· Проаналізувати порушення механізмів регуляції сечоутворення
· Вивчити макромолекулярну структуру сполучної тканини різної локалізації
· Проаналізувати відомості про основні компоненти міжклітинного матриксу кісткової та хрящової тканин – колаген, глікопротеїни, протеоглікани.
· Вивчити склад синовіальної рідини у нормі і патології
· Пояснювати зміни біохімічних показників при захворюваннях кісток та суглобів (остеохондрозі, остеоартрозі, артриті, асептичному некрозі, остеодистрофії, остеопорозі, пухлинах кісткової та хрящової тканин)
· Встановити зміни кальцій-фосфорного обміну при патології кісткової тканини і фактори, що його спричиняють
Тема 13. Методи діагностики порушень травлення .
Роль слини у неспецифічному моніторингу захворювань внутрішніх органів. Ураження та дослідження функції шлунка. Роль кислото-пептичного та мукоїдниї факторів. Helicobacter pylorі у розвитку ульцерогенниих ушкоджень слизової оболонки шлунка. Дослідження функції підшлункової залози та оцінка ії уражень. Біохімічна оцінка уражень тонкого та товстого кишечнику. Корекція фармпрепаратами патохімічних процесів травлення. Гормони шлунково-кишечного тракту.
Тема 14. Методи діагностики захворювань гепато-біліарної системи. Оцінка знешкоджуючої функції печінки.
Роль печінки у метаболізмі білків, ліпідів та вуглеводів. Знешкоджуюча функція печінки. Метаболізм білірубіну. Біохімічні синдроми та функціональні проби при дослідженні процесів обміну у печінці. Захворювання печінки, їх лабораторна діагностика.. Фармпрепарати, що стимулюють утворення та жовчовиділення. Біохімічні основи корекції порушень метаболізму у печінці фармпрепаратами.
Тема 15. Лабораторна діагностика інфаркту міокарда. Визначення АсТ та ЛДГ.
Особливості обміну речовин у м’язовій тканини серця. Патохімічні зміни у серцевому м’язі при інфаркті міокарда. Лабораторна діагностика інфаркту міокарда. Зміни біохімічних процесів при гіпертензіях. Біохімія атеросклерозу та його ускладнень. Біохімічні основи корекції фармпрепаратами порушень серцево-м’язової системи.
Тема 16. Лабораторна діагностика визначення порушень згортальної системи крові та системи фібринолізу.
Функціональні особливості еритроцитів. Роль заліза, вітаміну ВІ2 та фолієвої кислоти в еритропоезі. Система згортання крові, характеристика основних її компонентів. Роль ендотелію судин і клітин крові в гемокоагуляції. Основні форми гемостазу. Функціональна характеристика фібронектину, тромбоксану, простацикліну, їх роль у забезпеченні судинно-тромбоцитарний гемостазу. Коагуляційний гемостаз. Значення радикалів глутамінової кислоти в кальцій-зв'язуючих білках, вітаміну К, іонів кальцію, фібриногену, тромбіну, трансглутамілази. Протизгортальна система крові, функціональна характеристика її компонентів: антитромбіну III, гепарину, лимонної кислоти. Фібринолітична система крові. Функціональна характеристика її компонентів: плазміногену, його активаторів, дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Згортання крові, тромбоутворення і фібриноліз при атеросклерозі та гіпертонічній хворобі. Методи дослідження системи згортання крові та фібринолізу при схильності до тромбозів та ДВС. Препарати крові, кровозамінники, механізм їх дії.
Тема 17. Біохімічні критерії оцінки стану окремих органів та систем.
Тема 18. Підсумковий модульний контроль.
4. Тематичний план лекцій з дисципліни
№ з/п | Тема лекції | Кількість годин |
Модуль 1. Загальна клінічна біохімія та клінічна біохімія органів та систем | ||
1 | Біохімічні аналізи в клінічній медицині. | 2 |
2 | Порушення білкового обміну | 2 |
3 | Клінико-біохімічна діагностика порушень ліпідного обміну. | 1 |
4 | Клінико-біохімічна оцінка порушень вуглеводного обміну | 1 |
5 | Діагностика спадкових ферментопатій | 1 |
6 | Клінико-біохімічна діагностика порушень ЖКТ | 1 |
7 | Біохімічна оцінка порушень гепато-біліарної системи | 1 |
8 | Клінико-біохімічна діагностика порушень серцево-судинної системи | 1 |
РАЗОМ | 10 |
5. Тематичний план практичних занять з дисципліни
№ з/п | Тема | Кількість годин |
Модуль 1. Загальна клінічна біохімія та клінічна біохімія органів та систем | ||
1. | Методи біохімічних досліджень в клінічній медицині. | 4 |
2. | Визначення кількості білка в плазмі та сироватці крові. Гіпо та гіперпротеїнемії: можливі причини та наслідки | 4 |
3. | Визначення співвідношення альбуміни:глобуліни, клінічне значення. | 4 |
4. | Клініко-діагностичне значення визначення білка у сечі. Діагностика порушень обміну окремих амінокислот. | 4 |
5. | Залишковий азот крові: основні компоненти, методи їх визначення, діагностичне значення | 4 |
6. | Клініко-діагностичне значення визначення загальних ліпідів та їх фракцій | 4 |
7. | Дослідження ліпопротеїнового складу, клініко - діагностичне значення | 4 |
8. | Визначення основних показників вуглеводного обміну | 4 |
9. | Клінічна ензимологія. Ферменти як маркери захворювань | 4 |
10. | Спадкові ферментопатії, методи їх біохімічної діагностики. Використання ферментів для ензимодіагностики. | 4 |
11. | Визначення концентрації макролементів та їх клініко-діагностичне значення | 4 |
12. | Клініко-біохімічні критерії порушень обміну вітамінів | 4 |
13. | Методи діагностики порушень травлення | 4 |
14. | Методи діагностики захворювань гепато-біліарної системи. Оцінка знешкоджуючої функції печінки. | 4 |
15. | Лабораторна діагностика інфаркту міокарда. Визначення АсТ та ЛДГ | 4 |
16. | Лабораторна діагностика визначення порушень згортальної системи крові та системи фібринолізу. | 4 |
17. | Біохімічні критерії оцінки стану окремих органів та систем | 4 |
18. | Підсумковий модульний контроль. | 4 |
РАЗОМ годин | 70 |
6. Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)
№ з/п | Тема | Кількість годин СРС |
Модуль 1. Загальна клінічна біохімія та клінічна біохімія органів та систем | ||
1. | Приготування розчинів антикоагулянтів, які частише використовуються, і протипоказання до їх застосування в лабораторній практиці | 4 |
2. | Локалізація ферментів в органелах клітин і в тканинах. Найбільш розповсюджені методи визначення ферментів | 4 |
3. | Методи визначення глюкози, глікопротеїнів | 4 |
4. | Оксид азоту і його участь в розвитку атеросклерозу | 4 |
5. | Регуляція водно-сольового обміну. Патологія обміну води. Кислотно-лужна рівновага. Патологія обміну мікроелементів | 8 |
6. | Перекисне окислення ліпідів і його роль виникненні захворювань серцевого м’язу та судин | 4 |
7. | Клініко-біохімічна характеристика патологічних процесів у легенях | 4 |
8. | Особливості структури та функціонування печінки | 4 |
9. | Структура нирки. Механізми клуб очкової фільтрації, реабсорбції і секреції в нирках. Вплив ксенобіотиків на функцію нирок | 4 |
10. | Функції сполучної тканини. Склад кісткового матриксу і хрящової тканини, типи колагену, різновиди глікозаміногліканів, не колагенові білки. Обмін кальцію, фосфору, магнію у кістковій тканині | 6 |
Разом | 46 |
7.Перелік питань для підсумкового модульного контролю дисципліни.
Модуль 1. Загальна клінічна біохімія та клінічна біохімія органів та систем
Змістовий модуль 1. Біохімічні дослідження при порушеннях основних видів обміну речовин.
1. Клініко-біохімічна оцінка показників білкового обміну
2. Загальний білок плазми, методи його визначення.
3. Можливі причини зміни вмісту загального білку та їх клінічна інтерпретація.
4. Білки гострої фази: поняття та характеристика окремих гострофазових білків
5. Білкові фракції крові. Методи їх фракціонування.
6. Клініко-біохімічна інтерпретація електрофореграм.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
