Проведені дослідження виявили достовірний зв’язок між вмістом свинцю у ґрунті, рослинністю вздовж доріг та інтенсивністю руху автомобілів. Свинець переважно забруднює верхні шари ґрунту на відстані декількох десятків, а інколи й сотень метрів. Це призводить до значного збільшення вмісту свинцю в культурах, які вирощують поблизу автостради. Такий стан викликає необхідність обмежень на використання територій вздовж автомагістралей із інтенсивним автомобільним рухом.
Одним із забруднювачів міського повітря є сполуки сірки. Сірчистий газ викидається з димом із топок, де спалюють вугілля і нафту, а також потрапляє від заводів, які виробляють сірчану кислоту, лаки, фарби. Сірчистий газ у кількості 0,5 мг/м3, ушкоджує респіраторну систему людини, може бути причиною генетичних змін.
У міському повітрі зосереджується велика кількість окису азоту. Його головні джерела - теплоцентралі, двигуни, виробництво азотної кислоти. Навіть незначна кількість окису азоту (0,1 мг/м3) шкідлива для здоров’я людини.
Таблиця 3
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря по регіонах.
Регіони | Всього. тис. т. | У розрахунку на км². т | ||||||||
1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2002 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2002 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Україна | 18777 | 15549 | 7484 | 5909 | 6094 | 31,1 | 25,8 | 12,4 | 9,8 | 10,1 |
Автономна Респ. Крим | 955,5 | 651,1 | 150,9 | 123,4 | 118,1 | 36,6 | 24,9 | 5,8 | 4,7 | 4,5 |
Вінницька | 553,9 | 428,7 | 201,4 | 145,6 | 148,2 | 20,9 | 16,2 | 7,6 | 5,5 | 5,6 |
Волинська | 180,2 | 168,4 | 48,9 | 35,2 | 36,3 | 8,9 | 8,3 | 2,4 | 1,7 | 1,8 |
Дніпропет-ровська | 2961,8 | 2528 | 1107 | 939,5 | 1050 | 92,8 | 79,3 | 34,7 | 29,5 | 32,9 |
Донецька | 3775,5 | 3090 | 2294 | 1795 | 1793 | 143 | 117 | 86,6 | 67,7 | 67,6 |
Житомірська | 285,1 | 277,2 | 67,8 | 8 | 61,9 | 9,5 | 9,3 | 2,3 | 2,1 | 2,1 |
Закарпатська | 164,9 | 144,5 | 36,7 | 40,7 | 40,3 | 12,9 | 11,3 | 2,9 | 3,2 | 3,1 |
Запорізька | 1054,2 | 887,1 | 346,1 | 333,3 | 334,3 | 38,8 | 32,6 | 12,7 | 12,3 | 12,3 |
Івано-Франків ська | 569,3 | 549,5 | 325,7 | 184,8 | 190,7 | 41,0 | 39,5 | 23,4 | 13,3 | 13,7 |
Київська | 592,0 | 509,1 | 209,1 | 167,5 | 183,5 | 21,1 | 18,1 | 7,4 | 6,0 | 6,5 |
Кіроваград ська | 456,8 | 338,0 | 133,7 | 80,4 | 77,7 | 18,6 | 13,7 | 5,4 | 3,3 | 3,2 |
Луганська | 1526,8 | 1170,5 | 670,5 | 529,2 | 545,8 | 57,2 | 43,8 | 25,1 | 19,8 | 20,4 |
Львівська | 698,7 | 567,3 | 239,6 | 192,9 | 188,5 | 32,1 | 26,0 | 11,0 | 8,8 | 8,6 |
Миколаїв ська | 376,9 | 300,3 | 85,3 | 54,2 | 57,9 | 15,3 | 12,2 | 3,5 | 2,2 | 2,4 |
Одеська | 529,0 | 426,1 | 127,1 | 113,5 | 135,1 | 15,9 | 12,8 | 3,8 | 3,4 | 4,1 |
Полтавська | 546,2 | 500,5 | 233,6 | 151,9 | 154,1 | 19,0 | 17,4 | 8,1 | 5,3 | 5,4 |
Рівненська | 279,1 | 204,9 | 64,6 | 49,7 | 50,7 | 13,9 | 10,2 | 3,2 | 2,5 | 2,5 |
Сумська | 305,0 | 297,4 | 100,3 | 81,1 | 85,9 | 12,8 | 12,5 | 4,2 | 3,4 | 3,6 |
Тернопіль ська | 224,4 | 220,2 | 65,3 | 43,3 | 42,5 | 16,3 | 16,0 | 4,7 | 3,1 | 3,1 |
Харківська | 823,8 | 674,5 | 367,4 | 268,6 | 285,7 | 26,2 | 21,5 | 11,7 | 8,6 | 9,1 |
