Основи законодавства України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціальний захист (стр. 2 )

 

Стаття 8. Відповідальність за порушення законодавства у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1. Фізичні та юридичні особи зобов’язані утримуватися від рішень, дій та бездіяльності, якими може бути порушено права та інтереси повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.

2. Фізичні та юридичні особи, винні в порушенні законодавства у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Стаття 9. Міжнародне співробітництво у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1. Міжнародне співробітництво у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,
їх соціального захисту здійснюється державними органами, органами місцевого самоврядування і громадськими об’єднаннями відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Р о з д і л ІІ

ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ У СФЕРІ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ПОВНОЛІТНІМИ НЕДІЄЗДАТНИМИ ОСОБАМИ ТА ОСОБАМИ, ДІЄЗДАТНІСТЬ ЯКИХ ОБМЕЖЕНА,
ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Стаття 10. Органи опіки та піклування

1. Органами опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи міських і районних у містах рад (далі – органи опіки та піклування). Повноваження таких органів щодо громадян України на території іноземних держав здійснюють консульські установи відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Безпосереднє виконання завдань з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, покладається на окремі структурні підрозділи органів опіки та піклування. Штатна чисельність такого структурного підрозділу має становити не менше двох осіб у межах затвердженої граничної чисельності працівників органу опіки та піклування.

3. Порядок діяльності органів опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту, установлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Для надання допомоги в роботі органам опіки та піклування при таких органах створюються консультативно-дорадчі органи – опікунські ради. До складу опікунських рад входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськості. Типове положення про опікунські ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Права й обов’язки органів опіки та піклування

1. Органи опіки та піклування мають право:

1) залучати спеціалістів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, учених для розгляду питань щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

2) отримувати в установленому законодавством порядку безоплатно від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, які використовують найману працю, необхідні інформацію, документи й матеріали для виконання покладених на них завдань у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

3) скликати в установленому порядку наради і проводити інші заходи з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

4) приймати в межах компетенції рішення з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту.

2. Органи опіки та піклування зобов’язані:

1) діяти лише на підставі, у межах і у спосіб, передбачені законодавством України;

2) повною мірою використовувати надані їм права та виконувати визначені за ними завдання у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

3) під час здійснення діяльності враховувати права та інтереси суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

4) залучати громадські об’єднання та інші інститути громадянського суспільства до прийняття рішень з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту.

3. Органи опіки та піклування під час виконання завдань щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту взаємодіють з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до законодавства України.

4. Рішення, дії чи бездіяльність органів опіки та піклування або посадових осіб цих органів щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту можуть бути оскаржені в установленому законодавством України порядку.

5. Рішення органів опіки та піклування щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту, які суперечать Конституції та іншим нормативно-правовим актам України, мають бути скасовані в установленому законодавством України порядку.

Стаття 12. Завдання органів опіки та піклування

1. Органи опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,
їх соціального захисту вживають заходи щодо забезпечення, охорони та захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів і задоволення потреб таких осіб.

2. Завданнями органів опіки та піклування є:

1) виявлення повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування;

2) сприяння, у разі необхідності, у наданні соціальної послуги догляду вдома особі, яка потребує опіки або піклування, під час вирішення питання про недієздатність цієї особи чи про обмеження її дієздатності відповідно до законодавства України, про призначення опікуна або піклувальника чи про поміщення такої особи до спеціального закладу;

3) забезпечення, у разі необхідності, поміщення у спеціальний заклад особи, яка потребує опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питання про недієздатність цієї особи чи про обмеження її дієздатності відповідно до законодавства та про призначення опікуна або піклувальника;

4) виявлення потенційних опікунів та піклувальників для повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, проведення із ними інформаційно-роз’яснювальної роботи;

5) інформування повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, про їх права та обов’язки;

6) у разі поміщення до спеціального закладу повнолітньої недієздатної особи або особи, дієздатність якої обмежена, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника, інформування такого закладу про необхідність здійснення над цією особою опіки або піклування відповідно до статті 24 цього Закону;

7) установлення опіки над майном повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, в установлених законодавством випадках;

8) ведення обліку повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, опікунів та піклувальників;

9) ведення особових справ, оформлених на повнолітніх осіб як на осіб, над якими встановлено опіку або піклування;

10) розгляд звернень повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, щодо рішень, дій чи бездіяльності опікунів та піклувальників (у тому числі щодо відмови піклувальників дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових), спеціальних закладів, у яких вони перебувають;

11) інформаційна підтримка діяльності опікунів та піклувальників і спеціальних закладів щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, нагляд та контроль за такою діяльністю;

12) надання дозволів опікунам та піклувальникам на вчинення правочинів у встановлених законодавством випадках;

13) здійснення контролю за діяльністю опікунів та піклувальників і спеціальних закладів щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена;

14) порушення перед органами виконавчої і судової влади та місцевого самоврядування питань про притягнення до відповідальності згідно з законом фізичних та юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена;

15) вжиття заходів щодо поновлення порушених опікуном або піклувальником чи спеціальним закладом особистих немайнових і майнових прав підопічного в установленому законодавством порядку.

2. Органи опіки та піклування виконують також інші завдання, передбачені законодавством України.

Стаття 13. Методичне забезпечення, координація та контроль за діяльністю органів опіки та піклування

1. Методичне забезпечення і координацію діяльності органів опіки та піклування стосовно здійснення ними своїх повноважень у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту здійснює центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту.