. кВт · год. електроенергії, у тому числі більше половини — на тепло­вих, близько 40% — на атомних і майже 4% — на гідроелектростан­ціях. Загальний спад виробництва електроенергії за 1991—1997 рр. складає 122,0 млрд. кВт · год. Він був спричинений переважно за­гальним зниженням споживання електроенергії галузями народного господарства (особливо в промисловості), скороченням експорту та гострою нестачею паливних ресурсів для електростанцій.

В таблицях 16 і 17 наведено дані про виробництво електроенергії на існуючих типах електростанцій об’єднаної енергетичної системи України у 1990, 1995 і 1998 рр. та його розподіл по областях в регіонах.

Таблиця 16

ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ОБ’ЄДНАНОЮ
ЕНЕРГЕТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ
у 1990, 1995 та 1998 рр., млрд. кВт · год.*

1990

1995

1998

Всі електростанції системи

296,3

192,6

172,0

у тому числі:
АЕС


76,2


70,5


75,2

ТЕС

201,7

104,1

77,4

ГЕС + ГАЕС

10,7

10,1

15,9

Промстанції

7,7

7,9

3,5

* За даними Міністерства енергетики України.

Таблиця 17

ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ПО ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ
у 1995—1997 рр., млрд. кВт
· год.*

1995

1996

1997

Україна

192,6

183,0

178,0

Донецький

39,6

34,9

29,9

Донецька

34,8

30,1

25,0

Луганська

4,8

4,8

4,9

Придніпровський

58,1

64,3

62,8

Дніпропетровська

19,9

16,4

14,6

Запорізька

36,5

46,5

46,5

Кіровоградська

1,7

1,4

1,7

Східний

13,4

9,6

11,0

Полтавська

1,4

1,4

1,3

Закінчення табл. 17

1995

1996

1997

Сумська

0,6

0,7

0,6

Харківська

11,4

7,5

9,1

Центральний

21,1

20,2

12,7

Київська

19,1

18,4

10,9

Черкаська

2,0

1,8

1,8

Поліський

13,1

13,9

14,7

Волинська

0,5

0,2

0,2

Житомирська

0,2

0,2

0,2

Рівненська

11,5

12,2

12,8

Чернігівська

0,9

1,3

1,5

Подільський

13,0

9,3

12,3

Вінницька

6,4

3,7

5,0

Тернопільська

0,3

0,4

0,4

Хмельницька

6,3

5,2

6,9

Причорноморський

19,9

19,9

23,1

Автон. Респ. Крим

0,6

0,6

0,6

Миколаївська

17,3

17,4

20,5

Одеська

0,3

0,4

0,3

Херсонська

1,7

1,5

1,7

Карпатський

14,4

10,9

11,5

Закарпатська

0,2

0,3

0,4

Львівська

3,0

2,3

2,6

Івано-Франківська

10,3

7,4

7,6

Чернівецька

0,9

0,9

0,9

* Розраховано за даними Держкомстату України.

Обсяги споживання електроенергії за останні роки також різко скоротилися. У 1997 р. всіма галузями народного господарства було спожито близько 178,0 млрд. кВт · год, що на 92,0 млрд. кВт. · год менше, ніж у 1990 р.

Значно змінилась і структура споживання: особливо зменшилась частка споживання галузями промисловості та будівельним комплексом. Практично не змінилась у структурі споживання част­ка транспорту. У зв’язку з низькою якістю спожитого палива знач­но зросли витрати електроенергії на власні потреби електростан­цій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У загальному обсязі споживання електроенергії зросла частка кому­нально-побутового сектора економіки (табл. 18). Показники спожи­вання електроенергії в розрізі регіонів України наведено в табл. 19.

Таблиця 18

СТРУКТУРА СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
ГАЛУЗЯМИ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ у 1990, 1997 рр.*

Галузі

1990

1997

млрд. кВт · год

%

млрд. кВт · год

%

Споживання — всього

270

100,0

178,3

100,0

у тому числі:
Промисловість

147,6

54,3

75,4

42,3

Сільське господарство (на виробничі потреби)

19,0

7,5

9,3

5,2

Будівництво

3,98

1,5

1,4

0,8

Транспорт

14,5

5,4

9,6

5,4

Комунально-побутові потреби міського і сільського населення

44,62

16,5

41,0

23,0

Споживання електроенергії на технологічні потреби електроенергетики

40,3

14,8

41,6

23,3

* Розраховано за даними Держкомстату України.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8