Робоча програма з клінічної біохімії (стр. 5 )

Форма проведення підсумкового контролю моє буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з біохімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює – 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше – 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з клінічної біохімії виставляється лише студентам, яким зараховано модуль з дисципліни.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-ри бальною (традиційною)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:

Оцінка ECTS	Статистичний показник
A	Найкращі 10% студентів
B	Наступні 25% студентів
C	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
E	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ECTS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
A	“5”
B, C	“4”
D, E	“3”
FX, F	“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, чким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка F (“2”) виставляється студентам, які не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний пісумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контроля, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

9. Перелік навчально-методичної літератури:

Основної:

Клінічна біохімія: Підручник / ів, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків та ін..; за ред.. .-К.: Медицина, 2006.-432 с. Вороніна Л. М., , Мадієвська Н. М. та ін.. Біологічна хімія: Підручник.-Х:Основа, Видавництво НФАУ, 2000.-678 с. , , и др. Биологическая химия: Учебник.-Х:Основа, Видавництво УкрФА, 1999.-640 с. , Терсенов для врача. - Екатерин­­­бург: Урал. рабочий, 1994. - 384 с. І. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмед - книга, 2000. - 508 с. І. Біоорганічна хімія. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. - 464 с. І., , І. Біохімія людини. Підручник.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с. , «Биологическая химия», 1990 г., М. Медицина – 528 с. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия.-М. СПб БИНОМ, Невский диалект, 1999.- 368 с. Клиническая биохимия / Под. ред. . – М.: ГЕОТАР-Медиа.- 2008. – 264 с.

Додаткової:

, Клінічна лабораторна діагностика: практичні заняття з клінічної біохімії. К:Вища школа, 1994.-432 с. , «Основы общей патологии. Основы патохимии», Санкт-Петербург, 2000г.-688с. Балаболкин ія. - М.: Универсум паблишинг, 1998. – 582 с. Основы биохимии: В 3 т.- М.: Мир, 1985. ­­­ - 1056 с. Мак- Обмен веществ у человека. - М.: Мир, 1980. ­­­ - 368 с. Биохимия человека: В 2 т. - М.: Мир, 1993. - т.1 - 381 с.; т.2 - 414 с. Основы биохимии патологических процессов. - М.: Ме­­дицина, 1985. - 432с. Регуляция метаболизма. - М.: Мир, 1977. - 407 с. Розен эндокринологии. - М.: Высш. шк., 1984. ­­­- 336 с. Молекулярная генетика. - М.: Мир, 1981. – 646 с. Нейрохимия: основы и принципы.- М.: Мир, 1990. - 384 с. Halkerston I. D.K. Biochemistry: 2nd edition. The National medical series for independent study. - 1988. - 522 р. Stryer L. Biochemistry. - W. H.Freeman and Company. New York. - 1995. - 1064 p.