Херсонська | 357,3 | 263,8 | 89,4 | 64,3 | 52,4 | 12,5 | 9,3 | 3,1 | 2,3 | 1,8 |
Хмельницька | 297,1 | 308,6 | 111,4 | 70,0 | 64,3 | 14,4 | 15,0 | 5,4 | 3,4 | 3,1 |
Черкаська | 433,4 | 342,9 | 132,9 | 93,1 | 92,4 | 20,7 | 16,4 | 6,4 | 4,5 | 4,4 |
Чернів ецька | 150,7 | 133,2 | 35,0 | 35,1 | 18,6 | 16,4 | 4,3 | 4,3 | 4,3 | 4,3 |
Чернігів ська | 296,3 | 256,3 | 102,0 | 64,2 | 69,7 | 9,3 | 8,0 | 3,2 | 2,0 | 2,2 |
м. Київ | 330,9 | 273,0 | 123,1 | 170,4 | 180,8 | 414 | 341,3 | 154 | 213,0 | 226 |
Севасто поль | 52,1 | 37,8 | 14,7 | 19,6 | 20,2 | 57,9 | 42,0 | 16,3 | 21,8 | 22,4 |
Висока концентрація (5-10 мг/м3) СО - чадного газу спостерігається у місцях зосередження транспорту (наприклад, перед світлофорами), яка в кількості 20 мг/м3 уже небезпечна для життя людини.
Серед забруднювачів повітря є ґрунт, цемент, гумовий пил від автопокришок, викидні гази і рештки кухонної солі, якою взимку посипають вулиці. Розміри частинок у пробах перебували у межах від 20 до 500 мкм. Найшкідливішими є частинки розміром у декілька мікрон і навіть мілімікрон.
Забруднення атмосфери міста речовинами антропогенного походження має яскраво виражений тижневий цикл: у вихідні дні концентрація забруднювачів на 30 % нижча, ніж у робочі.
Індустріалізація, розвиток сільського господарства, урбанізація підвищили споживання води для господарської діяльності і побуту. Одночасно змінився склад води в природі, її якість. Забруднення текучих і стоячих поверхневих вод та загрозливі проблеми забруднення підземних вод викликають серйозну тривогу густозаселених країн світу.
Прісна вода становить близько 3 % водних ресурсів світу. Людство має доступ лише менше ніж до одного відсотка, тому що абсолютна більшість прісної води сконцентрована у льодовиках і снігових шапках гірських хребтів або ж захована глибоко під землею. Проблема полягає не стільки у нестачі води, необхідної для життєдіяльності людини, скільки в її використанні.
Виробництво 1 т текстильної тканини вимагає 270 тис. л води; 1 т цементу – 5 т води, для одержання 1 т капрону використовують 10 т чистої води, на забій однієї голови великої рогатої худоби витрачається на бойнях 500 л води. В промислово розвинутих країнах на одну людину витрачається 1,2-1,5 тис. м3 води на рік.
Серед забруднювачів слід виділити ртутне, зараження кадмієм, свинцем, нафтопродуктами.
Надмірне збагачення водних екосистем поживними речовинами призвело до їх евтрофікації (від грецьк. евтрофія - добре харчування). Це явище можна спостерігати у водах річок, озер та естуаріїв (гирла річок), які характеризуються низькою здатністю відновлювати кисень. Розрізняють два типи евтрофікації - природну і культурну.
Перший - це процес послідовного старіння водойм внаслідок намивання мулу і поживних речовин. Його прогресуючому впливу піддаються передусім ріки, естуарії з повільною течією та стоячі водойми. Завершується евтрофікація водної екосистеми утворенням високопродуктивного болота, а згодом наземних рослинних угруповань - лугових, чагарникових, деревних.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |
