2. Контроль за діяльністю органів опіки та піклування стосовно здійснення ними своїх повноважень у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту здійснюють Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Р о з д і л ІІІ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ
НАД ПОВНОЛІТНІМИ НЕДІЄЗДАТНИМИ ОСОБАМИ ТА ОСОБАМИ, ДІЄЗДАТНІСТЬ ЯКИХ ОБМЕЖЕНА, ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 14. Повнолітні особи, над якими встановлюється опіка та піклування
1. Опіка встановлюється над повнолітніми недієздатними особами.
2. Піклування встановлюється над повнолітніми особами, дієздатність яких обмежена.
Стаття 15. Повідомлення про повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування
1. Фізичні та юридичні особи, яким стало відомо про повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування, зобов’язані протягом трьох днів усно чи письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцем виявлення таких повнолітніх осіб або за місцем проживання/перебування останніх.
2. У разі, якщо особу, яка потребує опіки або піклування, виявлено на території села чи селища, про це може бути поінформовано виконавчий комітет відповідного органу місцевого самоврядування, який перевіряє достовірність такої інформації та в разі її підтвердження протягом трьох днів письмово повідомляє орган опіки та піклування за місцем виявлення такої повнолітньої особи або за місцем її проживання/перебування.
Стаття 16. Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження дієздатності повнолітньої особи і встановлення над нею піклування
1. Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження дієздатності повнолітньої особи і встановлення над нею піклування здійснюється у судовому порядку відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
2. Суд може визнати повнолітню особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
3. Суд може обмежити дієздатність повнолітньої особи, якщо вона:
1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
4. Із визнанням повнолітньої особи недієздатною або обмеженням її дієздатності над такою особою автоматично встановлюється відповідно опіка або піклування.
5. Повнолітня особа визнається недієздатною або її дієздатність обмежується з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
6. У разі відмови суду в задоволенні заяви про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздатності особи і якщо буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
7. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, із якого вона визнається недієздатною.
Стаття 17. Права та відповідальність повнолітніх недієздатних осіб
1. Повнолітні недієздатні особи мають права, передбачені законодавством України.
2. Повнолітні недієздатні особи також мають право:
1) на врахування їх думки під час прийняття рішень та здійснення дій у їх інтересах, якщо це не спричинить загрози для здоров’я та безпеки таких або інших осіб;
2) підтримувати особисті стосунки;
3) використовувати помешкання для власного проживання та проживання свого опікуна;
4) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність опікуна, органу опіки та піклування, спеціального закладу, у якому вона перебуває(перебувала);
5) на відшкодування шкоди, завданої опікуном, органом опіки та піклування, спеціальним закладом, у якому вона перебуває(перебувала);
6) звертатися до суду із заявою про поновлення дієздатності, про звільнення опікуна, а також до органу опіки та піклування чи спеціального закладу, у якому перебуває така особа, – щодо звернення до суду з цього приводу.
3. Повнолітня недієздатна особа не має права вчиняти будь-якого правочину за винятком правочинів, передбачених частиною першою цієї статті.
4. Правові наслідки вчинення правочинів повнолітніми недієздатними особами встановлено Цивільним кодексом України.
5. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною особою, несе її опікун або спеціальний заклад, який зобов’язаний здійснювати нагляд за цією особою, відповідно до законодавства України.
6. Шкода, завдана повнолітньою недієздатною особою, відшкодовується у порядку, установленому статтею 1184 Цивільного кодексу України.
Стаття 18. Права, обов’язки та відповідальність повнолітніх осіб, дієздатність яких обмежена
1. Повнолітні особи, дієздатність яких обмежена, мають право:
1) на врахування їх думки під час прийняття рішень та здійснення дій у їх інтересах, якщо це не спричинить загрози для здоров’я та безпеки таких або інших осіб;
2) самостійно приймати рішення із питань, що стосуються їх особисто, тією мірою, наскільки дозволяє стан їх здоров’я;
3) одружуватися, розлучатися та ініціювати визнання шлюбу недійсним за згодою піклувальника;
4) підтримувати особисті стосунки;
5) вчиняти дрібні побутові правочини;
6) самостійно одержувати заробіток, пенсію, допомогу, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними за наявності письмового дозволу піклувальника на це. У разі, якщо доходи повнолітньої особи, дієздатність якої обмежена, отримує піклувальник, то останній використовує доходи підопічного на його користь;
7) вчиняти правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, за згодою піклувальника;
8) використовувати помешкання для власного проживання та проживання свого піклувальника;
9) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність піклувальника, органу опіки та піклування, спеціального закладу, у якому вона перебуває(перебувала);
10) на відшкодування шкоди, завданої піклувальником, органом опіки та піклування, спеціальним закладом, у якому вона перебуває(перебувала);
11) звертатися до суду із заявою про поновлення дієздатності, про звільнення піклувальника, а також до органу опіки та піклування чи спеціального закладу, у якому перебуває така особа, – щодо звернення до суду з цього приводу.
2. Ці особи мають також інші права, передбачені законодавством України.
3. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі, в установленому законодавством порядку.
Стаття 19. Місце проживання повнолітньої недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена
1. Місцем проживання повнолітньої недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому така особа проживає постійно або тимчасово, чи спеціальний заклад, який здійснює опіку або піклування над такою особою.
2. Під час визначення місця проживання повнолітньої недієздатної особи або особи, дієздатність якої обмежена, враховується думка такої особи, якщо це не спричинить загрози для її здоров’я та безпеки, і наявність необхідних умов для належного виконання опікуном або піклувальником повноважень щодо такої особи.
3. Опікун або піклувальник зобов’язаний письмово поінформувати орган опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, про зміну місця проживання останнього не пізніше ніж через три дні з дня вибуття підопічного з попереднього місця проживання.
4. У разі зміни місця проживання повнолітньої недієздатної особи або особи, дієздатність якої обмежена, орган опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа, надсилає за запитом органу опіки та піклування за новим місцем її проживання особову справу, оформлену на цю особу.
Повноваження органу опіки та піклування за новим місцем проживання повнолітньої недієздатної особи або особи, дієздатність якої обмежена, покладаються на цей орган із дня отримання особової справи, оформленої на цю особу.
5. У разі тимчасової відсутності підопічного за місцем
проживання у зв’язку з перебуванням у спеціальному закладі не припиняється здійснення прав і виконання обов’язків опікуна або піклувальника відносно цієї особи.
6. У разі спору місце проживання повнолітньої недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, визначається органом опіки та піклування або судом.
7. Зняття із реєстрації місця проживання повнолітньої недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, здійснюється за погодженням з органом опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа.
Стаття 20. Облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена
1. Повнолітні недієздатні особи та особи, дієздатність яких обмежена, беруться на облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, органом опіки та піклування за місцем їх проживання або за місцем перебування таких осіб, якщо їх місце проживання невідоме.
2. У разі якщо опіку або піклування над повнолітньою
особою встановлено за місцезнаходженням наркологічного або психіатричного закладу, у якому вона перебуває на лікуванні, орган опіки та
піклування за місцезнаходженням відповідного закладу повідомляє про це орган опіки та піклування за місцем проживання такої особи (якщо
її місце проживання відоме) або за місцезнаходженням такого закладу
(якщо її місце проживання невідоме) для вирішення питання
постановки її на облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
